Ухвала від 04.12.2025 по справі 914/3717/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА

04.12.2025 Справа № 914/3717/25

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., розглянувши заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГО-ТРАНС» (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд.12; ідентифікаційний код 37817344)

про видачу судового наказу про стягнення з

боржника Фізичної особи-підприємця Михайлішин Оксани Миронівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) заборгованості в сумі 1 231,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

02.12.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОГО-ТРАНС» звернулося до Господарського суду Львівської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з фізичної особи-підприємця Михайлішин Оксани Миронівни заборгованості в сумі 1231,80 грн, яка виникла у зв'язку з несплатою за постановлений товар.

Перевіривши заяву про видачу судового наказу та додані до неї додатки, суд зазначає наступне.

Відповідно до поданих матеріалів між заявником (постачальником) та боржником (покупцем) укладено договір поставки товару №2210152457/1400 від 22.03.2018. Як стверджує заявник, боржником не здійснено оплату за поставлений товар на заявлену до стягнення суму в розмірі 1231,80 грн, на підтвердження чого надано копію видаткової накладної №ЛЛР-024235 від 07.03.2025.

Частиною 2 статті 12 ГПК України встановлено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Частина 1 статті 148 ГПК України деталізує умови, яким повинні відповідати вимоги стягувача у наказному провадженні. Так, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, частина 2 статті 12 та частина 1 статті 148 ГПК України застосовуються сукупно та фактично невіддільно одна від одної.

Істотною особливістю розгляду справ у порядку наказного провадження є відсутність спору та можливість стягнення лише за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором. Наявність спору про право вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви.

Безспірність передбачає не лише те, що боржник не оспорює вимог заявника, оскільки боржник має право подати заяву про скасування судового наказу, а й те, що у суду не повинно виникати сумніву у відсутності спору про право та належності стягувачу права вимоги. Вимоги заявника повинні бути документально підтвердженими та безспірними, тобто не може викликати сумнів ні момент настання права вимоги, ні сума грошових коштів, ні те, що вимоги пред'явлені відповідно до умов договору.

Представлені заявником докази свідчать про спірність його вимог, адже до заяви не долучено належного документального підтвердження поставки товару за вказаним договором, оплата якого є предметом стягнення.

Єдиним доказом на підтвердження суми стягнення, на який посилається заявник у своїх доводах, є видаткова накладна №ЛЛР 024235 від 07.03.2025, яка не містить підпису одержувача (покупця).

Разом з тим, умовами договору (п.1.3) передбачено, що право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару. Саме накладна є первинним документом, який підтверджує факт передачі товарно-матеріальних цінностей від постачальника до покупця. Видаткова накладна повинна містити усю інформацію для бухгалтерського звіту, зокрема дату операції, реквізити сторін, найменування та кількість товару, ціну, а також посади та підписи відповідальних осіб.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.150 ГПК України, у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Заявник зазначив, що заборгованість підтверджується наявністю первинної документації, а саме видаткової накладної. Однак долучена до заяви видаткова накладна підписана лише заявником, отже є одностороннім документом заявника. Заборгованість боржника не підтверджена жодними іншими доказами. Відтак, з поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги.

Згідно з п.8 ч.1 ст.152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Частиною 2 статті 152 ГПК України передбачено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Відповідно до ч.1 ст.153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.

Як вбачається із матеріалів заяви про видачу судового наказу заявник сплатив судовий збір у розмірі 302,80 грн.

Частиною 2 статті 151 ГПК України встановлено, що у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 12, 148, 150, 152, 153, 154 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛОГО-ТРАНС» у видачі судового наказу про стягнення з фізичної особи-підприємця Михайлішин Оксани Миронівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) заборгованості в сумі 1 231,80 грн.

2. Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

3. Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Ухвалу складено та підписано 04.12.2025.

Суддя Мазовіта А.Б.

Попередній документ
132311173
Наступний документ
132311175
Інформація про рішення:
№ рішення: 132311174
№ справи: 914/3717/25
Дата рішення: 04.12.2025
Дата публікації: 05.12.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Львівської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи наказного провадження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (02.12.2025)
Дата надходження: 02.12.2025
Предмет позову: про видачу судового наказу
Учасники справи:
суддя-доповідач:
МАЗОВІТА А Б
відповідач (боржник):
Фізична особа-підприємець Михайлішин Оксана Миронівна
позивач (заявник):
ТзОВ "Лого-Транс"
представник заявника:
Яцишин Зіновій Степанович