Дата документу 03.12.2025Справа № 554/17162/25
Провадження № 2-о/554/407/2025
03 грудня 2025 року суддя Шевченківсткого районного суду міста Полтави Чуванова А.М., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Лепій Ольги Вікторівни про встановлення факту, що має юридичне значення; заінтересовані особи: Семенівська селищна рада Кременчуцького району Полтавської області, приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області - Трембач Неля Володимирівна,-
Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Лепій О.В. звернулась до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення; заінтересовані особи: Семенівська селищна рада Кременчуцького району Полтавської області, приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області - Трембач Неля Володимирівна.
У своїй заяві ОСОБА_1 просить встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що 28.07.2025 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області - Трембач Н.В. із заявою про прийняття спадщини щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 05.11.2025 року приватним нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки ОСОБА_1 не надано документів, які підтверджують родинні відносини між ним та померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , як сина та батька; належні документи, необхідні для оформлення нотаріусом свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку - відсутні.
Посилаючись на норми ст.ст.1216,1218 ЦК України, ст.130 СК України, та на те, що батьки не перебували в зареєстрованому шлюбі, батько в свідоцтві про народження вказаний зі слів матері, але сім'я в складі ОСОБА_3 (матері заявника), ОСОБА_2 проживали разом ще до народження заявника ОСОБА_1 та після його народження, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов'язки, вели спільний бюджет, ОСОБА_2 визнавав за життя себе батьком дитини, тому заявник вважає, що є підстави для встановлення факту батьківства.
Дослідивши зміст заяви, додані матеріали, приходжу до висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження по справі за заявою представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Лепій О.В. про встановлення факту, що має юридичне значення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Згідно з ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) зазначений Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства. При цьому завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України).
Стаття 4 ЦПК України гарантує кожній особі право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Відповідно до ч. 7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
За змістом ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
В прохальній частині заяви ОСОБА_1 просить встановити факт родинних відносин, однак суд звертає увагу на те, що за своєю суттю встановлення факту родинних відносин можливе у разі, якщо особа, яка дійсно перебуває у родинних відносинах з іншою особою, не може цього довести через певні перешкоди, такі як втрата документів, що підтверджують родинні стосунки, допущені помилки в написанні прізвища чи імені в існуючих документах, тощо. Проте, у разі якщо особи не перебувають у родинних відносинах, але фактично вважають себе народженими від певної особи, захист прав у такому випадку відбувається шляхом встановлення батьківства чи встановлення факту визнання батьківства. Тобто, встановлення родинних відносин можливе лише за умови безумовного підтвердження між особами родинних відносин.
В поданій до суду заяві про встановлення факту родинних відносин ОСОБА_1 фактично просить суд встановити факт батьківства, з метою забезпечення належної реалізації його цивільних прав в сфері спадкування.
Так, обґрунтовуючи свої вимоги, заявник покликається на ст.130 СК України та ряд доказів, які на його думку підтверджують факт батьківства померлого ОСОБА_2 відносно нього.
Питання визначення походження дитини регулюється, зокрема, нормами Сімейного кодексу України (далі - СК України).
Відповідно до ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу.
Разом з тим, ст. 130 СК України визначено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1
).
Так, суд зазначає, що у даному випадку встановлення вказаного факту, зводиться не лише до встановлення родинних відносин (батьківства), а пов'язане із реалізацією спадкових прав на майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2 .
Той факт, що особа, факт родинних відносин (батьківства) якої заявник просить встановити, померла, не дає підстав вважати про відсутність спору про право, оскільки в такому випадку у заявника виникає спір, навіть у разі відсутності інших спадкоємців, з відповідною територіальною громадою.
Тобто встановлення цього факту пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Враховуючи викладене, приймаючи наведені обґрунтування заяви, яка подана порядку окремого провадження, суд вважає, що у справі наявний спір про право.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду.
Враховуючи, що є спір про право, який вирішується у позовному провадженні, а згідно ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, відтак у відкритті провадження у справі слід відмовити, роз'яснивши заявнику його право звернутися з даними вимогами в порядку позовного провадження.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суд -
Відмовити у відкритті провадження за заявою представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Лепій Ольги Вікторівни про встановлення факту, що має юридичне значення; заінтересовані особи: Семенівська селищна рада Кременчуцького району Полтавської області, приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області - Трембач Неля Володимирівна.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що він має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, про які він вказав у заяві, шляхом подання позовної заяви у порядку позовного провадження на загальних підставах. Позовна заява має відповідати вимогам статей 175 - 177 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали суду.
Суддя А.М.Чуванова