04.12.25 363/6530/25
04 грудня 2025 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Котлярова І.Ю., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення №1743 від 04.09.2025 року,-
03 листопада 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Юрченко Володимир Григорович, звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 23.10.2025 року через мобільний застосунок “Дія» побачив повідомлення про відкрите виконавче провадження та арешт коштів боржника на виконання постанови №1743 від 04.09.2025 року, винесеної ІНФОРМАЦІЯ_2 про стягнення з нього 34 000 грн. 00 коп., однак, до моменту отримання вказаного повідомлення про винесення оскаржуваної постанови не знав. Через автоматизовану систему виконавчого провадження позивач ознайомився з постановою №1743 від 04.09.2025 року, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 будучи військовозобов'язаним під час дії особливого періоду та проведення мобілізації, а саме: 14 год. 00 хв. 26.02.2025 року не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці №2483786 для уточнення даних, яка була направлена через АТ «УКРПОШТА» та протягом трьох днів не повідомив поважності причин неприбуття. Вказану постанову позивач вважає незаконною, необґрунтованою та такою, яка підлягає скасуванню. Так, позивач зазначив, що оскаржувана постанова була винесена з порушенням строку, встановленого ст. 38 КУпАП. Крім того, вказана постанова не містить інформація щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення та/або подання позивачем заяви про визнання правопорушення. Також відсутня інформація про отримання позивачем повістки, номер поштового відправлення і сама повістка як окремий документ, оскільки остання не була надана представнику позивача на його адвокатський запит. Крім того, враховуючи інформацію, що викладена в мобільному застосунку «Резерв+», який відображає інформацію з АТС «Оберіг» Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, наявна розбіжність в інформації, що викладена у постанові №1743 від 04.09.2025 року та у АТС «Оберіг». Зокрема, у постанові №1743 Відповідач посилається на неявку за повісткою 26.02.2025 року, проте в АТС «Оберіг» вказана дата початку розшуку: 07.01.2025 року. Відповідно, виходячи з цієї інформації, на момент неявки по повістці, яку позивач не отримував, він вже був в розшуку більше 1 місяця. Також у постанові №1743 від 04.09.2025 року причиною притягнення позивача до адміністративної відповідальності є «неприбуття за повісткою», а в АТС «Оберіг» прописана причина розшуку «не уточнили дані до 16.07.2024 року». Враховуючи викладене, позивач просить скасувати постанову №1743 від 04.09.2025 року винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити, та стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати за подачу позовної заяви у розмірі 605,60 грн., за подачу заяви про забезпечення позовної заяви у розмірі 908,40 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 28 500, 00 грн.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 04.11.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови про адміністративне правопорушення №1743 від 04.09.2025 року прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.
13.11.2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача Лещенка Ю.В. надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначив, що через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів було сформовано та надіслано повістку №2483786 на ім'я ОСОБА_1 про необхідність прибути о 14 год. 26.02.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення даних. Вказану повістку на адресу ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 , було сформовано 15.02.2025 року рекомендованим листом №0610230998615. Відповідно до довідки форми №20 про причини повернення/досилання вказана повістка, яку не забрав позивач, була повернута в зворотному напрямку, причина повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою". Дата повернення «06.03.2025 року» відображена на поштовому штемпелі. Враховуючи викладене ОСОБА_1 був належним чином оповіщений про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки в силу п.п. 2 п. 41 Постанови КМ України № 560 від 16 травня 2024 р. «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації», однак, позивач не виконав покладений на нього обов'язок та не прибув до територіального центру комплектування та соціальної підтримки Крім цього, представник відповідача зазначив, враховуючи факт вказаного адміністративного правопорушення відповідачем надіслано позивачу повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення. Вказане повідомлення надіслано 22.08.2025 року рекомендованим листом №073010022175. Згідно довідки форми №20 від 09.09.2025 року вказане повідомлення повернулось, причина повернення: «за закінченням терміну зберігання». Тобто, позивачем знову проігноровано повідомлення від ІНФОРМАЦІЯ_4 . До того ж, надіслана позивачу постанова від 04.09.2025 року згідно рекомендаційного листа №0730100244380 також не була отримала позивачем та проігнорована. Згідно довідки форми №20 від 07.10.2025 року вказане повідомлення повернулось, причина повернення: «за закінченням терміну зберігання». Тобто, позивач ігнорує та не отримує жодних повідомлень від відповідача, що свідчить про невиконання військовозобов'язаним своїх обов'язків. З огляду на викладене, представник відповідача зазначив, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП ухвалена у межах компетенції начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставинах справи та з дотриманням вимог діючого на час вчинення правопорушення законодавства, а відтак, у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 просив відмовити.
18.11.2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив. Так, представник позивача зазначив, що відповідно до інформації з опису та інформації, викладеної на офіційному сайті Укрпошти (https://track.ukrposhta.ua/), за трекінгом №0610230998615 зазначено, що «дані про відправлення за номером 0610230998615 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі». Таким чином, оскільки інформація щодо повістки за трекінгом №0610230998615 не зареєстрована в системі Укрпошти та документи, які б підтверджували інформування позивача представниками Укрпошти за номером телефону, не були надані відповідачем, можна дійти висновку про порушення процедури відправки та вручення повістки позивачу. Крім того, зазначив, що у повідомленні було зазначено, що розгляд справи призначено на 01.09.2025 року. Водночас, оскаржувана постанова №1743 була винесена 04.09.2025 року. Виходячи з довідки про причини повернення поштового відправлення №0730100227175, вбачається, що відповідач отримав дані про своєчасне сповіщення тільки 09.09.2025 року, тобто вже після винесення постанови №1743 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Крім того, сама постанова направлена позивачу для ознайомлення тільки 20.09.2025 року, більше ніж через 2 тижні після її винесення. Додатково представник позивача зазначив, що 10.11.2025 року у мобільному застосунку «Резерв+» ОСОБА_1 побачив нову інформацію з реєстру «Оберіг», відповідно до якої вказано, що останній порушив правила військового обліку 08.11.2025 року. Незважаючи на те, що раніше було вказано іншу дату виникнення правопорушення - 07.01.2025 року. На даний момент позивачу невідомі причини оновлення інформації щодо порушення правил військового обліку, також невідомо, чи були встановлені відмітки «порушення правил військового обліку» від 07.01.2025 року та від 08.11.2025 року в рамках одного адміністративного правопорушення. Враховуючи попередні порушення норм чинного законодавства відповідачем, позивач вбачає в цих діях зловживання повноваженнями з боку відповідача. Враховуючи викладене, просив позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Сторонами клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не подано.
У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України - місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Судом встановлено, що 04.09.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 було винесено постанову №1743, відповідно до якої ОСОБА_1 будучи військовозобов'язаним під час дії особливого періоду та проведення мобілізації, а саме: о 14 год. 00 хв. 26.02.2025 року не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці №2483786 для уточнення даних, яка була направлена через АТ «УКРПОШТА» та протягом трьох днів не повідомив поважності причин неприбуття. Відтак, враховуючи, що за відміткою працівників Укрпошти ОСОБА_1 був відсутній за своїм місцем проживання, він вважається таким, що був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , але не виконав покладений на нього обов'язок. З огляду на встановлені обставини, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з даним адміністративним позовом.
З огляду на викладене, між сторонами склалися правовідносини з приводу оскарження постанови суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно зі статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 8 КУпАП встановлено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно пункту 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Згідно із статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Аналізуючи наведені положення законодавства, слід дійти висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
При цьому, суд враховує, що особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
У зв'язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинен довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Згідно з п. 5 ч. 1 статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, відповідно до абзацу першого п. 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період №560 резервісти та військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебуванням або місцезнаходженням чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ.
Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Водночас, позивачем було порушено правила військового обліку, що вбачається з долученого позивачем до позовної заяви витягом з «Резерв+», з якого, зокрема вбачається, що причина розшуку визначена - не уточнили дані до 16.07.2024 року, дата початку розшуку - 07.01.2025 року.
Спеціальним законом, який визначає, зокрема обов'язки громадян щодо здійснення мобілізації в особливий період, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені у ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до абзацу першого частини першої, абзацу сьомого частини третьої якої громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Згідно з пунктом 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період №560, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
З аналізу зазначених норм вбачається обов'язок громадян з'явитися, зокрема до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Отже, за змістом зазначених положень ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП настає за неприбуття особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у місце та строк, зазначені в отриманих ними документах, зокрема, повістці.
Відтак, для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити: факт отримання позивачем повістки для необхідності з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства; наявність поважних причин неприбуття позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 визначає також процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів.
Відповідно до пункту 30 Порядку №560 повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.
У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.
Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів або Журналі реєстрації виданих для оповіщення повісток.
З наявної в матеріалах справи копії повістки вбачається, що вона сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, містить реєстраційний номер, та 16.02.2025 року підписана кваліфікованим електронним підписом керівника ІНФОРМАЦІЯ_4 в Київській області ОСОБА_2 , що відповідає вимогам пункту 30 Порядку № 560, чинного на дату її формування, а отже, оформлена відповідно до передбаченої законодавством процедури.
Згідно з пунктом 34 Порядку №560 повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Сформована 16.02.2025 року та підписана кваліфікованим електронним підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 повістка була направлена 16.02.2025 року на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом з описом вкладення до рекомендованого поштового відправлення за №0610230998615, що підтверджується долученими до відзиву на позовну заяву додатками, а саме копією повістки, копією опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення.
Згідно п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Зі змісту наведеного положення вбачається, що у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку резервіст або військовозобов'язаний вважається належним чином оповіщеним про виклик до районного (міського) ТЦК у разі проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ТЦК під час уточнення своїх облікових даних або відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку.
Отже, проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи або задекларованого/зареєстрованого місця проживання прирівнюється законодавцем до належного повідомлення особи про виклик її до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, навіть незважаючи на те, що фактично особа може бути не ознайомлена із необхідністю явки її до територіального центру.
Таким чином, як встановлено судом, повістку №2483786 направлено засобами поштового зв'язку (номер відправлення 0610230998615) за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно довідки про причини повернення/досилання Ф.20 вказане поштове повідомлення повернулося на адресу відправника з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Суд звертає увагу, що адреса: АДРЕСА_1 є зареєстрованим місцем проживання позивача, що підтверджується наданим ним витягом з реєстру територіальної громади від 24.10.2025 року, та не оспорюються самим позивачем. Отже, фактично направлення повістки відбулося за належною адресою. Повістка направлена 16.02.2025 року, та повернута 06.03.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 з відміткою про відсутність особи за місцем проживання.
За таких обставин, оповіщення позивача про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 відбулося з дотримання норм Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560.
Щодо доводів представника позивача, що поштове відправлення №0610230998615 не зареєстровано в системі Укрпошти, оскільки відповідно до інформації з опису та інформації, викладеної на офіційному сайті Укрпошти (https://track.ukrposhta.ua/), за трекінгом 0610230998615 слідує, що «дані про відправлення за номером 0610230998615 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі», суд зазначає наступне.
Відповідно до абзацу другого та четвертого п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 р. № 1071) рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Відтак, у суду відсутні будь-які сумніви щодо належності та допустимості доказів, наданих представником відповідача, оскільки поштове повідомлення №0610230998615 з відміткою «Повістка ТЦК, вручити особисто» містить відбиток поштового пристрою «Укрпошта», а також підпис працівника поштового зв'язку.
Також, в матеріалах справи наявна копія повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 , за підписом начальника адміністративного відділення Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Заріцького С. про розгляд справи, сформоване ОСОБА_1 , про те, що 01.09.2025 року о 09 год. 30 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 відбудеться розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Крім того, роз'яснено, що у разі його неявки, справа буде розглянута без його участі. Вказане повідомлення було направлено ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку номер відправлення №0730100227175. Згідно довідки про причини повернення/досилання/зберігання вказане поштове повідомлення повернулося на адресу відправника з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Суд звертає увагу, що положення КУпАП та КАС України не передбачають повернення рекомендованих листів з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Така відмітка не розкриває суті причини неможливості вручити адресату відповідний рекомендований лист, зокрема не визначає чи адресат відмовився від отримання судового повідомлення, чи адресат відсутній, чи особу, якій адресовано поштове відправлення, не виявлено за місцем проживання.
Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до вимог законодавства про військовий обов'язок та військову службу, до обов'язків резервістів та військовозобов'язаних належить, зокрема уточнення своїх облікових даних, у тому числі актуальної адреси місця проживання. Адреса, за якою направлялося вказане повідомлення, а саме: АДРЕСА_1 , є зареєстрованим місцем проживання позивача, що підтверджує самим позивач. Останнім не було надано доказів існування об'єктивних причин, які унеможливили отримання ним поштового відправлення за вказаною адресою, так само і не подано документів, що підтверджують проживання позивача за іншою адресою.
Відтак, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що направлення повідомлення за зареєстрованою адресою місця проживання позивача є належним способом його повідомлення.
Щодо доводів позивача, про те, що оскаржувану постанову було винесено з порушенням строку встановленого ст. 38 КУпАП, а тому постанова є протиправною та підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Відтак, як вже було встановлено судом ОСОБА_1 не виконав покладений на нього обов'язок та не прибув о 14 год. 00 хв. 26.02.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 по повістці №2483786 для уточнення даних, яка була направлена останньому через АТ «УКРПОШТА», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Відтак, днем вчинення вказаного правопорушення є 26.02.2025 року, постанову по справі про адміністративне правопорушення винесено 04.09.2025 року, тобто протягом строків, вказаних у Кодексі України про адміністративні правопорушення.
З огляду на викладене, оцінюючи усі обставини справи та письмові докази, з урахуванням їх допустимості та узгодженістю і несуперечністю між собою, суд приходить до висновку, що дії відповідача стосовно спірного питання відповідають вимогам діючого законодавства, оскаржувана постанова винесена відповідно до норм чинного законодавства, підстав для її скасування немає, а отже у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, при ухваленні рішення суд має також вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються, відповідно до приписів ст. 139 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 5, 7-9, 72-79, 90, 139, 241, 242, 243, 246, 286 КАС України, суд -
У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення №1743 від 04.09.2025 року - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , орган що видав 2110, дата видачі 17.04.2023 року, адреса: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ).
Суддя І.Ю. Котлярова