Єдиний унікальний номер: 378/1535/25
Провадження № 2-о/378/41/25
03 грудня 2025 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.
присяжних: Шуляка І.В., Мейти Т.Ф.,
за участю секретаря: Москаленко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Ставище Київської області справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Ставищенський відділ реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та військова частина НОМЕР_1 , про оголошення фізичної особи померлою, -
До суду з вказаною заявою звернувся ОСОБА_1 , з посиланням на те, що 10 жовтня 2025 року він отримав від ІНФОРМАЦІЯ_1 сповіщення сім'ї (близьких родичів) про те, що його батько ОСОБА_2 кулеметник 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 04.10.2023 року безвісти зник, поблизу населеного пункту Макіївка Сватівського району Луганської області, виконуючи бойове завдання за призначенням у ході бойових дій. Згідно акта службового розслідування встановлено, що відповідно до бойового розпорядження командира НОМЕР_2 омбр № 4563/КП-дск від 03.10.2023 року солдата ОСОБА_2 передано у підпорядкування командира військової частини НОМЕР_3 . Військовослужбовець ОСОБА_2 призваний за мобілізацією на військову службу до Збройних Сил України 15.02.2023 року. Відповідно до журналу бойових дій військової частини НОМЕР_3 04.10.2023р. о 11:40 год. під час виконання бойового завдання командира НОМЕР_4 ошб НОМЕР_5 омбр № 312-дск від 02.10.2023 року в районі населеного пункту Макіївка Сватівського району Луганської області зник зв'язок та візуальний контакт з ОСОБА_2 , внаслідок артилерійського обстрілу. В подальшому впродовж 04.10.2023р. пошуки вищезазначеного військовослужбовця результатів не дали. 05.10.2023р. командиром військової частини НОМЕР_3 за фактом зниклого безвісті солдата ОСОБА_2 була подана доповідь №393 від 05.10.2023р. командиру НОМЕР_2 омбр. Відомості про самовільне залишення частини, дезертирство під час несення служби - станом на сьогоднішній день не підтвердились. 12.10.2023 року ним (заявником), як сином, подано заяву про зникнення батька ОСОБА_2 , за результатами розгляду якої внесено відомості за ч. 1 ст. 115 КК України до ЄРДР. Листом військової частини НОМЕР_1 № 4557 від 20.11.2023 року на адресу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшли матеріали стосовно зникнення безвісти батька для оформлення пільг та проведення розшукових дій членами сім'ї.
Заявник просить суд оголосити ОСОБА_2 померлим (загиблим) ІНФОРМАЦІЯ_3 поблизу населеного пункту Макіївка, Сватівського району, Луганської області під час виконання ним обов'язків військової служби по захисту Батьківщини, безпосередньої участі у бойових діях в районі їх (ведення) здійснення у період воєнного стану, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України.
В судове засідання заявник та його представник не прибули, останній подав до суду заяву про розгляд справи без їх участі, вимоги зазначені в заяві підтримує, просить її задовольнити (а. с. 60).
Представник заінтересованої особи: Міністерства оборони України у судове засідання не прибув, про час, дату і місце судового засідання повідомлені належним чином. Міністерство оборони України подало пояснення щодо викладених у заяві вимог, в яких зазначило, що відповідно до ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій, з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Враховуючи поняття та визначення строків, що встановлені цивільним законодавством України, слід дійти висновку, що частина друга статті 46 ЦК України визначає строк, зі спливом якого особа може бути оголошена померлою. Цей строк може бути загальним (два роки), або спеціальним (шість місяців) і пов'язується настанням відповідної події - моментом закінчення воєнних дій. Таким чином, оскільки правовий режим воєнного стану триває по теперішній час, оголосити фізичну особу померлою можливо лише після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій (за загальним правилом) або після спливу шести місяців (у виключних випадках) від дня закінчення воєнних дій. Просить в задоволенні заявлених вимог відмовити, справу розглядати без участі представника (а. с. 47-54).
Представник заінтересованої особи: Ставищенського відділу реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не прибув, до суду подав заяву про розгляд справи без участі їх представника (а. с. 46).
Представник заінтересованої особи: військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд, розглянувши справу та дослідивши письмові докази, вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступного.
Встановлено, що заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 , виданого повторно 21.10.2023р. Ставищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а. с. 8).
Військовослужбовець ОСОБА_2 кулеметник 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 15.02.2023 року призваний за мобілізацією на військову службу до ЗСУ, що підтверджується даними акту службового розслідування (а. с. 13-16).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №4 від 15.02.2023р. рядового ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення з 15.02.2025р. (а. с. 18).
Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2023р., солдат ОСОБА_2 , водій кулеметного відділення кулеметного взводу, з 22 липня 2023 року прибув, відповідно до бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_7 від 18.07.2023 № БР-19, у визначений район населеного пункту Слов'янськ для виконання бойових завдань та проведення необхідних заходів з метою забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (а. с. 19).
Відповідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 24.10.2023р., згідно журналу бойових дій військової частини НОМЕР_3 04.10.2023р., о 11:40 годині, під час виконання бойового завдання командира НОМЕР_4 ошб НОМЕР_5 омбр №312-дек від 02.10.2023 року в районі населеного пункту Макіївка Сватівського району Луганської області, зник зв'язок та візуальний контакт, внаслідок артилерійського обстрілу, з кулеметником 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_2 .. В подальшому впродовж 04.10.2023р. пошуки вищезазначеного військовослужбовця результатів не дали (а. с. 20-21).
10.10.2023р. ІНФОРМАЦІЯ_4 надіслав ОСОБА_1 сповіщення сім'ї № 6/ОМР/1976 від 10.10.2023р. про те, що його батько ОСОБА_2 зник безвісти 04.10.2023р. поблизу населеного пункту Макіївка Сватівського району Луганської області, виконуючи бойове завдання за призначенням у ході бойових дій (а. с. 12).
12.10.2023р. ОСОБА_1 звернувся Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області із заявою по факту зникнення батька, в якій повідомив, що 02.10.2023р. зник безвісти його батько ОСОБА_2 , який є військовим військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи на завданні поблизу населеного пункту Макіївка Сватівського району Луганської області. За результатами вказаного звернення 13.10.2023р. внесено відомості до єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 1 статті 115 КК України, номер кримінального провадження 12023111030004902 (а. с. 24).
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, сформованого 23.04.2025р., ОСОБА_2 зник на території бойових дій (під час воєнних дій), дата набуття статусу особи зниклої безвісти за особливих обставин - 13.04.2024р. (а. с. 25).
Відповідно до повідомлення об'єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при СБУ, даних, яких підтверджували б перебування в полоні ОСОБА_2 відсутні (а.с. 27).
24 жовтня 2023 року офіцером групи розвідки військової частини НОМЕР_3 складено акт службового розслідування (а. с. 13 - 16), за результатами якого 24.10.2023р. ТВО командира військової частини НОМЕР_3 видано наказ за № 106 (а. с. 20-21).
Відповідно до вказаного акту, 04.10.2023р., о 11:40 годині, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Макіївка Сватівського району Луганської області зник зв'язок та візуальний контакт, внаслідок артилерійського обстрілу, з кулеметником 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_2 .. В подальшому впродовж 04.10.2023р. пошуки вищезазначеного військовослужбовця результатів не дали. Відомості про самовільне залишення частини, дезертирство під час несення служби станом на сьогоднішній день не підтвердились. Зазначені факти підтверджуються поясненнями наступних військовослужбовців. Зокрема, 09.10.2023р. старший бойовий медик 1 штурмової роти військової частини НОМЕР_3 молодший сержант ОСОБА_3 пояснив, що 04.10.2023 року він у складі групи з головним сержантом 1 штурмової роти військової частини НОМЕР_3 молодшим сержантом ОСОБА_4 , стрільцем-санітаром 3 штурмового відділення 1 штурмового взводу 1 штурмової роти військової частини НОМЕР_3 солдатом ОСОБА_5 , старшим стрільцем-оператором стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_6 , кулеметником 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_2 виконували бойове завдання по утриманню і обороні позиції у зоні відповідальності НОМЕР_8 штурмової роти в районі населеного пункту Макіївка Сватівського району Луганської області. Солдат ОСОБА_2 знаходився недалеко від нього, у межах видимості. Приблизно о 11:40 годині розпочався раптовий ворожий артилерійський обстріл та ворожий наступ штурмових груп, після чого зав'язався стрілецький бій, вони почали нести оборонний бій. Під час ведення оборонного бою, ним був втрачений зоровий контакт з солдатом ОСОБА_2 .. Після закінченню стрілецького бою та ворожого артилерійського обстрілу, обійшовши позицію, знайти солдата ОСОБА_2 йому не вдалося. Аналогічні пояснення надано старшим бойовим медиком 1 штурмової роти військової частини НОМЕР_3 молодшим сержантом ОСОБА_3 , сержантом 1 штурмової роти військової частини НОМЕР_3 , молодшим сержантом ОСОБА_4 , стрільцем-санітаром 3 штурмового відділення 1 штурмового взводу 1 штурмової роти військової частини НОМЕР_3 солдатом ОСОБА_5 , старшим стрільцем-оператором стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_6 (а. с. 13-16).
Згідно з частинами третьою-четвертою статті 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Водночас, пункт 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000р. № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18.10.2000р. за № 719/4940, деталізує положення статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та встановлює, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Відповідно до змісту статті 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
Згідно з ч. 1 ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Заявник звернувся до суду із заявою про оголошення його батька ОСОБА_2 , який зник безвісти під час виконання бойового завдання, померлим, посилаючись на необхідність отримання гарантованих державою виплат та інших соціальних пільг, пов'язаних із загибеллю військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби, оформлення спадщини.
Оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.
Оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб'єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв'язку із тривалою безвісною відсутністю.
За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Приписи частини другої статті 46 ЦК України пов'язують оголошення фізичної особи померлою у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв'язку з воєнним станом як таким.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану»).
За змістом статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» (станом на час виникнення правовідносин у цій справі):
- воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;
- бойові дії - форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння);
- воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України;
- район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Відповідно бойові дії є однією із форм воєнних дій. Ці категорії співвідносять як ціле (воєнні дії) та частина (бойові дії). Тому воєнні дії, які законодавець згадує у частині другій статті 46 ЦК України, не обмежуються лише бойовими діями.
Збройний конфлікт - це збройне зіткнення між державами (міжнародний збройний конфлікт, збройний конфлікт на державному кордоні) або між ворогуючими сторонами в межах території однієї держави, як правило, за підтримки ззовні (внутрішній збройний конфлікт) (пункт 7 частини першої статті 1 Закону України від 21 червня 2018 року № 2469-VIII «Про національну безпеку України»).
Законодавець розмежовує категорії «воєнні дії», «збройний конфлікт» і «воєнний стан».
Частина друга статті 46 ЦК України послуговується категоріями «воєнні дії» і «збройний конфлікт», а не «воєнний стан». Тому немає підстав пов'язувати початок перебігу строків, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі 755/11021/22 (провадження № 14-94цс24).
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.
Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309.
У цьому Наказі зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.
Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з вказаного Наказу, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.
Велика Палата Верховного Суду наголошувала на тому, що обчислення шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій - правовій визначеності.
У частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України.
Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв'язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об'єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.
Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв'язок з різних причин, пов'язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з'ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.
Заявник звернувся до суду із заявою про оголошення ОСОБА_2 , який загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Макіївка Сватівського району Луганської області - померлим.
З витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (з основної діяльності) від 24.10.2023 року №106 вбачається, що солдат ОСОБА_2 вважається таким, що зник безвісти 04 жовтня 2023р. під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Макіївка Сватівського району Луганської області (а. с. 20-21).
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, (розділу І Територій, на яких ведуться (велися) бойові дії) активні бойові дії в районі населеного пункту Макіївка Сватівського району Луганської області, в районі якого під час виконання бойового завдання зник безвісти ОСОБА_2 , ведуться з 24.02.2022р. бойові дії.
Разом з тим, відповідно до розділу II зазначеного Переліку «Тимчасово окуповані російською федерецією території України» Сватівська територіально громада Луганської області - тимчасово окупована з 08.03.2022р..
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована російською федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
Суд враховує, що з даних, зазначених в Переліку, встановлено, що бойові дії в населеному пункті Макіївка Сватівського району Луганської області велись з 24.02.2022р., проте в даному випадку необхідно враховувати, що з 08.03.2022р. та станом на зараз зазначена територія є тимчасово окупованою.
З огляду на вище зазначене, суд дійшов висновку, що оскільки тіло ОСОБА_2 знайдено не було, достовірних та беззаперечних доказів його загибелі заявником не надано, та те, що наразі Сватівська територіальна громада Луганської області тимчасова окупована, заява про оголошення ОСОБА_2 померлим є передчасною та у її задоволенні слід відмовити.
Керуючись ч. 2 ст. 46 ЦК Украни, ст. ст. 12, 13, 76, 81, 259, 264-265, 268, 293, 294, 308 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Ставищенський відділ реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та військова частина НОМЕР_1 , про оголошення фізичної особи померлою, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київської апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Р. В. Гуртовенко
Присяжні: Т. Ф. Мейта
І. В. Шуляк