79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
01.12.2025 Справа № 914/2992/25
За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранітстрой-Інвест», м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Баушпар», м. Львів
про:стягнення заборгованості та пені
Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Зусько І.С.
Представники сторін:
від позивача:Кравченко Р.М. - адвокат;
від відповідача:не з'явився.
СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранітстрой-Інвест» (надалі - Позивач, ТОВ «Гранітстрой-Інвест») звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Баушпар» (надалі - Відповідач, ТОВ «Баушпар») про стягнення заборгованості та пені.
Ухвалою від 29.09.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 27.10.2025.
Ухвалою від 27.10.2025 відкладено підготовче засідання на 17.11.2025.
Ухвалою від 17.11.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 01.12.2025.
Представник позивача взяв участь у судовому засіданні 01.12.2025 у режимі відеоконференції, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач не забезпечив явку повноважного представника у судове засідання, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Так, ухвала від 17.11.2025 доставлена до електронного кабінету відповідача 19.11.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
ДОВОДИ СТОРІН.
Доводи позивача.
Позовна заява обґрунтована тим, що 22.07.2025 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки №22/07-25, на виконання якого позивач у період з 01.08.2025 по 01.09.2025 поставив відповідачу обумовлений сторонами товар (пісок) на загальну суму 545'904,00 грн.
Як стверджує позивач, відповідач не оплатив вартості поставленого йому товару, а тому він просить стягнути на його користь 555'640,53 грн., з яких 545'904,00 грн. основний борг, 9'736,53 грн. пеня.
Доводи відповідача.
Відповідач своїм правом на висловлення заперечень проти позову, передбаченим статтею 165 ГПК України, не скористався та не подав до суду у встановлений процесуальним законом строк відзиву на позовну заяву.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
22.07.2025 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки №22/07-25 (надалі - Договір), згідно з пунктом 1.1 якого постачальник зобов'язується передати товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість на умовах договору.
Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Договору назва товару - сипучі матеріали (щебінь, відсів, пісок будівельний). Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) визначаються видатковими накладними та специфікаціями, які оформлюються додатками до договору та являються його невід'ємними частинами.
У Додатку №1 від 01.08.2025 до Договору сторони погодили, що постачальник зобов'язаний завантажити і поставити, а покупець прийняти та оплатити такий товар: пісок щільний природний для будівельних матеріалів, фракція 0-12 мм у кількості 3'000,00 т загальною вартістю 3'660'000,00 грн., до станції Ужгород (Доманинці) ЛЗ.
Пунктом 1.4 Договору встановлено, що постачальник зобов'язується поставляти товар окремими партіями в кількості, визначеній в письмових або усних заявках покупця, переданих усно чи письмово (засобами електронного зв'язку) представнику постачальника. Кожна заявка повинна мати письмове підтвердження постачальника про наявність номенклатурних та технічних можливостей поставки.
Відповідач звернувся до позивача із заявкою про відвантаження йому 8 вагонів піску з такими умовами: станція призначення: Ужгород, код станції: 381000, отримувач: ТОВ «Транс тайм груп», код 3389.
Згідно із пунктами 4.1, 4.5 Договору поставка товару постачальником здійснюється на умовах СРТ - залізнична станція призначення адресою, вказаною в заявці покупця. Приймання-передача кожної партії товару супроводжується видатковою накладною, яка підписується уповноваженими представниками сторін в 2-х оригінальних примірниках по одному для кожної зі сторін.
На виконання умов Договору, позивач 26.08.2025 відвантажив товар з урахуванням змісту заявки відповідача, що підтверджується залізничними накладними №38243432 від 23.08.2025 та №38243416 від 23.08.2025.
У зв'язку із цим, він виставив відповідачу рахунок на оплату №102 від 29.08.2025 на суму 545'904,00 грн., а між сторонами була підписана видаткова накладна №128 від 29.08.2025 на суму 545'904,00 грн.
Як передбачено пунктами 3.1, 3.2 Договору, оплата за кожну партію товару здійснюється на підставі виписаного рахунку та видаткової накладної, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця. Датою отримання товару являється дата відмітки на залізно-дорожній накладній на станції призначення. Оплата за товар здійснюється покупцем у безготівковому порядку протягом 10-ти (десяти) банківських днів з дати отримання товару покупцем.
Судом встановлено, що відповідач в обумовлені сторонами строки не оплатив вартості поставленого позивачем товару, у зв'язку із чим у нього утворився борг у розмірі 545'904,00 грн.
Згідно із пунктом 5.4 Договору у випадку порушення покупцем строків оплати, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
На підставі вказаного пункту, позивач здійснив нарахування на суму основного боргу пеню у розмірі 9'736,53 грн., про стягнення якої також просить суд.
ОЦІНКА СУДУ.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Судом встановлено, що між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки №22/07-25 від 22.07.2025.
Згідно із частиною 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).
Частиною 1 статті 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
На виконання умов Договору позивач 26.08.2025 відвантажив товар з урахуванням змісту заявки відповідача, що підтверджується залізничними накладними №38243432 від 23.08.2025 та №38243416 від 23.08.2025.
Надалі, між сторонами було підписано видаткову накладну №128 від 29.08.2025 на суму 545'904,00 грн., а позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №102 від 29.08.2025 на суму 545'904,00 грн.
Як передбачено частинами 1, 2 статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Сторони у Договорі погодили, що оплата вартості поставленого товару проводиться на підставі виписаного рахунку та видаткової накладної протягом 10 банківських днів з дати отримання товару покупцем, яка визначається датою відмітки на залізно-дорожній накладній на станції призначення.
Таким чином, оскільки згідно із залізничними накладними товар було отримано 26.08.2025, то відповідач повинен був оплатити його ціну у термін до 05.09.2025 включно.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що у встановлені Договором строки ТОВ «Баушпар» не сплатило вартості поставленого йому товару. У зв'язку із цим, у нього утворилась заборгованість у розмірі 545'904,00 грн.
Зважаючи на те, що доказів повної чи часткової сплати вказаної суми заборгованості відповідачем до суду подано не було, суд дійшов висновку про законність і обґрунтованість позовної вимоги ТОВ «Гранітстрой-Інвест» про стягнення основного боргу та наявність підстав для її задоволення у повному обсязі.
Що стосується позовної вимоги про стягнення 9'736,53 грн. пені, то суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина 1 статті 549 ЦК України).
Як передбачено пунктом 5.4 Договору, у випадку порушення покупцем строків оплати, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Зі змісту розрахунків позивача вбачається такий порядок нарахування пені: за період з 05.09.2025 по 25.09.2025 включно на суму у розмірі 545'904,00 грн.
Провівши відповідний перерахунок, суд дійшов висновку про те, що заявлена до стягнення сума пені підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 9'272,89 грн. Позивачем безпідставно включено у період нарахування 05.09.2025, адже вказана дата є останнім днем для проведення оплати вартості поставленого товару. Прострочення відповідача розпочалося з 06.09.2025.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальному розмірі 555'176,89 грн., що включає 545'904,00 грн. основного боргу, 9'272,89 грн. пені.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
У відповідності до частини 1 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, у разі задоволення позову - на відповідача.
Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 8'327,65 грн.
Керуючись статтями 2, 12, 42, 123, 126, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Баушпар» (79020, м. Львів, вул. Варшавська, буд. 136 кв. 30; код ЄДРПОУ 41001204) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранітстрой-Інвест» (04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 9; код ЄДРПОУ 40057010) 545'904,00 грн. основного боргу, 9'272,89 грн. пені та 8'327,65 грн. судового збору.
3. У задоволенні решти вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до статті 327 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Повне рішення складено та підписано 04.12.2025.
Суддя Крупник Р.В.