528/799/25
2/543/477/25
03.12.2025 селище Оржиця
Оржицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Попадюка С.С., за участю секретаря судового засідання Щерби А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Оржиця Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник ТОВ «Споживчий центр» - Мохир Я.В., за допомогою підсистеми «Електронний Суд», 26.06.2025 звернуся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №10.09.2024-100001631 від 10.09.2024 у розмірі 42519 грн 02 коп. та понесені судові витрати.
В обґрунтування позову зазначено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 10.09.2024 укладено кредитний договір (оферти) №10.09.2024-10001631. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 15000,00 грн. Строк, на який надається Кредит - 140 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 27.01.2025. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування. Комісія, пов'язана з наданням Кредиту (надалі - "Комісія") - 15% від суми Кредиту та дорівнює 2250 грн 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі, відповідач у встановлений договором строк борг не сплатив.
Враховуючи вищенаведене, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача вищезазначену суму заборгованості за кредитним договором та суму сплаченого судового збору.
Ухвалою від 11.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 14 год. 00 хв. 08.09.2025, з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 08.09.2025 відкладено розгляд справи та призначено судове засідання на 14 год. 00 хв. 09.10.2025.
09.09.2025 від представника відповідача адвоката Цокало Т.М. до суду надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві представник відповідача зазначив, що позов підлягає задоволенню частково. Зокрема, сторона відповідача не погоджується із стягненням неустойки у розмірі 7500, оскільки вона нарахована у період воєнного стану. Також сторона відповідача не погоджується із стягненням заборгованості за відсотками. Відповідачем по справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму: 3230,98 грн від 23.09.2024. Окрім того, представник відповідача повідомила, що сторона відповідача вже понесла 9000,00 грн судових витрат на правничу допомогу, отже попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат становить 9000,00 грн. На підставі вищевикладеного просить суд поновити ОСОБА_1 строк на подання відзиву, приєднати відзив до матеріалів справи, прийняти від ОСОБА_1 заяву про визнання позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» частково на суму заборгованості за кредитним договором №10.09.2024-100001631 від 10.09.2024 р. в загальному розмірі 30108,04 грн., який складається з: 15000,00 грн. - сума кредиту, 13989,02 грн. - проценти за кредитом, 1119,02 грн. - комісія, в інший частині позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про стягнення заборгованості відмовити, здійснити розподіл судових витрат пропорційно задоволених позовних вимог, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» на користь ОСОБА_1 , всі понесені судові витрати.
16.09.2025 від представника позивача Павленка Д.О. до суду надійшла відповідь на відзив. У ній представник позивача зазначив, що Кредитний договір №10.09.2024-100001631 від 10.09.2024 р. було укладено у електронній формі, яка законодавчо прирівнюється до письмової. TOB «Споживчий центр» виконало свої зобов'язання за кредитним договором №10.09.2024-100001631 в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Позивач додає Картку субконто з детальним розрахунком заборгованості, яка є належним та допустимим доказом. Матеріали справи не містять жодних розрахунків, які б спростовували правильність розрахунків заборгованості долучених до матеріалів справи позивачем, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 року у справі №753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку. Додаткового звертає увагу, що проценти розраховуються у відповідності до Бази розрахунку, тобто залишку непогашеного залишку від всієї Суми (тіла) Кредиту та нараховуються щодня протягом Строку, на який надається кредит. Обрахування загальних витрат за споживчим кредитом (п. 14 Заявки кредитного договору №10.09.2024-100001631) базуються на припущені, що позичальник буде виконувати свої зобов'язання належним чином, а саме згідно з Графіком платежів. У випадку належного виконання зобов'язання проценти наступного чергового періоду були б обраховані, враховуючи зменшену базу розрахунку. Відтак, розрахунок заборгованості за кредитним договором проведений з урахуванням строку кредитування, виходячи із розміру процентної ставки, визначеної в кредитному договорі. Також зазначає, що у п. 15 Заявки кредитного договору №10.09.2024-100001631 (кредитної лінії) зазначено: «Неустойка: 150 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання». Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» були внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема до Прикінцевих та Перехідних положень. Так відповідно до пункту 6 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Кредитний договір відповідачем був укладений 14.12.2024 року, тобто після набуття чинності змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому вимога позивача про стягнення неустойки є правомірною, з огляду також на те, що нормами ЦК України врегульовано загальне питання про звільнення від сплати неустойки позичальників при отримані кредиту (позики), в той час як Закону України «Про споживче кредитування» є спеціальною нормою, яка регулює питання щодо загальних правових та організаційних засад споживчого кредитування. Вважає, що відповідач не надав жодного належного доказу, який би стосувався предмету доказування на підтвердження не укладення та не виконання умов кредитного договору. На підставі викладеного просить суд долучити до матеріалів справи деталізований розрахунок заборгованості у формі картки субконто, позовні вимоги задовольнити.
Разом із відповіддю на відзив представником позивача 16.09.2025 подано до суду клопотання про витребування доказів.
Також представником позивача надано суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому зазначає, що витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн. є необґрунтованими та значно завищеними, непропорційним до предмета та ціни позову, враховуючи малозначність справи. У постановах Верховного Суду від 07.05.2020 у справі № 320/3271/19, від 05.08.2020 у справі № 640/15803/19 викладено правову позицію, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Враховуючи зазначене, вважає, що сума за надані послуги має бути зменшена до 3000,00 грн., виходячи з наступного: - виходячи із незначної складності даної категорії справи, співмірною ціною за послугу «Надання усної консультація» є 1000,00 грн.; - співмірною ціною за послугу «Підготовка та написання заяв по суті справи відзив по справі №528/799/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором» є 2000,00 грн., оскільки, як вже зазначалося, судова практика у спорах даної категорії є сталою, а справа відноситься до категорії незначної складності; - компенсація за послуги «підготовка та подання заяви про ознайомлення з матеріалами справи від 02.07.2025 року» та «Ознайомлення з матеріалами справи №130/524/25, їх аналіз» задоволенню не підлягають, адже не є видом правничої допомоги, що визначена Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та є складовою послуги зі складення апеляційної скарги; - компенсація за послугу «Ознайомлення із матеріалами позовної заяви по справі №528/799/25» задоволенню не підлягає, адже це не є видом адвокатської діяльності, передбаченим ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ця послуга не була очевидно необхідною та доцільною, а тягар з оплати додаткових та супутніх послуг адвоката має у даному випадку нести відповідач. Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі № 810/4749/15 акцентовано увагу на необхідності детального аналізу та вивчення документів, поданих на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, з метою уникнення випадків її присудження за доцільні, дублюючі одна одну, послуги, які не мали впливу на хід розгляду справи та не потребували спеціальних професійних навиків. Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладений в п.30 постанови від 11.08.2022 у справі № 300/2050/19, при визначенні суми компенсації витрат,понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації,понесених у зв'язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. З огляду на те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із ціною позову, складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, стягнення витрат на правничу допомогу не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості та становить надмірний тягар для позивача. На підставі викладеного, просить суд у випадку задоволення заяви відповідача щодо розподілу витрат на правничу допомогу, просить зменшити загальний розмір витрат на правничу допомогу відповідача до 3000 грн та здійснити розподіл судових витрат на правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог.
Ухвалою суду від 09.10.2025 клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ: 14360570, адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1д) наступну інформацію: 1) на чиє ім'я емітувалась (видавалась) банківська картка № НОМЕР_1 ; 2) інформацію про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_1 за 10.09.2024.
Ухвалою суду від 05.11.2025 повторно витребувано від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ: 14360570, адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1д) наступну інформацію: 1) на чиє ім'я емітувалась (видавалась) банківська картка № НОМЕР_1 ; 2) інформацію про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_1 за 10.09.2024. Розгляд справи відкладено на 14 год. 30 хв. 03 грудня 2025 року.
Витребовувана ухвалами суду від 09.10.2025 та від 05.11.2025 інформація надійшла до суду 12.11.2025 та 03.12.2025 відповідно.
В судове засідання 03.12. 2025 представник позивача не з'явився, в прохальній частині позовної заяви просить суд розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, а розгляд справи проводити без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, відзиву щодо позову не подала. Від представника відповідача адвоката Цокало Т.М. 03.12.2025 до суду надійшла заява про розгляд справи без участі, у якій просить розглянути справу №528/799/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за відсутності відповідача та його представника, та їх нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору, прийняти від ОСОБА_1 заяву про визнання позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" частково на суму заборгованості за кредитним договором №10.09.2024-100001631 від 10.09.2024 р. в загальному розмірі 30108,04 грн., який складається з: 15000,00 грн. - сума кредиту, 13989,02 грн. - проценти за кредитом, 1119,02 грн. - комісія, в інший частині позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" про стягнення заборгованості відмовити, здійснити розподіл судових витрат пропорційно задоволених позовних вимог, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», (01032, вулиця Саксаганського, будинок 133-А, м. Київ, поштовий індекс: 01032) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 всі понесені судові витрати.
За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.
10.09.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №10.09.2024-100001631.
ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору №10.09.2024-100001631 пройдено ідентифікацію, шляхом використання Системи ВankID національного банку.
10.09.2024 ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора «Е132» підписано:
- пропозицію ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії);
- заявку, за умовами якої відповідачу надано кредит у розмірі 15000,00 грн строком на 140 днів, дата повернення (виплати) кредиту - 27.01.2025. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,0% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі - "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов'язана з наданням Кредиту (надалі - "Комісія") - 15% від суми Кредиту та дорівнює 2250 грн 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту;
- паспорт споживчого кредиту (а.с.14-22).
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало, надало кредит в сумі 15000,00 грн, що підтверджується інформацією, згідно зі якою на картковий рахунок відповідача за допомогою платіжної системи Liqpay перераховано кошти в зазначеному розмірі (а.с.10).
З отриманої судом від АТ КБ «Приватбанк» інформації вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 . Відповідно до виписки за договором №б/н за період 10.09.2024-10.09.2024 ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_1 , 10.09.2024 зараховано грошові кошти в розмірі 15000,00 грн, деталі операції «IPAY_CREDIT_MC1» (а.с.119, 127).
Як вбачається із наданих позивачем доказів, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором №10.09.2024-100001631 від 10.09.2024 належним чином не виконала, чим порушила свої зобов'язання, встановлені договором.
Згідно наданої позивачем довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №10.09.2024-100001631 від 10.09.2024, заборгованість ОСОБА_1 за даним договором становить 42519,02 грн, з яких: 15000,00 грн - основний борг; 18900,00 грн - проценти, 1119,02 грн - комісія, 7500,00 грн - неустойка. Проценти нараховані за період з 10.09.2024 по 27.01.2025 (а.с.11).
Даних про погашення відповідачем вказаної заборгованості за договором матеріали справи не містять.
Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів дійшов таких висновків.
Між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини на основі кредитного договору, що врегульовано статтею 1054 ЦК України.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти Згідно з вимогами (стаття 1054 ЦК України).
Договір, укладений в електронній формі є таким, що укладений в письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.
Висновки стосовно правомірності укладення сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, зокрема, Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі №234/7159/20.
Згідно з вимогами Закону України «Про захист прав споживачів», укладений між сторонами договір суд визнає договором про надання споживчого кредиту.
Необхідність виконання належним чином взятих на себе зобов'язань, обов'язковість договору і наслідки невиконання зобов'язання передбачені статтями 525, 526, 530, 610, 611 ЦК України.
Суд дійшов висновку, що в правовідносинах, з приводу яких між позивачем і відповідачем виник спір, у порушення означених вимог ЦК України, Закону про електронну комерцію, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов'язань, в установлені строки заборговані суми в повному обсязі не повернув.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Таким чином, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову.
Як вбачається з відзиву, відповідачем позов визнається частково на суму заборгованості за кредитним договором №10.09.2024-100001631 від 10.09.2024 р. в загальному розмірі 30108,04 грн., який складається з: 15000,00 грн. - сума кредиту, 13989,02 грн. - проценти за кредитом, 1119,02 грн. - комісія. В обґрунтування представник відповідача адвокат Цокало Т.М. покликається на те, позивачем невірно проведений розрахунок відсотків, оскільки з урахуванням передбаченого кредитним договором розміру денної процентної ставки (0,82%), розмір заборгованості відповідача за відсотками становить 17220 грн (15000,00 грн х 0,82% х 140 днів), а не 18900,00 грн, як вказує позивач.
Суд не погоджується з такими доводами представника відповідача з огляду на таке.
Згідно з п. 3.1. Пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії)(оферта), за цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити Проценти. Пунктом 3.2. встановлено, що Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Відповідно до п. 4.1. Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача.
Відповідно до п.п. 4.1 - 4.4. Пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії)(оферта) Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5169-36XX-XXXX-0639. Кредитодавець має право не видавати Кредит, якщо у Позичальника наявна заборгованість перед Кредитодавцем з Процентів за користування та/або неустойки, що повинні бути сплачені згідно із раніше укладеним сторонами договором. Днем надання Кредиту вважається: списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця , а днем погашення Кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу Кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитодавця. У випадку, якщо дата ініціювання платіжної операції з надання Кредиту не співпадає з датою завершення цієї платіжної операції з надання Кредиту, днем/датою надання Кредиту є дата ініціювання цієї платіжної операції, якщо платіжна операція була завершена (навіть у випадку її завершення в пізнішу дату). Неможливість завершення ініційованої Кредитодавцем платіжної операції з надання Кредиту не з вини Кредитодавця є скасувальною обставиною та призводить до припинення прав і обов'язків сторін за даним Договором, включаючи обов'язок Кредитодавця з надання Кредиту. Неможливість видачі Кредиту готівкою у зв'язку з нез'явленням Позичальника для її отримання у Дату надання/видачі кредиту, зазначену в Заявці, є скасувальною обставиною та призводить до припинення прав і обов'язків сторін за даним Договором, включаючи обов'язок Кредитодавця з надання Кредиту. У випадку настання вказаних скасувальних обставин даний Договір є розірваним та припиненим з Дати надання/видачі кредиту, зазначеної в Заявці У випадку перерахування коштів Позичальником на поточний рахунок Кредитодавця, Позичальник зобов'язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу. Сторони домовились, що зобов'язання за договором можуть виконуватись як шляхом перерахування одного, так і шляхом перерахування декількох платежів, однак з дотриманням строків та інших умов виконання зобов'язань, встановлених договором. Сторони встановлюють, що Проценти нараховуються з дня надання Позичальнику Кредиту (включаючи безпосередньо день надання Кредиту) включно до дати його фактичного повернення. Проценти за користування нараховуються та обліковуються Кредитодавцем щоденно. Комісія(ї) (у випадку її встановлення договором) нараховується у порядку, встановленому договором. Позичальник має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути Кредит. У разі дострокового повернення Кредиту Позичальник у день цього повернення сплачує Кредитодавцю Проценти за період фактичного користування Кредитом (включаючи безпосередньо день надання Кредиту). У разі дострокового повернення Кредиту Комісія за надання (якщо вона встановлена договором) (або її несплачена частина), яка нарахована, але не сплачена Позичальником, сплачується ним у день дострокового повернення Кредиту. У разі дострокового повернення Кредиту Комісія за обслуговування (якщо вона встановлена договором) (або її несплачена частина), яка нарахована (включаючи нараховану Комісію за всі чергові періоди, передуючі дню дострокового повернення, та за поточний черговий період, у якому відбувається дострокове повернення), але не сплачена Позичальником, сплачується ним у день дострокового повернення Кредиту. За домовленістю Сторін при сплаті у рівному та/або більшому та/або меншому розмірі чергового платежу раніше дати платежу, зазначеної у графіку платежів (дострокова сплата), Позичальник звільняється від обов'язку сплатити відповідний черговий платіж (або його сплачену частину) у дату, зазначену в графіку платежів. При цьому достроково сплачений платіж з Суми Кредиту у складі цього раніше сплаченого чергового платежу (якщо він наявний у складі цього чергового платежу) зараховується у день його фактичної сплати, а достроково сплачені Проценти та Комісію(ії) (якщо Комісія(ії) встановлена(і) договором) (або їх частину) у складі цього раніше сплаченого чергового платежу Позичальник доручає Кредитодавцю зарахувати в рахунок виконання зобов'язань зі сплати Процентів та Комісії(ій) (або їх частини) в дату платежу, вказану у графіку платежів, а за наявності залишку коштів - в дострокове повернення кредиту (а.с.14 звор. - 15).
Відповідно до пункту 11 Заявки кредитного договору №10.09.24-100001631 (надалі Заявка), Проценти (економічна сутність - плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї Суми Кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї Суми Кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному період, згідно з п. 6 Заявки Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі - "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. При цьому Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.82% (денна процентна ставка) = (17309.68 / 15000)/ 140 ? 100% (п.10 Заявки).
З аналізу вказаних положень Пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії)(оферта) та Заявки вбачається, що за користування кредитними коштами відповідач мав сплачувати проценти, виходячи з фіксованої незмінної процентної ставки у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. У той же час представник відповідача помилково вважає, що при розрахунку відсотків за кожен день користування відповідачем кредитними коштами повинна враховуватися денна процентна ставка у розмірі 0,82%.
Представник відповідача також вказує, що відповідачем 23.09.2024 частково погашена заборгованість у розмірі 3230,98 грн.
Суд звертає увагу, що позивачем не оспорюється факт часткового погашення відповідачем заборгованості із сплати відсотків та комісії. При цьому, як вбачається із довідки довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №10.09.2024-100001631 від 10.09.2024, заборгованість ОСОБА_1 за процентами складає 18900,00 грн, за комісією - 1119,02 грн. З зазначеного випливає, що позивачем було враховано сплачені відповідачем кошти в розмірі 3230,98 грн на погашення заборгованості з процентів та комісії (18900,00 грн = 21000,00 грн - 2100,00 грн; 1119,02 грн = 2250,00 грн -1130,98 грн.; (2100,00 грн + 1130,98 грн = 3230,98 грн. ).
Відтак, суд констатує, що заборгованість по процентах, та комісії пред'явлена позивачем до стягнення, розрахована позивачем, з врахуванням часткової оплати відповідачем, у відповідності до умов кредитного договору та в межах строку його дії.
Враховуючи те, що судом встановлено факти укладення кредитного договору, отримання відповідачем коштів за цим договором у сумі 15000,00 грн, факт їх неповернення у відповідності до умов договору та у погоджені ним строки, суд, враховуючи часткове визнання позову відповідачем, дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_2 в частині стягнення основної заборгованості в сумі 15000,00 грн, заборгованості по процентах у сумі 18900,00 грн та комісії в сумі 1119,02 грн підлягають задоволенню.
Водночас суд доходить висновку про безпідставність вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього заборгованості за неустойкою, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався, який триває донині.
Умовами кредитного договору встановлено, що неустойка у розмірі 150,00 грн нараховується за кожен день невиконання чи неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного чи неналежно виконаного зобов'язання.
Позивачем нарахована неустойка в розмірі 7500,00 грн, що суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, на що слушно звернула увагу представник відповідача у наданому суду відзиві на позовну заяву.
Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 неустойки в розмірі 7500,00 грн є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог на 82,36 %, виходячи із змісту вище зазначеної норми, з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1995,10 грн.
Щодо стягнення витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн, суд зазначає наступне.
За п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такі висновки містяться в додатковій постанові ВП ВС від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц. Крім того, аналогічні висновки щодо співмірності розміру витрат на правничу допомогу зі складністю справи та обсягом фактично наданих адвокатом послуг містяться в додатковій постанові ВС від 12.12.2019 року у справі №2040/6747/18.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAlliance Limited» проти України» (п. 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У матеріалах справи міститься копія договору про надання правничої допомоги від 25.08.2025 (а.с.70-72), квитанція №1363 від 25 серпня 2025 про оплату адвокату гонорару у сумі 9000,00 грн.(а.с.74)
Відповідно до Детального опису робіт (наданих послуг) від 08.09.2025, до Договору №1363 про надання правової допомоги, адвокатом було надані наступні послуги: надання усної консультації: фіксована оплата - 1500,00 грн, ознайомлення із матеріалами справи: фіксована оплата - 1000,00 грн, підготовка та написання відзиву по суті: фіксована оплата - 6500 грн (а.с.75).
Верховний Суд у постанові від 13.03.2025 (справа №275/1150/22) вказав наступне.
Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст. 137 ЦПК України, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення
Представник позивача вважає, що заявлені стороною відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн є необґрунтованими та значно завищеними, непропорційним до предмета та ціни позову, враховуючи малозначність справи. З огляду на те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із ціною позову, складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, стягнення витрат на правничу допомогу не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості та становить надмірний тягар для позивача. На підставі викладеного, просить суд у випадку задоволення заяви відповідача щодо розподілу витрат на правничу допомогу, просить зменшити загальний розмір витрат на правничу допомогу відповідача до 3000 грн та здійснити розподіл судових витрат на правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог (а.с. 95-97).
При вирішенні питання про стягнення з позивача на користь відповідача понесених останнім витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, від 12.05.2020 року у справі №904/4507/18, від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Із урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 року у справі № 910/9714/22).
З урахуванням наведеного вище, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.
Суд погоджується із доводами представника позивача про те, що заявлена сума відшкодування судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу, є неспівмірною зі складністю даної справи. При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною. Окрім того, відповідач фактично визнала позовні вимоги на суму 30108,04 грн, що відрізняється від суми заявлених до неї позовних на 12410,98 грн (42519,02-30108,04), а практика судів щодо стягнення неустойки, нарахованої за кредитними договорами у період дії воєнного стану в Україні, є усталеною.
З огляду на вказане, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих послуг адвокатом, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, наявність заперечень представника позивача, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 грн є завищеними,
Враховуючи принципи співмірності, а також враховуючи невеликий обсяг матеріалів у даній справі та кількість підготовлених представником позивача процесуальних документів, які не є великої складності, тривалість розгляду справи судом, оцінивши подані представником відповідача докази на підтвердження понесених відповідачем витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, про необхідність зменшення їх розміру до 3000,00 грн.
З урахуванням того, що позовні вимоги задоволені на 82,36 %, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 529 грн 20 коп. (3000,00 грн х 17,64%).
Керуючись ст. 12, 13, 81, 131, 137, 141, 247, 258, 259, 263-268, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованості за кредитним договором №10.09.2024-100001631 від 10.09.2024 у розмірі 35019 грн 02 коп.
В задоволенні позовних вимог в частині стягнення із ОСОБА_1 неустойки в розмірі 7500,00 грн - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1195 грн 10 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на правничу допомогу в розмірі 529 грн 20 коп.
За ч. 1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
- позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833;
- відповідач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 03.12.2025.
Суддя Попадюк С.С.