Справа № 555/2192/25
Номер провадження 2/555/601/25
01 грудня 2025 року
Березнівський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Мельничук Н. В.
при секретарі Кравчук С. Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, -
Стислий виклад позиції позивача.
ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, в обґрунтування якого покликається на те, що 07 листопада 2008 року, уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 , 1984 р.н., що зареєстрований Зірненською сільською радою Березнівського району, Рівненської області, актовий запис N? 25. Під час реєстрації шлюбу я змінила прізвище на « ОСОБА_3 ». Від шлюбу ми мають не повнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( копія свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 ).Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області по справі N? 555/821/15-ц від 12.06.2015 року шлюб між ними розірваний.На підставі рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 24 травня 2018 року у справі N? 555/631/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 було стягнуто аліменти у розмірі 1500 ( однієї тисячі п?ятсот) гривень щомісячно на дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 квітня 2018 до досягнення дитиною повноліття.На даний час, внаслідок того що дитинна навчається в 11 класі на відділенні греко-римської боротьби в комунальному закладі «Березнівський ліцей-інтернат спортивного профілю», утримувати дитину у фінансовому плані стало важко, так як є необхідність постійного забезпечення шкільним приладдя для навчання, відповідним спортивним гардеробом та взуттям і забезпечувати дитині поживне і корисне харчування. В зв?язку з чим виникла необхідність у зміні способу стягнення аліментів. Адже, сума аліментів в розмірі - 1500 ( однієї тисячі п?ятсот) гривень щомісячно на дитину, не відповідає реальним фінансовим потребам та затратам.Відповідач має також заборгованість по сплаті аліментів.
Клопотання, процесуальні дії у справі.
02 жовтня 20256 року було відкрито провадження у вказаній цивільній справі.
Позивач в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву , в якій просить справу розглядати без її участі, та змінила позовні вимоги, просить стягувати з ОСОБА_2 , на її користь аліменти в розмірі чотири тисячі гривень щомісячно на утримання сина.
Відповідач у судове засідання не з"явився, подав до суду заяву , в якій просить справу розглядати без його участі , згідний сплачувати аліменти в розмірі чотири тисячі гривень .
Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Відповідно до ч.2 ст.191, ч.3 ст.223 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи, при цьому неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, в т.ч. якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
На підставі рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 24 травня 2018 року у справі N? 555/631/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 було стягнуто аліменти у розмірі 1500 ( однієї тисячі п?ятсот) гривень щомісячно на дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 квітня 2018 до досягнення дитиною повноліття.
На даний час, внаслідок того що дитинна навчається в 11 класі на відділенні греко-римської боротьби в комунальному закладі «Березнівський ліцей-інтернат спортивного профілю», утримувати дитину у фінансовому плані стало важко, так як є необхідність постійного забезпечення шкільним приладдя для навчання, відповідним спортивним гардеробом та взуттям і забезпечувати дитині поживне і корисне харчування. В зв?язку з чим виникла необхідність у зміні способу стягнення аліментів. Адже, сума аліментів в розмірі - 1500 ( однієї тисячі п?ятсот) гривень щомісячно на дитину, не відповідає реальним фінансовим потребам та затратам.
Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином вказаним вище судовим рішенням був встановлений обов'язок відповідача по сплаті аліментів на утримання своєї дитини та визначено їх розмір.
Статтями 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що батько та мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Окрім того, ратифікувавши у 1991 році Конвенцію про права дитини 1989 року, Україна прийняла на себе міжнародно-правові зобов'язання по здійсненню міжнародних стандартів прав дитини, відповідно з якими вона повинна забезпечити добробут, охорону здоров'я, житло, освіту для кожної дитини без будь-якої дискримінації, забезпечити якнайкраще здійснення інтересів і прав дитини в усіх сферах суспільного життя. Норми цієї Конвенції, відповідно до ст. 9 Конституції України діють як складова національного законодавства України з 27 вересня 1991 року, тобто з часу її ратифікації Україною.
Відповідно до ч. 3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Частина перша ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Ураховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ст.ст. 183, 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, визначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі, та навпаки).
Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс14.
Отже, виходячи з вище викладеного, вважаю, що позов про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини в частині зміни способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку заробітку (доходу) платника аліментів може бути задоволений, оскільки саме одержувач аліментів наділений правом вибору способу стягнення аліментів.
Положеннями ч. 2 ст. 182 Сімейного Кодексу України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч. 1,5 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Окрім того, при розгляді позовів про зміну розміру аліментів застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 181 «Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину», ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
У положеннях ст. 2 ЦПК України зазначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до норм ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована постановою Верховної Ради України віл 27.02.1991 року № 789-ХІІ і набула чинності для України 27.09.1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно із ст. 27 вищезазначеної Конвенції, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-1V суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права, а в силу статті 9 Конституції України Конвенція є частиною національного законодавства і закріплює мінімальні гарантії в галузі прав людини, які можуть бути розширені в національному законодавстві, яке в свою чергу в силу взятих на себе Україною зобов'язань не може суперечити положенням Конвенції (стаття 19 Закону України «Про міжнародні договори» від 29 червня 2004 року № 1906-IV).
У рішенні «Хант проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2). і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Отже, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), чи визнаний шлюб недійсним, чи позбавлені вони батьківських прав, чи дитина від них відібрана тимчасово без позбавлення батьківських прав.
Сплата аліментів при визначеному новому способі проводиться з дня набрання рішення законної сили (п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.247,258,259,263-265 ЦПК України, на підставі ст.ст.181,182,192 СК України, , суд,
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23 вересня 2025 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 коп..
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його оголошення до Рівненського апелційного суду.
Сторони та інші учасники справи:
Позивач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя: Мельничук Н. В.