65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"04" грудня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4032/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінов С.В., розглянувши матеріали за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (вул. Госпітальна, 12Г, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Херсонського обласного управління АТ "Ощадбанк" (код ЄДРПОУ 02766367, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Суворова, 26) до відповідачів: 1. Фізичної особи - підприємця Філіпова Геннадія Володимировича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ); 2. ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ); 3. ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення 216983,26 грн.
Відповідно до ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Херсонського обласного управління АТ "Ощадбанк" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом про солідарне стягнення з фізичної особи - підприємця Філіпова Геннадія Володимировича, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 216983,26 грн. заборгованості.
Ухвалою суду від 07.10.2025 позовну заяву залишено без розгляду.
13.10.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.10.2025 відкрито провадження у справі. Справу прийнято розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін). Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст. 165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.
Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на адресу реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою"
Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.
Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.
Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи суд встановив.
15 грудня 2021 року між акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Херсонського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3 , що є фізичною особою-підприємцем, було укладено кредитний договір №119.10-10/492 (надалі - Кредитний договір), згідно з умовами якого Позичальнику надано кредит в сумі 150 000,00 (сто п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.) грн на придбання основних засобів, з фіксованою процентною ставкою, яка становила 18,50 % річних, з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 14 грудня 2024 року.
Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору Банк зобов'язується надати Позичальнику на умовах цього договору, а Позичальник зобов'язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені Кредитним договором строки кредит у розмірі, визначеному в Кредитному договорі, та сплатити проценти за користування кредитом, комісійні винагороди та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Так, на виконання умов Кредитного договору Позичальником було отримано кредитні кошти в сумі 150 000,00 грн.
Відповідно до п. 3.4 Кредитного договору процентна ставка є фіксованою та нараховується і сплачується в розмірі 18,50 процентів річних.
Проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт на основну суму боргу за строк правомірного користування основною сумою боргу, до якої включається день видачі кредиту та перебіг якого припиняється: у випадку своєчасного погашення основної суми боргу - в день фактичного повного погашення основної суми боргу (повернення кредиту) і такий день до розрахунку процентів не включається, у випадку прострочення погашення основної суми боргу - у визначений згідно з умовами цього договору останній день, коли основна сума боргу могла бути погашена без порушення встановленого цим договором строку/терміну, і такий день до розрахунку процентів включається. При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 (один) повний день користування кредитом (п. 3.4.5 Кредитного договору).
Згідно з п. 3.4.6 Кредитного договору нараховані за період з дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця або по день погашення Позичальником кредиту (або його частини) проценти сплачуються Позичальником не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, а вразі розірвання цього договору або настання остаточного терміну повернення кредиту - одночасно з погашенням всієї основної суми боргу.
Відповідно до п. 4.3.1 Кредитного договору Позичальник зобов'язаний належним чином виконувати всі умови Кредитного договору та взяті на себе цим договором зобов'язання.
Згідно з п. 4.3.2 Кредитного договору Позичальник зобов'язаний у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором на першу вимогу Банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.
Позивач зазначає, що позичальник не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, у зв'язку з чим за Кредитним договором виникла прострочена заборгованість в сумі 216 983, 26грн., в тому числі: прострочена заборгованість за основним боргом - 141 648,74 грн; прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом - 75 334.52 грн.
Так, з метою забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором № 119.10- 10/492 від 15.12.2021 між АТ «Ощадбанк», фізичною особою - підприємцем Філіповим Геннадієм Володимировичем та ОСОБА_1 було укладено Договір поруки № П-1024 від 15 грудня 2021 року (далі - Договір поруки 1).
Крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором № 119.10-10/492 від 15.12.2021 між АТ «Ощадбанк», фізичною особою - підприємцем Філіповим Геннадієм Володимировичем та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № П-1025 від 15 грудня 2021 року (далі - Договір поруки 2).
Враховуючи вищевикладене, Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Херсонського обласного управління АТ "Ощадбанк" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом про солідарне стягнення з фізичної особи - підприємця Філіпова Геннадія Володимировича, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 216983,26 грн. заборгованості, в тому числі: прострочена заборгованість за основним боргом - 141 648,74 грн; прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом - 75 334.52 грн., а також суму судових витрат.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення правовідношення.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).
За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну ді (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматись від певна дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як встановлено судом, 15 грудня 2021 року між акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Херсонського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3 , що є фізичною особою-підприємцем, було укладено кредитний договір №119.10-10/492, згідно з умовами якого Позичальнику надано кредит в сумі 150 000,00 грн на придбання основних засобів, з фіксованою процентною ставкою, яка становила 18,50 % річних, з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 14 грудня 2024 року..
Так, на виконання умов Кредитного договору Позичальником було отримано кредитні кошти в сумі 150 000,00 грн.
Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідності до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.
Позичальник не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, у зв'язку з чим за Кредитним договором виникла прострочена заборгованість в сумі 216 983 гривні 26 коп, в тому числі: прострочена заборгованість за основним боргом - 141 648,74 грн; прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом - 75 334.52 грн.
Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.
Так, з метою забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором № 119.10- 10/492 від 15.12.2021 між АТ «Ощадбанк», фізичною особою - підприємцем Філіповим Геннадієм Володимировичем та ОСОБА_1 було укладено Договір поруки № П-1024 від 15 грудня 2021 року.
Крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором № 119.10-10/492 від 15.12.2021 між АТ «Ощадбанк», фізичною особою - підприємцем Філіповим Геннадієм Володимировичем та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № П-1025 від 15 грудня 2021 року.
Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ч 2 ст. 553 ЦК України).
Згідно з п. 2.1. Договору поруки 1 та Договору поруки 2 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язуються перед Банком відповідати солідарно з ОСОБА_3 за виконання в повному обсязі зобов'язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору.
Пунктом 2.2 Договору поруки 1 та Договору поруки 2 передбачено, що Поручитель 1 та Поручитель 2 відповідають перед Кредитором за виконання зобов'язання у тому ж обсязі, що і Боржник, в порядку, визначеному Кредитним договором у тому числі, але не виключно у разі: повного чи часткового невиконання Боржником зобов'язання, зокрема щодо сплати процентів та/або повернення частини кредиту, в тому числі згідно з графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов'язання за вимогою Кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені Кредитним договором; не відшкодування завданих Кредитору збитків, які заподіяні внаслідок невиконання умов Кредитного договору.
Згідно з п. 2.4 Договору поруки 1 та Договору поруки 2 обсяг зобов'язань Поручителів за цими договорами не є фіксованою сумою і може збільшуватися або зменшуватися в ^ залежності від виконання Боржником та/або Поручителем зобов'язання за Кредитним договором, а також черговості направлення Кредитором отриманих грошових коштів в погашення зобов'язання.
Зобов'язання щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним та сплати процентів за Кредитним договором № 119.10-10/492 від 15.12.2021 ОСОБА_3 не виконуються.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно з п. 3.2.2 Договору поруки 1 та Договору поруки 2 у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Боржником зобов'язання в порядку та строки, встановлені Кредитним договором, Кредитор набуває права вимоги до Боржника і Поручителів щодо сплати заборгованості за порушеним зобов'язанням, а Поручителі та Боржник, з моменту порушення Боржником зобов'язання відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.
При чому Банк має право вимагати виконання зобов'язання за Кредитним договором на власний вибір, як від Боржника і Поручителя спільно, так від будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково (п. 3.2.3 Договору поруки 1 та Договору поруки 2).
Частиною 1 ст. 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.
Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки (ч. 4 ст. 559 ЦК України).
Згідно з п. 10.3.1 Договору поруки 1 та Договору поруки 2 дія поруки за цим договором для цілей застосування та в розумінні ч. 4 ст. 559 ЦК України становить 10 (десять) років з моменту підписання цього договору сторонами та його скріплення печатками (за бажанням).
Враховуючи, що порука є особливим забезпечувальним зобов'язанням, поручитель несе відповідальність як за основним (кредитним договором) та і за забезпечувальним (договір поруки) зобов'язаннями. При цьому, строки виконання зобов'язання визначені основним кредитним договором, а тому факт порушення таких строків є підставою для виконання зобов'язань поручителем.
Оскільки фізичною особою - підприємцем Філіповим Геннадієм Володимировичем допущено порушення умов Кредитного договору № 119.10-10/492 від 15.12.2021 в частині своєчасного повернення кредитних коштів та плати процентів за користування кредитними коштами, тому у Позивача виникло право вимоги до поручителів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 щодо повернення кредитних коштів та сплати нарахованих процентів.
ОСОБА_3 значний період порушує умови Кредитного договору, не сплачує кредит та проценти за його користування, отже тим самим завдає шкоди Банку, оскільки позбавляє Банк отримання доходу, на який він розраховував при укладенні Договору.
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, враховуючи неналежне виконання взятих на себе обов'язків за кредитним договором, суд вважає обгрунтованими вимоги Банку про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості в розмірі 216 983,26 грн, в тому числі прострочена заборгованість за основним боргом в розмірі 141 648,74 грн, прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 75 334.52 грн...
Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 12607,74грн. покладаються на відповідача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України із застосуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовну заяву задовольнити.
2. Стягнути солідарно з фізичної особи - підприємця Філіпова Геннадія Володимировича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Херсонського обласного управління АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 02766367, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Суворова, 26) заборгованість за Кредитним договором № 119.10-10/492 від 15.12.2021 в розмірі 216 983 (двісті шістнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят три) гривні 26 коп, що складається з: простроченої заборгованості за основним боргом - 141 648,74 грн; простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом - 75 334,52 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 254,75 (три тисячі двісті п'ятдесят чотири) гривні 75 копійок.
Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Літвінов