Справа № 541/3383/25
Номер провадження 2-о/541/152/2025
іменем України
02 грудня 2025 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Морозовської О.А.,
за участі секретаря судового засідання Калініченко Л.О.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника адвоката Жаги Е.Г.,
заінтересованої особи ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання, заінтересовані особи: Комишнянська селищна рада Полтавської області, ОСОБА_2 ,
Заявниця ОСОБА_1 в інтересах якої дія адвокат Жага Е.Г., звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме що вона ОСОБА_1 разом з матір'ю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживали разом з померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на день його смерті, по АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її бабуся ОСОБА_5 , 1950 року народження. Відповідно до довідки відділу реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області №06-16/492 від 27.08.2019 року, місцем реєстрації померлої ОСОБА_5 було АДРЕСА_1 . Разом з нею були зареєстровані: ОСОБА_4 1971 р.н., ОСОБА_3 1976 р.н., ОСОБА_2 1995 р.н., ОСОБА_2 1996 р.н.
Будучи спадкоємцем 1-ої черги за законом, мати заявника ОСОБА_3 звернулася до приватного нотаріуса Миргородського нотаріального округу Полтавської області Пазинич Р.В. де було заведено спадкову справу №86/2019 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 . Тоді як, дядько заявника (рідний брат матері заявника) ОСОБА_4 , заяву на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 не подавав, проте у відповідності до статті 1268 ЦК України, він прийняв спадщину, оскільки проживав та був зареєстрований за однією адресою із померлою ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_5 помер дядько заявника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Після смерті ОСОБА_5 , а саме із лютого 2008 року і до дня смерті ОСОБА_4 , заявник та мати заявника ОСОБА_3 продовжили проживати з ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 , піклувалися про нього, не покидали у тяжкі останні дні його життя.
Також, заявник та мати заявника, після смерті ОСОБА_4 володіли та розпоряджалися майном померлого, користувалися речами домашнього вжитку, належними спадкодавцю, проживали з ним до дня його смерті та здійснювали поховання, оскільки інших спадкоємців в нього не було.
Після смерті ОСОБА_4 , у відповідності до статті 1268 ЦК України, мати заявника ОСОБА_3 прийняла спадщину, так як була спадкоємцем другої черги спадкування та на час відкриття спадщини проживала за однією адресою із померлим братом ОСОБА_4 , але не оформила своїх спадкових прав.
ІНФОРМАЦІЯ_7 померла мати заявника ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_8 . Будучи спадкоємцем 1-ої черги за законом, заявник звернулася до приватного нотаріуса Миргородського нотаріального округу Полтавської області Карбана Є.О. де було заведено спадкову справу №15/2021 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Карбаном Є.О. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 , а саме:
- 28.05.2021 року на ім'я заявника ОСОБА_1 було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на частки земельної ділянки площею 3,7200 га, з кадастровим номером 5323283400:00:006:0106, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована па території Клюшниківської сільської ради, Миргородського району, Полтавської області, яка належала померлій па підставі Свідоцтва про право па спадщину за законом /НОР 261754/, виданого приватним нотаріусом Миргородського нотаріального округу Полтавської області Пазинич Р.В. 30.08.2020 року. Дане свідоцтво зареєстровано в реєстрі №648 від 28.05.2021 року.
- 28.05.2021 року на ім'я заявника ОСОБА_1 було видано Свідоцтво про право па спадщину за законом па 1/2 частки права на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП ім. Куйбишева, Клюшниківської сільської ради, Миргородського району, Полтавської області, розміром 4,32 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості), яке належало на підставі Сертифікату па земельну частку (пай) серія ПЛ №0136865, виданого Миргородською районною державною адміністрацією Полтавської області 06.08.1997 року, на підставі розпорядження Миргородської райдежадміністрації від 19.12.1996 року, №365, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 05.08.1997 року, за №886, громадянці ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , спадкоємцем якої був її чоловік - гр. ОСОБА_7 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав та помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , спадкоємцем якого в свою чергу була його дочка - гр. ОСОБА_5 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав та померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкоємцем якої у свою чергу на частку її майна була її дочка - гр. ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав. Дане свідоцтво зареєстровано в реєстрі №649 від 28.05.2021 року.
15 липня 2025 року заявник звернулась до Приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Карбам Є.О. для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частки земельної ділянки площею 3,7200 га, з кадастровим номером 5323283400:00:006:0106, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Клюшниківської сільської ради, Миргородського району. Полтавської області, яка належала ОСОБА_5 , спадкоємцем якої на частку був її син ОСОБА_4 , спадкоємцем якого у свою чергу була його сестра (мати заявника) ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину фактом постійного проживання за однією адресою із спадкодавцем.
Проте, 15.07.2025 року Приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Карбаном Є.О. було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №262/02-3 1 від 15.07.2025 року, у зв'язку з тим, що не встановлений факт постійного проживання ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 за однією адресою на час відкриття спадщини.
Враховуючи вищевказані обставини, заявник, як спадкоємець за законом не має можливості нотаріально оформити свої спадкові права після смерті ОСОБА_3 , яке вона в свою чергу прийняла після смерті ОСОБА_4 , у відповідності до статті 1268 ЦК України, так як була спадкоємцем другої черги спадкування та на час відкриття спадщини проживала за однією адресою із померлим братом ОСОБА_4 , у зв'язку з цим, для прийняття спадщини необхідно встановлення факту постійного проживання заявника разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Оскільки в позасудовому порядку заявниця не може підтвердити факт спільного проживання із спадкодавцем, вона вимушена звернутися для вирішення даного питання до суду.
Ухвалою суду від 08.09.2025 року провадження у даній справі відкрито та призначено судове засідання.
Ухвалою суду від 12.11.2025 року по справі в якості заінтересованої особи було залучено ОСОБА_2 .
В судовому засіданні заявниця та її представника адвокат Жага Е.Г. заяву підтримали, просили її задовольнити з підстав викладеній у ній. В судове засідання 02.12.2025 року адвокат Жага Е.Г. надав заяву, в якій просив провести судове засідання без участі заявника та його представника, заявлені вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник заінтересованої особи Комишнянської сільської ради надав заяву про розгляд справи без його участі.
Заінтересована особа ОСОБА_2 надала заяву про розгляд справи за її відсутності не заперечувала проти задоволення заяви.
Суд, вислухавши пояснення заявниці, її представника, покази свідка, дослідивши наявні у справі письмові докази, дійшов наступного висновку.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Дослідивши в судовому засіданні письмові докази судом встановлено наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла бабуся заявника ОСОБА_5 , 1950 року народження, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 01.02.2008 року (а.с.14).Відповідно до довідки відділу реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області №06-16/492 від 27.08.2019 року, місцем реєстрації померлої ОСОБА_5 було АДРЕСА_1 . Разом з нею були зареєстровані: ОСОБА_4 1971 р.п., ОСОБА_3 1976 р.н., ОСОБА_2 1995 р.н., ОСОБА_2 1996 р.н. (а.с.13). Після смерті ОСОБА_5 була заведена спадкова справа №86/2019 до майна померлого від 30.01.2008 року приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Пазиничем Р.В. Спадщину після смерті матері ОСОБА_5 оформила її дочка ОСОБА_3 . ОСОБА_4 заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 не подавав, спадщину прийняв у відповідності до ст. 1268 ЦК України. Свідоцтво про право на спадщину за законом не отримував (а.с.36-58).
ІНФОРМАЦІЯ_5 помер дядько заявника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 та копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 20.03.2015 року (а.с. 15,16). Після смерті ОСОБА_4 спадкова справа не заводилася, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а.с.59,60).
Заявниця ОСОБА_1 з 02.06.2017 року зареєстрована по АДРЕСА_2 , що підтверджується копією витягу з реєстру територіальної громади (а.с.9).
ІНФОРМАЦІЯ_7 померла мати заявника ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 28.09.2020 року, копією свідоцтва про народження НОМЕР_5 виданого 21.08.1996 року, копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 виданого 04 лютого 2022 року (а.с.10, 11, 18). Після смерті ОСОБА_3 приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Карбаном Є.О. було відкрито спадкову справу №15/2021. Заяву про прийняття спадщини подала її дочка ОСОБА_2 та отримала свідоцтва про право на спадщину за законом. В спадковій справі наявна довідка відділу реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Миргородської міської ради №06-33/386 від 02.03.2021 року про те, що останнім місцем реєстрації померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 було АДРЕСА_3 . Разом з нею був зареєстрований ОСОБА_8 , 1994 року народження. Крім того міститься довідка №247 від 26.08.2020 року видана Виконавчим комітетом Клюшниківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, про те, що ОСОБА_4 , на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 проживав без реєстрації в с.Сохацька Миргородського району Полтавської області. 15.07.2025 року Приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Карбам Є.О. було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №262/02-31 від 15.07.2025 року, у зв'язку з тим, що не встановлений факт постійного проживання ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 за однією адресою на час відкриття спадщини (а.с.65-146).
Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до абз. 3 п. 3 роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст.29, ч. 2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.
Згідно з ч. 1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1ст.1269 ЦК України).
При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.
Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р.) Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов'язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Згідно роз'яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Метою встановлення факту спільного проживання заявників зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.
Отже, суди встановлюють юридичні факти тільки у разі, коли особою вчинено всі можливі заходи по отриманню необхідних документів. І тільки у разі наявності об'єктивних причин, які не залежать від волі особи, що обумовлюють неможливість отримання документу на підтвердження юридичного факту, такий факт може встановити суд у порядку окремого провадження, і такі факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Необхідною умовою для встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем є доведеність факту спільного проживання як осіб, які були пов'язані спільним побутом, веденням спільного господарства, наявністю між ними взаємних прав і обов'язків.
Доказами спільного проживання можуть бути показання свідків, довідка ЖЕК або запис у будинковій книзі, відмітка в паспорті, наявність у спадкоємця свідоцтва про смерть та інших особистих речей і документів померлого, медичне обслуговування за спільною адресою, фотографії певних подій, довідки з відповідних органів самоврядування про факт проживання однією сім'єю, трафіки мобільних телефонів, де буде видно, що особи ночували за однією адресою, тощо.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 зареєстрована по АДРЕСА_2 , її мати ОСОБА_3 на день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 була зареєстрована по АДРЕСА_3 , дядько заявника ОСОБА_4 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 проживав без реєстрації в с.Сохацьке Миргородського району Полтавської області.
Судом не встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживали разом з ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 , піклувалися про нього, а після його смерті володіли та розпоряджалися майном померлого, здійснили поховання. Також не встановлено, що їх відносини були пов'язані зі спільним веденням господарства, бюджету, наявністю між ними взаємних прав і обов'язків.
Показання допитаного свідка носить загальний характер і не містять посилання на конкретні факти та обставини, які б давали суду можливість дійти висновку про наявність підстав, які входять до предмету доказування, і не стосуються спільного проживання заявника та її матері з померлим, а свідчать про епізодичні відвідування ним за місцем проживання останнього.
Самі лише пояснення свідків щодо загальних обставин, не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання, а можуть засвідчити лише факт наявності близьких відносин між сторонами.
Заявником будь-які належні та допустимі докази на підтвердження спільного проживання із ОСОБА_4 , наявності спільного бюджету, участі у спільних витратах, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, виникнення усталених взаємних прав та обов'язків, суду не надано.
Отже, суд вважає, що заявником не доведено факту проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , яким помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою АДРЕСА_1 ..
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити, у зв'язку з не підтвердженням заявником належними доказами заявленого ним факту, що має юридичне значення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 229, 264, 265, 273, 268 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання, заінтересовані особи: Комишнянська селищна рада Полтавської області, ОСОБА_2 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О. А. Морозовська