65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"26" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2276/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.
за участі секретаря судового засідання Дробиш К.А.,
дослідивши матеріали справи
за позовом: керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області (67500, Одеська обл., Одеський р-н, селище Доброслав, вул. Центральна, 85) в інтересах держави в особі Південнівської міської ради Одеського району Одеської області (65481, Одеська обл., Одеський р-н, м. Південне, просп. Григорівського Десанту, буд. 18) та в особі Південного офісу Держаудитслужби (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83)
до відповідачів: 1) Комунального некомерційного підприємства “Південнівська міська
лікарня» Південнівської міської ради
(65481, Одеська обл., Одеський р-н, м. Південне, вул. Хіміків, буд. 1)
2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Медгарант» (02132, м. Київ,
вул. Дніпровська Набережна, буд. 26, літера А, неж. Прим. 3 № 1-№ 16,
групи прим. № 178)
про визнання недійсним договору в частині та стягнення безпідставно сплаченого ПДВ
у відкритому судовому засіданні за участю
представників сторін:
від Доброславської окружної прокуратури Одеської області: Бойчук М.М.;
від позивача в особі Південнівської міської ради Одеського району Одеської області: не з'явився;
від позивача в особі Південного офісу Держаудитслужби: не з'явився;
від відповідача 1): не з'явився;
від відповідача 2): Гурська А.С. (брала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду).
Судове засідання 26.11.2025 проведено в порядку ст. 197 ГПК України в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
1. Короткий зміст позовних вимог.
10.06.2025 керівник Доброславської окружної прокуратури Одеської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Південнівської міської ради Одеського району Одеської області та в особі Південного офісу Держаудитслужби звернувся із позовною заявою, сформованою в системі “Електронний суд» (вх. № 2328/25 від 11.06.2025), в якій просить:
- визнати недійсним пункт 3.1. договору № 07/09/2023 від 07.09.2023, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством “Південнівська міська лікарня» Південнівської міської ради (далі - КНП “ПМЛ», відповідач - 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Медгарант» (далі - ТОВ “Медгарант», відповідач - 2 ), в частині включення до ціни договору суми податку на додану вартість в сумі 405 607, 48 грн;
- стягнути з ТОВ “Медгарант» на користь бюджету Південнівської міської ради Одеського району Одеської області безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 405 607, 48 грн;
- стягнути з ТОВ “Медгарант» та КНП “ПМЛ» пропорційно розміру задоволених позовних вимог судовий збір у сумі 9 112, 11 грн на користь Одеської обласної прокуратури.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.07.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 916/2276/25 з 16.08.2025 на тридцять днів.
Прокурор у клопотанні, сформованому в системі “Електронний суд» 25.07.2025 (вх. № 23545/25 від 25.07.2025), просив витребувати на підставі ст. 81 ГПК України в Державній митній службі України:
- інформацію, чи зверталось ТОВ “Медгарант» або уповноважена ним особа протягом 2022-2023 років для проведення митного оформлення наступного товару, що переміщується через митний кордон України: система рентгенівська діагностична Calypso F MTOes, General Medical Merate S.p.A., Італія, за кодом згідно з УКТЗЕД 9022140000. Якщо так, вказати номер декларації, дату її оформлення, дату ввезення зазначеного товару на територію України, звідки ввозили, стан ввезеного товару (новий чи був у використанні), рік випуску та чи сплачувався податок на додану вартість;
- копію декларації щодо проведення митного оформлення наступного товару, що переміщується через митний кордон України: система рентгенівська діагностична Calypso F MTOes, General Medical Merate S.p.A., Італія, за кодом згідно з УКТЗЕД 9022140000 “Медгарант» або уповноваженою ним особою.
Відповідач у заяві, сформованій в системі “Електронний суд» 19.08.2025 (вх. № 25924/25 від 19.08.2025), просив відмовити у задоволенні клопотання про витребування доказів від 25.07.2025, оскільки фактично прокурор просить отримати від Державної митної служби України інформацію про велику кількість медичних виробів, які завозились у 2022 та 2023 роках, і які містять конфіденційну інформацію, натомість у своєму клопотанні прокурор не ставить питання, чи звільнялось ввезення в Україну саме на підставі підпункту 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України та Переліку лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 1447.
У судовому засіданні 27.08.2025 суд протокольно відмовив у задоволенні клопотання, сформованого в системі “Електронний суд» 25.07.2025 (вх. № 23545/25 від 25.07.2025), про витребування доказів ураховуючи те, що відповідач, виконуючи покладений на нього судом обов'язок ухвалою від 20.08.2025, надав: відповідь Державної митної служби України № 15/15-01-02/8.19/4901 від 20.08.2025; податкову декларацію з податку на додану вартість; відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, про коригування податкових зобов'язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування; розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від'ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду; платіжні інструкції кредитного переказу коштів, в яких вказано призначення платежу «передоплата за митне оформлення, без ПДВ»; виписку з особового рахунку; податкову накладну від 10.10.2023.
Наслідком додаткового витребування доказів у Державній митній службі України могло бути затягування розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.08.2025 закрито підготовче провадження у справі № 916/2276/25 за позовом керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Південнівської міської ради Одеського району Одеської області та в особі Південного офісу Держаудитслужби до відповідачів КНП “ПМЛ», ТОВ “Медгарант» про визнання недійсним договору в частині та стягнення безпідставно сплаченого ПДВ; призначено справу до судового розгляду по суті на 22.09.2025 о 15:30.
Ухвалами Господарського суду Одеської області від 22.09.2025, 17.10.2025, 03.11.2025 відкладався розгляд справи.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.11.2025 повідомлено учасників справи про судове засідання, призначене на 26.11.2025 о 09:50, в якому відбудеться проголошення судового рішення.
У судовому засіданні 26.11.2025 судом оголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) рішення.
3. Позиція учасників справи.
Доводи керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведення відкритих торгів за класифікатором ДК 021:2015:33110000-4: Візуалізаційне обладнання для потреб медицини, стоматології та ветеринарної медицини (номер закупівлі - UA-2023-08-11-007685-a) переможцем визначено ТОВ “Медгарант», з яким в подальшому КНП “ПМЛ» уклало договір № 07/09/2023 від 07.09.2023 постачання медичного обладнання - Система рентгенівська діагностична стаціонарна загального призначення цифрова (відповідно до специфікації до договору - система рентгенівська діагностична Calypso F MTOes, General Medical Merate S.p.A., Італія) за ціною 6 200 000, 00 грн, у тому числі податок на додану вартість (далі - ПДВ) в сумі 405 607, 48 грн.
У постанові Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 1447 (зі змінами), якою затверджено Перелік лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану, міститься, зокрема, рентгенівська установка із С-аркою, система рентгенівської комп'ютерної томографії всього тіла, апарат рентгенівський мобільний (код згідно з УКТЗЕД 9022140000). Вказаний Перелік в редакції станом на укладання договору (27.12.2022) не містить кодів УКТ ЗЕД, однак містить назву медичних виробів «Рентгенівська установка із С-аркою» та «Система рентгенівської комп'ютерної томографії всього тіла».
Вказує, що положення п. 3.1. (стосовно включення ПДВ до вартості товару) договору суперечать пп. 2 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, оскільки операції з постачання обладнання, яке є предметом закупівлі, відносяться до операцій, що звільнені від оподаткування ПДВ. Вищевказане свідчить про безпідставне включення сторонами до ціни, зазначеної в п. 3.1 договору, суми ПДВ. У зв'язку з чим, вважає, що наявні підстави для визнання недійсним договору в частині включення ПДВ до вартості товару та для повернення на підставі ст. 1212 ЦК України безпідставно сплачених коштів у сумі 405 607,48 грн в якості зазначеного податку.
Правову позицію прокурор обґрунтовує приписами ст. ст. 203, 215, 217, 628, 1212 ЦК України, ч .ч. 1, 3 ст. 180 ГК України, ст. 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення», ч. 1 ст. 1, пп. 14.1.178 п. 14.1. ст. 14, п. п. 30.1, 30.2. ст. 30, ст. 185, п. 188.1. ст. 188, ст. 194 ПК України, Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 № 2120-ІХ, який набув чинності 17.03.2022, постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 1447 (зі змінами), якою затверджено перелік лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану.
В обґрунтування наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Південнівської міської ради Одеського району Одеської області прокурор вказав про невжиття останньою реальних заходів до усунення порушень законодавства, а саме щодо стягнення безпідставно утриманих коштів, що вбачається зі змісту відповіді, наданої на запит Доброславської окружної прокуратури.
В обґрунтування наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Південного офісу Держаудитслужби прокурор зазначив, що зі змісту відповіді, наданої на лист Доброславської окружної прокуратури, вбачається, що вищевказаним органом заходи фінансового контролю та/або моніторинг стосовно закупівлі не проводилися; про відновлення інтересів держави шляхом звернення до суду не зазначено. Таким чином, заходи цивільно-правового характеру до відновлення інтересів держави та фактичного повернення сплачених коштів не вживалися, що свідчить про бездіяльність такого органу та невжиття ним заходів для поновлення порушених інтересів держави.
У відповіді на відзив, сформованій в системі “Електронний суд» 04.07.2025 (вх. № 21263/25 від 04.07.2025), прокурор зазначає, що в оголошенні про проведення відкритих торгів не зазначається про обов'язкове включення ПДВ до вартості товару та таке посилання відсутнє і в тендерній документації. Предметом розгляду в даному випадку є неправомірне включення до ціни товару ПДВ та повернення цієї суми до бюджету територіальної громади як безпідставно збережених грошових коштів. Питання обліку, заповнення податкових накладних, коригування до податкової накладної тощо не відноситься до предмету спору.
Вказує, що позов заявлений за результатами проведення перевірки згідно ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» у повній відповідності з вимогами чинного законодавства. Проведена перевірка та позов не стосуються адміністрування, нарахування своєчасності сплати податків, податкових перевірок, тощо, податковий контроль в розумінні ПК України не здійснювався. Аргументація щодо підстав для подачі позову в інтересах Держаудитслужби детально зазначена в позовній заяві. Закон не зобов'язує прокурора подавати позови в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатись з позовом до суду. Належним буде звернення хоча б одного з них. Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 912/2/20, від 19.08.2020 у справі № 923/449/18, від 11.08.2021 у справі № 927/719/20, від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, від 05.08.2021 у справі № 911/1236/20. Вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У додаткових поясненнях, сформованих в системі “Електронний суд» 25.07.2025 (вх. № 23547/25 від 25.07.2025), прокурор вказав, що Перелік лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 1447 в редакції станом на дату укладання договору (27.12.2022) містить назву медичних виробів «Рентгенівська установка із С-аркою» та «Система рентгенівської комп'ютерної томографії всього тіла». Звертає увагу, що в позові не зазначається, що предмет закупівлі відноситься до категорії «Апарат рентгенівський мобільний», а КНП “ПМЛ» - до закладів охорони здоров'я Міністерства оборони. Документи, а саме технічний опис до Системи ренгенівської діагностичної Calypso F MTOes, General Medical Merate S.p.A, Італія, лист № 16/08-15 від 15.08.2023 «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі «Система рентгенівська діагностична за кодом ДК 021:2015 - 33110000-4 - Візуалізаційне обладнання для потреб медицини, стоматології та ветеринарної медицини, НК 024:2023 - 37645», Декларація про відповідність № 4 від 01.06.2022, Сертифікат відповідності №UA.101.MD.3.0125 - 24.01, на які посилається у відзиві на позов відповідач, не містять спростування доводів позову.
У додаткових поясненнях, сформованих в системі “Електронний суд» 25.08.2025 (вх. № 26347/25 від 25.08.2025), прокурор просив урахувати те, що згідно наданої відповіді орган з оцінки відповідності не уповноважений визначати належність конкретного виробу до тієї чи іншої групи або класифікаційної категорії поза рамками офіційної процедури оцінки відповідності; зважаючи на те, що формулювання щодо належності до певних груп (що є предметом дослідження в рамках справи № 916/2276/25) не є частиною встановленої класифікації, ДУО «Політехмед» не може надавати висновки з цих питань; описова частина медичного виробу за кодом 37679 не суперечить назвам рентгенівських медичних виробів, зазначених у Переліку, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 1447 в редакції станом на укладання договору (27.12.2022).
Позивачем в особі Південнівської міської ради Одеського району Одеської області письмової заяви (пояснень) з викладеними правовими позиціями по суті позову прокурора не надано.
Позивачем подавалися клопотання, сформовані в системі “Електронний суд» 11.07.2025 (вх. № 22050/25 від 11.07.2025), 19.09.2025 (вх. № 29241/25 від 19.09.2025), 17.10.2025 (вх. № 32694/25 від 17.10.2025), 31.10.2025 (вх. № 34531/25 від 03.11.2025), 18.11.2025 (вх. № 36802/25 від 18.11.2025), в яких просив судові засідання розглядати без участі представника.
Доводи позивача - Південного офісу Держаудитслужби.
У додаткових поясненнях, сформованих в системі “Електронний суд» 09.07.2025 (вх. № 21781/25 від 10.07.2025), з посиланням на положення Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-ХІІ, вказано, що органу державного фінансового контролю не надано право на звернення до суду щодо визнання недійсними договорів, зокрема окремих пунктів договорів. Органи Держаудитслужби уповноважені лише порушувати таке питання перед відповідними державними органами за результатами проведення заходів державного фінансового контролю. Зважаючи на те, що Південний офіс Держаудитслужби не проводив жодних заходів державного фінансового контролю, які передбачені вищевказаним Законом та Законом «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII, щодо закупівлі UА-2023-08-11-007685-a, а тому позбавлений можливості надати пояснення щодо суті виявленого порушення та позовних вимог.
У заяві, сформованій в системі “Електронний суд» 09.07.2025 (вх. № 21780/25 від 10.07.2025), Південний офіс Держаудитслужби просив розгляд справи № 916/2276/25 здійснювати за відсутності представника.
Доводи відповідача - ТОВ “Медгарант».
У відзиві на позовну заяву, сформованому в системі “Електронний суд» 30.06.2025 (вх. № 20700/25 від 01.07.2025), відповідач - 2 просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Вказує, що система ренгенівська діагностична Calypso F MTOes, General Medical Merate S.p.A, Італія не є ренгенівською установкою із С-аркою, не є системою рентгенівської комп'ютерної томографії всього тіла, не є апаратом рентгенівським мобільним, тобто даний медичний виріб є відсутнім у Переліку лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 1447, у зв'язку з чим звільнення від сплати податку на додану вартість до господарської операції за договором № 07/09/2023 від 07.09.2023 не може бути застосовано.
Зазначає, що згідно податкової накладної № 32 від 10.10.2023 ТОВ “Медгарант» визначило перед Державним бюджетом України податкове зобов'язання у розмірі 405 607, 48 грн по сплаті ПДВ. Тобто, фактично сума ПДВ, яку прокурор просить стягнути з відповідача - 2, відсутня у останнього та знаходиться в Державному бюджеті України.
Доказів проведення коригування податкових зобов'язань на суму ПДВ матеріали позову не містять, а тому стягнення грошових коштів з відповідача на підставі ст. 1212 ЦК України є взагалі передчасним, у тому числі з огляду відсутності підстав для коригування податку на додану вартість з 7% на 0%.
Посилаючись на положення ст. 19-1.1 - 19-1.49, ст. 41.1. ПК України, вказує, що органи прокуратури не є контролюючими органами, які роблять висновки, перевіряють факт правильності нарахування податку на додану вартість при здійсненні тієї чи іншої господарської операції.
В якості позивача прокурор вказав Південний офіс Держаудитслужби, які обмежені у зверненні до суду з позовом, зокрема п. 10 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. В даному випадку спірна закупівля взагалі не була предметом перевірки з боку органів Держаудитслужби.
У судових дебатах, сформованих у системі “Електронний суд» 18.11.2025 (вх. № 36805/25 від 18.11.2025), відповідач - 2 зазначив, що згідно відповіді ДУО "ПОЛІТЕХМЕД" від 13.08.2025 № 01-19/01-313 Система ренгенівська діагностична Calypso F MTOes, General Medical Merate S.p.A, Італія згідно Класифікатора є медичним виробом 37679 “Стаціонарна флюороскопічна рентгенівська система загального призначення цифрова». Отже, предметом спірного договору виступав медичний виріб, який відсутній в переліку лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 1447. Система ренгенівська діагностична Calypso F MTOes, General Medical Merate S.p.A, Італія не є рентгенівською установкою з С-аркою (підтвердженням є тендерна документація та медико-технічні вимоги до медичного виробу, технічний опис), не є мобільним рентгенівським апаратом (пільга діє лише для закладів Міністерства оборони України, тоді як КНП "Южненська міська лікарня" Южненської міської ради - не є закладом Міністерства оборони України), а також це не є Системою рентгенівської комп'ютерної томографії всього тіла, а є флюороскопічною системою.
Відповідач КНП “ПМЛ» відзиву не надало, представника в судове засідання не направило, причини неявки суду не повідомило. Про дату, час та місце засідань суду був повідомлений згідно з ч. ч. 1, 5, 7 ст. 6 ГПК України шляхом направлення ухвал в електронній формі до Електронного кабінету, про що свідчать відповідні довідки про доставку електронного документу, сформовані за допомогою Комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду».
Приймаючи до уваги те, що господарським судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача - 1 про розгляд справи та забезпечення реалізації ним своїх прав на судовий захист, в т.ч. шляхом надання відповідних заяв по суті справи, спір вирішено за наявними матеріалами в порядку норм ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.
4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
У зв'язку з прийняттям 09.10.2024 Верховною Радою України Постанови «Про перейменування міста Южне Одеського району Одеської області на місто Південне» Южненська міська рада Одеського району Одеської області змінила назву на Південнівська міська рада Одеського району Одеської області (рішення Южненської міської ради Одеського району Одеської області від 14.11.2024). У зв'язку з викладеним КНП "Южненська міська лікарня" Южненської міської ради змінило назву на Комунальне некомерційне підприємство "Південнівська міська лікарня" Південнівської міської ради.
Згідно з оголошенням про проведення відкритих торгів UA-2023-08-11-007685-а замовник: КНП "Южненська міська лікарня" Южненської міської ради, вид предмета закупівлі: товари; назва предмета закупівлі: «Система рентгенівська діагностична за кодом ДК 021:2015 - 33110000-4 - Візуалізаційне обладнання для потреб медицини, стоматології та ветеринарної медицини, НК 024:2023 - 37645 Система рентгенівська діагностична стаціонарна загального призначення цифрова»; код за Єдиним закупівельним словником: ДК 021:2015:33110000-4: Візуалізаційне обладнання для потреб медицини, стоматології та ветеринарної медицини; очікувана вартість предмета закупівлі: 6 200 000, 00 грн; розмір мінімального кроку пониження ціни: 62 000, 00 грн.
Відповідно до звіту від 08.09.2023 про результати проведення процедури закупівлі UA-2023-08-11-007685-a учасник процедури закупівлі - ТОВ “Медгарант», ціна пропозицій учасника до початку аукціону (ціна пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі) - 6 200 000 грн з ПДВ; ціна пропозицій учасника після закінчення аукціону - 6 200 000 грн з ПДВ; дата укладення договору про закупівлю: 07.09.2023; сума, визначена в договорі про закупівлю: 6 200 000, 00 грн з ПДВ; найменування учасника, з яким укладено договір про закупівлю: ТОВ "Медгарант".
Між КНП "Южненська міська лікарня" Южненської міської ради як замовником та ТОВ “Медгарант» як постачальником був укладений договір № 07/09/2023 від 07.09.2023 постачання (далі - договір), п. 1.1. якого передбачено, що постачальник зобов'язується поставити замовнику товар «Система рентгенівська діагностична за кодом ДК 021:2015 - 33110000-4 - Візуалізаційне обладнання для потреб медицини, стоматології та ветеринарної медицини, НК 024:2023 - 37645 Система рентгенівська діагностична стаціонарна загального призначення цифрова» відповідно до умов даного договору (далі - товар), а замовник прийняти та оплатити його.
У відповідності до п. 1.2. договору найменування (номенклатура, асортимент) та кількість товару, визначені у специфікації (додаток № 1 до договору).
Згідно з п. 3.1. договору загальна вартість товару (ціна договору) складає 6 200 000 грн, у тому числі ПДВ - 405 607, 48 грн.
За положеннями п. 5.7. договору поставка здійснюється на умовах: DDP (у значенні міжнародних правил Інкотермс-2020) за адресою: КНП «Южненська міська лікарня», вул. Хіміків, 1, м. Южне, Одеська обл., 65481.
У відповідності до п. 10.1. цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31 грудня 2023 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, у т.ч. і щодо повної оплати товару у порядку, передбаченому розділом IV цього договору.
Договір підписаний відповідачем - 1 та відповідачем - 2, та скріплений відтисками печаток останніх.
Між відповідачем - 1 та відповідачем - 2 підписана та скріплена печатками специфікація, яка є додатком 1 до договору № 07/09/2023 від 07.09.2023, та якою погоджено найменування, виробника, країну походження та ціну товару, а саме: система рентгенівська діагностична Calypso F MTOes, General Medical Merate S.p.A., Італія, загальною вартістю 6 200 000 грн, з ПДВ - 405 607,48 грн.
Між КНП «ПМЛ» як замовником та ТОВ “Медгарант» як постачальником була укладена додаткова угода № 1 до договору № 07/09/23 від 07.09.2023 постачання.
На виконання умов договору ТОВ “Медгарант» поставив КНП «ПМЛ» систему рентгенівська діагностична Calypso F MTOes, General Medical Merate S.p.A., Італія на загальну суму 6 200 000 грн, у тому числі ПДВ - 405 607, 48 грн, про що свідчить акт приймання-передачі товару № 701 від 13.09.2023 та видаткова накладна № 701 від 13.09.2023.
Вказані акт приймання-передачі товару та видаткова накладна підписані відповідачем - 1 та відповідачем - 2 без зауважень та претензій.
КНП «ПМЛ» було оплачено ТОВ “Медгарант» грошові кошти в загальній сумі 6 200 000 грн, про що свідчать платіжні інструкції № 2 від 09.10.2023 на суму 2 000 000 грн та № 3 від 09.10.2023 на суму 4 200 000 грн.
У відповідності до податкової накладної № 32 від 10.10.2023 загальна сума коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість - 6 200 000 грн, загальна сума податку на додану вартість - 405 607, 48 грн.
У матеріалах справи наявна тендерна документація по процедурі відкриті торги на закупівлю «Система рентгенівська діагностична за кодом ДК 021:2015 - 33110000-4 - Візуалізаційне обладнання для потреб медицини, стоматології та ветеринарної медицини, НК 024:2023 - 37645 Система рентгенівська діагностична стаціонарна загального призначення цифрова», затверджена рішенням уповноваженої особи КНП «Южненська міська лікарня» протокол № 121 від 10.08.2023.
Листом від 28.11.2024 виконавчий комітет Южненської міської ради Одеського району Одеської області повідомив Доброславську окружну прокуратуру про те, що система рентгенівська діагностична Calypso F MTOes, General Medical Merate S.p.A., Італія загальною вартістю з ПДВ 6 200 000 грн не зазначена в переліку лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2020 № 1447. Медичне обладнання, придбане КНП «ПМЛ» за договором від 07.09.2023 не підпадає під дію абзацу третього пункту 32 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та не звільняється від податку на додану вартість.
Листом від 27.11.2024 № 1321/01-19 КНП «ПМЛ», направленим на запит Доброславської окружної прокуратури № 58-4262ВИХ-24 від 13.11.2024, повідомило, що «Система рентгенівська діагностична Calypso F MTOes» не зазначена в переліку лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 1447. Медичне обладнання, придбане КНП «ПМЛ» за договором від 07.09.2023 не підпадає під дію абзацу третього пункту 32 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та не звільняється від податку на додану вартість.
У листі № 01-19/01-313 від 13.08.2025 Державне українське об'єднання «Політехмед» зазначило, що відповідно до наданої виробником документації медичний виріб Calypso F MTOes (виробництва, General Medical Merate S.p.A., Італія) має код 37679 Стаціонарна флюороскопічна рентгенівська система загального призначення цифрова.
Державна митна служба України у листі № 15/15-01-02/8 від 20.08.2025 повідомила, що за відомостями з інформаційних ресурсів митних органів дані щодо митного оформлення ТОВ «Медгарант» товару «Система рентгенівська діагностична Calypso F MTOes» у період з 01.01.2022 по 31.12.2023 із застосуванням звільнення від оподаткування податком на додану вартість передбаченого законодавством України із врахуванням Переліку лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 року № 1447 відсутні.
5. Позиція суду.
Щодо повноважень прокурора на звернення до суду.
Статтею 1 Закону України “Про прокуратуру» встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Положення щодо представництва інтересів держави прокурором у суді закріплені у статті 23 Закону "Про прокуратуру".
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 Закону "Про прокуратуру").
У випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та № 922/1830/19).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах. Зазначене викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду, на які звертає увагу Скаржник, зокрема від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та № 922/1830/19).
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, на які вказує скаржник, зазначено, що прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та № 922/1830/19, на які наголошує Скаржник). Під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та № 922/1830/19, на які звертає увагу Скаржник).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009 зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.
Разом з тим, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (частина четверта статті 23 Закону "Про прокуратуру").
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Водночас невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо про причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Верховний Суд у постанові від 07.12.2021 у справі № 903/865/20 наголосив, що насамперед повинен звернутися з позовом на захист інтересів держави в особі того органу владних повноважень, на відновлення прав якого безпосередньо спрямований позов у спірних правовідносинах та на задоволення прав та інтересів якого заявлено позовну вимогу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 узагальнила висновки щодо застосування вищевказаних норм права та виснувала, що:
1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо:
- орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси;
- орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави;
2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо:
- відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;
- орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.
У відповідності до ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
У даній справі прокурором поданий позов в особі Південнівської міської ради Одеського району Одеської області та в особі Південного офісу Держаудитслужби у зв'язку з тим, що останніми не вжито реальних заходів щодо стягнення безпідставно сплачених коштів.
Листом № 58-4261ВИХ-24 від 13.11.2024 Доброславська окружна прокуратура повідомила Южненського міського голову, що є підстави вважати, що операцію з постачання КНП «Южненська міська лікарня» Южненської міської ради системи рентгенівської діагностичної звільнено від оподаткування на додану вартість.
Листом від 28.11.2024 виконавчий комітет Южненської міської ради Одеського району Одеської області повідомив Доброславську окружну прокуратуру про те, що системи рентгенівська діагностична Calypso F MTOes, General Medical Merate S.p.A., Італія загальною вартістю з ПДВ 6 200 000 грн не зазначена в переліку лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2020 № 1447. Медичне обладнання, придбане КНП «ПМЛ» за договором від 07.09.2023 не підпадає під дію абзацу третього пункту 32 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та не звільняється від податку на додану вартість.
Листом № 58-4445ВИХ-24 від 27.11.2024 Доброславська окружна прокуратура повідомила Південний офіс Держаудитслужби що є підстави вважати, що операції з постачання КНП «Южненська міська лікарня» Южненської міської ради системи рентгенівської діагностичної ймовірно звільнено від оподаткування на додану вартість.
Листом № 151531-17/5815-2024 від 24.12.2024 Південний офіс Держаудитслужби повідомив Доброславську окружну прокуратуру, що ним листом від 08.02.2024 № 151506-14/36-2024 про результати проведення перевірки закупівель КНП «Южненська міська лікарня» Южненської міської ради поінформовано Одеську обласну прокуратуру та матеріали перевірки закупівель супровідним листом від 29.08.2024 № 151506-17/3940-2024 передано до Одеської обласної прокуратури для розгляду та прийняття рішення відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.
Листом Доброславська окружна прокуратура звернулася до Південного офісу Держаудитслужби, в якому просила повідомити чи проводились Держаудитслужбою заходи фінансового контролю та/або моніторинг щодо вказаних вище закупівель, якщо так, просила надати інформацію з цього приводу та копії відповідних документів; повідомити, чи вживались Держаудитслужбою заходи щодо стягнення безпідставно сплачених сум податку на додану вартість по вказаним вище закупівлям, якщо так, які саме.
Південний офіс Держаудитслужби у відповідь № 151504-17/1593-2025 від 17.04.2025 повідомив, що станом на сьогодні заходи фінансового контролю та/або моніторинг закупівель не проводився. Планом Держаудитслужби та планом Південного офісу Держаудитслужби на II квартал 2025 року проведення заходів державного фінансового контролю в КНП «Южненська міська лікарня» Южненської міської ради не передбачено.
У порядку ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» прокурор, попередньо, до звернення до суду, повідомив позивачів про пред'явлення позову в їх інтересах про визнання недійсним договору в частині та стягнення безпідставно сплаченого ПДВ; ціна позову 405 607, 48 грн, про що свідчить повідомлення № 58-2591ВИХ-25 від 10.06.2025.
Таким чином, у прокурора, відповідно до вимог ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України “Про прокуратуру», наявні підстави для звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Південнівської міської ради Одеського району Одеської області та в особі Південного офісу Держаудитслужби.
Щодо позовних вимог прокурора.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
У відповідності до ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За змістом ст. 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.
У розумінні приписів наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, але на час розгляду справи судом має право власності чи інше речове право на предмет правочину та/або претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи також може полягати в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала (перебували) у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред'явлення позову порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.
Отже, за змістом статей 15, 16, 215 ЦК України визнанню правочину недійсним має передувати встановлення судом наявності порушення прав позивача, який не є стороною цього правочину, а в разі відсутності такого порушення в позові має бути відмовлено. Вказана позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 04.06.2020 по справі № 916/1411/19.
Статтею 217 ЦК України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
В силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України).
Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
Згідно із ч. 1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) останній регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що ПДВ - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
За змістом підпунктів а), б) пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України.
Згідно зі ст. 194 ПК України операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною. Податок становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.
У відповідності до положень п. 188.1. статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем товару (замовником послуг).
Відповідно до пунктів 30.1. - 30.2. ст. 30 ПК України, податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.
Податкова пільга надається шляхом:
а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;
б) зменшення податкового зобов'язання після нарахування податку та збору;
в) встановлення зниженої ставки податку та збору;
г) звільнення від сплати податку та збору.
17.03.2022 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 року № 2120-ІХ, яким було внесено зміни, зокрема, до Розділу XX "Перехідних положень" Податкового кодексу України, та відповідними змінами до пункту 32 підрозділу 2 вказаного Розділу передбачено режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення та постачання на митній території України окремих товарів для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони.
Відповідно до підпункту 2 пункту 32 підрозділу 2 "Особливості справляння податку на додану вартість" Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України лікарських засобів та медичних виробів відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, що призначені для використання закладами охорони здоров'я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров'я, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України.
Аналіз вказаної норми свідчить, що операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПК України за наявності одночасно таких трьох умов:
1) медичні вироби постачаються для використання закладами охорони здоров'я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації;
2) медичні вироби призначені для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров'я;
3) медичні вироби входять до переліку, встановленого Кабінетом Міністрів України, а саме - Переліку лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 № 1447.
У разі відсутності однієї із зазначених умов вказані операції підлягатимуть оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.
При цьому визначальним для звільнення від оподаткування ПДВ за вказаною нормою є не лише категорія товарів та суб'єкт отримувача таких товарів, а й призначення товарів - надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров'я.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.11.2025 у справі № 910/4313/25.
27.12.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1447 «Про затвердження переліків лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану», якою затверджено перелік лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану.
У постанові Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20 зазначено, що хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку.
Верховний Суд у вказаній постанові відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.04.2021 у справі № 922/2439/20 щодо неможливості визнання недійсним частини договору стосовно визначення ПДВ (з посиланням на те, що включення в оплату ПДВ містить ціну розрахункової одиниці вартості товару, тобто є істотною умовою договору).
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Основна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або звертає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв'язок між збільшенням майна в однієї особи i відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов'язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення (див. постанови Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20, від 04.05.2022 у справі № 903/359/21, від 05.10.2022 у справі № 904/4046/20).
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (див. постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18, від 16.09.2022 у справі № 913/703/20).
З 15.06.2023 діє класифікатор медичних виробів НК 024:2023, розроблений Державним українським об'єднанням "Політехмед", затверджений наказом Міністерства економіки України від 24.05.2023 № 4139, згідно з яким НК 024:2023 “Класифікатор медичних виробів» (далі - НК 024:2023) розроблено з метою уніфікації технічної, економічної інформації, ідентифікації медичних виробів у відповідності до системи загальновизнаних міжнародних дескрипторів. НК 024:2023 - це систематизований перелік найменованих об'єктів, кожному з яких у відповідність присвоєно унікальний код. Застосовується в автоматизованих системах управління і обробки інформації. НК 024:2023 призначений для застосування органами державної влади, органами місцевого самоврядування, закладами охорони здоров'я, виробниками медичних виробів, іншими підприємствами, установами та організаціями. НК 024:2023, зокрема, може використовуватись в процесі публічних закупівель для опису в договорах (контрактах) предмета публічних закупівель, забезпечення прозорості процедур закупівель медичних виробів за бюджетні кошти, створення ефективного конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, сприяння виходу на світовий ринок медичних виробів вітчизняного виробництва. НК 024:2023 призначений для ідентифікації інструментів, апаратів, приладів, пристроїв, матеріалів або інших виробів, що належать до медичних виробів. НК 024:2023 - це адаптований переклад частини переліку медичних виробів, включених до номенклатури GMDN. НК 024:2023 використовується разом ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник» під час визначення предмета закупівлі. Ведення НК 024:2023 здійснює Державне українське об'єднання “Політехмед».
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст. ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що між КНП «ПМЛ» як замовником, та ТОВ «Медгарант» укладено договір № 07/09/2023 від 07.09.2023 постачання товару, а саме: «Система рентгенівська діагностична за кодом ДК 021:2015 - 33110000-4 - Візуалізаційне обладнання для потреб медицини, стоматології та ветеринарної медицини, НК 024:2023 - 37645 Система рентгенівська діагностична стаціонарна загального призначення цифрова», загальною вартістю 6 200 000 грн, у тому числі ПДВ 405 607, 48 грн.
Отже, предметом цього договору є закупівля для КНП «ПМЛ» системи рентгенівської діагностичної, яка віднесена до Класифікатора медичних виробів НК 024:2023 за порядковим номером 37645.
Відповідно до НК 024:2023 - 37645 Система рентгенівська діагностична стаціонарна загального призначення цифрова. Комплект виробів, що являють собою стаціонарну цифрову діагностичну рентгенівську систему загального призначення, яку використовують для отримання різноманітних планових площинних рентгенівських зображень. Система використовує цифрові засоби для отримання й відображення зображень, а також дає змогу виконувати маніпуляції з ними. Стаціонарна конструкція передбачає установлення й використання виробів у фіксованому місці в будівлі або в транспортному фургоні (пересувному фургоні для візуалізації). Система складається з модульних конфігурацій, які можна вдосконалити додаванням компонентів апаратного/програмного забезпечення. До цього виду не належать системи для флюороскопії або томографії.
У відповідності до п. 1.2. договору найменування (номенклатура, асортимент) та кількість товару, визначені у специфікації (додаток № 1 до договору).
В подальшому, між відповідачем - 1 та відповідачем - 2 підписана та скріплена печатками специфікація, яка є додатком 1 до договору № 07/09/2023 від 07.09.2023, та якою погоджено найменування, виробника, країну походження та ціну товару, а саме: система рентгенівська діагностична Calypso F MTOes, General Medical Merate S.p.A., Італія, загальною вартістю 6 200 000 грн, з ПДВ - 405 607,48 грн.
Листом № 01-19/01-313 від 13.08.2025 Державне українське об'єднання «Політехмед» зазначило, що відповідно до наданої виробником документації медичний виріб Calypso F MTOes (виробництва, General Medical Merate S.p.A., Італія) має код 37679.
Згідно з НК 024:2023 - 37679 Стаціонарна флюороскопічна рентгенівська система загального призначення цифрова. Стаціонарна діагностична флюороскопічна рентгенівська система загального призначення, яка в режимі реального часу використовує цифрові техніки отримання й відображення зображень, а також здійснення маніпуляцій з ними; систему використовують у різних стандартних процедурах, для проведення яких потрібно флюороскопічні візуалізації в режимі реального часу. Крім флюороскопічних можливостей, система дає можливість робити прицільні знімки й призначена для оптимізації здібностей користувачів візуально й кількісно оцінювати анатомічну та фізіологічну функцію різних ділянок тіла, що опромінюються, в режимі реального часу. Часто використовують разом із прийнятим всередину або введеним за допомогою ін'єкції рентгеноконтрастним засобом. Зображення можна переглядати як у режимі реального часу, так і пізніше.
Отже, суд дійшов висновку, що система ренгенівська діагностична Calypso F MTOes, General Medical Merate S.p.A, Італія не є ренгенівською установкою із С-аркою, не є системою рентгенівської комп'ютерної томографії всього тіла, не є апаратом рентгенівським мобільним.
Відповідно до Переліку лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 1447 Система рентгенівська діагностична не входить до переліку медичних виробів, які звільняються від оподаткування ПДВ на підставі підпункту 2 п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.
Відтак, ураховуючи положення підпункту 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, операція щодо постачання на митній території України товару згідно із договором № 07/09/2023 від 07.09.2023, зокрема: Система рентгенівська діагностична, не відноситься до операції, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.
Таким чином, суд дійшов висновку про правомірне включення до ціни договору суми ПДВ, оскільки предметом договору є Система рентгенівська діагностична, яка не включена до переліку до Переліку.
При цьому, суд бере до уваги доводи прокурора, що в умовах воєнного стану всі заклади охорони здоров'я області надають медичну допомогу всім постраждалим та пораненим у цілодобовому режимі згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.02.2022 № 379, в тому числі і Комунальне некомерційне підприємство «Південнівська міська лікарня «Південнівської міської ради» (а.с. 50 т. 1), водночас, ані тендерна документація, ані договір та додаткові угоди до нього не містять вказівки на мету (цілі) використання та призначення медичного виробу, що був предметом закупівлі, відтак, під час розгляду справи прокурором не було доведено наявності всіх трьох умов для застосування підпункту 2 п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, а матеріалами справи спростовано його доводи, що поставлений відповідачем медичний виріб Calypso F MTOes (виробництва, General Medical Merate S.p.A., Італія) з кодом 37679 входить до Переліку лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 1447.
Таким чином, судом не встановлено обставин, за яких майно, що є предметом закупівлі, не оподатковується ПДВ.
Відтак, доводи прокурора про те, що предмет закупівлі входить до Переліку лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 1447, спростовуються встановленими судом обставинами.
З'ясувавши викладені обставини, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні подані сторонами докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що заявлені прокурором позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги відмову у позові повністю, витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на прокурора.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 123, 129, 219, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у позові повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено та підписано 04 грудня 2025 року.
Суддя О.О. Мусієнко