Справа № 572/5873/24
2/572/451/25
21 листопада 2025 року м. Сарни
Сарненський районний суд Рівненської області -
головуючий суддя Березень Ю.В.,
при секретарі судового засідання Тарасюк О.М.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сарненської міської ради Рівненської області про визнання права приватизації та зобов'язання її провести, -
ОСОБА_1 звернулась з цивільним позовом до відповідача - Сарненської міської ради Рівненської області, в якому просила визнати за нею право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідача здійснити приватизацію квартири. В обґрунтування позову посилалась на правомірність проживання у квартирі, якою користується з 1996 року та на обставини перешкоджання відповідачем у реалізації права на приватизацію житлового приміщення.
У судове засідання позивачка ОСОБА_1 подала заяву з проханням слухати справу у її відсутність, позов підтримала, просила його задовольнити.
Представник відповідача - Сарненської міської ради Рівненської області подав відзив на позов, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Рішення про відмову у приватизації квартири у встановленому порядку не приймалось. Розпорядження органу приватизації №3755 від 30 червня 2023 року не є рішенням про передачу чи про відмову у передачі квартири у власність. Позивачка не надала передбачених Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян - копії ордера на жиле приміщення, довідки щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду у період 1992-1996 років.
Встановивши фактичні обставини, визначивши зміст спірних правовідносин, давши оцінку доказам, на підставі яких встановлені відповідні обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
За письмовим договором найму без дати та номера ОСОБА_1 як квартиронаймач отримала у найм житлове приміщення - ізольовану кімнату № НОМЕР_1 у сімейному гуртожитку, власником якого являвся Сарненський комбінат « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Заявою від 20 травня 1999 року на ім'я директора комбінату « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_1 клопотала про надання їй для постійного проживання кімнати АДРЕСА_2 , заява містить резолюцію про задоволення заяви.
Рішеннями відповідача № 1471 від 17 грудня 2009 року, №1596 від 17 жовтня 2014 року прийнято в комунальну власність територіальної громади м. Сарни гуртожиток (будинок для малих сімей) по АДРЕСА_3 з передачею на баланс КП «Житлосервіс».
Рішенням Сарненської РДА № 427 від 15 вересня 2010 року оформлене право комунальної власності на будівлю гуртожитку по АДРЕСА_3 за Сарненською територіальною громадою міста в особі Сарненської міської ради.
22 листопада 2010 року ОСОБА_1 уклала з КП «Житлосервіс» договір № 3730 найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду - квартири АДРЕСА_1 із визначеними правами та обов'язками наймодавця та наймача житлового приміщення.
На підтвердження обставин правомірності користування житлом на умовах найму позивачкою надані договори про надання послуг централізованого водовідведення, вивезення і захоронення твердих побутових відходів, водопостачання.
Технічним паспортом, виготовленим ФОП ОСОБА_2 16 серпня 2023 року за замовленням позивачки, визначені технічні характеристики спірної квартири загальною площею 56,2 кв. м із зазначенням розташування приміщень (коридора, житлової, кухні, ванни, вбиральні, лоджії).
Згідно письмового витягу № 483 від 15 лютого 2022 року про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб та довідки Сарненської міської ради № 172/09-13-09 від 17 липня 2024 року місце проживання ОСОБА_1 з 19 квітня 1996 року по даний час зареєстроване по АДРЕСА_4 .
Інформаційною довідкою з Державних реєстрів № 365464543 від 12 лютого 2024 року засвідчується, що відомості щодо спірної квартири у Державному реєстрі речових прав, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек відсутні.
Довідками виконавчого комітету Сарненської міської ради Рівненської області № 141-02/22 від 8 червня 2023 року, № 205-02/22 від 18 липня 2024 року засвідчується, що за період проживання у м. Сарни Рівненської області з 3 квітня 1992 року по даний час згідно Книги реєстрації та видачі приватизаційних документів на території м. Сарни ОСОБА_1 право на приватизацію житла державного житлового фонду не використовувала.
Своєю письмовою заявою від 7 червня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із проханням оформити передачу у приватну власність займаної квартири.
Розпорядженням органу приватизації Сарненської міської ради № 3755 від 30 червня 2023 року за результатами розгляду заяви наймача ОСОБА_1 вирішено не задовольняти її прохання про приватизацію квартири АДРЕСА_1 , в якій вона проживає, з мотивів ненадання передбачених Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян копії ордера на жиле приміщення, довідки щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду у період 1992-1996 років.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.
Компетенція і порядок утворення органів приватизації передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Вказаними законодавчими актами визначена відповідна процедура здійснення передачі квартир державного та комунального житлового фонду у власність громадян, яка здійснюється лише уповноваженими на те органами.
За змістом наведених вище нормативно-правових актів, якими врегульовано порядок приватизації державного житлового фонду, особа, яка бажає скористатись таким правом, звертається до відповідного органу із заявою, до якої додає необхідні документи, а цей орган приймає відповідне рішення, яке у випадку незгоди з ним заявника може бути предметом оскарження в суді.
Доводи відповідача, що розпорядження органу приватизації №3755 від 30 червня 2023 року не є рішенням про передачу чи про відмову у передачі квартири у власність, не приймається судом до уваги, оскільки видане на підставі розгляду заяви позивачки про забезпечення права на приватизацію житла та прямо перешкоджає реалізації такого права.
Не приймаються до уваги заперечення відповідача в частині відсутності компетенції суду зобов'язувати його прийняти відповідне рішення.
Стаття 15 ЦК України передбачає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
З'ясувавши усі обставини справи відповідно до обґрунтування позову, зміст позовних вимог та зв'язок між обґрунтуванням, вимогою та вибраним способом захисту, слід прийти до висновку, що належним способом захисту у разі порушення права є визнання безпідставною відмови органу приватизації передати у приватну власність квартиру з державного житлового фонду з покладенням обов'язку на останнього оформити приватизацію житлового приміщення.
Відсутність ордера на жиле приміщення (ордера на жилу площу в гуртожитку) сама по собі не є підставою для відмови у передачі квартири у приватну власність з державного житлового фонду, правомірність проживання позивачки в житлі та використання його на умовах найму з 1996 року є доведеною.
Передбачений законом перелік обставин, що перешкоджають приватизації (ч. 2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду») не містить положення про відсутність ордера на житло, що використовується на умовах найму.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог згідно ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки понесені судові витрати у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 141, 263, 265 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Сарненської міської ради Рівненської області (34500, м. Сарни Рівненської області, вул. Широка, 31, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04057770) задовольнити.
Визнати безпідставною відмову органу приватизації Сарненської міської ради Рівненської області у задоволенні заяви ОСОБА_1 про приватизацію квартири АДРЕСА_1 .
Зобов'язати орган приватизації Сарненської міської ради Рівненської області оформити передачу ОСОБА_1 у приватну власність в порядку безоплатної приватизації квартири АДРЕСА_1 .
Стягнути із Сарненської міської ради на користь ОСОБА_1 1241,20 грн. понесених судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Сарненський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 21 листопада 2025 року.
Суддя Ю. В. Березень