про залишення позовної заяви без руху
01 грудня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/710/25
Господарський суд Тернопільської області
Суддя Боровець Я.Я. ,
Розглянув матеріали позовної заяви
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш Органік Кофі", проспект Злуки, 41, м. Тернопіль
до відповідача ICS "R.A.I.V. - International" SRL, MD-2045, Republica Moldova, mun.Chisinau Str.Miron Costin, 2
про стягнення заборгованості
Встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фреш Органік Кофі" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача ICS "R.A.I.V. - International" SRL про стягнення заборгованості, яка виникла на підставі контракту купівлі-продажу №ЕХ01 від 01.12.2020.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 24.11.2025, для розгляду справи №921/710/25 визначено суддю Боровця Я.Я.
За правилами господарського процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172 ГПК України.
Пунктом 2 частини 3 статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до позовної заяви, а саме позовна заява повинна містити, зокрема відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Зі змісту позовної заяви слідує , що остання не містить таких відомостей.
Частиною 1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зокрема: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці та обґрунтований розрахунок сум, що стягується чи оспорюється.
Як визначено пунктом 1 частиною 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Проте, подана позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку сум, що стягується.
Зі змісту позовної заяви заявником визначено ціну позову - 12 006,75 Євро (зазначена у прохальній частині позовної заяви).
Згідно міжнародної товарно-транспортної накладної CMR сума відвантаженого товару складає 16 006,40 Євро.
У тексті позовної заяви заявником зазначено, що відповідачем здійснено часткову оплату у розмір 4 000,00 Євро.
Отже, з розрахунку поставленого товару (16 006,40 Євро) враховуючи оплату (4000,00 Євро) сума боргу має становити 12 006,40 грн.
Статтею 533 Цивільного кодексу України встановлено, що Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.
Натомість позивачем при визначенні ціни позову та розміру заявленої до стягнення заборгованості не додано доказів застосування еквівалента в національній валюті України (гривнях), а саме, що станом на дату подання позовної заяви офіційний курс 1 Євро = 48,5161 грн, що позбавляє суд можливості перевірити правильність визначення ціни позову.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об"єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Стаття 1 Закону України "Про судовий збір" встановлює, що судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Як визначено статтею 2 Закону України "Про судовий збір", платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом .
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частина 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" зазначає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставки судового збору встановлені частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Окрім того, частина 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" зазначає, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2025 року складає 3028 грн 00 коп.
Таким чином, оскільки подана позовна заява не містить обґрунтованої ціни позову, як вже зазначалося, від якої обраховується необхідна до сплати сума судового збору.
Частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України вказано, що якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, враховуючи відсутність обґрунтованої ціни позову, у суда немає можливості зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити заявнику.
Отже, заявником до позовної заяви не додано належних доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.
Як визначено пунктом 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити зокрема: зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Статтею 10 Конституції України визначено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Приписами частин 1, 2, 3 статті 12 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" передбачено, що судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Відповідно до частин 1, 2 статті 10 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.
Так, заявником долучено докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, проте за відсутності перекладу таких на українську мову.
За таких обставин, наведене свідчить, що позивачем порушено вимоги статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина 2 статті 174 ГПК України).
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
З огляду на наведене, позовна заява підлягає залишенню без руху на підставі абзацу 2 частини 1 статті 174 ГПК України, для надання можливості позивачу усунути недоліки позовної заяви, шляхом подання до суду:
- письмові пояснення щодо визначення ціни позову,
- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету,
- доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі, з урахуванням визначення ціни позову,
- обґрунтований розрахунок суми, що стягується із зазначенням станом на яку дату розраховано заборгованість, з урахуванням курсу іноземної валюти,
- переклад доказів, що підтверджують вказані обставини (доданих до позовної заяви) на українську мову,
- доказів застосування еквівалента в національній валюті України (гривнях), а саме, що станом на дату подання позовної заяви офіційний курс 1 Євро = 48,5161 грн.
Згідно частини 3 статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Відповідно до приписів частини 4 статті 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовну заяву ТОВ "Фреш Органік Кофі", залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 календарних днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
4. Копію ухвали надіслати заявнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Фреш Органік Кофі", проспект Злуки, 41, м. Тернопіль, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвалу підписано "04" грудня 2025 року.
Учасники справи можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя Я.Я. Боровець