Справа № 373/2851/25
Номер провадження 2/373/1517/25
04 грудня 2025 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Опанасюка І.О.,
за участю:
секретаря судових засідань Бутович Я.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №373/2851/25 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Представник позивача Гурський Г.Ю. звернувся до суду з позовом та просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» заборгованість за кредитним договором «КОШЕЛЬОК» № 2568007606-624583 від 22.02.2022 у розмірі 19379 грн 10 коп., що складається з : заборгованості за сумою кредиту - 6500 грн 00 коп.; заборгованість за відсотками за користування позикою - 12879 грн 10 коп.; сплачений судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн 00 коп.
Позов обґрунтовано тим, що 22.02.2022 ОСОБА_1 ТОВ «КОШЕЛЬОК» був укладений договір №2568007606-624583 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов та правил, зазначених у договорі.
Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «КОШЕЛЬОК» взяло на себе зобов'язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах : сума кредиту становить 6500 грн 00 коп. (п.1.1. договору); початковий строк кредитування, становить 14 днів (п.2.1 договору); дисконтна відсоткова ставка становить 0,01% на добу за початковий строк кредитування визначений п.3.6. п.3.7. п 3.7. договору; базова процентна ставка становить 2,2 % на добу за продовжений строк користування кредитом визначений п.3.5, п.3.6, п.3.7, п.3.8 договору.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання у повному обсязі надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору та перерахував грошові кошти на банківську карту № НОМЕР_1 , яку ОСОБА_1 вказала в особистому кабінеті як банківську карту на яку кредитодавець повинен перерахувати кошти згідно договору №№ 2568007606-624583 від 22.02.2022.
Ухвалою від 29 жовтня 2025 року відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
17.11.2025 відповідач надала до суду відзив на позов, в якому зазначила, що при укладенні споживчого кредиту між ним та ТОВ «КОШЕЛЬОК» було визначено умови надання, строк повернення та порядок сплати процентів за користування кредитом. При цьому строк кредиту становить 14 днів, загальна вартість кредиту становить 6509 грн 10 коп., з яких 6500 грн - сума кредиту, а 9,10 грн - проценти за користування. Вважає, що позивач неправомірно нарахував відсотки поза межами дії договору. Також вважає, що сума витрат позивача на правничу допомогу є завищеною, оскільки позовна заява є типовою, складеною за шаблоном, без урахуванням індивідуальних особливостей справи. Просить визнати нарахування відсотків поза межами строку дії договору неправомірними, у задоволенні позову ТОВ «КОШЕЛЬОК» відмовити повністю (або частково-якщо є обґрунтовані суми для визнання).
Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Судом встановлено наступне.
На підтвердження факту отримання відповідачем кредитних коштів у спосіб та в обсязі, зазначених в позовній заяві представник позивача надав судупаперову копію договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №2568007606-624583 укладеного в електронному виді 22 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 на суму 6500 грн 00 коп., кредит надається строком на 14 днів ( п.2.1 договору), шляхом безготівкового перерахування суми кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 або іншого електронного платіжного засобу, реквізити якого вказані позичальником з метою отримання кредиту; проценти за користування кредитом - 9,10 грн 00 коп., які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2,20 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом; дисконтна процентна ставка за користування кредитом становить 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожний день користування кредитом на строк лояльного періоду.
Відповідно до п.2.2 договору сторони погодили, шо встановлений в п.2.1 договору строк лояльного періоду всіх процентів фактично нарахованих за користування кредитом.
Договір містить електронний підпис відповідача ОСОБА_1 - 1681.
Відповідно до додатку №1 до договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №2568007606-624583 від 22 лютого 2022 року- Графіку розрахунків сукупна вартість кредиту за ставкою 0,01% складає 100,14% від суми кредиту ( у процентному вираженні) або 6509 грн 10 коп.(у грошовому вираженні) та включає : проценти за користування кредитом у розмірі 0,14% від суми кредиту у процентному вираженні) або 09 грн 10 коп.(у грошовому виразі); суми кредиту у розмірі 6500 грн 00 коп.(у грошовому вираженні).
Паперова копія електронного паспорта споживчого кредиту містить інформацію про контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію.
Відповідно до повідомлення №28929/47.1. від 17.07.2025 АТ «ТАСКОБАНК» надає підтвердження, шо в рамках договору про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам банком було здійснено перекази грошових коштів на рахунки одержувачів до яких емітовані електронні платіжні засоби, а саме : 22.02.2022 на картку отримувача за № НОМЕР_2 грошові кошти у сумі 6500 грн 00 коп., код авторизації 727142, відправник ТОВ «КОШЕЛЬОК».
Відповідно до повідомлення 22.02.2022 через платіжну систему ТОВ «ТАС ЛІНК» було проведено успішне зарахування ка карту клієнта : сума операції -6500 грн 00 коп.; номер карт НОМЕР_2 , транзакція -3 8576 08-4261- 9 4-6214 7 2, опис замовлення - видача кредитних коштів, договір позики №2568007606-624583.
Також представник позивача надав правила надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «КОШЕЛЬОК» від 19.08.2021.
Відповідно до детального розрахунку заборгованості за договором №2568007606-624583 від 22 лютого 2022 року про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту заборгованість ОСОБА_1 за період з 22.02.2022 по 05.06.2022 складає 19379 грн 10 коп., з яких : заборгованість по кредиту 6500 грн 00 коп., відсотки за користування кредитом нараховані в межах лояльного періоду - 09 грн 10 коп., нараховані відсотки за продовжений строк користування позикою - 12870 грн 00 коп.
Надаючи оцінку зібраним по справі доказам, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до статті 12 ЦПК України. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення усіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За правилами статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1048 позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно частини 2 статті 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18) банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених Договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
У постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16 зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
На виконання ухвали суду про витребування доказів від 29.10.2025, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» направив інформацію у листі №20.1.0.0.0/7-251110/58561-БТ від 12.11.2025 де повідомив, що на ім'я ОСОБА_1 , банк емітував картку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ).
Також на виконання ухвали суду про витребування доказів АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до листа №20.1.0.0.0/7-251110/58561-БТ від 12.11.2025 додав виписку по рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ) за період з 21.02.2022 по 23.02.2022, яка містить інформацію про зарахування 22.02.2022 переказу на карту грошових коштів у сумі 6500 грн 00 коп.
У такий спосіб, позивачем доведено належними, допустимими та достатніми доказами виникнення між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та відповідачем зобов'язальних правовідносин на умовах, зазначених у кредитному договорі.
Відповідно до детального розрахунку заборгованості за договором №2568007606-624583 від 22 лютого 2022 року про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту заборгованість ОСОБА_1 за період з 22.02.2022 по 05.06.2022 заборгованість за відсотками складає 12870 грн 00 коп.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання, що узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постановах від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц.
Таким чином, позикодавець ТОВ «КОШЕЛЬОК» відповідно до статті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.
Як встановлено судом, між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_2 укладено договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №2568007606-624583 від 22.02.2022, згідно з яким сума кредиту становить 6500 грн 00 коп.
Також згідно з п.2.1 зазначеного Договору, строк кредиту становить 14 днів.
Відповідно до п.2.2. договору сторони погодили, що встановлений в п.2.1 договору строк лояльного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом оплати ним протягом лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом.
Відповідно до розрахунку заборгованості позичальник жодної виплати відсотків не здійснила.
Отже, нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється виключно в межах строку кредиту, що передбачено статтею 1048 ЦК України і умовами Договору.
Враховуючи викладене, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню 6500 грн 00 коп. суми позики та 09 грн 10 коп. нараховані відсотки за 14 днів - період кредитування, що разом становить 6509 грн 10 коп.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідач вважає, що витрати на правничу допомогу є завищеними , оскільки позовна заява є типовою, складеною за шаблоном, без урахування індивідуальних особливостей справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Суд також звертає увагу та те, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи вказане питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.
Відповідно статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Верховного Суду від 04червня 2021року по справі №380/887/20).
Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн 00 коп., та 2422 грн 40 коп. сплаченого судового збору за поданням даного позову.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представник позивача надав суду витяг з договору про надання правничої (правової) допомоги від 12 лютого 2025 року, укладений між адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери» та ТОВ «КОШЕЛЬОК»; копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю; додаток до договору про надання правової допомоги від 12 лютого 2025 року датований 11 серпня 2025 року, у якому зазначено перелік послуг, що входять до складу правової (правничої) допомоги : 1)оформлення документів щодо надання правничої (правової) допомоги ( додаток до договору про надання правової допомоги) -1000 грн 00 коп. ;2) збір та аналіз доказів, формування правової позиції, визначення підсудності справи та платіжних реквізитів для сплати судового збору; 3) складання позовної заяви - 4000 грн 00 коп.; 4) формування додатків (доказів) до позовної заяви для суду та відповідачу -2000 грн.00 коп.; 5) відправка позову стороні, до суду, формування матеріалів адвокатського досьє по справі - 1000 грн 00 коп., всього 10000 грн 00 коп.
У такий спосіб позивачем у справі підтверджено належними доказами понесення витрат на правничу допомогу.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Зокрема, суд звертає увагу, що понесення витрат зазначених у пункті 1 додатку до договору про надання правової допомоги від 12 лютого 2025 року датованому 11 серпня 2025 року, а саме : оформлення документів щодо надання правничої (правової) допомоги (додаток до договору про надання правової допомоги) у розмірі 1000 грн 00 коп., стосуються реалізації адвокатом своїх повноважень на представництво та його можливості отримати винагороду, що по суті не є наданням правничої допомоги та не можуть бути відшкодовані.
Крім того, складання позовної заяви має включати формування додатків (доказів) до позовної (для суду та відповідачу), зазначені у п.4 додатку, а тому, суд не вбачає підстав для поділу однієї послуги із складання позовної заяви, частиною якої є формування додатків.
Також відправка позовної заяви стороні, до суду, формування матеріалів адвокатського досьє по справі, зазначені у пункті 5 додатку, вартістю 1000 грн 00 коп., не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені в частині 1 статті 19 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». А тому витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу.
Враховуючи, що дана справа про стягнення заборгованості за кредитним договором є малозначною, ціна позову не перевищує ста прожиткового мінімуму для працездатних осіб,незначні обсяги виконаної адвокатом роботи, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, суд дійшов висновку про те, що з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн 00 коп., який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом на 33,58%, з урахуванням приписів пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 813 грн 44 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» заборгованість за договором кредиту №2568007606-624583 від 22.02.2022 у розмірі 6509 (шість тисяч п'ятсот дев'ять) гривень 10 копійок, з яких : 6500 (шість тисяч п'ятсот) гривень 00 коп.- заборгованість за сумою кредиту; 09 (дев'ять) гривень 10 копійок - заборгованість за відсотками за користування позикою.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» судові витрати у розмірі 813 (вісімсот тринадцять) гривень 44 копійки.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття відповідної постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» - місцезнаходження: вул. Антонова, 8А, с. Чайки, Києво-Святошинський район, Київська область, 08135; код ЄДРПОУ 40842831;
відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя І. О. Опанасюк