65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"03" грудня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4182/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.
при секретарі судового засідання Самойловій С.А.
за участю представників сторін:
від позивача - Федоренко Р.В.;
від відповідача - Калініченко С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/4182/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ НОВИЙ ІМПУЛЬС» (51931, Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, пр.Свободи, буд. 55, кв. 66, код ЄДРПОУ 44361419);
до відповідача Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 28 «Б», код ЄДРПОУ 00131713);
про стягнення 22 372 грн., -
15.10.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ НОВИЙ ІМПУЛЬС» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. № 4301/25) до Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі», в якій просить суд стягнути з відповідача 22 472 грн. попередньої оплати, а також судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № 7760-ООЕ від 01.10.2024 в частині здійснення зобов'язань з передачі товару разом з документами та зняття з обліку транспортного засобу, що стало і підставою для виникнення вимог з повернення суми попередньої оплати.
Разом з тим, в позовній заяві позивачем викладено клопотання про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а також клопотання про здійснення розгляду справи за участі представника позивача в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.10.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ НОВИЙ ІМПУЛЬС» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4182/25 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін із призначенням судового засідання на 05.11.2025 о 12:00.
Також вказаною ухвалою від 20.10.2025 витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ НОВИЙ ІМПУЛЬС» для огляду в судовому засіданні оригінали доданих до позовної заяви документів, а саме: договору купівлі-продажу №7760-ООЕ від 01.10.2024 з додатками №1,2; платіжної інструкції № 358 від 16.10.2024; довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №4/4330/1 від 28.05.2025; задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ НОВИЙ ІМПУЛЬС» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та вирішено проведення судового засідання, яке призначене Господарським судом Одеської області на 05.11.2025 о 12:00 та всі наступні судові засідання здійснювати в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon".
27.10.2025 до Господарського суду Одеської області на виконання вимог ухвали суду від 20.10.2025 позивачем були надіслані для огляду у судовому засіданні оригінали витребуваних судом документів.
04.11.2025 року до Господарського суду Одеської області від Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» надійшов відзив на позовну заяву (вх. №34984/25), в якому останній заперечує проти доводів позовної заяви та просить у задоволенні позовних вимог відмовити, зокрема зазначаючи про те, що за умовами укладеного між сторонами договору позивач протягом 30 календарних днів з моменту перерахування 100% передплати відповідачу, тобто з 17.10.2024 по 15.11.2024 включно, взяв на себе зобов'язання здійснити всі необхідні дії по перереєстрації товару, в тому числі, й ті, що вчиняються безпосередньо в сервісних центрах МВС і потребують його перереєстрації, зняття з обліку, тощо. Також договором передбачається, що передача товару здійснюється шляхом сомовивозу товару з площадки продавця, а вивіз до сервісного центру здійснюється покупцем власними силами та за його рахунок, протягом терміну зазначеного в п.3.3 договору, при цьому дата та час вивозу товару узгоджується сторонами попередньо шляхом направлення покупцем листа електронною поштою. Водночас, відповідач зауважує, що у період 17.10.2024 по 15.11.2024 включно від позивача на електронну пошту відповідача листа для узгодження дати і часу вивозу товару не надходило, товар до сервісного центру для здійснення всіх необхідних дій по його перереєстрації у встановлений договором термін власними силами та за рахунок позивача доставлено не було, що свідчить про порушення умов укладеного між сторонами договору саме з боку позивача.
Також 04.11.2025 відповідач звернувся із клопотанням (вх.№34991/25) про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю його представника у іншому судовому засіданні.
В судовому засіданні 05.11.2025 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи № 916/4182/25 на 03.12.2025 о 14:00, про що ухвалою від 05.11.2025 повідомлено Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» в порядку статті 120 ГПК України.
06.11.2025 позивачем надіслано до суду відповідь на відзив (вх.№35251/25), в якій останній зазначає про те, що згідно вимог пункту 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (далі - Порядок) відповідач мав заздалегідь зняти з обліку за собою в сервісному центрі МВС транспортний засіб і надати покупцю свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копію реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, з відміткою сервісного центру МВС про зняття транспортного засобу з обліку, що було його зустрічним зобов'язанням у розумінні статті 538 ЦК України, відтак оскільки відповідач своєчасно не зняв транспортний засіб з обліку і не передав позивачу технічний паспорт, останній у визначений договором строк не мав можливості переоформити на себе автомобіль з вини відповідача.
17.11.2025 до суду від відповідача надійшли заперечення (на відповідь на відзив) (вх.№ 36534/25), згідно яких останній зазначає про недоведення позивачем вчинення ним всіх необхідних дій по перереєстрації автомобіля згідно умов укладеного між сторонами договору, та вважає, що надана позивачем довідка ІНФОРМАЦІЯ_1 №4/4330/1 від 28.05.2025 свідчить про постановлення автомобіля на військовий облік, а не про державну реєстрацію (перереєстрацію) транспортного засобу в порядку п. 8 Порядку.
В судовому засіданні 03.12.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити; представник відповідача заперечував проти задоволення позову, просив суд відмовити у його задоволенні.
В судовому засіданні 03.12.2025 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд становив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2024 між Акціонерним товариством «ДТЕК Одеські електромережі» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ НОВИЙ ІМПУЛЬС» (Покупець) укладено договір купівлі - продажу №7760-ООЕ, за умовами пункту 1.1 якого, Продавець зобов'язується передати Покупцю товар, зазначений в специфікації, а Покупець - прийняти і оплатити такий товар, код згідно УКТ ЗЕД: 8703 (далі - товар), в кількості, комплектності, за ціною згідно специфікації. У специфікації заначено найменування товару - УАЗ 3909 ЛЕГКОВИЙ - ЗАГАЛЬНИЙ ВАНТАЖОПАСАЖИРСЬКИЙ-В, держ. № НОМЕР_1 , кількість - 1,0 вартістю без ПДВ -18 726,67 грн., вартість з ПДВ - 22 472, 00 грн.
Відповідно до пункту 2.1 договору ціна на товар, що продається вказується у специфікації (пункт 1.1 договору) та є незмінною протягом строку дії цього договору крім випадків, встановлених діючим законодавством України.
Згідно пункту 3.1 договору передача товару здійснюється на умовах EXW правил ІНКОТЕРМС- 2020. Самовивіз товару з площадки Продавця за адресою: Україна, м. Одеса, вул. М.Гефта, 3.
Пунктом 3.3 договору сторони узгодили, що Покупець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту перерахування 100% передплати Продавцю здійснити всі необхідні дії по перереєстрації товару в сервісних центрах МВС або інших уповноважених підприємствах, установах та організаціях у відповідності до вимог чинного законодавства України на себе, чи за письмовим зверненням Покупця на іншу особу - кінцевого власника товару.
Передача товару Покупцеві здійснюється після перерахування 100% передплати Продавцю та здійснення всіх необхідних дій по перереєстрації товару в сервісних центрах МВС або інших уповноважених підприємствах, установах та організаціях (пункт 3.4 договору).
В силу пункту 3.5 договору вивіз товару з території Продавця до сервісного центру МВС або іншого уповноваженого підприємства, установи та організації здійснюється Покупцем власними силами та за його рахунок протягом терміну, зазначеному в п.3.3 договору, з обов'язковою присутністю уповноваженого представника Продавця.
Згідно пункту 3.5.1 договору дата та час вивозу товару узгоджується сторонами попередньо за три робочі дні до запланованої дати шляхом направлення Покупцем листа електронною поштою на електронну адресу уповноваженого представника Продавця. Для здійснення вивозу товару Покупець направляє Продавцю лист, де зазначається дата та час вивозу товару, перелік транспортних засобів, як мають право в'їзду на територію Продавця чи список осіб, які обслуговують ці транспортні засоби.
Пунктом. 3.9 договору унормовано, що момент передачі товару та перехову права власності на товар від Продавця до Покупця або кінцевого власника товару є підписання сторонами Акту приймання - передачі товару у місці передачі товару, укладення та підписання договору купівлі - продажу у сервісному центр МВС або інших уповноважених підприємствах, установах та організаціях, здійснення необхідних реєстраційних дій згідно чинного законодавства України.
У пункті 4.2 договору зазначено, що покупець здійснює 100% попередню оплату протягом 5 робочих днів з дня отримання рахунку - фактури.
Згідно пункту 5.1 договору Продавець зобов'язується надати Покупцю одночасно з товаром, що передається оригінали наступних документів: рахунок - фактуру, видаткову накладну та акт приймання - передавання товару.
Згідно пункту 6.3 договору, у разі порушення Покупцем строків вивезення товару та здійснення необхідних дій щодо перереєстрації товару у сервісних центрах МВС або інших уповноважених підприємствах, установах та організаціях, зазначених у п.3.3 договору, починаючи з 31 календарного дня Покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі 100 грн за кожен день прострочення виконання своїх зобов'язань.
Відповідно до пункту 10.1 цей договір є укладеним з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін, у тому числі з використанням кваліфікованого електронного підпису. Договір може бути скріплений печатками сторін. Договір діє до 01.01.2025, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Вказаний договір містить підписи та печатки сторін.
Додатком №1 до договору №7760-ООЕ від 01.10.2024 є угода про дотримання політики інформаційної безпеки.
Згідно акту приймання - передачі транспортного засобу від 01.10.2024, який є додатком №2 до договору, Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» здало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ НОВИЙ ІМПУЛЬС» прийняло транспортний засіб УАЗ 3909 ЛЕГКОВИЙ - ЗАГАЛЬНИЙ ВАНТАЖОПАСАЖИРСЬКИЙ-В, держ. № НОМЕР_1 2003 року випуску, колір - зелений. Вказаний акт мстить підпис та відтиск печатки позивача.
Згідно платіжної інструкції №358 від 16.10.2024 позивачем перераховано на рахунок відповідача 22 472 грн. Призначення платежу: оплата рахунку №7760 від 01.10.2024 дог. 7760-ООЕ від 01.10.2024 УАЗ 3909 ЛЕГКОВИЙ - ЗАГАЛЬНИЙ ВАНТАЖОПАСАЖИРСЬКИЙ-В, держ. № НОМЕР_1 .
Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №4/4330/1 від 28.05.2025, виданої представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ НОВИЙ ІМПУЛЬС» транспортний засіб УАЗ 3909 ЛЕГКОВИЙ - ЗАГАЛЬНИЙ ВАНТАЖОПАСАЖИРСЬКИЙ-В, держ. № НОМЕР_1 2003 року випуску взято на військовий облік.
26.05.2025 відповідач надіслав позивачу повідомлення віх.№101/24/03-4532 про розірвання договору №7760-ООЕ від 01.10.2024 з 09.07.2025 у зв'язку з невиконанням останнім умов договору щодо здійснення перереєстрації та вивезення оплаченого транспортного засобу. Крім того, Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» повідомило про утримання нарахованих на підставі п.6.3 договору штрафних санкцій у розмірі 22100 грн. за рахунок суми, перерахованої покупцем, як оплата за товар на підставі пунктів 4.1, 4.2 договору.
У відповідь на вказане повідомлення позивач направив на адресу відповідача зустрічну претензію від 11.09.202 №001-25, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ НОВИЙ ІМПУЛЬС» повідомило про згоду стосовно розірвання договору №7760-ООЕ від 01.10.2024 та утримання авансу в сумі 100 грн, проте вимагало повернення решти попередньої оплати в сумі 22 372 грн.
Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача 22 472 грн. попередньої оплати, перерахованої останнім на виконання укладеного між сторонами договору №7760-ООЕ від 01.10.2024.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтями 638-640 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Суд вбачає, шо між сторонами укладено договір № 7760-ООЕ від 01.10.2024, що за своєю юридичною природою є договором купівлі - продажу транспортного засобу.
У пункті 4.2 договору зазначено, що покупець здійснює 100% попередню оплату протягом 5 робочих днів з дня отримання рахунку - фактури.
Пунктом. 3.9 договору унормовано, що момент передачі товару та переходу права власності на товар від Продавця до Покупця або кінцевого власника товару є підписання сторонами Акту приймання - передачі товару у місці передачі товару, укладення та підписання договору купівлі - продажу у сервісному центр МВС або інших уповноважених підприємствах, установах та організаціях, здійснення необхідних реєстраційних дій згідно чинного законодавства України.
Судом встановлено, що транспортний засіб УАЗ 3909 ЛЕГКОВИЙ - ЗАГАЛЬНИЙ ВАНТАЖОПАСАЖИРСЬКИЙ-В, держ. № НОМЕР_1 позивач придбав на підставі вказаного договору і це майно ним було прийнято за актом приймання-передачі від 01.10.2024, який підписаний позивачем без зауважень, втім зазначені дії не призвели до реєстрації вказаного транспортного засобу за позивачем.
Відповідно до частин 1, 2 статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.
На відміну від нерухомого майна, ЦК України не передбачено переходу права власності на рухоме майно за наслідком державної реєстрації переходу права на підставі правочину, навіть якщо реєстрація рухомого майна є обов'язковою, виходячи з нормативного регулювання (частина четверта статті 334 ЦК України).
Відповідно до статті 34 Закону України "Про дорожній рух" державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників. Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.
Отже, правове регулювання відносин, пов'язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі загальних положень ЦК України про перехід права власності за договором, спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Закону України "Про дорожній рух" та прийнятих на його виконання нормативних актів відповідних органів, що регламентують порядок державної реєстрації окремих видів транспортних засобів.
Зокрема, постановою Кабінету міністрів №1388 від 07.09.1998 затверджено Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - Порядок).
Пунктом 3 Порядку передбачено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції транспортних засобів установленим вимогам правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій. Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають вимогам, установленим МВС, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється (п.7 Порядку).
Згідно пункту 8 Порядку державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність, для юридичних осіб - організаційно-розпорядчий документ про проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів та видана юридичною особою довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Отже, як положеннями частини першої статті 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно, так і спеціальним законодавством, що регулює порядок обліку та реєстрації транспортних засобів, не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації. Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статтей 6, 627, 628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу.
Подібний правовий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №911/1278/20.
Крім того, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що погоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 278/3640/18 (провадження № 61-11481св20), в якій, аналізуючи положення статті 334 ЦК України та статті 34 Закону України "Про дорожній рух", суд зазначив: "…правовстановлюючим документом, який підтверджує набуття права власності, є саме договір комісії транспортного засобу та договір купівлі-продажу транспортного засобу. Видане за результатами проведення реєстраційних дій свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу лише підтверджує проведення реєстраційної процедури та внесення до Єдиного державного реєстру МВС відомостей про транспортний засіб і його власника, проте як самостійний документ право власності у особи не породжує". Подібні правові висновки щодо застосування положень статті 34 Закону України "Про дорожній рух" викладено Верховним Судом також у постановах від 13.12.2018 у справі № 910/11266/17, від 21.05.2019 у справі № 912/1426/18 та від 30.07.2019 у справі № 905/1053/18.
Отже, з огляду на вказане, не здійснення державної реєстрації транспортного засобу за позивачем, навіть якщо це відбулось у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем обов'язку щодо вчинення дій пов'язаних з державною реєстрацією, не свідчить про відсутність у позивача права власності на вказаний автомобіль, адже сама державна реєстрація права по своїй суті не породжує права власності, а лише є підтвердженням та визнанням державою факту набуття такого права.
Таким чином, виходячи з умов укладеного договору та відповідно до приписів частини першої статті 334 ЦК України до набувача (позивача) перейшло право власності на рухоме майно (транспортний засіб), що в свою чергу визнається, та не заперечується відповідачем.
Крім того, з довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №4/4330/1 від 28.05.2025, виданої представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ НОВИЙ ІМПУЛЬС» вбачається, що транспортний засіб УАЗ 3909 ЛЕГКОВИЙ - ЗАГАЛЬНИЙ ВАНТАЖОПАСАЖИРСЬКИЙ-В, держ. № НОМЕР_1 2003 року випуску позивачем передано на військовий облік.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.
За приписами частин першої, другої статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Із наведених норм права вбачається, що держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав суб'єктів господарювання. Такі права захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16). Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц (пункт 14) та від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (пункт 40).
Слід зазначити, що розглядаючи справу, суд має з'ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 р. у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 р. у справі № 925/642/19).
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.
За наведеного, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а також встановлені обставини щодо набуття позивачем права власності на транспортний засіб УАЗ 3909 ЛЕГКОВИЙ - ЗАГАЛЬНИЙ ВАНТАЖОПАСАЖИРСЬКИЙ-В, держ. № НОМЕР_1 , суд дійшов висновку, що вимога позивача про повернення йому суми попередньої оплати за вказаний транспортний засіб у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань з передачі товару разом з документами та зняття з обліку транспортного засобу є не ефективним способом захисту, оскільки вона не призведе до дійсного захисту інтересу позивача у спірних правовідносинах.
Суд зауважує, що належною у даному випадку є вимога про зобов'язання вчинити певні дії, а саме зобов'язати відповідача надати необхідні документи для здійснення перереєстрації вказаного транспортного засобу на позивача, між тим при зверненні з цим позовом така вимога позивачем не була заявлена.
Враховуючи зазначене суд дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, керуючись ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Повне рішення складено 04 грудня 2025 р.
Суддя Ю.І. Мостепаненко