79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
26.11.2025 Справа № 914/2099/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., за участю секретаря судового засідання Мельник Б.І., розглянувши матеріали справи
за позовом керівника Яворівської окружної прокуратури Львівської області, місто Яворів, Львівська область
в інтересах держави в особі позивача Державної екологічної інспекції у Львівській області, місто Львів, Львівська область
до відповідача Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, смт. Івано-Франкове, Львівська область
про стягнення завданої порушенням природоохоронного законодавства шкоди у розмірі 902 217,45 грн.
за участю представників:
прокурор: Дмитришин Ю.М.;
від позивача: Попадюк С.В.;
від відповідача: не з'явився
ПРОЦЕС.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява керівника Яворівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі позивача Державної екологічної інспекції у Львівській області до відповідача Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області про стягнення завданої порушенням природоохоронного законодавства шкоди у розмірі 902217,45 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2025, справу №914/2099/25 передано на розгляд судді Гоменюк З.П..
Ухвалою суду від 10.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 13.08.2025.
30.07.2025 через систему “Електронний суд» (документ сформовано 30.07.2025) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№20172/25).
30.07.2025 через систему “Електронний суд» (документ сформовано 30.07.2025) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№20169/25).
05.08.2025 через систему “Електронний суд» (документ сформовано 04.08.2025) від прокурора надійшла відповідь на відзив (вх.№20548/25).
11.08.2025 через систему “Електронний суд» (документ сформовано 08.08.2025) від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх.№21009/25).
13.08.2025, занесено до протоколу судового засідання від 13.08.2025, суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 03.09.2025.
03.09.2025 засідання через систему “Електронний суд» (документ сформовано 02.09.2025) від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (вх.№22951/25).
03.09.2025, занесено до протоколу судового засідання від 03.09.2025, суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 10.10.2025.
10.10.2025 під час судового засідання через систему “Електронний суд» (документ сформовано 10.10.2025) від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№26848/25).
У підготовче засідання 10.10.2025 з'явився прокурор. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться в матеріалах справи, до суду не скерував.
Вважав наведені у додаткових пояснення доводи відповідача не обґрунтованими.
У підготовче засідання 10.10.2025 з'явився представник позивача. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи до суду не скерував.
10.10.2025 з'явився представник відповідача. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться в матеріалах справи, до суду не скерував.
Ухвалою від 10.10.2025 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 05.11.2025.
У судовому засіданні 05.11.2025 сторони виступили зі вступними словами, після чого суд перейшов до стадії дослідження обставин справи та доказів, було оголошено перерву в судовому засіданні до 26.11.2025.
У судовому засіданні 26.11.2025 прокурор та позивач виступили із заключними словами, після чого суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення. Відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення та повідомив про орієнтований час складення повного рішення.
ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН.
Аргументи прокурора.
Яворівською окружною прокуратурою Львівської області при виконанні повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено факти незаконної рубки дерев за земельних ділянках лісогосподарського призначення не наданих у користування для ведення лісового господарства та, внаслідок чого, завдано шкоду інтересам держави у сумі 902 217,45 гривень.
Як стверджує прокурор, незаконні порубки дерев виявлені на земельній ділянці з кадастровим номером 4625881600:02:000:0173 - землі запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянами чи юридичними особами), категорія земель - землі сільськогосподарського призначення та належить на праві комунальної власності Івано-Франківській селищній раді Яворівського району Львівської області, що підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області за №10-13-0.2-2661/2-25 від 28.05.2025, а також інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за №412562775 від 11.02.2025, протоколом огляду від 08.05.2025 проведеного в рамках кримінального провадження за № 12022141350000709, а також листом Івано-Франківської селищної ради Яворівського району за №04-07/1268 від 27.05.2025.
За результатами досудового розслідування, 18.06.2025 кримінальне провадження за №12022141350000709 від 14.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, закрито на підставі
п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
З огляду на наведене, прокурор вважає, що з урахуванням приписів норми ч. 2 ст.107 ЛК України, за відсутності встановлених винних осіб, на Івано-Франківську селищну раду Яворівського району покладається обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної державі, внаслідок незаконної вирубки дерев, яка, на даний час, не відшкодована.
Прокурор стверджує, що Державна екологічна інспекція у Львівській області є органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Однак, невжиття органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту інтересів держави, свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Зокрема, Яворівською окружною прокуратурою Львівської області направлено на адресу Державної екологічної інспекції у Львівській області лист від 21.05.2025 за № 14.59/05-23-1983ВИХ - 25 щодо наявних порушень інтересів держави та вжиття заходів реагування.
На вказаний лист Державна екологічна інспекція у Львівській області 29.05.2025 повідомила, що заходи на захист інтересів держави не вживались, а інспекція просить Яворівську окружну прокуратуру звернутися до суду з позовом.
Отже, прокурор звернувся з даним позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області про стягнення з Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області завданої порушенням природоохоронного законодавства шкоди у розмірі 902 217,45 грн.
Аргументи позивача.
Позивач в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області повністю підтримував позицію прокурора у даній справі.
Аргументи відповідача.
Відповідач проти задоволення позову заперечував з наступних підстав:
- Зі слів старости Великопільського старостинського округу №4, Яворівського району Пісюри М. А., як зазначалось раніше, який був залучаний до виїзду на місце незаконої вирубки дерев, як представник Івано-Франківської селищної рад. Під час обстеження території, де відбулося зрізання дерев, було виявлено 3 особи із вантажним автомобілем, які вчинили дане діяння. На місце події були викликані працівники поліції, які ідентифікували правопорушників і вилучили вантажний автомобіль, проте, у матеріалах справи це не зазначається.
- В період з 14.09.2022р. до 18.06.2025р. не проводилося ніяких слідчих розшукових дій та негласних слідчо розшукових дій, що може свідчити про не належне та неповне досудове розслідування.
- Діяння передбачене ч.1 ст. 246 КК України містить всі ознаки складу кримінального правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона). Об'єкт: встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення лісу як важливого елемента навколишнього природнього середовища. Предметом є дерева і чагарники в природному стані, які невідокремлені від коріння і зростають у всіх лісах незалежно від їх характеру, а також у заповідниках, на територіях і об'єктах природно-заповідного фонду або в інших лісах, що особливо охороняються. Об'єктивна сторона : виражається в незаконній порубці лісу, тобто це всі випадки відділення дерев і чагарників, які знаходяться в лісі, від кореня незалеж но від використовуваних засобів і способів (сокира, пилка чи інші предмети). Суб'єктивна сторона: злочину характеризується прямим умислом. Суб'єкт: особа, яка досягла 16 років. Тому кримінальне провадження не може закриватися на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України.
З огляду на вищенаведені обставини, відповідач заперечував щодо покладення на нього відповідальності за порушенням природоохоронного законодавства.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Яворівською окружною прокуратурою Львівської області при виконанні повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено факти незаконної рубки дерев за земельних ділянках лісогосподарського призначення не наданих у користування для ведення лісового господарства.
Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію у Львівській області, яке затверджене наказом Державної екологічної інспекції України від 02.02.2021 № 51, з метою виконання завдань наданих Державній екологічній інспекції у Львівській області, Державною екологічною інспекцією у Львівській області, наказом від 24.02.2022 за № 25/1-і здійснено документування екологічних правопорушень на території Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області.
Виїздом на територію урочища «Миша Гора» поблизу с. Великополе Великопільського старостинського округу №4 Яворівського району Львівської області, 14.09.2022 у складі старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища ДЕІ у Львівській області Катюбіна Б.А., державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища ДЕІ у Львівській області Федака Р.С. та державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища ДЕІ у Львівській області Пастушківа Т.О. складено опис порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища на території Львівської області.
Зокрема, за GPS координатами 49,87094 Пн; 23, 67978 Сх виявлено незаконну порубку дерев породи сосна, осика, вільха на землях запасу у кількості 181 штук пнів, що підтверджується польовою переліковою відомістю №1 та згідно розрахунку обчислення розміру шкоди становить 267 136, 81 гривень.
У той же час, в урочищі «Миша Гора» поблизу с. Великополе Великопільського старостинського округу №4 Яворівського району Львівської області за GPS координатами 49,87067 Пн; 23,68035 Сх вказаними службовими особами виявлено незаконну рубку дерев породи сосна, осика, вільха в кількості 440 штук, що підтверджується польовою переліковою відомістю №2 та згідно розрахунку обчислення розміру шкоди становить 635 080,64 грн.
Заміри діаметрів пнів зрубаних дерев проводились рулеткою геодезичною вимірювальною МПУ 377/01-2015, виробник імпорт, свідоцтво про контроль метрологічних характеристик засобу вимірювальної техніки №33/2073 від 30.06.2021.
Внаслідок, виявлення незаконних рубок лісу 14.09.2022 Яворівським РВП ГУ НП у Львівській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022141350000709 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Як встановлено, незаконні порубки дерев виявлені на земельній ділянці з кадастровим номером 4625881600:02:000:0173 - землі запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянами чи юридичними особами), категорія земель - землі сільськогосподарського призначення та належить на праві комунальної власності Івано-Франківській селищній раді Яворівського району Львівської області, що підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області за №10-13-0.2-2661/2-25 від 28.05.2025, а також інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за №412562775 від 11.02.2025, протоколом огляду від 08.05.2025 проведеного в рамках кримінального провадження за № 12022141350000709, а також листом Івано-Франківської селищної ради Яворівського району за №04-07/1268 від 27.05.2025.
Відтак, враховуючи інформацію зазначену у польових перелікових відомостях №1, №2 від 14.09.2022 та розрахунків обчислення розміру шкоди які проведено у відповідності до додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами організаціями та громадянами» розмір шкоди, заподіяної порубкою дерев за межами населеного пункту становить 902 217,45 грн.
За результатами досудового розслідування, 18.06.2025 кримінальне провадження за №12022141350000709 від 14.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Обгрунтування прокурора підстав представництва інтересів держави.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
За приписами ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, якої о компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «Інтерес держави».
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року № З-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім: з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме, відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі. № 806/1000/17.
Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність - об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 12.10.2020 у справі № 916/1033/20, від 08.10.2020 у справі № 904/5912/18.
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Статтею 16 Конституції України обов'язком держави визначено забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України.
З цією метою питання щодо захисту інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища врегульовано на законодавчому рівні шляхом прийняття Лісового, Водного, Повітряного кодексів та Кодексу Законів України про надра, а також галузевих законів.
Ліси України, за змістом ч. 2 ст. 1 Лісового кодексу України, є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства у лісових ресурсах.
Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 (зі змінами), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно з Положенням (п. 7) Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно з Положенням про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230, територіальний (міжрегіональний територіальний) орган Держекоінспекції здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог закону про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо: пошкодження дерев і чагарників, знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розплідниках і на плантаціях, природного підросту та самосіву на землях, призначених під відновлення лісу, законності вирубування; раціонального та невиснажливого використання лісових ресурсів; здійснення комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, застосування пестицидів і агрохімікатів у лісовому господарстві та лісах; заготівлі деревини в порядку рубок головного користування та здійснення лісогосподарських заходів ;(п. п. 5 п. 2 Розділу ІІ); проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально- лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, надає обов'язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням (п. 3 Розділу ІІ Положення); вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах (п. 11. Розділу ІІ Положення).
Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію у Львівській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України 02.02.2021 № 51, Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, в тому числі, про охорону, захист, використання та відтворення лісів.
Повноваження Державної екологічної інспекції у Львівській області поширюються на територію Яворівського району.
Таким чином, саме Державна екологічна інспекція у Львівській області є органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Невжиття органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту інтересів держави, свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Так, Яворівською окружною прокуратурою Львівської області направлено на адресу Державної екологічної інспекції у Львівській області лист від 21.05.2025 за № 14.59/05-23-1983ВИХ - 25 щодо наявних порушень інтересів держави та вжиття заходів реагування.
На вказаний лист Державна екологічна інспекція у Львівській області 29.05.2025 повідомила, що заходи на захист інтересів держави не вживались, і що Інспекція просить Яворівську окружну прокуратуру звернутися до суду з позовом.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду у встановленому цим Кодексом порядку гарантується. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Нераціональне і таке, що суперечить вимогам чинного законодавства використання природних ресурсів, у тому числі лісів, не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права в Україні.
Правовідносини щодо охорони навколишнього природного середовища становлять суспільний інтерес, а незаконне використання природних ресурсів такому суспільному інтересу не відповідає.
Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес».
Таким чином, враховуючи, що посадові особи Державної екологічної інспекції у Львівській області не вжили належних (достатніх) заходів щодо стягнення спричинених збитків інтересам держави, а також той факт, що незаконна порубка дерев завдає шкоди довкіллю, порушує встановлений законодавством порядок охорони навколишнього природного середовища, порушує інтереси держави, є обґрунтовані та достатні підстави для здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави з метою стягнення з відповідача шкоди, завданої навколишньому природному середовищу незаконною порубкою лісів не переданих у користування.
Невідшкодування відповідачем завданої шкоди безпосередньо зачіпає інтереси держави, оскільки кошти на відшкодування такої шкоди мають надійти пропорційно до відповідних місцевого, обласного та державного бюджетів, що зобов'язує прокурора звертатись з відповідним позовом до суду для повернення коштів до бюджету.
За таких обставин, вбачаються виключні підстави для представництва, прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом, оскільки Державною екологічною інспекцією у Львівській області не вжито належних заходів з метою захисту інтересів держави.
Зазначене є підставою для захисту інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, шляхом пред'явлення відповідного позову.
На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Яворівська окружна прокуратура листом повідомила Державну екологічну інспекцію у Львівській області про пред'явлення даної позовної заяви.
Судом проаналізовано підстави наведені прокурором для представництва у даній справі інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області (як органу, що на даний час володіє компетенцією щодо спірних правовідносин) прийшов до висновку про належність обгрунтування прокурора заявити даний позов, у розумінні наданих повноважень в контексті ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Стаття 11 ЦК України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є завдання майнової шкоди. Згідно зі ст. 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Статтею 1 ЛК України визначено, що ліс - тип природних комплексів, у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.
Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі Закон) природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ) знаходяться під державною охороною.
Суб'єктами лісових відносин є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи та громадяни, які діють відповідно до Конституції та законів України (ст. 2 ЛК України).
У ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.
Статтею 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст. 16 ЛК України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.
Статтями 17-18 ЛК України встановлено, що у постійне та тимчасове користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства надаються на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища.
Частиною 2 ст. 19 ЛК України визначено, що обов'язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.
Положеннями ст. 63 ЛК України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб (ч.1 ст. 86 ЛК України).
Порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів (ст. 105 ЛК України).
Шкода, заподіяна лісу, не наданому в користування, у разі не встановлення осіб, винних у заподіянні шкоди, відшкодовується органом місцевого самоврядування, у межах території якого знаходиться ліс, якому була заподіяна шкода (ч. 2 ст. 107 ЛК України).
Статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Згідно з інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку встановлено, що земельні ділянки з кадастровим номером 4625881600:02:000:0173 належить на праві комунальної власності Івано-Франківській селищній раді Яворівського району Львівської області та є землями запасу лісогосподарського призначення, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам.
Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у ст. 1166 ЦК України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі.
Разом з тим, ЛК України унормовано відшкодування органом місцевого самоврядування шкоди, заподіяної лісу, не наданому в користування у разі не встановлення осіб, винних у заподіянні шкоди.
Тому, у даному випадку неправомірність дій особи не встановлюється, позаяк така особа відсутня. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.09.2024 у справі № 918/1356/23.
Як зазначено вище, виявлені наслідки незаконної порубки дерев різних порід в кількості 621 штук на землях призначення за межами населеного пункту с. Великополе Яворівського району зафіксовані в польових перелікових відомостях.
Згідно з ч. 6 та ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, зокрема, що: за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт та зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Отже для встановлення, чи мало місце правопорушення, основним доказом є детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства, яким зафіксовано факт правопорушення.
Відповідно до Порядку проведення індексації такс, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами» Державною екологічною інспекцією у Львівській області було визначено розмір шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки дерев на землях запасу, що становить 902 217,45 гривень.
Як було встановлено, кримінальне провадження за №12022141350000709 від 14.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Таким чином, з урахуванням приписів норми ч. 2 ст.107 ЛК України, за відсутності встановлених винних осіб, на Івано-Франківську селищну раду Яворівського району покладається обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної державі, внаслідок незаконної вирубки дерев, яка, на даний час, не відшкодована.
Відповідно до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, в тому числі, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.
Таким чином, судом встановлено, що у даному випадку, шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища, підлягає відшкодуванню на спеціальний фонд Івано-Франківської територіальної громади Яворівського району Львівської області, оскільки саме на вказаній території здійснено порушення.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Як передбачено п. 2 ч. 5 ст.238 Господарського процесуального кодексу України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.
У відповідності до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач за звернення до Господарського суду Львівської області із позовною заявою, сформованою за допомогою системи «Електронний суд» (документ сформовано 07.07.2025), сплатив судовий збір у розмірі 10 826,61 грн, що підтверджується платіжною інструкцію №1685 від 26.06.2025 року, тобто із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на те, що судом позовні вимоги задоволено у повному обсязі, з відповідача підлягає до стягнення 10 826,61 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 20, 73,74,76-80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області (81070, Львівська область, Яворівський район, смт. Івано- Франкове, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 34106981) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області матеріальну шкоду, завдану навколишньому природному середовищу, внаслідок незаконної порубки дерев на землях сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту в сумі 902 217,45 грн., яку зарахувати на спеціальний рахунок бюджету «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності» (ГУК Львів/Івано-Франківська ТГ/24062100, ЄДРПОУ 38008294, номер рахунку UA908999980333109331000013921, код класифікації доходів бюджету 24062100).
3. Стягнути з Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області (81070, Львівська область, Яворівський район, смт. Івано- Франкове, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 34106981) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, Україна, Львівська обл., місто Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19, код ЄДРПОУ 02910031) 10 826,61 грн. сплаченого судового збору.
4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складене та підписане 05.12.2025.
Суддя Гоменюк З.П.