Справа № 375/2242/25
Провадження № 2/375/1017/25
01 грудня 2025 року селище Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Банах-Кокус О.В.,
за участю секретаря судового засідання Потапенко А.В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») Горна Вероніка Іванівна звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 2 лютого 2022 року укладено Кредитний договір (оферта) № 02.02.2022-100004341.
Умови договору: сума кредиту 16000,00 грн; строк на 42 дні; процентна ставка -фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за один день користування Кредитом; комісія, пов'язана з наданням кредиту становить 2400,00 грн.
Позивач свої зобов'язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, що підтверджується квитанцією про перерахунок коштів в розмірі 16000,00 грн.
Відповідач свої зобов'язання перед позивачем за Договором не виконує, у зв'язку з чим, станом на момент пред'явлення позову утворилась заборгованість у розмірі 8726,70 грн, з них заборгованість: по тілу кредиту в розмірі 7509,84 грн, по процентах в розмірі 1216,86 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ«Споживчий центр».
Разом з тим Відповідачем у справі були здійснені заходи спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму 690,00 грн від 21 лютого 2022 року; 7108,51 грн від 21 лютого 2022 року; 700,00 грн від 15 жовтня 2024 року; 900,00 грн від 31 жовтня 2024 року; 800,00 грн від 13 листопада 2024 року; 731,65 грн від 30 листопада 2024 року; 1200,00 грн від 30 січня 2025 року; 1000,00 грн від 12 травня 2025 року, при цьому під час формування довідки про заборгованість та суми позовної вимоги було враховано факт оплати та змінено суму заборгованості.
Посилаючись на зазначені обставин просив суд стягнути з відповідача вказану заборгованість та відшкодувати за рахунок останнього судові витрати.
Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Банах-Кокус О.В.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 4 вересня 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
3 листопада 2025 року ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області в справі здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено на 1 грудня 2025 року о 09 год 00 хв.
24 листопада 2025 року від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву. Відзив обгрунтовано тим, що відсотки розраховані позивачем за ставкою понад 365% річних, що суперечить вимогам частини 5 статті 18 Закону України «Про споживче кредитування». Верховний Суд у своїй практиці (постанови від 10.03.2020 у справі №463/816/19, від 15.12.2021 у справі №756/1839/18) зазначав, що нарахування відсотків понад розумний рівень є зловживанням правом кредитора. З 24.02.2022 року в Україні діє воєнний стан.
Відповідно до постанови КМУ №1414 від 29.12.2021 року та пункту 18 Прикінцевих положень ЦК України, кредитодавцям заборонено нараховувати штрафи, пеню та інші санкції за прострочення виконання зобов'язань за споживчими кредитами. Тому вимоги про стягнення штрафів та відсотків є незаконними.
У матеріалах справи відсутні докази переходу права вимоги від первісного кредитора до будь-якої іншої юридичної особи. Відповідно до статтей 512-516, 1077 ЦК України, право вимоги переходить лише за наявності належно оформленого договору факторингу. У разі його відсутності особа, яка заявляє про правонаступництво, не є належним кредитором.
Позивач посилається на договір №4507 від 01.11.2020 року між ТОВ «Споживчий центр» та Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», укладений для технічного здійснення переказів коштів через систему LiqPay. Аналіз цього договору свідчить, що він має виключно агентський характер і регулює взаємовідносини між банком та позивачем у сфері надання платіжних послуг. Згідно з умовами, «ПриватБанк» лише надає технічну можливість приймання платежів від користувачів через систему LiqPay, однак не є стороною споживчих відносин.
Також, зазначає, що відповідно до статті 1054 ЦК України, кредитодавець має право вимагати повернення кредиту та процентів лише в межах, визначених законом. Нарахування процентів понад розумні межі суперечить принципам добросовісності та справедливості, визначеним статтями 3, 13 ЦК України.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, при цьому, у позовній заяві представник позивача просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, щодо заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково, з підстав зазначених у відзиві до позовної заяви.
Встановлені судом фактичні обставини справи
Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 2 лютого 2022 року укладено Кредитний договір (оферта) № 02.02.2022-100004341, шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором S849 заявки кредитного договору № 02.02.2022-100004341 (кредитної лінії) в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов кредитного договору № 02.02.2022-100004341 позичальнику надається кредит на наступних умовах:
1. Сума Кредиту: 16000 грн. 00 коп.
2. Строк, на який надається Кредит: 42 днів з дня його надання.
3. Період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту (надалі - "черговий період") .
4. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1(один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит.
5. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
6. Проценти розраховуються шляхом множення Кредиту (залишку Кредиту) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку.
7. Комісія, пов'язана з наданням Кредиту (надалі- "Комісія"): 2400 грн 00 коп.
8. Графік платежів: Проценти, розраховані вищевказаним способом за черговий період, сплачуються не пізніше останнього дня чергового періоду; кількість платежів зі сплати Процентів дорівнює кількості періодів, за які сплачуються Проценти. Сума Кредиту сплачується 3 платежами не пізніше останнього дня кожного чергового періоду у наступних розмірах: 1 платіж у розмірі 7798 грн 51 коп., 2 платіж у розмірі 7798 грн 51 коп., 3 платіж у розмірі 7798 грн 50 коп.; Комісія сплачується 1 платежами не пізніше останнього дня кожного чергового періоду у наступних розмірах: 1 платіж у розмірі 2400 грн 00 коп.
9. Пролонгація строку, на який надається Кредит, здійснюється Позичальником шляхом сплати ним Процентів за черговий період без сплати чергової частини Суми кредиту, що продовжує строк, на який надається Кредит, на ще один черговий період. Максимальна кількість пролонгацій - 5 шт.
10. Неустойка: 160 грн. 00 коп. за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
11. Розмір процентів відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України становить 365% річних.
12. Місцем виконання цього Договору є місцезнаходження Кредитодавця. Претензії приймаються за адресою Кредитодавця.
Факт перерахування 22 лютого 2022 року ТОВ «Споживчий Центр» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 16000,00 грн через платіжну систему LiqPay на картку НОМЕР_1 *20 з призначенням платежу «видача за договором кредиту №02.02.2022-100004341» підтверджується копією квитанції АТ КБ «ПриватБанк», платіж №1902973006.
Таким чином, позивач ТОВ «Споживчий центр» належним чином виконав умови вищевказаного кредитного договору перерахував відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в обумовленому розмірі на його банківську картку.
15 жовтня 2025 року за зверненням позичалька ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору № 02.02.2022-100004341 від 2 лютого 2022 року з ТОВ «Споживчий Центр» на нижче наведених умовах. Сторони підтверджують, що у зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов Договору станом на дату укладення даного Додаткового Договору у позичальника утворилась прострочена заборгованість з повернення суми кредиту (12841 грн 49 коп.), сплати процентів (1216 грн 86 коп.), сплати комісії за надання (0 грн 0 коп.), сплати комісії за обслуговування (0 грн 0 коп.) за Договором у загальному розмірі 14058 грн 35 коп. (надалі - Заборгованість), яка є фіксованою та не збільшується протягом строку дії даного Додаткового Договору, на неї не нараховуються проценти. Також у позичальника в зв'язку з вказаним неналежним виконанням позичальником умов Договору наявний обов'язок сплатити неустойку у розмірі 0 грн 0 коп. У Кредитора визнання доходу та дебіторської заборгованності за неустойкою виникає у період її погашення (п. 1 додаткового договору).
Відповідно до пункту 2 додаткового Договору, позичальник зобов'язаний сплатити суму заборгованості частинами згідно з наступним графіком платежів (надалі - графік платежів):
2.1. Платіж № 1 у розмірі 700 грн. 0 коп. сплачується не пізніше 15.10.2024;
2.2. Платіж № 2 у розмірі 810 грн. 55 коп. сплачується не пізніше 29.10.2024;
2.3. Платіж № 3 у розмірі 810 грн. 55 коп. сплачується не пізніше 12.11.2024;
2.4. Платіж № 4 у розмірі 810 грн. 55 коп. сплачується не пізніше 26.11.2024;
2.5. Платіж № 5 у розмірі 810 грн. 55 коп. сплачується не пізніше 10.12.2024;
2.6. Платіж № 6 у розмірі 810 грн. 55 коп. сплачується не пізніше 24.12.2024;
2.7. Платіж № 7 у розмірі 810 грн. 55 коп. сплачується не пізніше 07.01.2025;
2.8. Платіж № 8 у розмірі 810 грн. 55 коп. сплачується не пізніше 21.01.2025;
2.9. Платіж № 9 у розмірі 810 грн. 55 коп. сплачується не пізніше 04.02.2025;
2.10. Платіж № 10 у розмірі 810 грн. 55 коп. сплачується не пізніше 18.02.2025;
2.11. Платіж № 11 у розмірі 810 грн. 55 коп. сплачується не пізніше 04.03.2025;
2.12. Платіж № 12 у розмірі 810 грн. 55 коп. сплачується не пізніше 18.03.2025;
2.13. Платіж № 13 у розмірі 810 грн. 55 коп. сплачується не пізніше 01.04.2025;
2.14. Платіж № 14 у розмірі 810 грн. 55 коп. сплачується не пізніше 15.04.2025;
2.15. Платіж № 15 у розмірі 810 грн. 55 коп. сплачується не пізніше 29.04.2025;
2.16. Платіж № 16 у розмірі 810 грн. 60 коп. сплачується не пізніше 13.05.2025;
2.17. Платіж № 17 у розмірі 1200 грн. 5 коп. сплачується не пізніше 27.05.2025.
Пунктом 4 Додаткового Договору передбачено, що сторони домовилися, що позичальник звільняється від обов'язку сплатити платіж № 17, який складається з прострочених (ої) комісії - 0 грн 0 коп, процентів - 1200 грн 05 коп, неустойки - 0 грн 00коп за Договором, внаслідок звільнення кредитодавцем позичальника від цього обов'язку (прощення боргу) виключно за умови, що Позичальник виконає його обов'язок зі сплати всіх попередніх платежів, перерахованих у пункті 2 даного Додаткового Договору (платежів № 1 - № 16) до дати сплату платежу № 17. У випадку, якщо Позичальник не виконає обов'язок зі сплати всіх попередніх платежів, перерахованих у пункті 2, які передують платежу № 17, до дати сплату платежу № 17, Позичальник не звільняється від обов'язку сплатити платіж № 17 та повинен його сплатити відповідно до графіку платежів, встановленого у пункті 2 даного Додаткового Договору.
Позивач вказує, що відповідач здійснював часткові сплати по кредитному договору, які були враховані під час формування довідки про заборгованість та суми позовної вимоги було враховано факт оплати та змінено суму заборгованості.
Відповідач в повному обсязі взяті на себе зобов'язання за вищевказаним кредитним договором та додатковим договором до кредитного договору не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.
Так, згідно з довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 02.02.2022-100004341 від 2 лютого 2022 року заборгованість ОСОБА_1 за даним кредитним договором станом на момент пред'явлення позову ускладає 8726,70 грн, з них заборгованість: по тілу кредиту в розмірі 7509,84 грн, по процентах в розмірі 1216,86 грн.
При цьому, доказів погашення відповідачем ОСОБА_1 вищевказаної заборгованості позивачу ТОВ «Споживчий центр», матеріали справи не містять.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Вивчивши матеріали цивільної справи та надавши оцінку поданим доказам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом частини першої статті 634 ЦПК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша та друга статті 638 ЦК України).
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частинами першою-четвертою статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом;
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
За змістом статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).
Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною першою статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонамиелектронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), від 7 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 (провадження № 61-9071св20), будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Судом встановлено, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронному вигляді уклали Кредитний договір №02.02.2022-100004341 від 2 лютого 2022 року.
На підставі цього договору відповідач отримав кредитні кошти (тіло кредиту) в сумі 16000,00 грн, взяв на себе зобов'язання повернути позивачу кредит та сплатити проценти за користуванням ним, однак повнітю не виконав умов договору, внаслідок чого виникла заборгованість, крім того відповідач ОСОБА_1 не заперечув наявність кредитних зобов'язань перед ТОВ «Споживчий центр».
Щодо нарахування процентів та штрафів
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив що відсотки, пеню та інші платежі, розраховані позивачем за ставкою понад 365% річних, суперечить вимогам частини 5 статті 18 Закону України «Про споживче кредитування», зазначив, що нарахування відсотків понад розумний рівень є зловживанням правом кредитора.
З 24 лютого 2024року в Україгі діє воєнний стан. Відповідно до постанови КМУ №1414 від 29.12.2021 року та пункту 18 Прикінцевих положень ЦК України, кредитодавцям заборонено нараховувати штрафи, пеню та інші санкції за прострочення виконання зобов'язань за споживчими кредитами, тому вважає вимоги про стягнення штрафів та відсотків - незаконними.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, кредитодавець має право вимагати повернення кредиту та процентів лише в межах, визначених законом.
Нарахування процентів понад межі суперечить принципам добросовісності та справеливості, визначеними статтями 3, 13 ЦК України.
Суд відхиляє зазначені доводи відповідача.
Згідно із статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За вимогами ЦПК України суди повинні враховувати висновки, викладені у постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 у справі №444/9519/12 висловлено правову позицію про те, що припис абзацу 2 частини 1 статті 1048ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною 2 статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У пункті 141 Постанови від 5 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду уточнила свій висновок зроблений у іншій справі таким, що у разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Судом, у межах позовних вимог, не встановлено порушень у нарахуванні процентів за користування кредитом.
Відповідно до позовної заяви та матеріалів справи, позивач не заявляв вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), а також не заявляв вимоги про стягнення процентів за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).
Щодо можливих непроаналізованих заперечень відповідача суд посилається на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, його усталену практику, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, виходячи із вищенаведеного, суд прийшов до висновку про те, що позивач виконав всі умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов'язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.
Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, довідку-розрахунок заборгованості, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи.
Доказів, щоб спростовували розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором, суду не надано.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню та стягнення із відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 8726,70 грн, з них заборгованість: по тілу кредиту в розмірі 7509,84 грн, по процентах в розмірі 1216,86 грн.
Висновки суду щодо розподілу судових витрат
За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, як передбачено статтею 4 ЗУ «Про судовий збір».
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись статтями 5, 12,13, 76-81, 259, 263, 264, 265, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 02.02.2022-100004341 від 2 лютого 2022 року у розмірі 8726 (вісім тисяч сімсот двадцять шість) гривень 70 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reestr.court.gov.ua
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-а, м. Київ, ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 3 грудня 2025 року.
Суддя Олена БАНАХ-КОКУС