Справа № 362/9088/25
Провадження 2/362/4675/25
"04" грудня 2025 р. суддя Васильківського міськрайонного суду київської області Медведєв К.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшла зазначена позовна заява.
Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов наступного висновку.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175, 177 ЦПК України.
Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Вказаною нормою на позивача покладено процесуальний обов'язок повідомити суд про особу, у якої перебуває оригінал доказу, на який посилається позивач. Така обізнаність суду є необхідною для надання оцінки в судовому процесі кожному доказу, з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності. Більш того, обов'язок доказування обставин на які посилається позивач, і подання відповідних доказів покладається саме на нього (ст. 81 ЦПК України).
Таким чином, позивач в позовній заяві має зазначити у кого перебувають оригінал кожного з доказів, копії яких він додає до позовної заяви.
Натомість в позовній заяві не вказано відомостей у кого перебувають оригінали кожного з доказів, копії яких додано до позовної заяви. Суд не може прийняти загальну фразу наведену у позовній заяві, що «всі докази, окрім особистих документів відповідача, наявні у позивача в оригіналі», оскільки суд об'єктивно не може знати які саме документ позивач має на увазі.
Отже, позивач має виправити цей недолік позовної заяви шляхом подання до суду позовної заяви в новій редакції, в якій зазначити у кого перебувають оригінали кожного наведеного ним доказу, копії яких позивач додає до позовної заяви.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Виходячи з норм ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Позивач подав до суду позовну заяву з доданими документами в електронній формі через електронний кабінет, проте до позовної заяви позивачем додано опис вкладення у цінний лист про направлення відповідачеві документів за адресою « АДРЕСА_1 ».
Разом з тим, відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №2087542 відповідач зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .
Отже, позивач направив відповідачу документи за адресою, за якою останній не проживає.
Крім того до позовної заяви додано копію опису вкладення у цінний лист адресованого відповідачу від 17.11.2025. У вказаному описі вкладення у цінний лист зазначено, що відповідачу направлено позовну заяву з додатками на 14 аркушах.
Також до позовної заяви додано список згрупованих відправлень, відповідно до якого відповідачу направлено лист вагою 40 грамів. А вага одного аркушу паперу складає близько 5 грам, що відповідно до ч.3 ст. 82 ЦПК України суд визнає загальновідомим фактом, який не потребує доказування.
Разом з тим, позивачем подано до суду позовну заяву та додатки до позовної заяви на 36 аркушах, що є значно більше, ніж позивач направив відповідачеві.
Більш того, навіть заявлені позивачем 14 аркушів, які відправлені відповідачеві разом з поштовим конвертом мають важить більше 60 грамів.
Таким чином, позивач не виконав обов'язку передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 177, ч. 7 ст. 43 ЦПК України.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу зобов'язаний постановити ухвалу про залишення заяви без руху.
Отже, позивач має виправити цей недолік заяви шляхом подання до суду доказу (доказів) надсилання відповідачу за адресою його реєстрації копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Оскільки, без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, суддя вважає за необхідне заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 175, 176, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків терміном у 5 днів з моменту отримання копії ухвали суду.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К.В. Медведєв