Ухвала від 04.12.2025 по справі 914/2441/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.12.2025 р. Справа № 914/2441/15

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., розглянувши заяву Державного підприємства «Волиньвугілля»

про відвід судді Цікала А.І. у справі №914/2441/15

за заявою: Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»

про банкрутство: Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» (с. Сілець, Сокальський район, Львівська область, 80086; ідентифікаційний код 35879807)

учасники у справі не викликались

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Цікало А. І. знаходиться справа № 914/2441/15 за заявою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія». Зазначена справа перебуває на стадії судової процедури санації боржника (Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія») введеної ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.08.2018, повноваження керуючого санацією виконує арбітражний керуючий Степаненко Ірина Євгеніївна.

Ухвалою суду від 11.11.2025 р. розгляд справи відкладено на 12.12.2025 р.

01.12.2025 р. до суду за вх. № 31964/25 від кредитора - Державного підприємства «Волиньвугілля» надійшла заява про відвід судді Цікала А. І. у справі № 914/2441/15.

Ухвалою суду від 02.12.2025 передано справу № 914/2441/15 за заявою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2025 заява про відвід судді Цікала А.І. у справі № 914/2441/15 передана для розгляду судді Чорній Л.З.

Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

Заява про відвід судді Цікала А.І. у справі №914/2441/15 обґрунтована тим, що ухвалами Господарського суду Львівської області від 31.10.2025 та від 18.11.2025 застосовано заходи забезпечення в межах справи № 914/2441/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» шляхом встановлення заборони органам державної виконавчої служби (державним виконавцям)/приватним виконавцям та контролюючим органам (стягувачам) здійснювати примусове списання (стягнення) коштів з банківського рахунку ПАТ «Львівська вугільна компанія». Вказані ухвали прийняті поза судовими засіданнями, в яких до відома кредиторів мали би бути доведені відповідні аргументи прийняття таких рішень та висловлені думки, пояснення або заперечення. Натомість такі ухвали просто з'явились в реєстрі, а заяви розглядались без участі сторін. Також, Державне підприємство «Волиньвугілля» вважає, що справа необґрунтовано затягнута, що ставить під сумнів перспективу задоволення вимог кредиторів. На думку заявника, вказане свідчить про обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді та є підставою для відводу.

Розглянувши заяву Державного підприємства «Волиньвугілля» про відвід та ознайомившись із матеріалами справи, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді Цікала А. І.

Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 зазначено, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Конституційний Суд України у рішенні від 23 травня 2001 року №6-рп/2001 зазначив, що судоустрій і судочинство визначаються винятково законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частин 1, 2 статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і Законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (недопустимість повторної участі у розгляді справи). До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Як вбачається з матеріалів заяви про відвід, заявник посилається на те, що ухвалами Господарського суду Львівської області від 31.10.2025 та від 18.11.2025 застосовано заходи забезпечення в межах справи № 914/2441/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія», заявник вважає, що вказані ухвали прийняті поза судовими засіданнями, в яких до відома кредиторів мали би бути доведені відповідні аргументи прийняття таких рішень та висловлені думки, пояснення або заперечення.

З огляду на зміст поданої заяви, заявник, як на підставу відводу, посилається на п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, відповідно до яких, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Із поданої заяви про відвід вбачається, що заявник фактично не згоден з судовими рішеннями, прийнятими судом в рамках даної справи, а саме: ухвалами Господарського суду Львівської області від 31.10.2025 та від 18.11.2025 у справі № 914/2441/15 про застосування заходів забезпечення.

В пункті 10 постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" зазначено наступне. Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.

Таким чином, подана Державним підприємством «Волиньвугілля» заява про відвід судді за своєю суттю зводиться до незгоди з процесуальною діяльністю суду в цій справі, а саме: незгода з зазначеними вище ухвалами. Щодо посилань заявника про прийняття ухвал про застосування заходів забезпечення без участі учасників справи, суд зазначає, що вказаний порядок передбачений нормами процесуального закону.

Cуд звертає увагу заявника, що у ч. 4 ст. 35 ГПК України зазначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу. Незгода заявника з судовими рішеннями є підставою для їх оскарження в установленому законом порядку, для чого в Україні, відповідно до Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів", діють суди апеляційної та касаційної інстанцій, та не може бути підставою для відводу судді.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Державного підприємства «Волиньвугілля» за вх. №31964/25 від 01.12.2025 про відвід судді Цікала А.І. у справі №914/2441/15, оскільки наведені заявником обставини, якими він обґрунтовує заяву про відвід, не свідчать про наявність передбачених ст.ст. 35, 36 ГПК України підстав для відводу судді, тому такий відвід є необґрунтований та не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 35, 36, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Державного підприємства «Волиньвугілля» за вх. №31964/25 від 01.12.2025 про відвід судді Цікала А.І. у справі №914/2441/15 відмовити.

2. Справу №914/2441/15 повернути раніше визначеному судді для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Чорній Л.З.