Справа № 375/2783/25
Провадження № 3/375/1596/25
03 грудня 2025 року селище Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Смик М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає на АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП,
за участі фахівця в галузі права - Горбенко Т.Ю.,
3 листопада 2025 року о 21 год 59 хв на вул. Молодіжній, 1 в с. Острів Білоцерківського району Київської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а саме електромопедом «Forte Prime», без реєстраційного номера, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, що зафіксовано технічними засобами відеозапису - нагрудною камерою співробітників Національної поліції, які оформили у зв'язку з цим протокол про адміністративне правопорушення.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 КУпАП.
Так, частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
За змістом статті 130 КУпАП відмова від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції також тягне адміністративну відповідальність за цією статтею.
Подія та склад адміністративного правопорушення та наявність вини у діях ОСОБА_1 , доводяться поданими уповноваженим органом матеріалами, де міститься:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 502626 від 3 листопада 2025 року, складений відносно ОСОБА_1 за порушення частини 1 статті 130 КУпАП, який за формою та змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від7листопада 2015року №1395 (надалі по тексту - Інструкція №1395) та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 6 листопада 2015 року № 1376;
- постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕПР1 502626 від 3 листопада 2025 року, складена відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП;
- копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6079270 від 3 листопада 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3 400 грн;
- довідка т.в.о. інспектора відділення адміністративної практики батальйону №2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Наталії Фурсенко щодо наявності посвідчення водія від 4 листопада 2025 року;
- лист Комунального некомерційного підприємства Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області «Рокитнянська багатопрофільна лікарня» про затвердження цільової програми щодо проведення огляду водії транспортних засобів та інших осіб на стан алкогольного, наркотичного сп'яніння та оформлення результатів такого огляду на 2023-2025 роки від 28 липня 2025 року № 1493;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відносно ОСОБА_1 від 3 листопада 2025 року;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд не проводився;
- зобов'язання ОСОБА_1 , в якому останні зобов'язувався не керувати транспортним засобом до повного отверезіння від 3 листопада 2025 року;
- рапорт поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції від 4 листопада 2025 року;
- відеозаписи з нагрудної камери поліцейських (вміщені на лазерний компакт-диск), де зафіксовано подію, у зв'язку з якою відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП, які були переглянуті і досліджені судом (суддею) під час розгляду справи на робочому комп'ютері в залі судового засідання.
Наявними матеріалами також підтверджується, що при складанні протоколу особу ОСОБА_1 встановлено на підставі посвідчення водія серії НОМЕР_1 , йому роз'яснено його права та обов'язки, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбудеться у Рокитнянському районного суді Київської області за викликом. Зазначений протокол ОСОБА_1 підписав без будь-яких заперечень та зауважень щодо його змісту.
Установлення події та складу адміністративного правопорушення відбулося відповідно до приписів статті 266 КУпАП та вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року.
21 листопада 2025 року фахівець в галузі права - ОСОБА_2 подала до суду клопотання про закриття провадження у справі в порядку пункту 1 статті 247 КУпАП з огляду на відсутність події та складу адміністративного правопорушення, в якому посилалась на те, що ОСОБА_1 керував електромопедом «Corso Prime», проте в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 керував «Forte Prime». Крім того, електромопед «Corso Prime» 1000W не підлягає державній реєстрації та не належить до транспортних засобів, оскільки потужність його двигуна становить 1000 Вт (1 кВт), конструктивна швидкість не перевищує 50 км/год. Також вказувала на те, що на електромопед, яким керував ОСОБА_1 не потрібна категорія А1. Вказувала, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, проте працівники патрульної поліції не запропоновали ОСОБА_3 пройти огляд у закладі охорони здоров'я; поліцейські не забезпечили доставку водія до медичного закладу, чим було порушено статтю 266 КУпАП та Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, а отже порушено процедуру огляду. Крім того, підписання ОСОБА_1 протоколу здійснювалось під тиском працівників патрульної поліції, тобто добровільної згоди водія на підписання протоколу не було.
Посилаючись на зазначене, фахівець в галузі права - ОСОБА_2 просила провадження в адміністративній справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Фахівець в галузі права - ОСОБА_2 , яка прибула у судове засідання, клопотала про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
Виходячи з положень статті 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 130 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов'язковою, розгляд справи відбувся за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних матеріалів.
Під час розгляду справи у суді, ОСОБА_2 клопотання про закриття провадження у справі підтримала та просила провадження в адміністративній справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Проаналізувавши виступ фахівця в галузі права та заявлене нею клопотання, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд (суддя) не вбачає підстав для закриття провадження у справі, адже наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться сукупністю доказів, обґрунтованих сумнівів у наявності події і складу адміністративного правопорушення не виникло, підстав стверджувати про істотне порушення прав та інтересів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не віднайдено.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі - Порядок №1103).
Пунктом 3 Порядку №1103 передбачено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).
Пунктом 2 розділу І Інструкції №1452/735 передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до пункту 3 розділу І цієї Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із змінами і доповненнями) зазначено, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Пунктом 6, 7, 8 Порядку № 1103 встановлено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
У пунктах 7, 8 розділу І Інструкції № 1452/735 зазначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (далі - заклад охорони здоров'я). Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Пункти 11, 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 передбачають, що оформлення матеріалів огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється згідно з чинним законодавством. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Так, відеозаписами підтверджується, що працівники патрульної поліції здійснювали вільне патрулювання в Білоцерківському районі Київської області. Водій ОСОБА_1 керував електромопедом, без реєстраційного номера. Після увімкнення працівниками поліції звукового сигналу та проблискових маячків синього та червоного кольору водій здійснив зупинку. У подальшому працівники патрульної поліції встановили особу водія за його поясненнями та документами, зокрема, ОСОБА_1 надав посвідчення водія серії НОМЕР_1 . На запитання працівників патрульної поліції стосовно наявності у водія відповідної категорії А1 на керування транспортний засіб - ОСОБА_1 повідомив останнім про відсутність у нього відповідної категорії на керування транспортним засобом, а також пояснив, що йому сказав знайомий, що на електромопед, яким він керує водійське посвідчення не потрібне. Під час розмови з водієм, працівники патрульної поліції виявили у водія ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. У подальшому працівники патрульної поліції вказав водієві на необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу (газоаналізатора), на що водій категорично відмовився зазначивши, що нічого проходити не буде. Працівники патрульної поліції неодноразово вказували ОСОБА_1 на його обов'язок пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, проте останній відмовився. Отже, оскільки водій не виявив жодних активних дій та не згодився на виконання законних вказівок працівників поліції, не вжив жодних дієвих заходів, які б свідчили про його волевиявлення до виконання обов'язку пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на вимогу працівника поліції, його поведінку було правомірно та обґрунтовано оцінено як ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а тому щодо нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП з посиланням на порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху України.
Доводи стосовно того, що електромопед, яким керував ОСОБА_1 не належить до транспортних засобів, оскільки потужність його двигуна становить 1000 Вт (1 кВт), конструктивна швидкість не перевищує 50 км/год, відхиляються судом (суддею) з огляду на таке.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР України), передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з п. 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно з п.2.1 «а» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
За приписами п.2.4 «а» Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Пунктом 2.13 Правил дорожнього руху встановлено, що право на керування транспортними засобами особам може бути надано:
мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії А1, А) - з 16-річного віку;
автомобілями, колісними тракторами, самохідними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами, які експлуатуються на вулично-дорожній мережі, всіх типів (категорії В1, В, С1, С), за винятком автобусів, трамваїв і тролейбусів, - з 18-річного віку;
автомобілями з причепами або напівпричепами (категорії ВЕ, С1Е, СЕ), а також тими, що призначені для перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів, - з 19-річного віку;
автобусами, трамваями і тролейбусами (категорії D1, D, D1Е, DЕ, Т) - з 21-річного віку.
Транспортні засоби належать до таких категорій:
А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт;
А - мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом 50 куб.см і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше;
В1 - квадро- і трицикли, мотоколяски та інші триколісні (чотириколісні) мототранспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кілограмів;
В - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми, состав транспортних засобів з тягачем категорії В та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів;
С1 - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів (від 7700 до 16500 фунтів), состав транспортних засобів з тягачем категорії С1 та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів;
С - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кілограмів (16500 фунтів), состав транспортних засобів з тягачем категорії С та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів;
D1 - призначені для перевезення пасажирів автобуси, у яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, не перевищує 16, состав транспортних засобів з тягачем категорії D1 та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів;
D - призначені для перевезення пасажирів автобуси, у яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, більше 16, состав транспортних засобів з тягачем категорії D та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів;
ВЕ, С1Е, СЕ, D1E, DE - состави транспортних засобів з тягачем категорії В, С1, С, D1 або D та причепом, повна маса якого перевищує 750 кілограмів;
Т - трамваї та тролейбуси.
Як зазначено вище, транспортні засоби належать до таких категорій: А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
За змістом Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 року № 340 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року №511), водій транспортного засобу, що має електродвигун потужністю до 4 кВт повинен мати посвідчення водія категорії А1.
Такі ж висновки містяться і у постанові Верховного Суду від 27 грудня 2019 року (справа №310/4817/17 (2-а/310/156/17) адміністративне провадження №К/9901/15745/18).
Постановою Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22 визначено, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сеґвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна.
Таким чином, особа, яка керує електричним транспортним засобом, є водієм транспортного засобу, у розумінні положень п. 1.10 Правил дорожнього руху.
Крім того, необхідно зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП з посиланням на порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Відхиляються судом (суддею) і твердження щодо того, що працівники патрульної поліції не запропоновали ОСОБА_1 пройти огляд у закладі охорони здоров'я, оскільки під час розмови з працівниками патрульної поліції ОСОБА_1 жодного разу не повідомив працівникам патрульної поліції про те, що він готовий та має бажання пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в найближчому медичному закладі.
Твердження фахівця галузі права стосовно того, що ОСОБА_1 під час розмови з працівниками патрульної поліції вів себе спокійно та не мав ознак алкогольного сп'яніння, окрім запаху алкоголю з порожнини рота, надуманого працівниками поліції, також відхиляється судом (суддею), оскільки такі доводи є особистою думкою фахівця в галузі права.
Відхиляються судом (суддею) доводи ОСОБА_2 щодо підписання ОСОБА_1 протоколу під тиском та наполяганням працівників патрульної поліції, оскільки з відеозапису чітко вбачається, що коли працівник патрульної поліції вийшов з службового автомобіля, щоб ознайомити ОСОБА_1 зі складеними матеріалами, в тому числі й протоколом, то ОСОБА_1 одразу хотів підписувати протокол, на що працівник патрульної поліції зазначив, щоб ОСОБА_4 спочатку ознайомився зі змістом протоколу, аж потім може його підписувати. Після чого поліцейський зачитав ОСОБА_1 зміст протоколу та останній підписав його без будь-яких зауважень щодо його складання, форми та змісту.
Суд (суддя) виходить з того, що описані захисником порушення прав та свобод людини обумовлюються мотивованою тактикою захисту, проте не оцінюються судом (суддею) як істотні порушення чинного законодавства, наявність яких вказувала б на проти протиправність дій правоохоронців.
У додатку до зазначеного вище, суд (суддя) враховує, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія, тобто проходив підготовку в автошколі за для його отримання, де одним з основних напрямків підготовки, як і під час здачі іспитів на водія, є знання Правил дорожнього руху України, де у пункті 2.5 установлено обов'язок водія пройти на вимогу поліцейського в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У зв'язку з наведеним, суд (суддя) не встановив підстав для закриття провадження у справі в порядку пункту 1 статті 247 КУпАП, вбачає наявним подію і склад адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП з посиланням на порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху (відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння) і вважає, що установлення події та складу адміністративного правопорушення відбулося відповідно до приписів статті 266 КУпАП та вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 9 листопада 2015 року, а істотного порушення прав та інтересів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не вбачається.
Щодо можливих непроаналізованих заперечень суд (суддя) посилається на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема його усталену практику, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 визнається винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, до нього застосовується передбачене законодавством адміністративне стягнення у межах санкції відповідної частини статті 130 КУпАП та з урахуванням загальних правил накладення стягнення, а саме накладення штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Підстав для повернення протоколу про адміністративне правопорушення, так само як і підстав для закриття провадження у справі не встановлено.
У порядку статті 40-1 КУпАП, статті 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 605,60 гривень (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2025року).
Керуючись статтями 23,33-35,40-1,130,268,276,277,279,280,283,285,294 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень у дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять ) гривень 60 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Стягувачем за цією постановою державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.
Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).
Відповідно до частин 1-3 статті 307 КУпАП, якими встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі статтею 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 цього Кодексу (п'ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя Марина СМИК