Провадження № 2/359/3157/2025
Справа № 359/7151/25
Іменем України
28 жовтня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Журавського В.В.
при секретарі Алфімовій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
1. Короткий зміст позовних вимог.
В середині червня 2025 року ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 09 серпня 2024 року уклало з ОСОБА_1 кредитний договір №09.08.2024-10000448. За яким ТОВ «Споживчий центр» зобов'язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 6000 гривень, а ОСОБА_1 зобов'язалася протягом 70 днів повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 1,35% за кожний день користування. ТОВ «Споживчий центр» виконало своє зобов'язання за кредитним договором та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 6000 гривень. Відповідач неналежним чином виконувала грошові зобов'язання, тому у неї виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 15570 гривень, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 6000 гривень, заборгованості за відсотками у розмірі 5670 гривень, комісії у розмірі 900 гривень та неустойки у розмірі 3000 гривень. Відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість. Тому ТОВ «Споживчий центр» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 15570 гривень.
2. Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача ОСОБА_2 просив проводити розгляд цивільної справи за його відсутності, дана вимога міститься в резолютивній частині позову (а.с. 8).
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, відзив на позов не надала. Про час та місце розгляду цивільної справи була повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 червня 2025 року було відкрито провадження у цивільній справі та вирішено розгляд цивільної справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.38-39).
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2025 року, занесеною до протоколу судового засідання, на підставі ч.1 ст.280 ЦПК України суд постановив проводити заочний розгляд цивільної справи.
4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Встановлено, що 09 серпня 2024 року ТОВ «Споживчий центр» уклало з ОСОБА_1 кредитний договір №09.08.2024-100000448. За яким ТОВ «Споживчий центр» зобов'язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 6000 гривень, а ОСОБА_1 зобов'язалася протягом 42 днів повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 2,1% за кожний день користування, а також комісію у розмірі 15% від суми кредиту, що становить 900 гривень (а.с.16-27).
Згідно п.13 цього кредитного договору у випадку невиконання чи неналежного виконання будь-якого грошового зобов'язання за цим договором ОСОБА_3 зобов'язалася сплатити на користь ТОВ «Споживчий центр» неустойку у розмірі 60 гривень за кожен день від суми невиконаного чи неналежно виконаного зобов'язання.
ТОВ «Споживчий центр» виконало своє грошове зобов'язання та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 6000 гривень. Вказана обставина підтверджується інформацією ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (а.с.28).
Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються гл.48 «Виконання зобов'язання» та гл.71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України.
5. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.
Згідно з п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з вимогами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом ч.12 ст.11 цього Закону України електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
У відповідності до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов'язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1, ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. У такий спосіб сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
6. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.
Встановлено, що кредитний договір № 09.08.2024-1000000048 від 09 серпня 2024 року був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора Е985. У такий спосіб кредитний договір був укладений в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Споживчий центр» в електронній формі.
ОСОБА_1 неналежним чином виконувала грошове зобов'язання, тому у неї виникла заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 6000 гривень, заборгованість за відсотками - 5670 гривень, заборгованість зі сплати комісії - 900 гривень, неустойка - 3000 гривень. Загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 15570 гривень, що підтверджується довідкою про стан заборгованості за кредитним договором (а.с.34).
В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно сплатила заборгованість за кредитним договором.
Встановлено, що ТОВ «Споживчий центр» просить стягнути з ОСОБА_1 неустойку за невиконання зобов'язання за кредитним договором у розмірі 3000 гривень. Проте, на підставі п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідач звільнений від обов'язку сплатити неустойку на користь кредитодавця, на період дії воєнного стану в Україні, тобто з 24 лютого 2022 року.
Тому судом не встановлено підстав для стягнення з ОСОБА_1 неустойки у розмірі 3000 гривень. Тому у задоволенні позову в цій частині належить відмовити.
З огляду на це, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» належить стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 12570 гривень (15570-3000).
7. Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З платіжної інструкції від 16 червня 2025 року (а.с.15) вбачається, що при пред'явленні позову ТОВ «Споживчий центр» сплатив судовий збір у розмірі 2422 гривень 40 копійок. Пред'явлений позов задоволений частково, а саме 80,73% ( 12570/15570 ? 100%). З огляду на це, з ОСОБА_1 на користь позивача слід примусово стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 1955 гривень 60 копійок (2422,40 / 100% ? 80,73%).
На підставі викладеного та керуючись п.5 ч.1 ст.3, ч.3, ч.6 ст.11, ч.12 ст.11, ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», ч.1 ст.526, ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України, ч.1 та ч.2 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268, ч.1 ст.280 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором у розмірі 12570 гривень та витрати на оплату судового збору у розмірі 1955 гривень 60 копійок.
В задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки у розмірі 3000 гривень - відмовити.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», що розташовується за адресою: 01132, м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А, код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте Бориспільським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного заочного рішення суду - 28 жовтня 2025 року.
Суддя підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський