Справа № 357/19531/25
1-кс/357/2552/25
04 грудня 2025 року Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна - ОСОБА_3 , розглянувши в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_4 подане в інтересах власника майна ТОВ «Гарден ДЕВЕЛОПМЕНТ КОМПАНІ» про скасування арешту майна по матеріалам кримінального провадження № 42025112030000327 від 13.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, -
28.11.2025 до слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 подане в інтересах власника майна ТОВ «Гарден ДЕВЕЛОПМЕНТ КОМПАНІ» про скасування арешту майна по матеріалам кримінального провадження № 42025112030000327 від 13.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України.
У клопотанні адвокат ОСОБА_4 зазначає, що арешт земельної ділянки був накладений з метою забезпечення збереження речових доказів, а також повного, всебічного та обєктивного дослідження обставин, котрі мають суттєве значення для розслідування даного кримінального провадження. Однак, станом на дату звернення, потреба у подальшому застосуванні цього заходу відпала, оскільки доказове значення земельної ділянки у кримінальному провадженні відсутнє, жодній особі у кримінальному провадженні не повідомлено про підозру, орган досудового розслідування не обґрунтував необхідність подальшого утримання арешту та кримінальне провадження закрите.
Представник власника майна ОСОБА_3 клопотання про скасування арешту підтримав в повному обсязі та просив йрого задовольнити.
В судове засідання прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 не з'явився, до суду направив заяву про розгляд клопотання без його участі.
Дослідивши клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах власника майна, заслухавши позицію власника майна ОСОБА_3 , додані документи, а також письмову заяву прокурора, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
В провадженні слідчого відділу Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області перебували матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025112030000327 від 13.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України за фактом самовільного зайняття земельної ділянки комунальної власності невстановленими особами, а також будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці.
В рамках кримінального провадження був накладений арешт ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2025 року у справі № 357/16899/25 та встановлено заборону державним органам, органам місцевого самоврядування та органам нотаріату здійснювати будь які реєстраційні дії, у тому числі реєстрацію чи перереєстрацію, пов'язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншим видом зміни власників. Також заборонено будь-яке будівництво та користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3210300000:04:001:0030 площею 0,1739 га, що розташована за адресою: вул. Шевченка, 87, м. Біла Церква, Київська область, та перебуває у власності ТОВ «ГАРДЕН ДЕВЕЛОПМЕНТ КОМПАНІ».
З метою встановлення стану досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42025112030000327 до Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області адвокатом ОСОБА_4 було подано адвокатський запит.
На вище зазначений запит було повідомлено, що кримінальне провадження № 42025112030000327 від 13.09.2025 було закрито, та надано копію постанови про закриття.
Таким чином, кримінальне провадження, у межах якого був накладений арешт, фактично завершено, жодній особі не повідомлено про підозру, а орган досудового розслідування не заявляв заперечень щодо скасування арешту і не навів будь-яких обставин, які б свідчили про необхідність подальшого обмеження права власності.
Відповідно до вимог ст. 170 КПК України, арешт майна це тимчасове, до скасування в установленому цим Кодексом порядку, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22 червня 2004 року).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч.ч. 2-4 ст.174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.
Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.
Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Судовий розгляд даного кримінального провадження не здійснювався, постанова про закриття кримінального провадження винесена слідчим, а не прокурором.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 727/2878/19 вказано наступне.
«Частиною першою статті 1 КПК України 2012 року встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України 2012 року. За змістом статті 173 цього Кодексу питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (частина перша статті 174 КПК України 2012 року).
Отже, у випадках, визначених вказаною статтею, власник або інший володілець майна під час досудового розслідування не позбавлений права звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
Згідно із частиною третьою статті 174 КПК України 2012 року прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.
Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначене судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (частина четверта статті 174 КПК України 2012 року).
Втім, частини третя та четверта статті 174 КПК України 2012 року регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження. Натомість у цій справі кримінальне провадження закрив постановою слідчий, який згідно з приписами КПК України 2012 року, на відміну від прокурора, не наділений повноваженнями скасовувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування.
Згідно із частиною третьою статті 26 КПК України 2012 року слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК України 2012 року є судовий контроль, який реалізує слідчий суддя, за додержанням законів органами досудового розслідування та прокурором. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов'язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини як на стадії досудового розслідування кримінального провадження, так і після його закінчення.
На слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема, під час досудового розслідування (пункт 18 частини першої статті 3 КПК України 2012 року), і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати (статті 173 і 174 цього Кодексу). Крім того, у КПК України 2012 року немає заборони ініціювати перед слідчим суддею, коли кримінальне провадження вже закрив слідчий, питання про скасування арешту на майно, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді на підставі приписів цього Кодексу. З огляду на вказане, беручи до уваги відсутність у слідчого повноважень, при закритті кримінального провадження самостійно скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді, Велика Палата Верховного Суду вважає, що для гарантування прав і свобод осіб, на майно яких ухвалою слідчого судді за КПК України 2012 року накладений арешт у кримінальному провадженні, саме слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль, повноважний за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна в порядку, передбаченому частиною другою статті 174 цього Кодексу, вирішити питання про скасування такого арешту після закриття слідчим кримінального провадження.
Таким чином, у разі, якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України 2012 року, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право на майно, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, а останнє закрив своєю постановою слідчий, має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства. Такий порядок захисту права на майно є ефективним, оскільки забезпечить відновлення права власника або іншого володільця майна, на яке був накладений арешт слідчим суддею у кримінальному провадженні.»
Оскільки кримінальне провадження закрито, доказове значення земельної ділянки втрачено та необхідність у подальшому забезпечувальному заході відсутня, крім того орган досудового розслідування не надав жодних заперечень або обґрунтувань, слідчий суддя вважає, що клопотання адвоката ОСОБА_4 є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 174, 309 КПК України,-
Клопотання адвоката ОСОБА_4 подане в інтересах власника майна ТОВ «Гарден ДЕВЕЛОПМЕНТ КОМПАНІ» про скасування арешту майна по матеріалам кримінального провадження № 42025112030000327 від 13.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України- задовольнити.
Скасувати арешт та заборону державним органам, органам місцевого самоврядування та органам нотаріату здійснювати будь-які реєстраційні дії, у тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов'язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників, а також заборону на будь-яке будівництво та користування земельною ділянкою накладені ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2025 року в справі №357/16899/25, провадження №1-кс/357/2281/25, в рамках кримінального провадження № 2025112030000327 від 13.09.2025 на земельну ділянку з кадастровим номером: 3210300000:04:001:0030 площею 0.1739 га, що розташована по вул. Шевченка, 87, м. Біла Церква, Київської області, яка перебуває у власності ТОВ «ГАРДЕН ДЕВЕЛОПМЕНТ КОМПАНІ», код ЄДРПОУ: 45782939.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддяОСОБА_6