Рішення від 03.12.2025 по справі 536/1855/25

Справа № 536/1855/25

Провадження № 2/536/1423/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2025 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Реки А.С.,

за участю секретаря судового засідання Черненко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

Встановив:

ОСОБА_1 , від імені якої діє її представник - адвокат Гонтар В.М., звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки на даний час дитина проживає разом із позивачкою, яка здійснює догляд за дитиною, добровільно відповідач матеріальної допомоги не надає, тому позивачка просить суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі частки заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 08 серпня 2025 року було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

22 жовтня 2025 року в провадження суду надійшов відзив представника відповідача, у якому осатаній частково визнає позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання дружини у розмірі 1/7 частки його доходів (заробітку) з огляду на наступне. Так, позивачкою вже подано до суду позов про стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі частки, а оскільки відповідачем визнаний позов, то з відповідача також будуть стягуватися аліменти і на утримання дитини. Таким чином, стягнення аліментів на утримання позивачки у розмірі частки, з урахуванням стягнення аліментів на дитина у такому ж розмірі, буде становити надмірний тягар для матеріального становища відповідача. Окрім того, відповідач несе витрати пов'язані з лікуванням, у зв'язку з чим представник відповідача вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В провадження суду надійшла відповідь на відзив від представника позивачки, у якому вони не погоджуються із викладеними твердженнями сторони відповідача з огляду на наступне. Так, з наданих відповідачем медичних документів до відзиву неможливо встановити факт обмеженої працездатності відповідача або взагалі повної непрацездатності. Таким чином, вважають, що відповідачем не доведено, що у нього відсутня можливість надавати матеріальну допомогу розмірі частки, а тому представник позивача просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Гонтар В.М. в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в провадження суду від представника позивачки надійшла заява про проведення розгляду справи без його участі та участі позивачки, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Пінчук Ю.В. у судове засідання не з'явилися, будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи належним чином, від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та відсутності відповідача.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі доказів, які додані до справи.

У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Як було встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі,що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 09 січня 2025 року, згідно якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб 20 грудня 2024 року, актовий запис № 990, прізвище чоловіка після державної реєстрації шлюбу - « ОСОБА_5 », прізвище дружини - « ОСОБА_5 » (а.с.10).

Як вбачається з копії рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 16 травня 2025 року, було розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.3).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 25 липня 2025 року (а.с.16), батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з Реєстру територіальної громади №2025/010676500 від 01 серпня 2025 року, №2025/001325928 від 29 січня 2025 року (а.с.35-36).

На підтвердження незадовільного стану здоров'я відповідача, його представник надала виписний епікриз від 16 серпня 2023 року, мультизрізову комп'ютерну томографію від 17 липня 2023 року, виписний епікриз від 22 травня 2024 року, консультаційний висновок спеціаліста від 03 жовтня 2025 року, з яких вбачається, що ОСОБА_2 має захворювання (а.с.40-43).

Відповідно до копії рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 03 листопада 2025 року (а.с.64-65), з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову - 04 серпня 2025 року і до повноліття дитини.

За приписами ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою.

Відповідно до ст. 75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Частинами 2, 4 та 6 ст. 84 СК України встановлено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Виходячи з положень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов'язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

Таким чином, сімейне законодавство України передбачає право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.

Аналіз вказаної норми дає підстави для висновку, що у дружини виникає право на отримання аліментів за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: проживання разом із їх спільною дитиною, яка не досягла трьох років та наявність у чоловіка достатніх коштів на надання матеріальної допомоги (аліментів).

Згідно із статтею 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР(475/97-ВР) від 17.07.1997) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №712/4702/19 право на аліменти у дружини-матері може виникнути лише у разі достатнього матеріального забезпечення чоловіка, наявності у чоловіка достатніх коштів для надання дружині-матері спільної дитини матеріальної допомоги та стягуються за умови, що чоловік, до якого пред'явлено вимоги про надання утримання, спроможний надавати матеріальну допомогу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом і у постанові від 27.05.2020 у справі №712/4702/19 (провадження №61-929св20).

Виходячи з викладеного, встановивши, що ОСОБА_2 є працездатним, приймаючи до уваги його стан здоров'я, а саме наявність певних хвороб, а також те, що на його утриманні, крім малолітньої доньки ОСОБА_3 інших утриманців не має; дитина сторін, яка не досягла трирічного віку, проживає з позивачкою, яка здійснює за нею догляд, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги від відповідача, право на отримання якої передбачено законом; виходячи з засад розумності та справедливості, а також дотримання балансу інтересів сторін, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача аліментів на утримання позивачки до досягнення дитиною трьох років у розмірі 1/5 частки від усіх доходів відповідача.

Суд також звертає увагу, що відповідач частково визнає позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини в обсязі 1/7 частини з усіх видів заробітку (доходу), тобто має можливість надавати матеріальну допомогу позивачці.

Посилання сторони відповідача на те, що стягнення аліментів на утримання позивачки, з урахуванням стягнення аліментів на утримання дитини, буде становити надмірний тягар для матеріального становища відповідача, не можуть бути беззаперечними аргументами його незадовільного матеріального становища, що унеможливлює надання матеріальної допомоги для позивачки до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 1/5 частини доходів.

Отже, суд відхиляє доводи відповідача про неможливість сплачувати аліменти на утримання позивачки в іншому розмірі, окрім 1/7 частки від доходів, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст. 89 ЦПК України).

З урахуванням встановленого, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб дружини, можливостей відповідача, суд вважає за можливе частково задовольнити вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини та стягнути аліменти з відповідача на користь позивачки на утримання дружини в розмірі 1/5 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною трьох років.

За змістом ч. 1 ст. 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь держави судового збору, оскільки позивач звільнена від його сплати при зверненні до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 180-183 СК України, ст.ст. 2, 4, 5,12, 13, 76- 81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279, 430 ЦПК України, суд,-

Ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на її утримання у розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку ОСОБА_2 щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову - 04 серпня 2025 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах оплати платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне найменування учасників процесу:

Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

СуддяА. С. Река

Попередній документ
132312367
Наступний документ
132312369
Інформація про рішення:
№ рішення: 132312368
№ справи: 536/1855/25
Дата рішення: 03.12.2025
Дата публікації: 05.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Кременчуцький районний суд Полтавської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (03.12.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено частково
Дата надходження: 04.08.2025
Предмет позову: про стягнення аліментів на утримання матері дитини до досягнення дитиною 3-х років
Розклад засідань:
02.09.2025 09:00 Кременчуцький районний суд Полтавської області
06.10.2025 10:30 Кременчуцький районний суд Полтавської області
03.11.2025 10:30 Кременчуцький районний суд Полтавської області
03.12.2025 09:45 Кременчуцький районний суд Полтавської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
РЕКА АННА СЕРГІЇВНА
суддя-доповідач:
РЕКА АННА СЕРГІЇВНА
відповідач:
Самойлов Максим Рахмілович
позивач:
Самойлова Ірина Богданівна
представник відповідача:
Пінчук Юлія Віталіївна
представник позивача:
Гонтар Валерій Миколайович