65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"01" грудня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2805/25
За позовом: Одеського обласного комунального підприємства "ВИДАВНИЦТВО "ЧОРНОМОР'Я" (65008, м. Одеса, пл. Дерев'янка Бориса, буд. 1, код ЄДРПОУ 05905705)
До відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 )
про стягнення
Суддя Рога Н.В.
Секретар с/з Волкова Ю.О.
Представники сторін:
Від позивача: Яковлева А.О. - на підставі електронної довіреності.
Від відповідача: не з'явився.
Суть спору: Одеське обласне комунальне підприємство "ВИДАВНИЦТВО "ЧОРНОМОР'Я" (далі - ООКП "ВИДАВНИЦТВО "ЧОРНОМОР'Я") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати за договором № 14 нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 28 вересня 2021 року за період лютий 2022 р. - жовтень 2023 р. у розмірі 121 038 грн 20 коп., заборгованості з відшкодування експлуатаційних витрат та комунальних платежів за користування орендованим приміщенням за період лютий 2022 р. - березень 2023 р. у розмірі 38 948 грн 21 коп., 3% річних, нарахованих на заборгованість з орендної плати за період з 27.10.2023 р. по 15.07.2025 р. у розмірі 6 237 грн 61 коп., інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість з орендної плати за період з 27.10.2023 р. по 15.07.2025 р. у розмірі 24 999 грн 76 коп.
Крім того, позивач просить суд визначити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду у даній справі нараховувати три відсотки річних за період з 16.07.2025р. до моменту виконання рішення суду на суму стягнутої за рішенням суду заборгованості з орендної плати, за формулою: сума трьох відсотків річних = С х 3 х Д / КДР / 100, де С- сума стягнутої за рішенням суду заборгованості, Д - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, та стягнути отриману суму з ОСОБА_1 на користь ООКП «ВИДАВНИЦТВО «ЧОРНОМОР'Я».
Ухвалою суду від 18.07.2025р. прийнято позовну заяву №916/2805/25 до розгляду, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 19.08.2025р. Ухвалою суду від 19.08.2025р. відкладено судове засідання на 04.09.2025р. Ухвалою суду від 04.09.2025р. відкладено судове засідання на 23.09.2025р. Ухвалою суду від 23.09.2025р. відкладено судове засідання на 11.11.2025р. Ухвалою суду від 11.11.2025р. відкладено судове засідання на 25.11.2025р. Ухвалою суду від 25.11.2025р. відкладено судове засідання на 01.12.2025р.
Суд вважає за необхідне також зауважити, що ч. 4 ст.11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Закон України Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність прави, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі «Kudla v. Poland» заява № 30210/96, пункт 30 рішення у справі «Vernillo v. France» заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі «Frydlender v. France» заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі «Wierciszewska v. Poland» заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі «Capuano v. Italy» заява №9381/81 та ін.).
Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява № 30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов'язків.
У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання «розумного строку», під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи.
При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».
Враховуючи викладене, матеріали справи, суд вважає, що у даному випадку справу було розглянуто у розумні строки.
Позивач - ООКП "ВИДАВНИЦТВО "ЧОРНОМОР'Я", позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити їх з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідачка - ОСОБА_1 , не скористалась своїм правом на судовий захист, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надала.
Ухвала про відкриття провадження по справі направлялась відповідачці на її поштову адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак повернулись з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання».
В ухвалі від 16.01.2023р. у справі №916/3670/21 Верховний Суд зазначив, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), провадження №11-268заі18).
Крім того, ухвали по справі направлялись відповідачці на її електронну адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та п. 3.2.1 Договору оренди.
Зокрема, у рішенні від 09.07.2024р. у справі Hyett Perger Cvitanoviж v. Croatia (справа № 57743/19) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Оскільки під час слухань 23 травня і 17 вересня 2014 року позивач надав суду два документи, в яких чітко була зазначена електронна адреса заявниці, яку вона використовувала для зв'язку з Хорватською асоціацією адвокатів (Croatian Bar Association), враховуючи важливість принципу змагальності судового розгляду, належна старанність вимагала від суду першої інстанції використати цю електронну адресу для повідомлення заявниці про провадження щодо неї (навіть якщо за хорватським законодавством такий метод повідомлення не був офіційним способом вручення судових повісток), або отримати поштову адресу заявниці через електронну пошту для вручення їй позовної заяви чи принаймні запропонувати представнику ad litem це зробити».
Враховуючи зазначене, суд вважає, що ним вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.
Згідно ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Позивач у справі зазначає, що 28 вересня 2021 року між ООКП «ВИДАВНИЦТВО «ЧОРНОМОР'Я» (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (Орендар) був укладений договір № 14 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, згідно умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення 1 поверху редакційного корпусу літ. "Б" №№ 18, 19, загальною площею 39,26 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, пл. Бориса Дерев'янка, 1.
Пункт 12.1 Умов Договору передбачає, що Договір діє 5 років з дати набрання чинності цим договором та до 28 вересня 2026 року включно.
28 вересня 2021 р. сторони підписали Акти приймання-передачі в оренду нерухомого майна, відповідно вказаного Договору.
Як зазначає позивач, відповідно до п.9.1. Змінюваних умов (далі - Умови) Договору, місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону без податку на додану вартість складає 3 900,00 грн. На суму орендної плати нараховується ПДВ за ставкою 20 % відповідно до діючого законодавства.
Позивач також зазначив, що відповідно до п. 3.1. Договору оренди орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об'єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат Орендодавця (Балансоутримувача) за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із Орендодавцем (Балансоутримувачем) та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 незмінюваних умов договору.
На твердження позивача, 09.10.2023р. він направив відповідачу вимогу-повідомлення щодо сплати заборгованості за Договором оренди та намір припинення договору оренди (лист №345), в якій вказав, що станом на 09.10.2023 р. у Орендаря створилась заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 115 581,75грн. та зі сплати витрат на утримання орендованого майна в сумі 38 952,89 грн. Станом на дату складання цієї вимоги-повідомлення вказана заборгованість не погашена.
У зв'язку із невиконанням вимог Орендарем у встановлений вимогою-повідомленням № 345 від 09.10.2023 р. строк, позивач направив відповідачу Повідомлення про дострокове припинення договору на вимогу Орендодавця (Балансоутримувача) від 20.10.2023 р. №358, у якому повідомив відповідачку про дострокове припинення Договору № 14 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 28.09.2021 р. та зазначив, що Договір вважається припиненим на п'ятий робочий день після надіслання Орендодавцем (Балансоутримувачем) Орендарю листа про дострокове припинення цього договору (тобто з 27.10.2023 р.).
Як зазначає позивач, у ФОП ОСОБА_1 існує заборгованість з орендної плати за вказаним Договором оренди за період лютий 2022 р. - жовтень 2023 р. в сумі 121 038 грн 20 коп. та заборгованість з відшкодування позивачу витрат на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об'єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також з компенсації витрат Орендодавця (Балансоутримувача) за користування земельною ділянкою, за період лютий 2022 р. - березень 2023 р. в сумі 38 948 грн 21 коп.
Невиконання відповідачкою своїх зобов'язань щодо сплати орендної плати та відшкодування позивачу витрат на утримання орендованого майна ООКП «ВИДАВНИЦТВО «ЧОРНОМОР'Я» вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв'язку із чим звернулося до суду за захистом та просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_1 зазначену заборгованість.
Крім того, посилаючись на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач також просить стягнути з відповідачки 3% річних, нарахованих на заборгованість з орендної плати за період з 27.10.2023 р. по 15.07.2025 р. у розмірі 6 237 грн 61 коп., інфляційні втрати, нараховані на заборгованість з орендної плати за період з 27.10.2023 р. по 15.07.2025 р. у розмірі 24 999 грн 76 коп.
Також, виходячи з положень ст. 238 ГПК України, позивач просить визначити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду у даній справі нараховувати три відсотки річних за період з 16.07.2025р. до моменту виконання рішення суду, на суму стягнутої за рішенням суду заборгованості з орендної плати, за формулою: сума трьох відсотків річних = С х 3 х Д / КДР / 100, де С- сума стягнутої за рішенням суду заборгованості, Д - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, та стягнути отриману суму з ОСОБА_1 на користь ООКП «ВИДАВНИЦТВО «ЧОРНОМОР'Я»; роз'яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати боргу відсотки річних нараховуються на залишок заборгованості.
Відповідачка своїм правом на судовий захист не скористалася.
Розглянув матеріали справи, заслухав представника позивача, судом встановлено, що 28.09.2021р. між ООКП «ВИДАВНИЦТВО «ЧОРНОМОР'Я» (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (Орендар) був укладений Договір № 14 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, згідно п.1.1. якого Орендодавець (Балансоутримувач) передає, а Орендар приймає в строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 Умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 Умов.
Відповідно до п. 4 Змінюваних умов договору (далі - Умови) об'єкт оренди та склад майна : нежитлові приміщення 1 поверху редакційного корпусу літ. "Б" №№ 18, 19, загальною площею 39,26 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, пл. Бориса Дерев'янка, 1, що знаходиться за адресою: м. Одеса, пл. Бориса Дерев'янка,1.
Посилання на сторінку в електронній торговій системі, на якій розміщено інформацію про об'єкт оренди відповідно до оголошення про передачу майна в оренду (в обсязі, передбаченому пунктом 55 Порядку передачі в оренду державного і комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 р. № 483 (Офіційний вісник України, 2020 р.. № 51, ст. 1585) (далі - Порядок), або посилання на опубліковане відповідно до Порядку інформаційне повідомлення/інформацію про об'єкт оренди, якшо договір укладено без проведення аукціону (в обсязі, передбаченому пунктом 115 або 26 Порядку) e-tender.ua.(https://auction.e-tender.Ua/#/registryObjectDetailes/0d5f8461f9de4c35a67clf01d91ef2fd ) (п. 4.2. Умов).
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Отже, між сторонами за Договором оренди нежитлових приміщень склалися орендні правовідносини.
Враховуючи те, що об'єкт оренди відповідно до наявних у справі матеріалів є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Одеської області, на правовідносини, що склалися між сторонами за Договором розповсюджуються положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Відповідно до п.10 ч.1 ст.1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.
Пунктом 2.1. Договору оренди сторони погодили, що Орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання - передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між Орендарем та Орендодавцем (Балансоутримувачем) одночасно з підписанням цього договору.
28 вересня 2021р. між сторонами підписано Акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності, розташованого за адресою: м. Одеса, пл. Бориса Дерев'янка, 1.
Відповідно до п. 12.1 цей договір укладено на строк, визначений у пункті 12 Умов. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами (нотаріального посвідчення, якщо відповідно до законодавства договір підлягає нотаріальному посвідченню). Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору.
Згідно з п. 12 Умов Договір діє 5 років з дати набрання чинності цим договором та діє до 28 вересня 2026 року включно.
Господарський суд зазначає, що Договір оренди та акт приймання-передачі підписано, скріплено печатками Орендодавцем та Орендарем без жодних зауважень.
Разом з тим, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань, ФОП ОСОБА_1 припинила здійснювати підприємницьку діяльність з 17.08.2022р. за власним рішенням.
За приписами ст.51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення (ст. 52 Цивільного кодексу України).
За змістом ст.ст. 598-609 Цивільного кодексу України, ст.ст. 202-208 Господарського кодексу України, ч. 8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідачки із втратою її статусу як ФОП не припинились.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію щодо юрисдикції спору за позовом суб'єкта господарювання до фізичної особи, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, що виник при виконанні умов укладеного між ними господарського договору (постанови від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18, від 5 червня 2019 року у справі № 904/1083/18.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Розділом 3 Договору оренди сторони погодили умови орендної плати.
Так, відповідно до п. 3.1. Договору оренди орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об'єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат Орендодавця (Балансоутримувача) за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із Орендодавцем (Балансоутримувачем) та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 незмінюваних умов договору.
Згідно з п. 9 Умов місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону без податку на додану вартість складає 3 900,00 грн. На суму орендної плати нараховується ПДВ за ставкою 20 % відповідно до діючого законодавства. Дата і реквізити протоколу електронного аукціону від 02.09.2021 року № LLE001-UA-20210806-83536.
Відповідно до п. 3.2. Договору оренди якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.
Орендар сплачує орендну плату Орендодавецю (Балансоутримувачу) щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди - для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону (п. 3.3. Договору оренди).
Орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків Орендодавця (Балансоутримувача). Орендодавець (Балансоутримувач) виставляє рахунок на загальну суму орендної плати. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Орендар сплачує Орендодавцю (Балансоутримувачу) орендну плазу разом із податком на додану вартість, нарахованим на загальну суму орендної плати. Орендодавець (Балансоутримувач) надсилає Орендарю рахунок не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати платежу (п. 3.4. Договору оренди).
Позивач повідомив, що Договір оренди було достроково припинено з 27.10.2023р. згідно Повідомлення про дострокове припинення договору на вимогу Орендодавця (Балансоутримувача) від 20.10.2023 р. №358.
Відповідно до п. 3.10 Договору оренди припинення договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку (за наявності).
На твердження позивача, у відповідача існує заборгованість з орендної плати за період лютий 2022 р. - жовтень 2023 р. у розмірі 121 038 грн 20 коп.
Крім того, згідно п. 3.1. Договору оренди, позивачем нараховано заборгованість з відшкодування експлуатаційних витрат та комунальних платежів за користування орендованим приміщенням за період лютий 2022 р. - березень 2023 р. у розмірі 38 948 грн 21 коп.
Господарський суд зазначає, що матеріали справи містять договори, укладені Орендодавцем, а саме: Договір №10/20 про закупівлю електричної енергії від 12.10.2020р., Договір №1 про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії та послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за державні кошти/власні кошти від 23.01.2022р., Договір про постачання електричної енергії №183 від 05.04.2004р., Договір про закупівлю електричної енергії №3Л/08 від 31.08.2022р., Договір №2606/СКОЛ/1 про вивезення промислових, будівельних та великогабаритних відходів від 31.08.2022р., Договір охорони №1/22 від 01.01.2022р., Договір охорони №37/22 від 05.09.2022р, Договір про надання послуг на технічне обслуговування №17/22 від 15.09.2022р., Договір на технічне обслуговування ліфтів №12-01/2022 від 01.01.2022р., Договір охорони №2 від 10.01.2023р., Договір охорони №13/23 від 20.04.2023р., Договір на технічне обслуговування ліфтів №3-01/2023 від 25.01.2023р., Договір №4 про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії та послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за державні кошти/власні кошти від 01.02.2023р., Договір про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення (для бюджетних організацій) №21662 від 02.02.2023р., Договір №57М від 20.02.2023. (послуги дератизації та дезинфекції), Договір №2691/Б/СКО/1 про вивезення промислових, будівельних та великогабаритних відходів від 07.02.2023р.
Господарський суд зазначає, що всі послуги надані на підставі вищенаведених договорів здійснювались за адресою: м. Одеса, пл. Бориса Дерев'янка, 1.
Крім того, матеріали справи містять накази ООКП "ВИДАВНИЦТВО "ЧОРНОМОР'Я", а саме: наказ №15/2 від 26.12.2022р. про встановлення для орендарів обсягів електричної енергії для відшкодування, наказ №7/1 від 15.02.2023р. про затвердження розрахунку собівартості витрат, пов'язаних з обслуговуванням, експлуатацію та ремонтом будівлі, а також утриманням прибудинковою території ООКП "ВИДАВНИЦТВО "ЧОРНОМОР'Я" з 01.03.2023р., наказ №3/1 від 31.01.2023р. про фактичні розрахунки калькуляції на відшкодування комунальних витрат за послуги орендованих приміщень, наказ №9/1 від 02.03.2023р. про фактичні розрахунки калькуляції на відшкодування комунальних витрат за послуги орендованих приміщень.
Як вбачається з матеріалів справи, листом №158 від 15.05.2023р. позивачем на адресу відповідачки направлялись: рахунок на оплату № 705 від 28.02.2022р. (оренда лютий 2022 р., Акт надання послуг № 384 від 28.02.2022 р. (оренда лютий 2022 р.), Рахунок на оплату № 706 від 28.02.2022р. (компенсація лютий 2022 р., Акт надання послуг № 385 від 28.02.2022 р. (компенсація лютий 2022 р.), Рахунок на оплату №997 від 31.03.2022р. (оренда березень 2022 р.), Акт надання послуг № 612 від 31.03.2022р. (оренда березень 2022 р.), Рахунок на оплату № 998 від 31.03.2022р. (компенсація березень 2022 р.), Акт надання послуг № 613 від 31.03.2022р. (компенсація березень 2022 р.), Рахунок на оплату № 1343 від 30.04.2022р. (оренда квітень 2022 р.), Акт надання послуг № 813 від З0.04.2022р. (оренда квітень 2022 р.), Рахунок на оплату № 1344 від 30.04.2022р. (компенсація квітень 2022р.), Акт надання послуг № 814 від З0.04.2022р. (компенсація квітень 2022 р.), Рахунок на оплату № 1652 від 31.05.2022р. (оренда травень 2022 р.), Акт надання послуг № 1015 від 31.05.2022р. (оренда травень 2022 р.), Рахунок на оплату № 1653 від 31.05.2022р. (компенсація травень 2022 р.), Акт надання послуг № 1016 від 31.05.2022р. (компенсація травень 2022 р.), Рахунок на оплату № 2058 від З0.06.2022р. (оренда червень 2022 р.), Акт надання послуг № 1222 від 30.06.2022р. (оренда червень 2022 р.), Рахунок на оплату № 2059 від 30.06.2022р. (компенсація червень 2022 р.), Акт надання послуг № 1223 від 30.06.2022р. (компенсація червень 2022 р.), Рахунок на оплату № 2330 від 31.07.2022р. (оренда липень 2022 р.), Акт надання послуг № 1358 від 31.07.2022р. (оренда липень 2022 р.), Рахунок на оплату № 2493 від 31.07.2022р. (компенсація липень 2022 р.), Акт надання послуг № 1426 від 31.07.2022р. (компенсація липень 2022 р.), Рахунок на оплату № 2681 від 31.08.2022р. (оренда серпень 2022 р.), Акт надання послуг № 1589 від 31.08.2022р. (оренда серпень 2022 р.), Рахунок на оплату № 2778 від 31.08.2022р. (компенсація серпень 2022 р.), Акт надання послуг № 1673 від 31.08.2022р. (компенсація серпень 2022 р.), Рахунок на оплату № 2816 від З0.09.2022р. (оренда вересень 2022 р.), Акт надання послуг № 1609 від З0.09.2022р. (оренда вересень 2022 р.), Рахунок на оплату № 3090 від 31.10.2022р. (оренда жовтень 2022 р.), Акт надання послуг № 1908 від 31.10.2022р. (оренда жовтень 2022 р.).
Вищенаведене підтверджується поштовим відправленням із описом вкладення №0504568945598, яке було отримано за довіреністю Міловановою О.В. 22.05.2023р. під підпис.
Разом з тим, листом №334 від 27.09.2023р. позивачем на адресу відповідача направлялись: Рахунок на оплату №44 від 31.01.2023р., Акт надання послуг № 11 від 31.01.2023р., Рахунок на оплату №273 від 01.02.2023р., Акт надання послуг №179 від 01.02.2023р., Рахунок на оплату №306 від 28.02.2023р., Акт надання послуг №194 від 28.02.2023р., Рахунок на оплату №522 від 01.03.2023р., Акт надання послуг №365 від 01.03.2023, Рахунок на оплату № 1005 від 01.05.2023р., Акт надання послуг №738 від 01.05.2023р., Рахунок на оплату №1004 від 01.05.2023р., Акт надання послуг №73 7 від 01.05.2023р., Рахунок на оплату №1495 від 31.07.2023р., Акт надання послуг №1094 від 31.07.2023р., Рахунок на оплату №1496 від 31.07.2023р., Акт надання послуг №1095 від 31.07.2023р., Рахунок на оплату №1497 від 31.07.2023р., Акт надання послуг №1096 від 31.07.2023р., Рахунок на оплату №1761 від 31.08.2023р., Акт надання послуг №1275 від 31.08.2023р.
Також, матеріали справи містять вимогу-повідомлення (вих. №345 від 09.10.2023р) щодо сплати заборгованості за Договором оренди та намір припинення Договору оренди, додатками до якої є акт звірки за договором оренди за період 01.08.2022р.-09.10.2023р. та акт звірки по експлуатаційним витратам за період 01.08.2022р.-09.10.2023р. Зазначена вимога направлялась позивачем на адресу відповідачки, що підтверджується фіскальним чеком Укрпошти та описом вкладень №0505114869648.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 526 Цивільного кодексу України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Крім того, відповідно до ч. 1, 4 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
У відповідності до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3.7. Договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується Орендодавцем (Балансоутримувачем). Орендодавець (Балансоутримувач) може звернутися із позовом про стягнення орендної плати та інших платежів за цим договором, за якими у Орендаря є заборгованість, в інтересах відповідної сторони цього договору. Сторона, в інтересах якої подається позов, може компенсувати іншій стороні судові і інші витрати, пов'язані з поданням позову.
Припинення договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку (за наявності) (п. 3.10 Договору оренди).
Господарський суд зазначає, що позивачем свої зобов'язання за Договором оренди виконано у повному обсязі, однак, відповідач свої зобов'язання, як Орендар, не виконав.
На підставі наведеного вище, беручи до уваги відсутність доказів оплати орендної плати, експлуатаційних витрат та комунальних платежів за користування орендованим приміщенням, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову про стягнення заборгованості з орендної плати за договором №14 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 28.09.2021 р. за період лютий 2022 р. - жовтень 2023 р. у розмірі 121 038 грн 20 коп., заборгованості з відшкодування експлуатаційних витрат та комунальних платежів за користування орендованим приміщенням за договором №14 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 28.09.2021р. за період лютий 2022 р. - березень 2023 р. у розмірі 38 948 грн 21 коп. у повному обсязі.
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016р. у справі № 910/22034/15 зроблений висновок, що ст. 625 Цивільного кодексу України поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018р. у справі № 910/10156/17 погодилась з цим висновком.
Перевірив наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено що він є правильним, обгрунтованим, у зв'язку із чим вимога позивача про стягнення з ОСОБА_1 інфляційних втрат у розмірі 24 999 грн 76 коп. та 3% річних у розмірі 6 237 грн 61 коп. підлягає задоволенню.
Крім того, у позовній заяві позивач просив визначити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду у даній справі нараховувати три відсотки річних за період з 16.07.2025р. до моменту виконання рішення суду, на суму стягнутої за рішенням суду заборгованості з орендної плати, за формулою: сума трьох відсотків річних = С х 3 х Д / КДР / 100, де С- сума стягнутої за рішенням суду заборгованості, Д - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, та стягнути отриману суму з ОСОБА_1 на користь ООКП «ВИДАВНИЦТВО «ЧОРНОМОР'Я». Роз'яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати боргу відсотки річних нараховуються на залишок заборгованості.
Згідно з ч.10 ст.238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Господарський суд зазначає, що приписи ч.10 ст.238 Господарського процесуального кодексу України носять диспозитивний характер та надають право виключно суду вирішувати питання доцільності застосування механізму стягнення відсотків, пені. Вимога позивача про зазначення в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення за своєю правовою природою є клопотанням заявленим до суду, задоволення якого убезпечує позивача від повторних звернень з вимогами про стягнення нарахування після ухвалення рішення.
Аналогічна позиція викладена Великою Палатою Верховного суду у постанові від 5 червня 2024 року у справі № 910/14524/22, у якій також зазначено, що питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи ч. 10 ст. 238 ГПК України суд вирішує на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності. Передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України 3 % річних охоплюються приписами ч. 10 ст. 238 ГПК України за умови, що позивач заявив позовну вимогу про стягнення 3 % річних за порушення виконання зобов'язання та суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення цієї вимоги.
Частинами 11, 12 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
На підставі наведеного вище, господарський суд приходить до висновку щодо задоволення клопотання позивача щодо визначення органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду у даній справі нараховувати три відсотки річних за період з 16.07.2025р. до моменту виконання рішення суду, на суму стягнутої за рішенням суду заборгованості з орендної плати, за формулою: сума трьох відсотків річних = С х 3 х Д / КДР / 100, де С- сума стягнутої за рішенням суду заборгованості, Д - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, та стягнути отриману суму з ОСОБА_1 на користь ООКП «ВИДАВНИЦТВО «ЧОРНОМОР'Я». Роз'яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати боргу відсотки річних нараховуються на залишок заборгованості.
Таким чином, позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019р. у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
Суд вважає за необхідне також зауважити, що справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача у відповідності до положень ст.129 ГПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовну заяву Одеського обласного комунального підприємства "ВИДАВНИЦТВО "ЧОРНОМОР'Я" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати за договором № 14 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 28 вересня 2021 року за період лютий 2022 р. - жовтень 2023 р. у розмірі 121 038 грн 20 коп., заборгованості з відшкодування експлуатаційних витрат та комунальних платежів за користування орендованим приміщенням за договором №14 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 28 вересня 2021 за період лютий 2022 р. - березень 2023 р. у розмірі 38 948 грн 21 коп., 3% річних, нарахованих на заборгованість з орендної плати за період з 27.10.2023 р. по 15.07.2025 р. у розмірі 6 237 грн 61 коп., інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість з орендної плати за період з 27.10.2023 р. по 15.07.2025 р. у розмірі 24 999 грн 76 коп.- задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Одеського обласного комунального підприємства "ВИДАВНИЦТВО "ЧОРНОМОР'Я" (65008, м. Одеса, пл. Дерев'янка Бориса, буд. 1, код ЄДРПОУ 05905705) заборгованість з орендної плати за договором № 14 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 28 вересня 2021 року за період лютий 2022 р. - жовтень 2023 р. у розмірі 121 038 грн 20 коп., заборгованість з відшкодування експлуатаційних витрат та комунальних платежів за користування орендованим приміщенням за договором №14 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 28 вересня 2021р. за період лютий 2022 р. - березень 2023 р. у розмірі 38 948 грн 21 коп., 3% річних, нарахованих на заборгованість з орендної плати за період з 27.10.2023 р. по 15.07.2025 р. у розмірі 6 237 грн 61 коп., інфляційні втрати, нараховані на заборгованість з орендної плати за період з 27.10.2023 р. по 15.07.2025 р. у розмірі 24 999 грн 76 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп.
3. Визначити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду у даній справі нараховувати три відсотки річних за період з 16.07.2025р. до моменту виконання рішення суду, на суму стягнутої за рішенням суду заборгованості з орендної плати, за формулою: сума трьох відсотків річних = С х 3 х Д / КДР / 100, де С- сума стягнутої за рішенням суду заборгованості, Д - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, та стягнути отриману суму з ОСОБА_1 на користь ООКП «ВИДАВНИЦТВО «ЧОРНОМОР'Я». Роз'яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати боргу відсотки річних нараховуються на залишок заборгованості.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 04 грудня 2025 р.
Суддя Н.В. Рога