8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про повернення позовної заяви
"04" грудня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/4167/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
розглянувши матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал ПК" (61057, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 32, корпус 01, кімната 212)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 19500,00 грн.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал ПК" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - ОСОБА_1 про стягнення вартість переданого обладнання у розмірі 19500,00 грн. та судові витрати.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача зобов'язань за договором про експлуатацію обладнання №40511/20180711 від 11.07.2018 в частині повернення обладнання, а тому заявлено до стягнення вартість обладнання.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.11.2025 позовну заяву залишено без руху. Разом з тим, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у п'ять днів з дня отримання копії відповідної ухвали. Одночасно роз'яснено, що у разі невиконання зазначеної ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу з всіма доданими до неї документами на підставі статті 174 ГПК України.
02.12.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заяву про усунення недоліків (вх. №27940) разом із доданими до неї документами.
Дослідивши вище вказану заяву, а також додані до неї документи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статей 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Виходячи із принципу гарантування Конституцією України судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З наведеного вище слідує, що доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.11.2025 встановлено, що адреса місця реєстрації відповідача: 62440, Харківська обл., Харківський р-н., с. Черкаські Тишки, вул. Лесі Українки, буд. 14, про що свідчить відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру №2050479 від 26.11.2025.
Таким чином, судом було зазначено, що подані поштова квитанція №1828223 від 24.11.2025 з описом вкладення не можуть вважатися належними доказами направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів, що є недоліком позовної заяви в розумінні положень частини 1 статті 164 та частини 1 статті 172 ГПК України, який підлягає усуненню шляхом подання до суду доказів направлення позовної заяви із доданими до неї документами на належну адресу відповідача: 62440, Харківська обл., Харківський р-н., с. Черкаські Тишки, вул. Лесі Українки, буд. 14.
В заяві про усунення недоліків зазначено про подання доказів направлення позовної заяви відповідачу за оновленою адресою місця реєстрації та вказано адресу місця реєстрації: 62440, Харківська обл., Харківський р-н., с. Черкаські Тишки, вул. Лесі Українки, буд. 14.
В якості доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви разом із доданими до неї документами до заяви про усунення недоліків додано квитанцію з описом №1830068 від 27.11.2025. З опису убачається, що позивачем направлено на адресу Ревенка Миколи Вікторовича "позовну заяву про стягнення 19500,00 грн. з додатками". При цьому в описі зазначено адресу відповідача: 62440, Харківська область, Харківський район, с. Руські Тишки, вул. Лесі Українки, буд. 14.
Натомість як зазначено судом в ухвалі Господарського суду Харківської області від 26.11.2025 з метою усунення недоліку позовної заяви, позивач має надати суду докази направлення позовної заяви із доданими до неї документами на належну адресу відповідача: 62440, Харківська обл., Харківський р-н., с. Черкаські Тишки, вул. Лесі Українки, буд. 14.
При цьому звернуто увагу позивача на те, що належним доказом направлення копії позовної заяви з додатками іншим учасникам справи відповідно до частини 1 статті 164, частини 1 статті 172 ГПК України та Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270, є оригінали розрахункового документу та опису вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, видані відправникові поштового відправлення.
Таким чином, подана квитанція з описом №1830068 від 27.11.2025 не можуть вважатися належним доказом направлення на адресу відповідача позовної заяви разом із доданими до неї документами, оскільки містить невірну адресу відповідача в частині населеного пункту (помилково вказано - с. Руські Тишки, замість вірного - с. Черкаські Тишки), а також не містить зазначення поіменного переліку документів, видані відправникові поштового відправлення, що унеможливлює суд перевірити зміст поштового відправлення на відповідність додатків до позовної заяви.
Відтак, суд констатує, що позивачем не усунуто відповідний недолік позовної заяви, що вказаний в ухвалі Господарського суду Харківської області від 26.11.2025.
За змістом статті 7 ГПК України господарський суд зобов'язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов'язків.
Згідно з частиною 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом частини 1 статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою.
Отже, застосування відповідних процесуальних положень є передбачуваним, а тому відповідає принципу юридичної визначеності.
Окрім того, слід зазначити, що статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Конституцією України у статті 129 визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Приписами статті 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.
Отже, прийняття до розгляду позовної заяви без усунення встановлених судом недоліків позовної заяви у повному обсязі, може бути витлумачено як надання переваги позивачу, що порушить окреслені вище засади судочинства та сприятиме виникненню сумнівів у відповідача щодо об'єктивності та неупередженості суду, що є неприпустимим.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява разом із доданими до неї документами підлягає поверненню позивачу на підставі частини 4 статті 174 ГПК України.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що право на суд може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом.
Враховуючи наведені норми права та практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування положень пункту 1 статті 6 Конвенції, суд зазначає, що передбачений положеннями ГПК України процесуальний механізм залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви у разі не усунення недоліків позовної заяви, не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд та доступ до правосуддя.
Разом з тим, суд вважає за доцільне звернути увагу позивача на приписи частини 8 статті 174 ГПК України, за змістом яких, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків, що у даному випадку свідчить про відсутність перешкод у доступі до правосуддя.
Керуючись ст. 174, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал ПК" до ОСОБА_1 про стягнення 19500,00 грн. разом із доданими до неї документами.
Ухвала набирає чинності з дати її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені ст. 256-257 ГПК України.
Ухвалу підписано 04.12.2025 р.
Суддя Сальнікова Г.І.
Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).