Справа № 355/1264/25
Провадження № 2/355/851/25
27 листопада 2025 року Баришівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Троценко Т.А.
за участю секретаря судових засідань Ліберацької Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
24 червня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника позивача Романенко М.Е. до Баришівського районного суду Київської області надійшов позов, яким просив суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 7866917 від 07 травня 2024 року у розмірі 24 255, 00 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 6000 грн. 00 коп..
Вимоги обґрунтовано тим, що 07 травня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» було укладено кредитний договір № 7866917. Відповідно умов кредитного договору, банк надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його на наступних умовах: розмір, валюта та цільове використання кредиту 7 000, 00 грн.. Так як відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин ст.526,527 ЦК України, в наслідок чого, керуючись нормами ст.530,1082,1084 ЦК України, 27 листопада 2024 року згідно умов договору факторингу № 27.11/24-Ф, ТОВ «Авентус Україна» відступлено право вимоги за кредитним договором № 7866917 від 07 травня 2024 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс», відповідно позивачем набуто право вимоги до відповідача. У зв'язку із неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань, заборгованість за кредитним договором, становить суму у розмірі 24 255, 00 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 7 000, 00 грн.; заборгованість по відсоткам 11 025,00 грн., заборгованість за пенею 6 230, 00 грн. У зв'язку з цим, з метою захисту майнових прав, ТОВ «Діджи Фінанс» звернулось до суду з даним позовом та просить його задовольнити.
Ухвалою суду від 14 серпня 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом і повідомленням. Сторонам роз'яснено права, обов'язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.
В судове засідання представник позивача не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Проте представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити та не заперечував проти ухвалення по справі заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань чи відзиву на позов до суду не подав.
Згідно ч. 8 ст.178 ЦПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно вимог ст.223,280,281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, проти такого вирішення справи не заперечує і представник позивача.
Відповідно ч. 2 ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються Законом України «Про електронну комерцію», главою 48 «Виконання зобов'язання» та главою71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України.
Судом встановлено, що 07 травня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус України» було укладено кредитний договір № 7866917, відповідно умов якого позичальник надав відповідачу грошові кошти у розмірі 7 000,00 грн. на 360 днів строком зі сплатою відсотків за стандартною процентною ставкою в розмірі 1,50 % в день, штраф 210, 00 грн. на 4-й день невиконання та / або неналежного виконання зобов'язань з повернення кредиту та / або процентів за користування кредитом та 70, 00 грн. починаючи з 5-го дня за кожний день невиконання та / або неналежного виконання зобов'язань з повернення кредиту та / або процентів.
Первісний кредитор виконав своє зобов'язання щодо перерахування відповідачу 7 000, 00 грн. на картку НОМЕР_1 . Наведене підтверджується листом ТОВ «Пейтек» за № 20250519-840 від 19 травня 2025 року.
27 листопада 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 27.11/24-Ф, на підставі якого відбулось відступлення права вимоги, в тому числі за кредитним договором № 7866917 від 07 травня 2024 року, що укладений між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , про що свідчить Витяг з Додатку до договору Факторингу № 27.11/24-Ф.
Відповідач ОСОБА_1 не виконував зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в розмірі 24 255, 00 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 7 000, 00 грн.; заборгованість по відсоткам 11 025,00 грн., заборгованість за пенею 6 230, 00 грн..
Зазначений розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано та доказів повного чи часткового погашення наявної заборгованості до суду не надано.
Відповідно ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставо-давцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити.
Відповідно п. 5 ч. 1ст.3Закону України«Про електроннукомерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документо-обіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно ч. 4, 6 ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електрон-ний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно ч. 8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до цього Закону, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмо-вою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
За містом ст.610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). При порушенні зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У статті 1049 ЦК України вказано, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно ст. 1048 цього Кодексу.
ОСОБА_1 не подав жодного доказу на підтвердження того, що він належним чином виконав грошове зобов'язання за кредитним договором від 07 травня 2024 року за №7866917, укладеного з ТОВ «Авентус Україна».
Аналіз письмових доказів свідчить про те, що ТОВ «Діджи Фінанс» у встановленому порядку набуло прав та обов'язків кредитодавця за кредитним договором від 07 травня 2024 року за №7866917, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна». У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно в позасудовому порядку погасив борг за вказаним договором первісному кредитору чи ТОВ «Діджи Фінанс».
Згідно ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У зв'язку з чим позов підлягає задоволенню та з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» належить стягнути борг за кредитним договором від 07 травня 2024 року за №7866917 в розмірі 24 255 грн. 00 коп.
Згідно ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом ч. 1, п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
При зверненні до суду з даним позовом ТОВ «Діджи Фінанс» сплатило судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп. Наведене підтверджується платіжною інструкцією № 7866917 від 30 травня 2025 року.
Зважаючи на фактичне задоволення позовних вимог, суд вбачає підстави для стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Щодо вимог позивача про стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в розмірі 6 000 грн. 00 коп. суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги ТОВ «Діджи Фінанс» надало суду: акт № 7866917 від 31 березня 2025 року про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом Білецьким Б.М. на користь ТОВ «Діджи Фінанс», детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М. від 31 березня 2025 року, договір № 42649746 від 01 січня 2025 року про надання правової допомоги, додаткову угоду до договору № 42649746 від 01 січня 2025 року про надання правової допомоги.
З огляду на це суд вважає, що з метою забезпечення принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, передбаченого п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, належить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн. 00 коп.
Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст.10 -12,76-81, 89,133,137, 141,223, 258 - 259, 263-265,280-284, 353, 354 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, № 21/1, код ЄДРПОУ 42649746, IBAN: НОМЕР_3 ) заборгованість за кредитним договором № 7866917 від 07 травня 2024 року в розмірі 24 255 (двадцять чотири тисячі двісті п'ятдесят п'ять) грн. 00 коп..
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, № 21/1, код ЄДРПОУ 42649746, IBAN: НОМЕР_3 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 00 коп. та понесені витрати на правову допомогу в розмірі 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Баришівського районного суду Київської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя Баришівського
районного суду Т. А. Троценко