Провадження № 6/359/114/2025
Справа №359/7799/25
10.11.2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Чирки С.С.,
при секретарі Кривохижі О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», заінтересовані особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Дінеро», приватний виконавець Крегул Іван Іванович, ОСОБА_1 про заміну стягувача
У липні 2025 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» про заміну стягувача у відкритому виконавчому провадженні №67145696 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса КМНО Бригіда В.О. про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ДІНЕРО».
В обґрунтування вимог заяви, представник заявника посилався на те, що приватним нотаріусом Бригідом В.О. вчинено виконавчий напис №29153 від 23.09.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ДІНЕРО» заборгованості. 03.04.2025 між ТОВ "ДІНЕРО" та ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» було укладено Договір факторингу № 573/ФК-25. У зв'язку із відступленням права грошової вимоги за кредитним договором, відбулася заміна Кредитора у зобов'язанні, у результаті чого, ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» набуло статусу нового кредитора/стягувача за виконавчим документом №29153 від 23.09.2021 про стягнення із Боржника, яким є: ОСОБА_1 . З урахуванням заміни кредитора у зобов'язанні, представник заявника просив замінити сторону стягувача ТОВ «ФК «ДІНЕРО» на правонаступника ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ».
Ухвалами занесеними до протоколів судових засідань від 10.07.2025 року та від 04.09.2025, явка представника визнавалась обов'язковою.
Представник ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» не зважаючи на вище вказані ухвали у судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду заяви повідомлялась належним чином.
Боржник та заінтересовані особи про розгляд справи повідомлені належним чином, у судове засідання не з'явились.
Суд, дослідивши заяву про заміну сторони виконавчого провадження, вивчивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні заяви належить відмовити з огляду на наступне.
Судом встановлено, що приватним нотаріусом Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис №29153 від 23.09.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ДІНЕРО» заборгованості в розмірі 20 499,00 грн.
Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження № 67145696 від 13.10.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Крегулом І.І. було розпочато виконання виконавчого напису №29153 від 23.09.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ДІНЕРО» заборгованості в розмірі 20 499,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником, а відповідно до ч. 5 цієї статті, положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За положеннями ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва.
У відповідності до ч.1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Суд зауважує, що належними та допустимими доказами відступлення права вимоги є докази, які підтверджують належність виконання правонаступником своїх фінансових зобов'язань за договором відступлення прав вимоги, у зв'язку з чим перехід прав та обов'язків до правонаступника можуть підтверджувати відповідні первинні документи щодо повної оплати відступлення права вимоги (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 910/16109/14).
Звертаючись із заявою про заміну стягувача, заявником надано договір відступлення права вимоги №571/ФК-25 від 03 квітня 2025 року, укладеним між ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» та ТОВ «ФК «ДІНЕРО».
Згідно умов договору Клієнт зобов'язався відступити Фактору Права Вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та сплатити Клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором (п.2.1 договору).
Пунктом 4.1 договору передбачено, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги у формі наведеної в Додатку №1 до цього Договору, але тільки за умови повної оплати Фактором суми грошових коштів Фінансування клієнту, передбаченої Розділом 3 договору.
Матеріали справи не містять відповідного Реєстру прав вимоги у формі наведеної в Додатку №1 до договору факторингу №571/ФК-25 від 03 квітня 2025 року.
Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно приписів ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Заявником не доведено належного виконання сторонами вимог п. 4.1 Договору факторингу №571/ФК-25 від 03 квітня 2025 року та як наслідок переходу права вимоги до заявника ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» за виконавчим документом №29498 від 23.09.2021.
Явка представника позивача неодноразово визнавалась судом обов'язковою, проте останній участі у жодному із засідань не приймав.
Виходячи з викладеного вище, надавши належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та взаємозв'язку, враховуючи недоведеність переходу права вимоги до заявника за грошовим зобов'язанням боржника за договором №29153 від 23.09.2021, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Керуючись статтями 247, 260, 442, 514 ЦПК України, суд
Заяву залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили після її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня складення повного тексту.
Повний текст ухвали складено 17 листопада 2025 року.
Суддя Чирка С.С.