8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"02" грудня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/3116/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
при секретарі судового засідання Гула Д.В.
розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Будметал" про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміну способу та порядку виконання судового рішення (вх. №27211 від 24.11.2025) по справі
за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7)
до Приватного акціонерного товариства "Будметал" (61106, м. Харків, вул. Плиткова, буд. 12)
про за участю представників: не з'явилися. стягнення 505607,93 грн.
Позивач, Харківська міська рада звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Будметал" про стягнення безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 505607,93 грн. за використання земельної ділянки по вул. Плитковій, 12 у м. Харкові з кадастровим номером 6310138200:02:005:0052 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 та судові витрати.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.11.2025 позов задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Будметал" (61106, м. Харків, вул. Плиткова, буд. 12, код ЄДРПОУ 21212812) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 505607,93 грн. за використання земельної ділянки по вул. Плитковій, 12 у м. Харкові з кадастровим номером 6310138200:02:005:0052 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 та витрати зі сплати судового збору у розмірі 7584,12 грн.
24.11.2025 в системі діловодства суду від Приватного акціонерного товариства "Будметал" зареєстровано заяву про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміну способу та порядку виконання судового рішення (вх. №27211), в якій просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 17.11.2025 у справі №922/3116/25 на строк, що не перевищує один рік від набрання законної сили цією ухвалою, встановивши наступний графік здійснення платежів на виконання рішення суду: 1) до 31 грудня 2025 року - 84267,99 грн.; 2) до 31 січня 2026 року - 84267,99 грн.; 3) до 28 лютого 2026 року - 84267,99 грн.; 4) до 31 березня 2026 року - 84267,99 грн.; 5) до 30 квітня 2026 року - 84267,99 грн.; 6) до 31 травня 2026 року - 84267,98 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.11.2025 прийнято до розгляду заяву Приватного акціонерного товариства "Будметал" про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміну способу та порядку виконання судового рішення (вх. №27211 від 24.11.2025). Розгляд заяви призначено у судовому засіданні на 02.12.2025 о 10:30. Разом з тим, запропоновано Харківській міській раді подати письмові пояснення на заяву Приватного акціонерного товариства "Будметал" про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміну способу та порядку виконання судового рішення (вх. №27211 від 24.11.2025) у строк до дати судового засідання.
02.12.2025 в системі діловодства суду від Харківської міської ради зареєстровано додаткові пояснення у справі (вх. №27967), в яких зазначає, що не заперечує щодо задоволення заяви ПрАТ "Будметал" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 17.11.2025 згідно графіку, наведеного в заяві. Разом з тим, просить розгляд заяви проводити за відсутності представника Харківської міської ради. Вказані додаткові пояснення досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
Представники сторін у призначене судове засідання не з'явилися. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені судом належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.
Таким чином, судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин під час розгляду поданої заяви, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце її розгляду. Разом з тим, враховуючи, що явка учасників справи в призначене судове засідання обов'язковою не визнавалась, а їх неявка не перешкоджає розгляду заяви, суд вважає за можливе розглянути заяву у призначеному судовому засіданні без участі представників учасників справи.
Розглянувши вище вказану заяву, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення.
Принцип обов'язковості судових рішень має місце у нормах статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до частини другої якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Аналогічні приписи містяться у статті 326 ГПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Також, Європейський суд з прав людини у рішенні від 17.05.2005 у справі Чижов проти України, заява №6962/02 виснував, що на державу покладено позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції.
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Частиною 1 статті 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до частин 3, 4 статті 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Приписами частини 5 статті 331 ГПК України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Норми статті 331 ГПК України не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлюють критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Підставою для застосування правил цієї норми є виняткові обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в господарській справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки або розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
У рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що відстрочення та розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Таким чином, питання про розстрочення виконання судового рішення повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін.
Разом з тим, вирішення питання про розстрочення виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих ними обґрунтувань та дослідження доказів.
В обґрунтування вище вказаної заяви зазначено, що існують обставини, що істотно ускладнюють негайне виконання рішення та свідчать про надмірний тягар у разі одноразової сплати всієї суми. Вказує, що з початку повномасштабної агресії російської федерації на територію України, яка розпочалася 24.02.2022 (Указом Президента України №64/2022 було введено воєнний стан на всій території України, який діє і по сьогоднішній день) у в зв'язку з постійними неодноразовими ракетними та артилерійськими обстрілами, загрозами життю працівників товариства, діяльність товариства була зупинена не з своєї вини, а через початок повномасштабної агресії, що суттєво обмежило платоспроможність відповідача і призвело до скрутного фінансового стану.
Зазначає, що діяльність товариства була частково мінімально відновлена, як докази на підтвердження обставин надає копії банківських виписок, декларацій на прибуток та звітів сум нарахованого єдиного внеску. Крім того, після часткового відновлення діяльності ПрАТ "Будметал" за можливості частково оплачувало в 2024, 2025 роках орендну плату за землю. На сьогоднішній день виникла заборгованість у сумі 505607,93 грн. Звертає увагу, що ПрАТ "Будметал" намагається підтримувати господарську діяльність надалі, однак відповідачу на сьогоднішній день суттєво складно одноразово сплатити заборгованість у сумі 505607,93 грн.
ПрАТ "Будметал" робить все можливе для погашення заборгованості, у зв'язку з чим повідомляє суд, що має намір повністю та добровільно погасити борг шляхом перерахування сум на банківський рахунок Харківської міської ради, але на даний час на банківському рахунку заявника не достатньо грошових коштів, що підтверджується банківськими виписками по рахунку за період з червня 2025 р. по жовтень 2025 р., в яких вбачається невеликий залишок коштів, який не дозволяє повністю одноразово оплатити заборгованість позивачу.
З урахуванням дійсного майнового стану заявник просить пом'якшити спосіб виконання рішення шляхом розстрочки, що забезпечить реальне та добросовісне виконання рішення без завдання непропорційної шкоди товариству, яке працює нестабільно в реаліях сьогодення.
Суд зазначає, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який є продовженим до теперішнього часу.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Варто зазначити, що Харківська міська територіальна громада станом на 25.02.2022 була внесена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженому Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 та до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 №309.
В контексті наведеного суд враховує, що введення воєнного стану призвело до скорочення обсягів товарообігу та продажу, порушення логістичних ланцюгів, дефіцит транспортних потужностей, дефіцит рухомого складу, руйнація шляхів сполучення, виробничих приміщень та інших потужностей внаслідок ракетних, артилерійських обстрілів та інших бойових дій. Також, це дефіцит робочої сили внаслідок процесів мобілізації, евакуації населення.
Як результат, відповідач перебуває в скрутному матеріальному становищі, що підтверджується наявною в матеріалах справи сукупністю належних та допустимих доказів, а саме податкові декларації з податку на прибуток за 2022, 2023, 2024 роки, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 2025 рік та дійсно має недостатньо коштів виконати рішення суду одним платежем, про що свідчать банківські виписки по рахунку за період з червня 2025 р. по жовтень 2025 р.
Суд також приймає до уваги характер здійснюваної відповідачем діяльності, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: виробництво металообробних машин (28.41), виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій (25.11), надання в оренду інших машин, устаткування та товарів (77.39), надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20), будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20).
Наведене свідчить про те, що характер здійснюваної відповідачем діяльності в умовах воєнного стану відіграє важливу роль у відновленні міста Харкова та інших населених пунктів внаслідок ракетних, артилерійських обстрілів та інших бойових дій у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України.
Разом з тим, матеріали справи свідчать, що стягнення з відповідача коштів на суму понад 500 тис. грн. потенційно спричинить настання негативних наслідків та може слугувати причиною для ініціювання щодо відповідача процедури банкрутства.
З матеріалів справи убачається, що будучи суб'єктом господарської діяльності, відповідач перебуває у несприятливих умовах у порівнянні із органом місцевого самоврядування, який отримає грошові кошти за рішенням суду частинами, у той час як можлива неплатоспроможність відповідача, як суб'єкта господарювання, призведе лише до припинення надходження до бюджету будь-яких коштів, в тому числі, й до неможливості виконання рішення суду.
Поряд з цим, відповідач просить суд не відстрочити, а розстрочити виконання рішення суду, що свідчить про дотримання балансу інтересів сторін при задоволенні заяви відповідача та буде лише сприяти відновленню прав та інтересів позивача.
Крім того, з наявного в матеріалах справи листа ГУ ДПС у Харківській області №16792/5/20-40-04-07-12 від 05.08.2025 слідує, що згідно інформаційних ресурсів ГУ ДПС ПpAT "Будметал" обліковується платником орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:02:005:0052 загальною площею 0,9588 га. За даними податкових декларацій з плати за землю платником задекларовано до сплати за земельну ділянку, зокрема: за 11 місяців 2020 р. - 386979,67 грн., за 2021 р. - 422159,64 грн., за січень-лютий 2022 р. - 77396,25 грн. орендної плати.
Наведене також свідчить про те, що відповідач не ухилявся та не відмовлявся від здійснення сплати за спірний період у вказаних розмірах, діяв добросовісно та підтримував в силу фінансових можливостей платіжну дисципліну.
В контексті наведеного, слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі №147/66/17 виснувала, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Саме з позиції моральності слід підходити до оцінки поведінки суб'єкта права як добросовісного або недобросовісного.
Суд зазначає, що інститут розстрочення судового рішення існує для того, щоб з урахуванням фінансового стану позивача та відповідача, пропорційності їх інтересів, об'єктивності та винятковості обставин, що ускладнюють або виключають можливість негайного виконання судового рішення надати можливість відповідачу виконати свій обов'язок з оплати безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за судовим рішенням на користь позивача.
Передбачена процесуальним законом можливість розстрочення виконання судового рішення не є інструментом ухилення від виконання рішення та жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов'язань та виконання вимог стягувача. Проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін. Тобто, питання розстрочення виконання судового рішення у даній справі ніяким чином не нівелює статус заборгованості відповідача та не звільняє від обов'язку його сплати.
Окрім зазначеного, судом враховано, що вжиття на даний час державним чи приватним виконавцем заходів по примусовому виконанню рішення суду може призвести до неплатоспроможності відповідача та порушить господарську діяльність, що не буде сприяти ефективному відновленню порушеного права позивача та виконанню рішення суду.
Так, матеріальний інтерес відповідача полягає у виконанні рішення суду таким чином, щоб це дозволило одночасно не збанкрутувати та продовжити господарську діяльність, а матеріальний інтерес позивача полягає у виконанні рішення суду у даній справі повністю та протягом розумного строку.
Суд враховує, що відповідач визнає наявність обов'язку виконання рішення у даній справі, не відмовляється та не ухиляється від такого виконання, а навпаки шукає способи погашення заборгованості перед позивачем, однак не має змоги виконати рішення суду про стягнення значної суми заборгованості негайно у зв'язку з несприятливою фінансовою ситуацією в економіці держави, воєнним станом, а також іншими обставинами, які є значимими та заслуговують на увагу у своїй сукупності.
З матеріалів справи судом не убачається, що у випадку надання розстрочення виконання рішення, позивач зазнає збитків або розстрочення виконання рішення іншим чином негативно позначиться на його діяльності.
Виходячи із встановлених обставин справи, наявних доказів у їх сукупності та наведених відповідачем обґрунтованих та переконливих аргументів, суд вважає, що задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення дасть відповідачу можливість стабілізувати фінансовий стан, що дозволить акумулювати грошові кошти для належного виконання судового рішення без значного одноразового фінансового навантаження, а позивачу можливість реального отримання грошових коштів.
Відтак, розстрочення виконання рішення суду у даному конкретному випадку є необхідним та здійснюється з метою недопущення погіршення економічної ситуації відповідача та недопущення невиконання рішення суду на користь позивача, що свідчить про дотримання справедливого балансу інтересів сторін у цій справі.
Водночас суд констатує, що розстрочення виконання рішення згідно графіку на шість місяців не суперечить частині 5 статті 331 ГПК України, створить сприятливі умови для виконання відповідачем судового рішення з урахуванням його реального майнового стану та не призведе до істотного порушення гарантованих статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 р. прав позивача на отримання коштів і тим самим захисту майнового права та його інтересу.
Також суд враховує, що за практикою Європейського Суду з прав людини в окремих справах проти України короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними щоб піднімати питання про порушення статті 6 Конвенції (див. Корнілов та інші проти України, заява №36575/02, ухвала від 7 жовтня 2003 року).
На переконання суду, розстрочення виконання рішення суду в подальшому призведе до реального його виконання. При цьому через досить нетривалий проміжок часу, про що свідчать наявні матеріали справи. Позаяк, не надання такого розстрочення може взагалі призвести до невиконання рішення суду на користь позивача, що позбавить його законного права на отримання коштів.
З огляду на викладене, керуючись принципами розумності та справедливості, враховуючи необхідність дотримання балансу і рівноваги інтересів сторін, характер господарської діяльності, беручи до уваги усвідомлення відповідачем необхідності виконання судового рішення та відсутність наміру в уникненні від його виконання, враховуючи, що відповідач позбавлений можливості негайно виконати рішення суду, що знайшло підтвердження матеріалами справи, приймаючи до уваги відсутність заперечень позивача щодо розстрочення виконання судового рішення, а також те, що рішення суду є обов'язковим до виконання та має бути виконане, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви та розстрочення виконання судового рішення.
На підставі наведеного, керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву Приватного акціонерного товариства "Будметал" про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміну способу та порядку виконання судового рішення (вх. №27211 від 24.11.2025) - задовольнити.
Розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 17.11.2025 по справі №922/3116/25 згідно наступного графіку:
1) до 31 грудня 2025 року - 84267,99 грн.;
2) до 31 січня 2026 року - 84267,99 грн.;
3) до 28 лютого 2026 року - 84267,99 грн.;
4) до 31 березня 2026 року - 84267,99 грн.;
5) до 30 квітня 2026 року - 84267,99 грн.;
6) до 31 травня 2026 року - 84267,98 грн. та судовий збір - 7584,12 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в порядку статей 255-257 ГПК України.
Повний текст ухвали підписано 04.12.2025 р.
Суддя Сальнікова Г.І.