Справа № 357/19764/25
1-кп/357/1382/25
03 грудня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в м. Біла Церква, у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного провадження, без виклику учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025116030000668 від 02 вересня 2025 року стосовно:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Біла Церква Київської області, громадянин України, із професійно-технічною освітою, одружений, непрацюючий, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , раніше судимий: вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2025 року, за ч. 1 ст. 309 КК України, до громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин,
за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,
учасники кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_5 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
захисник - ОСОБА_6 , установив таке.
І. Встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження і визнані судом доведеними.
03.06.2025 ОСОБА_3 вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання у виді громадських робіт на строк 120 годин.
Пунктами 1,2,3 частини 1 статті 36 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі по тексту - Кодекс) передбачено, що покарання у виді громадських робі відбувається за місцем проживання засудженого. Громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.
Контроль за виконанням покарання у виді громадських робіт покладається на уповноважений орган з питань пробації.
22.07.2025 на виконання до Білоцерківського РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київської області надійшов вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 120 годин.
05.08.2025 ОСОБА_3 роз'яснено порядок та умови відбування покарання у вигляді громадських робіт, та вручено направлення за № 5333/32/2/1-25 від 05.08.2025 до Державного дендрологічного парку «Олександрія» для відпрацювання громадських робіт з 08.08.2025.
Засудженому ОСОБА_3 належним чином роз'яснений зміст ст. 36-40 КВК України та ч. 2 ст. 389 КК України, про що останній дав письмову підписку та отримав направлення на відбування призначеного вироком суду покарання.
05.08.2025 в Білоцерківському РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київської області ОСОБА_3 було роз'яснено, що у разі ухилення від відбування покарання він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 389 КК України, також роз'яснено порядок та умови відбування покарання у вигляді громадських робіт, передбачені ч. 1 ст. 37 КВК України а саме: він зобов'язаний додержуватись встановлених законодавством порядку і умов відбування покарання, сумлінно ставитися до праці, працювати на визначеному об'єкті і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, з'являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, про що останній дав письмову підписку.
Згідно наказу Державного дендрологічного парку «Олександрія» №61/к від 06.08.2025 ОСОБА_3 був прийнятий для відбування покарання у виді громадських робіт строком 120 годин, з режимом роботи до чотирьох годин на день, згідно з графіком роботи та відповідно з яким 08 серпня 2025 року був ознайомлений під підпис.
Згідно відомостей Державного дендрологічного парку «Олександрія» ОСОБА_3 відпрацював лише 8 години громадських робіт протягом серпня 2025 року згідно графіку та не з'являється до Державного дендрологічного парку «Олександрія» для відпрацювання громадських робіт, без поважних причин.
Отже, засуджений ОСОБА_3 будучи відповідно до ст. 37 КВК України зобов'язаним додержуватися встановлених відповідно до закону порядку і умов відбування покарання, сумлінно ставитися до праці, працювати на визначеному для нього об'єкті і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт, діючи умисно, з метою ухилення від відбування призначеного судом покарання у виді громадських робіт 11.08.2025, 12.08.2025, 13.08.2025, 14.08.2025, 15.08.2025, 19.08.2025, 20.08.2025 та 22.08.2025 без поважних причин умисно не з'явився для відбування громадських робіт, що згідно вимог ст. 40 КВК України є ухиленням від відбування покарання у виді громадських робіт
28.08.2025 Білоцерківським РВ №1 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київської області ОСОБА_3 винесено письмове попередження про притягнення до кримінальної відповідальності передбачену ч. 2 ст. 389 КК України та відібрано пояснення, де останній повідомив, що не з'являвся на відпрацювання громадських робіт без поважних причин.
На підставі ч. 3 ст. 40 КВК України ОСОБА_3 допустив порушення порядку та умов відбування покарання, що виразилось в невиході більше двох разів протягом місяця до об'єкту відбування покарання у виді громадських робіт, без поважних причин в кількості 112 годин громадських робіт та з 11.08.2025 не відбуває покарання по теперішній час.
Отже, починаючи з 11 серпня 2025, ОСОБА_3 ухиляючись від відбування громадських робіт, які йому були призначенні відповідно до вироку Білоцерківського міськрайонного суду від 03.06.2025 діючи умисно, з мотивів зневаги до судового рішення, з метою ухилення від відбування призначеного судом покарання у виді громадських робіт, порушуючи порядок та умови відбування покарання не прибував для відбування покарання у виді громадських робіт без поважних причин.
Отож, за викладених обставин ОСОБА_3 вчинив ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт, тобто кримінальний проступок, передбачений частиною другою статті 389 КК України.
ІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 349 КПК України, допит обвинуваченого не здійснювався.
Згідно із ч. 2 ст. 382 КПК України, замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
ІІІ. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, обставиною, яка пом'якшує покарання, суд визнає: щире каяття.
Обставини передбачені ч. 1 ст. 67 КК України, прокурором не заявлялися.
Відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Отже, якщо в обвинувальному акті прокурором не заявлені обставини, які обтяжують покарання, суд позбавлений можливості їх установлювати на власний розсуд, оскільки це погіршує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
ІV. Мотиви призначення покарання.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 373 КПК України, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок і призначає покарання, звільняє від покарання чи від його відбування у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, або застосовує інші заходи, передбачені законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання:
1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;
2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;
3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно із ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до практики Верховного Суду, що міститься в постанові від 23 червня 2020 року, у справі № 171/8/17, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення повинна враховуватися судом як загальна засада призначення покарання не лише на підставі належності відповідного правопорушення до певного виду (ст. 12 КК України), але і з обов'язковим урахування конкретних обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Суд зазначає, що санкція ч. 2 ст. 389 КК України, передбачає покарання у виді пробаційного нагляду на строк до трьох років або обмеженням волі на той самий строк.
З наявних у матеріалах справи доказів, судом установлено, що ОСОБА_3 раніше судимий вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2025 року, за ч. 1 ст. 309 КК України, до громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин (а.с. 50-53); має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 81); за місцем проживання характеризується посередньо, за період проживання скарг на нього від сусідів не надходило, в конфліктних ситуаціях із сусідам не помічений (а.с. 82); медичну допомогу у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не отримує (а.с. 84).
Отже, зважаючи на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком, конкретні обставини його вчинення (форму вини, кількість епізодів, тощо), установлені вище дані про особу ОСОБА_3 , з огляду на обставини, які пом'якшують покарання, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, що досягнення мети визначеної у ст. 50 КК України, а саме виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення, як ним, так і іншими особами нових кримінальних правопорушень можливе шляхом призначення йому покарання, у межах санкції ч. 2 ст. 389 КК України, у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік та покладенням обов'язків.
Суд вважає, шо обмеження волі зважаючи на дані про особу обвинуваченого, який має на утриманні малолітню дитину, наявність обставини, що пом'якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, буде надто суворим для нього покаранням.
Водночас, судом установлено, що кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_3 , до відбуття ним покарання у виді громадських робіт, призначеного йому вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Згідно з ч. 4 ст. 71 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 1 ст. 72 КК України, при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт; 5) одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.
Згідно зі ст. 73 КК України, строки покарання обчислюються відповідно в роках, місяцях та годинах. При заміні або складанні покарань, а також у разі зарахування попереднього ув'язнення допускається обчислення строків покарання у днях.
Судом установлено, що із ста двадцяти годин громадських робіт, ОСОБА_3 відбув вісім (а.с. 43).
Отож, невідбута частин покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2025 року становить 112 (сто дванадцять) годин громадських робіт.
Отже, зважаючи на дані про особу обвинувачення, ступінь тяжкості та обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, суд призначає ОСОБА_3 остаточне покарання, на підставі ч. 1 ст. 71, 72 КК України, шляхом повного приєднання до покарання призначеного цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2025 року, з розрахунку вісім годин громадських робіт за один день пробаційного нагляду, у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 14 (чотирнадцять) днів.
Одночасно, суд покладає на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України.
V. Мотиви ухвалення інших рішень.
Підстав, передбачених ч. 2 ст. 177 КПК України для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, судом не встановлено.
Керуючись ст. 368, 374, 381-382, 395, 475, 532 КПК України, суд
визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України та призначити йому покарання, передбачене ч. 2 ст. 389 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 71, 72 КК України, за сукупністю вироків, шляхом повного приєднання до покарання призначеного цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2025 року, з розрахунку вісім годин громадських робіт за один день пробаційного нагляду, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 14 (чотирнадцять) днів.
Згідно із ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України, зобов'язати ОСОБА_3 , протягом строку пробаційного нагляду, виконувати такі обов'язки:
(1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
(2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
(3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
(4) виконувати заходи, передбачені пробаційною программою.
Строк пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації, за місцем його проживання.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
В іншій частині вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, через Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання його копії,
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя
Білоцерківського міськрайонного суду ОСОБА_7
Київської області