04 грудня 2025 року м. ХарківСправа № 921/57/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
розглянувши матеріали справи
за позовом Відділу освіти Великоберезовицької селищної ради (вул. Микулинецька, 42, смт Велика Березовиця, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47724)
до Приватного підприємства "Інтелект Право 2" (вул. Краснодарська,179Б/112, м. Харків, 61176)
про стягнення 109603,20 грн,
Відділ освіти Великоберезовицької селищної ради (позивач) надав Господарському суду Тернопільської області позовом до Приватного підприємства "Інтелект Право 2" (відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню та штраф за договором від 07.11.2024 в сумі 109603,20 грн.
Ухвалою від 04.02.2025 Господарський суд Тернопільської області прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 26.03.2025 Господарський суд Тернопільської області постановив передати матеріали справи №921/57/25 за позовом Відділу освіти Великоберезовицької селищної ради, вул. Микулинецька, 42, смт Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область до відповідача Приватного підприємства "Інтелект Право 2", вул. Краснодарська, 179Б/112, м. Харків про стягнення пені в сумі 45668,00 грн та штрафу у розмірі 63935,20 грн, за територіальною підсудністю до Господарського суду Харківської області (майдан Свободи, 5, м. Харків).
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2025 для розгляду судової справи №921/57/25 призначено суддю Ольшанченко В.І.
Ухвалою від 16.06.2025 Господарський суд Харківської області прийняв справу №921/57/25 до свого розгляду за правилами загального позовного провадження, призначив справу до розгляду у підготовчому засіданні на 30 червня 2025 р. о 12:30 год, у яке викликав учасників справи. Явку представників учасників справи у призначені судові засідання визнав обов'язковою. Також встановив позивачу п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання Господарському суду Харківської області: відомостей про наявність або відсутність електронних кабінетів у відповідача; письмове уточнення повного найменування позивача та змісту позовних вимог щодо періоду нарахування пені, розміру штрафу та їх сум, а також виду та суми судових витрат.
Позивач не надав суду документи, визначені в ухвалі від 16.06.2025, та представник позивача не з'явився у жодне судове засідання.
У зв'язку з чим, суд ухвалою від 30.10.2025 залишив без розгляду позов Відділу освіти Великоберезовицької селищної ради до Приватного підприємства "Інтелект Право 2" про стягнення 109603,20 грн.
Також ухвалою від 21.10.2025 суд відмовив у задоволенні заяви Приватного підприємства "Інтелект Право 2" від 09.10.2025 (вх.№23717 від 13.10.2025) про стягнення витрат на правничу допомогу внаслідок необґрунтованих дій позивача повністю.
Постановами Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2025 скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.10.2025 про залишення позову без розгляду та повернуто справу до Господарського суду Харківської області для подальшого розгляду, а іншою постановою змінив мотивувальну частину ухвали від 21.10.2025 щодо обґрунтування підстав відмови у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу внаслідок необґрунтованих дій позивача повністю, виклавши її в редакції цієї постанови, а решту залиши без змін.
Оскільки постановами Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2025 скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.10.2025 у справі №921/57/25 та справу повернуто Господарському суду Харківської області для подальшого розгляду та з метою запобігання виникненню у сторін чи інших осіб будь-яких сумнівів щодо неупередженого розгляду справи чи будь-яких сумнівів в об'єктивному вирішенні даного спору, з огляду на положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом, а також з метою виключення сумнівів щодо законності та справедливості результатів розгляду даної справи, суддя Ольшанченко В.І. заявив самовідвід.
Розглянувши заяву судді Ольшанченка В.І. про самовідвід по справі №921/57/25, суд дійшов висновку про її задоволення, виходячи з такого.
У частинах 1 та 9 ст. 39 ГПК України вказано, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 11 ГПК України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас, статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Згідно Європейської Хартії "Про закон "Про статус суддів" судді при виконанні своїх обов'язків повинні бути доступними та виявляти повагу по відношенню до осіб, які до них звертаються; повинні турбуватися про підтримання високого рівня компетентності, необхідного рівня вирішення справ в кожному конкретному випадку, оскільки від рішень судді залежить гарантія прав особи.
Відповідно до п. 12 Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Положення зазначеної коментованої статті випливають з принципу об'єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів, які схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23 від 19.05.2006, незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.
Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Одночасно, вказаними Принципами унормовано, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Бангалорських принципів поведінки суддів при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об'єктивності суддів та судових органів.
Згідно з п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
У справі "П'єрсак проти Бельгії" (Piersack v. Belgium) від 01 жовтня 1982 року Європейський суд з прав людини, встановивши порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначив, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду.
У пункті 132 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гарабін проти Словаччини" (Harabin v. Slovakia) від 20 лютого 2013 року зазначено, що існування національних процедур для забезпечення неупередженості, а саме правил, що регулюють відвід судді, є важливим фактором. Такі правила виявляють особливу увагу національного законодавства до усунення всіх обґрунтованих сумнівів у неупередженості судді чи суду і є спробою забезпечити неупередженість, усуваючи причини таких сумнівів. На додаток до забезпечення відсутності упередженості як такої, ці правила спрямовані на усунення будь-яких проявів упередженості і таким чином слугують зміцненню довіри громадськості до суду.
Заява судді Ольшанченка В.І. мотивована тим, що обов'язком суду є усунення будь-яких навіть можливих сумнівів в об'єктивності судді.
За таких обставин, враховуючи вищенаведене у сукупності, з метою дотримання принципів здійснення правосуддя та приписів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вказане зумовлює висновок про наявність підстав для задоволення заяви та прийняття самовідводу головуючого судді Ольшанченка В.І. від розгляду справи №921/57/25.
Керуючись статтями 11, 35, 39 Господарського процесуального кодексу України,
Заявити та прийняти самовідвід судді Господарського суду Харківської області Ольшанченка Володимира Івановича від розгляду справи №921/57/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено та підписано 04.12.2025.
Суддя В.І. Ольшанченко