03 грудня 2025 року Справа № 926/3911/25
За позовом Чернівецької обласної громадської організації “Авіаційний технічно-спортивний клуб “Крила Буковини»
до Комунального підприємства "Міжнародний Аеропорт "Чернівці" імені Леоніда Каденюка"
про усунення перешкод у користуванні майном
Суддя Тинок О.С.
Секретар судових засідань Григораш М.І.
Представники:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
Чернівецька обласна громадська організація “Авіаційний технічно-спортивний клуб “Крила Буковини» звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Комунального підприємства "Міжнародний Аеропорт "Чернівці" імені Леоніда Каденюка" про усунення перешкод у користуванні майном (літаком).
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 листопада 2025 року позовну заяву по справі №926/3911/25 передано на розгляд судді Тинок О.С.
Ухвалою суду від 18 листопада 2025 року позовну заяву Чернівецької обласної громадської організації “Авіаційний технічно-спортивний клуб “Крила Буковини» до Комунального підприємства "Міжнародний Аеропорт "Чернівці" імені Леоніда Каденюка" про усунення перешкод у користуванні майном, яка надійшла до Господарського суду Чернівецької області 17 листопада 2025 року за вх.№3911 - залишено без руху.
19 листопада 2025 року представник позивача через підсистему “Електронний суд» подала до суду заяву на виконання ухвали суду (вх. №3940), яка за своєю суттю є заявою про усунення недоліків позовної заяви.
20 листопада 2025 року представник позивача через підсистему “Електронний суд» подала до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви (вх. №3950).
Ухвалою суду від 21 листопада 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03 грудня 2025 року о 10 годині 50 хвилин.
01 грудня 2025 року представник відповідача через підсистему “Електронний суд» подав до суду відзив на позовну заяву (вх. №4983).
02 грудня 2025 року представник відповідача через підсистему “Електронний суд» подав до суду клопотання про долучення доказів (вх. №5035).
Також, 02 грудня 2025 року представник відповідача через підсистему “Електронний суд» направив до суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №4119).
У судове засідання 03 грудня 2025 року представники сторін не з'явились. У той же час, позивач не повідомив суд про причини неявки свого предствника у судове засідання.
Судом встановлено, що позивач та його належний представник були повідомлені про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (ухвала суду від 21 листопада 2025 року) до їх електронних кабінетів в системі ЄСІТС. Документ доставлений до електронних кабінетів позивача та його представника: 21.11.2025 року о 16:00.
Відтак, суд зазначає, що позивач, який подав до відповідного суду позовну заяву, вважається обізнаним про розгляд справи у суді та відповідно зобов'язаний дотримуватись обов'язків, покладених на нього частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України. Саме позивачем було ініційовано розгляд справи, тому останній повинен проявляти зацікавленість у розгляді справи.
Положеннями статті 226 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд залишає позов без розгляду за пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Судом враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до частин 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із статтею 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У системно-логічному зв'язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, учасник справи має право: - брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); - не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано (постанова Верховного Суду від 08 квітня 2025 року у справі №907/480/21).
У постановах Верховного Суду від 13 вересня 2019 року у справі № 916/3616/15 та від 17 березня 2023 року у справі № 910/17906/21 зазначено наступне.
На відміну від пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, яка як підставу залишення позовної заяви без розгляду передбачала неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, або неявку представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору, наведені положення статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України в чинній редакції не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
У постановах Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 13 жовтня 2019 року у справі №916/3616/15, 05 червня 2020 року у справі №910/16978/19, від 16 жовтня 2020 року у справі №910/8816/19 викладено наступну правову позицію щодо застосування пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною 4 статті 202, пункту 4 частини 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання. Водночас частина 4 статті 202, пункт 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України не містять вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої підстави: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь судовому засіданні, він повинен повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи.
При цьому стаття 226 Господарського процесуального кодексу України не пов'язує можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду та не містять заборони залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження, натомість пункт 1 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України прямо передбачена можливість постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без розгляду за результатами підготовчого засідання.
Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі №904/2423/18, від 02 грудня 2020 року у справі №914/1531/19, від 22 грудня 2020 року у справі №925/337/19, від 13 січня 2021 року у справі № 910/4372/20, від 19 січня 2023 року у справі № 904/6347/21.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення (постанова Верховного Суду від 08 квітня 2025 року у справі №907/480/21).
Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи неявку уповноваженого представника позивача в підготовче засідання, неповідомлення суду про причини неможливості з'явитись до суду, суд залишає позовну заяву без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 226 та статтями 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Чернівецької обласної громадської організації “Авіаційний технічно-спортивний клуб “Крила Буковини» до Комунального підприємства "Міжнародний Аеропорт "Чернівці" імені Леоніда Каденюка" про усунення перешкод у користуванні майном - залишити без розгляду.
Ухвала підписана 04.12.2025 року.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в строк та порядку, встановленому ст. ст. 235, 255, 256, 257 ГПК України.
Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Суддя Олександр ТИНОК