єдиний унікальний номер справи 529/366/25
номер провадження 2/546/456/25
02 грудня 2025 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Романенко О.О.,
за участю секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Решетилівка в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи цивільну справу № 529/366/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
23.06.2025 до Решетилівського районного суду Полтавської області від Диканського районного суду Полтавської області для розгляду за підсудністю надійшла вищевказана позовна у якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №02026-06/2024 від 03.06.2024 року в розмірі 28420,00 грн та сплачений судовий збір у сумі 2 422,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.06.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (надалі - Товариство) та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) укладено Договір про надання фінансового кредиту № 02026-06/2024 (надалі - кредитний договір), відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу фінансовий кредит в розмірі 7000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.
Відповідач, у свою чергу, не виконав умов кредитного договору.
24.09.2024 року ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали договір факторингу № 24092024.
Згідно вищевказаного договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 02026-06/2024 від 03.06.2024 року.
Станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість відповідача перед позивачем становить 28420,00 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 7000,00 грн; заборгованість за відсотками - 11970,00 грн; заборгованість за неустойкою - 9450,00 грн.
За таких обставин, позивач змушений звернутися з даним позовом до суду.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 23.06.2025 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.
Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 27.06.2025 позовну заяву ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків.
07.07.2025 через електронний кабінет Електронного суду, до суду надійшла заява від позивача про усунення недоліків на виконання вимог ухвали від 27.06.2025.
Ухвалою суду від 09.07.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено відкрите судове засідання на 08:00 год 19.08.2025. Задоволено клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» - Чічур Іванни Василівни, про витребування доказів у АТ КБ «Приватбанк».
29.07.2025 на виконання вимог ухвали суду від 09.07.2025 від АТ КБ «Приватбанк» надійшла відповідь про неможливість надати витребувану інформацію.
13.08.2025 відповідачем до суду подано клопотання про посвідчення судом довіреності фізичної особи на ведення справи, що розглядається в порядку цивільного судочинства.
Ухвалою суду від 19.08.2025 посвідчено довіреність від 12.08.2025, видану від імені ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_3 та допущено до участі у справі в якості представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 . Повторно витребувано від Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» письмові докази, які становлять банківську таємницю.
10.09.2025 від відповідача надійшло клопотання про витребування оригіналів письмових доказів та їх подальшу перевірку у судовому засіданні при огляді оригіналів наданих електронних доказів за допомогою державного веб-сайту https://czo.gov.ua/verify Центрального засвідчуванольго органу Міністерства цифрової трансформації України: факт наявності підписів Сторін, дату, час, особу підписантів даних електронних документів, чинність сертифікатів ключа електронних цифрових підписів на дату підписання, їх реєстрацію в уповноваженій установі, сформувавши про це протокол та приєднавши його до матеріалів справи, перевірку у судовому засіданні при огляді оригіналів наданих електронних доказів властивості файлів: формат і час створення, відомості про особу створення, наявність електронних цифрових підписів, особи підписантів. У випадку не надання оригіналів витребуваних доказів для огляду виключення (відхилення) при прийнятті рішення їх копії з числа доказів на підставі ч. 6 ст. 95, ч. 5 ст. 100 ЦПК України як такі, що викликають сумнів з приводу їх достовірності і розглядати справу на підставі інших доказів.
10.09.2025 представником відповідача - ОСОБА_3, подано заяву про продовження строку для подання відзиву.
10.09.2025 представником відповідача - ОСОБА_3, до суду подано відзив на позовну заяву. Сторона відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з безпідставністю та недоведеністю позовних вимог.
Вважає, що вимоги Позивача незаконні та необґрунтовані, а також у Позивача відсутнє право на звернення до суду, з наступних причин:
1. Первісний кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (надалі - первісний кредитор, ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП») коштів по Договору про надання фінансового кредиту №02026-06/2024 від 03.06.2024 року не переказував, а тому у Позивача не виникли права кредитора.
2. Договір №02026-06/2024 з додатками, надані Позивачем Суду у копіях, не був укладений ні в якій формі: ні в паперовій ні в електронній. Відсутні підписані обома Сторонами у дату укладання оригінали Договору №02026-06/2024, яких у даній Суду редакції не існує ні в якій формі: ні в паперовій, ні в електронній.
3. Примірник оригіналу Договору №02026-06/2024 Відповідачу не надавався.
4. Не підписані Відповідачем Правила надання коштів у кредит ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», Заява-анкета Клієнта на отримання фінансового кредиту, Паспорт споживчого кредиту не можуть бути застосовані до правовідносин Сторін.
5. Умова Договору №02026-06/2024, якою встановлено стандартну процентну ставку у розмірі 1,50 % в день (пункт 1.4.1.) є нікчемною, а розрахунки Позивача не відповідають наданим ним же копіям, законодавству України та правовим висновкам Верховного Суду. Суперечність умов договору має тлумачитись на користь споживача кредитних послуг.
Також у відзиві відповідачем поставлено 9 питань позивачеві у порядку ст. 93 ЦПК України.
19.09.2025 від представника позивача - Чічур І.В., через електронний кабінет Електронного суду до суду надійшло клопотання про продовження процесуального строку для надання відповіді на відзив на позовну заяву до 26.09.2025.
24.09.2025 від представника позивача - Чічур І.В., через електронний кабінет Електронного суду до суду надійшла відповідь на відзив. Позивач вважає аргументи у відзиві на позовну заяву Відповідача безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконане зобов'язання.
Наданий представником Позивача лист, що підтверджує перерахування коштів за кредитом №02026-06/2024, містить усі необхідні реквізити, а, отже, може вважатися первинним документом. Відсутність у матеріалах справи виписок з особових рахунків не свідчить про відсутність у Відповідача заборгованості. У частині щодо виписок, слід зауважити, що виписка по картковому рахунку справді може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту та відсотками, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.
ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» не створює окремий рахунок для Позичальника, а надає кошти на уже існуючий, а, отже, не може мати доступу до таких рахунків для того, аби отримати інформацію щодо вчинених фінансових операцій. Більше того, зазначаємо, що Кредитор не отримує повні реквізити Банківської картки, які необхідні для здійснення операцій по карті через Інтернет. Для платіжних операцій по картах Товариством використовуються відповідні сертифіковані платіжними системами сервіси. Захист реквізитів карт у базах даних таких сервісів відповідає міжнародному стандарту PCI DSS. У зв'язку з чим вищезазначена повідомлення не містить повних реквізитів Банківської картки.
Позивачем було надано детальний розрахунок заборгованості. Розрахунок заборгованості - це письмовий документ, який підтверджує суму боргу, а також рух коштів по рахунку. Розрахунок заборгованості містить усі необхідні відомості для того, аби ідентифікувати його як такий, що підтверджує суму боргу саме по цьому кредитному договорі, адже містить відомості про Позичальника та номер і дату кредитного договору. Судова практика свідчить про те, що розрахунок заборгованості може бути належним доказом існування боргу лише у взаємозв'язку з іншими доказами, зокрема, Позивачем було надано такий доказ, а саме Платіжне доручення про перерахування коштів за кредитним договором №02026- 06/2024 від 03.06.2024 року.
Додатково зазначено, що Відповідач не надав жодних документів чи інших доказів, де б здійснювалося математичне обґрунтування суми яку було погашено.
Отже, Позивачем надано належні докази на підтвердження видачі кредиту та наявної суми заборгованості. Розрахунок заборгованості, наданий Позивачем, є детальним та відображає нарахування тіла кредиту, процентів та комісії відповідно до умов кредитного договору. У сукупності з іншими доказами, зокрема платіжним дорученням перерахування коштів, такий розрахунок є достатнім для суду для перевірки обґрунтованості позовних вимог.
Додатково зазначено, що нарахування відсотків було здійснено у відповідності до умов підписаного сторонами кредитного договору. Відтак, враховуючи, що Договір з ОСОБА_1 було укладено 03.06.2024 року, вважаю нарахування відсотків за денною процентною ставкою у розмірі 1,5% є правомірним.
Беручи до уваги пункт 7.1. кредитного договору №02026-06/2024 від 03.06.2024 року, цей Договір вважається укладеним з моменту підписання електронними підписами сторін.
Відповідно до довідки про ідентифікацію, вбачається, що ОСОБА_1 , з яким укладено договір №02026-06/2024 від 03.06.2024, ідентифікований ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП». Акцепт договору позичальником здійснено шляхом підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора W3250. Окрім того, наголошено на тому, що оригінал Договору про надання фінансового кредиту №02026-06/2024 від 03.06.2024 знаходиться у Позивача і може бути наданий на вимогу Суду.
Звертали увагу суду, що укладений сторонами кредитний договір №02026-06/2024 від 03.06.2024 року в електронній формі має повну юридичну силу та не вимагає додаткового підтвердження паперовою копією. Той факт, що відповідач не отримав паперову копію, не звільняє його від обов'язку виконувати умови договору та сплачувати кредитну заборгованість, оскільки він мав доступ до електронної версії в особистому кабінеті.
Також позивачем було надано відповіді на запитання поставлені у відзиві на позовну заяву.
Ухвалою суду від 07.10.2025 задоволено клопотання представника відповідача - ОСОБА_3, про поновлення процесуального строку для надання відзиву на позовну заяву, поновлено представнику відповідача - ОСОБА_3 строк для подання відзиву на позовну заяву. Наданий представником відповідача - ОСОБА_3 відзив на позовну заяву разом із доданими до нього документами - прийнято та долучено до матеріалів справи. Задоволено клопотання представника позивача - Чічур І.В., про продовження процесуального строку для надання відповіді на відзив. Продовжено представнику позивача - Чічур І.В., строк для подання відповіді на відзив до 26 вересня 2025 року включно. Надану представником позивача - Чічур І.В., відповідь на відзив на позовну заяву разом із доданими до неї документами - прийнято та долучено до матеріалів справи. Задоволено частково клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів, для забезпечення перевірки наявності КЕП та електронної позначки часу на таких електронних документах за допомогою сервісу перевірки підписів на сайті Центрального засвідчувального органу https://czo.gov.ua/verify. Витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» докази.
10.11.2025 від представника позивача через електронний кабінет електронного суду до суду надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 07.10.2025. У заяві зазначено, що до суду засобами поштового зв'язку направлено диск з оригіналами витребуваних доказів. Окрім цього, зазначено, що згідно з п. 1.6. Кредитного договору Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149 - 60xx xxxx - 6547 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» не створює окремий рахунок для Позичальника, а надає кошти на уже існуючий, а, отже, не може мати доступу до таких рахунків для того, аби отримати інформацію щодо вчинених фінансових операцій. Більше того, зазначаємо, що Кредитор не отримує повні реквізити Банківської картки, які необхідні для здійснення операцій по карті через Інтернет. Для платіжних операцій по картах Товариством використовуються відповідні сертифіковані платіжними системами сервіси. Захист реквізитів карт у базах даних таких сервісів відповідає міжнародному стандарту PCI DSS. У зв'язку з чим вищезазначена повідомлення не містить повних реквізитів Банківської картки. Звернули увагу суду на те, що відповідно до Заявки-анкети на отримання фінансового кредиту підписавши заявку анкету Позичальник підтверджує, що ознайомлений з Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (надалі - Правила), які розміщені на веб-сайті starfin.com.ua (далі - Сайт), приєднуюся до Договору про спосіб підписання, який розміщений на Сайті.
13.11.2025 від позивача на виконання вимог ухвали суду від 07.10.2025 надійшли витребувані докази.
01.12.2025 від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на виконання вимог ухвали суду від 19.08.2025 надійшли витребувані докази.
У судове засідання 02.12.2025 учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
20.11.2025 від представника позивача - Чічур І.В., через електронний кабінет Електронного суду до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримував та просив задовольнити в повному обсязі (а.с.197).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, шляхом направлення повістки за зареєстрованим місцем проживання, повістку на 02.12.2025 отримав особисто, про що свідчить підпис на рекомендованому поштовому повідомленні (а.с. 149).
Представник відповідача - ОСОБА_3 , у судове засідання не з'явився, хоча про час, дату і місце розгляду справи, був повідомлений належним чином, 11.11.2025 подав до суду клопотання у якому просив розгляд справи проводити без участі сторони відповідача, у задоволенні позовних вимог просив відмовити (а.с.187).
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Повно та всебічно дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 03.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» з метою отримання кредиту, та заповнив заявку-анкету на отримання фінансового кредиту, в якій зазначив свої особисті дані, а саме: ПІБ, РНОКПП, дату народження, номер мобільного телефону, серію та номер паспорта, адресу реєстрації та фактичного проживання, місце роботи, розмір щомісячного доходу. Вказані в заявці-анкеті відомості відповідають встановленим судом. Окрім цього, згідно анкет-заявки відповідач підтвердив, що ознайомлений з Правилами наданні коштів, у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», які розміщені на веб-сайті starfin.com.ua. Дана заявка підписана ОСОБА_1 03.06.2024 за допомогою одноразового ідентифікатора W3250 (а.с.10-11).
Судом встановлено, що 03.06.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (далі ТОВ «Стар Файненс Груп») та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 02026-06/2024 (далі кредитний договір).
Згідно п. 1.1.кредитного договору ТОВ «Стар Файненс Груп» надало фінансовий кредит в розмірі 7000,00 грн., а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.
Відповідно до п. 1.2. кредитного договору кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 03.06.2024, дата погашення кредиту 30.09.2024.
Згідно п. 1.4. кредитного договору за користування кредитом нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом, тип процентної ставки: фіксована.
Згідно п. 1.4.1. кредитного договору денна процентна ставка становить 1,50% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п. 1.2. договору.
Кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149-60хх-хххх-6547 протягом одного дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту (п. 1.6. договору).
Перед укладенням цього договору товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію клієнта з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу, одним із наступних способів: отримання через систему BankID НБУ ідентифікаційних даних; отримання ідентифікаційних даних та фінансового номера телефону з бюро кредитних історій (за умови, що джерелом таких даних є банк) та коректного ведення особою, верифікація якої здійснюється, otp-пароля, надісланого установою на такий фінансовий номер телефону, та фотофіксації особи із використанням методу розпізнавання реальності особи та особи з власним ідентифікаційним документом, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника, з подальшим накладенням КЕП уповноваженим працівником установи та кваліфікованої електронної позначки часу на отриманий електронний документ, що містить фото (п. 2.1. договору).
Згідно з п. 2.2. Договору, видача кредитів клієнту-фізичній особі товариством здійснюється онлайн, використовуючи мережу «Інтернет», через веб-сайт товариства https://credisend.com.ua.
Пунктом 2.5. Договору передбачено, що для створення особистого кабінету клієнт на сайті товариства вводить свій особистий або фінансовий номер телефону та підтверджує його шляхом введення коду з смс-повідомлення, або приймає вхідний дзвінок від товариства та підтверджує відповідну дію.
Після входу (авторизації) до особистого кабінету клієнт, для отримання кредиту, заповнює Заявку-анкету (п. 2.6. договору).
Клієнт може прийняти (акцептувати) пропозицію укласти кредитний договір або відмовитися від пропозиції (п. 2.15. договору). У випадку готовності клієнта прийняти пропозицію (оферту), клієнт натискає кнопку «Підписати», після чого клієнт отримує вхідний дзвінок на номер телефону та вводить отриманий ним на телефон одноразовий ідентифікатор, або йому надсилається смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором, який клієнт вводить у відповідне поле (п. 2.16. договору). Введенням коду на сайті товариства клієнт підтверджує прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) товариства на укладення кредитного договору (п. 2.17. договору).
Відповідно до п. 2.18. Договору, укладання договору відбувається згідно із Законом України «Про електронну комерцію».
Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, який є невід'ємною частиною договору (пункт 3.1. договору).
У випадку прострочення клієнтом сплати процентів та тіла кредиту відповідно до термінів, встановлених в Графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати, встановленого в графіку платежу, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України (пункт 5.3. договору).
Договір містить реквізити сторін та підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора W3250 (а.с.15-20).
Вказані особисті данні позичальника, а саме дата народження, серія та номер паспорта, РНОКПП та адреса проживання, номер телефону, співпадають з встановленими судом відомостями про відповідача, зокрема у поданих стороною відповідача заявах.
Графіком платежів, що є додатком № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 02026-06/2024 від 03.06.2024, проценти за користування кредитом становлять 12600,00 грн., реальна річна процентна ставка 9671,38 %, загальна вартість кредиту- 19600,00 грн. Додаток підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора W3250 (а.с.21-22).
В паспорті споживчого кредиту також вказані всі погоджені сторонами умови кредитування, зокрема сума кредиту - 7000,00 грн, строк кредитування - 120 днів, процентна ставка - 1,5 % в день, загальні витрати за кредитом - 12600,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту - 196000,00 грн, та інші. Паспорт споживчого кредиту підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора W3250 (а.с.12-14).
Довідкою б/н від, наданою ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» підтверджується, що ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 02026-06/2024 від 03.06.2024 10:00:10 АМ ідентифікований ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», Акцепт договору позичальником, підписаний аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора: W3250, що був направлений позичальнику 03.06.2024 о 09:57:31 АМ на телефонний номер НОМЕР_1 (а.с.28). Вказаний номер телефону відповідає зазначеному відповідачем у поданих ним заявах.
Також судом встановлено, що ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» свої зобов'язання перед відповідачем за договором про споживчий кредит виконало, що підтверджується листом №3426_250328153853 від 28.03.2025 ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» повідомило, що 03.06.2024 10:00:08 було успішно перераховано кошти в сумі 7000,00 грн. на карту НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 414393211, призначення платежу зарахування 7000 грн на карту НОМЕР_2 (а.с. 30).
Окрім того, вищевказане підтверджується наданою АТ КБ «Приватбанк», на виконання вимог ухвали суду від 19.08.2025, інформацією, відповідно до якої в банку на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 .) емітовано карту № НОМЕР_4 (IBAN НОМЕР_5 ), на яку 03.06.2024 здійснено переказ коштів у сумі 7000,00 грн (а.с.200).
Спір у справі виник із кредитних правовідносин та його вирішення регулюється нормами цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1, 2 ст. 1046 ЦК України).
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
З досліджених матеріалів справи встановлено, що відповідачем була прийнята пропозиція (оферта) укласти електронний договір про споживчий кредит, розміщений на веб-сайті ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (https://starfin.com.ua) та направлений позичальнику через особистий кабінет, шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Такі дії сторін свідчать про укладення договору позики з дотриманням встановленої Законом України «Про електронну комерцію» форми правочину.
Використання для підписання договорів позики електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який містить тільки комбінацію цифр, узгоджується із вимогами законодавства. Підписання електронного договору за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто укладення договору без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету не є можливим (див. висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 (справа №732/670/19), від 12.01.2021(справа №524/5556/19), від 31.08.2022 (справа № 280/4456/20), від 09.02.2023 (справа № 640/7029/19)).
Договір про надання фінансового кредиту № 02026-06/2024 від 03.06.2024, а також заявка-анкета на отримання кредиту та паспорт споживчого кредиту, окрім іншого, досліджувався в оригіналі на компакт диску наданому позивачем на виконання вимог ухвали суду (а.с.195).
Довідкою б/н від, наданою ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» підтверджується, що ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 02026-06/2024 від 03.06.2024 10:00:10 АМ ідентифікований ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», Акцепт договору позичальником, підписаний аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора: W3250, що був направлений позичальнику 03.06.2024 о 09:57:31 АМ на телефонний номер НОМЕР_1 (а.с.28)
Вказаний електронний оригінал договору підписаний позичальником ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора W3250 03.06.2024, час укладання договору 09:58:17 год. Вказані особисті данні позичальника ОСОБА_1 , а саме серія та номер паспорта, РНОКПП та адреса проживання, номер телефону, співпадають з встановленими судом відомостями про відповідача, а саме відповідають наявній у поданих відповідачем заявах та відзиві інформації.
Зазначену інформацію первісний кредитор міг отримати лише від відповідача.
Враховуючи вищезазначене, судом достовірно встановлено, що електронний оригінал договору підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора 03.06.2024 о 09:58:17, який не може відображатися саме як ЕЦП під час перевірки накладених підписів, оскільки є його аналогом у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Разом з цим, АТ КБ «Приватбанк», на виконання вимог ухвали суду від 19.08.2025, інформацією, відповідно до якої в банку на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 .) емітовано карту № НОМЕР_4 (IBAN НОМЕР_5 ), на яку 03.06.2024 здійснено переказ коштів у сумі 7000,00 грн (а.с.200).
Сторона відповідача жодними належними та допустимими доказами не спростувала надходження вказаних коштів у сумі 7000,00 грн, не від первісного кредитора, а від будь-якої іншої фізичної чи юридичної особи.
За змістом положень ст.12, ст.13, ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Кожна із сторін зобов'язана довести належними і допустимими доказами ті, обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень. Суд розглядає цивільні справи у межах заявлених вимог і на підставі доказів, наданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Суд не може збирати докази, що стосуються спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судоми у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснені учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд зауважує, що принцип диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) не звільняє учасника справи від обов'язку доказування обставин, на які він посилається у підтвердження обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги або заперечення позову (ст.81 ЦПК України).
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновків, що доводи позивача, щодо укладення договору про надання фінансового кредиту з відповідачем ОСОБА_1 та надання первісним кредитором коштів у кредит ОСОБА_1 , є більш переконливими та вірогідними.
Таким чином, доводи сторони відповідача, викладені у відзиві, письмових поясненнях, на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_1 не звертався до первісного кредитора та не отримував кредитні кошти не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому є менш переконливими.
Доводи представника відповідача, відносно того, що у матеріалах справи немає бухгалтерських документів про видачу кредиту не заслуговують на увагу, з огляду на таке.
Відповідно до статті 13 ЗУ «Про електронну комерцію», розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.
Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.
Продавець (виконавець, постачальник) оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів із зазначенням дати здійснення розрахунку.
Закон є спеціальним нормативно-правовим актом щодо регулювання спірних правовідносин, тому посилання представника на статтю 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» є безпідставним.
Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Пунктом 3.2.6 договору передбачена можливість позикодавця відступити право вимоги за вказаним кредитом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов'язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Судом встановлено, що 24.09.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 24092024 у відповідності до якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає, за плату належні ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» права вимоги до божників, вказаних у реєстрі боржників (а.с.31-36).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 24092024 від 24.09.2024 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 28420,00 грн ,з яких 7000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 11970,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 9450,00 грн - заборгованість за пенею/штрафами (а.с.37).
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 02026-06/2024 від 03.06.2024 здійсненого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» станом на 24.09.2024, здійсненого за період з 03.06.2024 по 24.09.2024, остання становить 28420,00 грн , з яких 7000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 11970,00 грн - сума заборгованості за відсотками (2520,00 грн - за відсотками + 9450,00 грн - за простроченими відсотками), 9450,00 грн - заборгованість за пенею/штрафами (а.с.25-26).
Відповідно до ст. ст.526,527,530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). Визначення поняття зобов'язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. В силу ч. 1ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Так, одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Згідно з ст. ст.610,611,612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 02026-06/2024 від 03.06.2024 здійсненого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» станом на 24.09.2024, здійсненого за період з 03.06.2024 по 24.09.2024, остання становить 28420,00 грн , з яких 7000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 11970,00 грн - сума заборгованості за відсотками (2520,00 грн - за відсотками + 9450,00 грн - за простроченими відсотками), 9450,00 грн - заборгованість за пенею/штрафами (а.с.25-26).
Відповідно до умов договору про надання фінансового кредитного № 02026-06/2024 від 03.06.2024 його строк був визначеним - 30.09.2024.
Постановою від 5 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 ВП ВС уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
Якщо умови кредитного договору передбачають можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування, судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, мали на увазі сторони встановлення нарахування процентів як міри відповідальності в певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. «verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem», тобто «слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав»).
Так, відповідно до наданого розрахунку заборгованості відсотки нараховувалися лише первісним кредитором до укладення договору факторингу 24.09.2024 в межах строку кредитування.
Щодо посилання представника відповідача на положення ЗУ «Про споживче кредитування», а саме, що процентна ставка не може перевищувати 1% в день, відповідно до змін, які набули чинності 24.12.2023, та наданого контррозрахунку заборгованості, відповідно до якого заборгованість за відсотками мала становити 279,43 грн за 112 днів відповідно до ст. 1048 ЦК України згідно облікової ставки НБУ, суд зазначає наступне.
Пункт 1.4.1 договору про надання фінансового кредитного № 02026-06/2024 від 03.06.2024 передбачає нарахування стандартної процентної ставки за кредитом в день 1,50 % яка є фіксована.
Згідно наданих позивачем розрахунків заборгованості, здійснених первісним кредитором та позивачем, вбачається, що нарахування відсотків здійснювалося за стандартною процентною ставкою за кредитом 1,5 % в день (105,00 грн в день).
Разом з цим, частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016, в редакції змін, які набули чинності з 24.12.2023 визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Отже, враховуючи вимоги частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016, в редакції змін, які набули чинності з 24.12.2023, підлягала застосуванню процентна ставка в розмірі не більше 1% денної процентної ставки, оскільки договір № 1595226 від 06.05.2024 укладено після набрання чинності відповідних змін.
З огляду на вищезазначене, враховуючи положення Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016, в редакції змін, які набули чинності з 24.12.2023, та наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд приходить до висновку, що проценти за користування кредитом повинні нараховуватися наступним чином:
- 1% в день, що становить 70,00 грн в день (7000,00/100%=70,00 грн в день), протягом всього строку здійснення нарахувань (за період з 03.06.2024 по 24.09.2024, під час здійснення нарахувань первісним кредитором, оскільки додаткових нарахувань позивач не здійснював), у загальному розмірі 7890,00 грн (70,00х114=7890,00грн).
Враховуючи вищезазначене, стягненню підлягає заборгованість по відсотках за користування кредитом в загальному розмірі 7890,00 грн.
Отже, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позивних вимог про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом в іншій частині за безпідставністю.
Щодо доводів представника відповідача про нікчемність умов про застосування неустойки у вигляді штрафу, суд зазначає наступне.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних ЦК України положень установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за неустойкою у вигляді штрафу у розмірі 9450,00 грн слід відмовити за безпідставністю.
Враховуючи усе вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги щодо заборгованості за кредитом доведені частково, та ОСОБА_1 мав погасити заборгованість за тілом у розмірі 7000,00 грн та за процентами за користування кредитом (у межах строку, протягом якого здійснювалися такі нарахування) у загальному розмірі 7890,00 грн. Загальний розмір заборгованості за цими складовими становить 14890,00 грн (7000,00+7890,00=14890,00 грн).
При вирішенні даного спору, суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Зазначений Висновок також акцентує увагу й на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").
Виходячи з викладеного суд надав правову оцінку виключно визначальним позиціям сторін у даній справі, а не абсолютно усім доводам. При цьому, суд вважає, що це не впливає на обґрунтованість даного судового рішення, а також не свідчить про неповноту дослідження судом обставин справи та доводів сторін.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 02026-06/2024 від 03.06.2024 у загальному розмірі 14890,00 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7000,00 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом в межах строку здійснення нарахувань, згідно розрахунку заборгованості, у розмірі 7890,00 грн.
В іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню за безпідставністю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 6733 від 11.04.2025 (а.с.1). Вказані кошти судового збору були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.54).
Згідно позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 28420,00 грн.
Суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги у розмірі 14890,00 грн.
Таким чином, пропорційність задоволених вимог становить 53 % (14890,00х100: 28420,00 = 53%).
Оскільки, вимоги позивача задоволено на 53%, то сплачений судовий збір за пред'явлення позовної вимоги майнового характеру підлягає стягненню на користь позивача в сумі 1283,87 грн (2422,40х53%, = 1283,87).
На підставі ст. ст. 512, 514, 526, 530, 549, 610-612, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», та керуючись ст. ст. 7, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 279, ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» суму заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 02026-06/2024 від 03.06.2024 у загальному розмірі 14890,00 грн (чотирнадцять тисяч вісімсот дев'яносто гривень 00 копійок), що складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7000,00 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом в межах строку здійснення нарахувань, згідно розрахунку заборгованості, у розмірі 7890,00 грн.
У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за простроченими відсотками в іншій частині - відмовити за безпідставністю.
У задоволенні позовних про стягнення заборгованості за неустойкою - відмовити за безпідставністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1283,87 грн (одна тисяча двісті вісімдесят три гривні 87 копійок).
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 04 грудня 2025 року.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал», ЄДРПОУ 35234236, адреса місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Львів Львівського району Львівської області, 79029, ел. адреса: info@kredyt-kapital.com.ua, тел.:+38(032)242-99-08, електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» - наявний;
представник позивача - Чічур Іванна Василівна, РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса місця знаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх, м. Львів Львівського району Львівської області, 79029, тел: НОМЕР_7 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» - наявний;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , тел: НОМЕР_1 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 , електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» - відсутній;
представник відповідача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , тел.: НОМЕР_9 , електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» - відсутній.
Суддя О.О. Романенко