ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.11.2025Справа № 921/372/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В. , за участю секретаря судового засідання Купної В.В. , розглянувши у порядку загального позовного провадження
позовну заяву
Акціонерного товариства « Тернопільобленерго » ( 46007, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Енергетична, будинок 2 ; ідентифікаційний код 00130725 )
до
Акціонерного товариства « Укртелеком » ( 01601, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 18 ; ідентифікаційний код 21560766 )
про визнання укладеним пункту додаткової угоди до договору,
Представники:
від позивача: Штогрин М.П. ;
від відповідача: Чемерис І.І. (у режимі відеоконференції);
Акціонерне товариство « Тернопільобленерго » (далі - АТ « Тернопільобленерго »/позивач) звернулося до Господарського суду Тернопільської області із позовом до Акціонерного товариства « Укртелеком » (далі - АТ « Укртелеком »/відповідач) про визнання укладеними:
- пункту 5 додаткової угоди №2 від 18.02.2025 до договору №1095 від 24.12.2024 з доступу до опор повітряних ліній електропередавання напругою 0,4-10 кВ для розміщення технічних засобів електронних комунікацій, в редакції, викладеній в прохальній частині позову;
- пункту 2 додатку 1 «Розрахунок розміру плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики, на яких неправомірно розміщувались технічні засоби електронних комунікацій АТ « Укртелеком » до додаткової угоди №2 від 18.02.2025 до договору №1095 від 24.12.2024 з доступу до опор повітряних ліній електропередавання напругою 0,4-10 кВ для розміщення технічних засобів електронних комунікацій, в редакції, викладеній в прохальній частині позову.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок виявлення позивачем неправомірно розміщених технічних засобів телекомунікації АТ « Укртелеком » на елементах інфраструктури об'єкта електроенергетики позивача, останній надіслав відповідачу проект додаткової угоди №2 від 18.02.2025 до договору №1095 від 24.12.2024 та додаток 1 до цієї додаткової угоди. Зокрема, у п. 5 додаткової угоди №2 та п. 2 додатку 1 передбачений штраф у розмірі 50% від плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики позивача, однак відповідач не погодився із цією умовою та повернув додаткову угоду із протоколом узгодження розбіжностей, без зазначення штрафу. Таким чином, між сторонами наявний спір щодо узгодження умов п. 5 додаткової угоди №2 та п. 2 додатку 1 до додаткової угоди №2 від 18.02.2025 до договору №1095 від 24.12.2024.
Господарський суд Тернопільської області ухвалою від 30.06.2025 позовну заяву АТ « Тернопільобленерго » передав за підсудністю до Господарського суду міста Києва .
21.07.2025 матеріали позовної заяви надійшли до Господарського суду міста Києва та за результатом автоматизованого розподілу судової справи передані на розгляд судді Бондарчук В.В.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 24.07.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 08.09.2025.
06.08.2025 через систему «Електронний суд» АТ « Укртелеком » подало відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, мотивуючи тим, що зазначений позивачем штраф у розмірі 50% від плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики позивача не передбачений чинним законодавством та договором №1095 від 24.12.2024.
15.08.2025 через систему «Електронний суд» від АТ « Тернопільобленерго » надійшла відповідь на відзив.
26.08.2025 через систему «Електронний суд» АТ « Укртелеком » подало клопотання про участь у судових засіданнях у справі №921/372/25 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 01.09.2025 задовольнив клопотання АТ « Укртелеком » про участь у судових засіданнях у справі №921/372/24 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.
02.09.2025 через систему «Електронний суд» АТ « Тернопільобленерго » подало клопотання про участь у судовому засіданні 08.09.2025 у справі №921/372/25 у режимі відеоконференції у Господарському суді Тернопільської області.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 04.09.2025 задовольнив клопотання АТ « Тернопільобленерго » про участь у судових засіданнях у справі №921/372/24 у режимі відеоконференції, однак поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.
08.09.2025 суд відклав підготовче засідання на 20.10.2025.
20.10.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 17.11.2025.
17.11.2025 у судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача (у режимі відеоконференції).
Зокрема, представник АТ « Тернопільобленерго » у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, а представник АТ « Укртелеком », у свою чергу, проти задоволення позову заперечував із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
29.01.2025 у зв'язку із закінченням строку дії договору №1507 від 31.12.2021, АТ « Тернопільобленерго » листом за вих. №469/55 надіслало на адресу АТ « Укртелеком » пропозицію про переукладення договору з доступу до опор повітряних ліній електропередавання напругою 0,4-10 кВ для розміщення технічних засобів електронних комунікацій разом із проектом договору №1095 з додатками.
Так, між Акціонерним товариством « Тернопільобленерго » (далі - власник) та Акціонерним товариством « Укртелеком » (далі - замовник) укладено договір №1095 з доступу до опор повітряних ліній електропередавання напругою 0,4-10 кВ для розміщення технічних засобів електронних комунікацій від 24.12.2024 із протоколом узгодження розбіжностей від 10.02.2025.
Згідно із п. 1.1. договору замовник замовляє та оплачує, а власник (володілець) надає право доступу до опор повітряних ліній електропередавання напругою 0,4-10 кВ власника для розміщення технічних засобів електронних комунікацій замовника (далі - доступ) відповідно до погодженої власником (володільцем) проектної документації на доступ, розробленої згідно з завданням на проектування та сумісне підвищення волоконно-оптичних кабелів зв'язку мережі Інтернет замовника на опори повітряних ліній 0,4-10 кВ, технічними умовами та погодженнями, виданими власниками по населених пунктах Тернопільської області згідно із переліком.
Перелік повітряних ліній електропередавання напругою 0,4-10 кВ власника, опори яких надані для доступу замовнику для розміщення технічних засобів електронних комунікацій в Тернопільській області, відображений в додатку 1, що є невід'ємною частиною договору (п.1.2. договору).
У розділі 2 договору сторони погодили вартість доступу та порядок розрахунків, а у розділі 4 визначили відповідальність сторін.
При цьому, у протоколі узгодження розбіжностей від 10.02.2025 сторони погодили виключити п. 4.9. договору такого змісту: « 4.9. За самовільне використання елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики замовник сплачує власнику (володільцю) штраф у розмірі 50% від вартості використання елементів інфраструктури відповідного об'єкта власника (володільця) за кожен випадок самовільного використання елементів за весь час такого використання, виходячи з вартості використання, що діяла у відповідний період. Строк самовільного використання встановлюється від дати попереднього обходу лінії електропередач власником, якщо замовник не надасть власнику підтвердження іншого строку самовільного використання.
20.02.2025 позивач звернувся до відповідача із пропозицією щодо укладення додаткової угоди №1 про внесення змін до договору №1095 від 24.12.2024 з додатками 1 та 2 у зв'язку зі зміною кількості опор ПЛ 0,4-10 кВ, наданих для доступу відповідачу.
Зокрема, між позивачем та відповідачем укладена додаткова угода №1/86/2025 від 11.02.2025 до договору №1095 від 24.12.2024 про надання права доступу відповідачу до опор повітряних ліній електропередавання напругою 0,4-10 кВ в Тернопільській області для розміщення технічних засобів електронних комунікацій та внесення плати за використання опор ПЛ 0,4-10 кВ, до якої також підписано додатки 1 та 2.
21.02.2025 позивач звернувся до відповідача із пропозицією щодо укладення додаткової угоди №2 про внесення змін до договору №1095 від 24.12.2024 з додатком 1, обґрунтовуючи виявленням на території обслуговування Гусятинського РЕМ випадків неправомірного розміщення технічних засобів електронних комунікацій АТ « Укртелеком ».
Зокрема, у редакції додаткової угоди №2 від 18.02.2025 до договору №1095 від 24.12.2024 позивач запропонував п. 5 додаткової угоди викласти в такій редакції:
« 5. Розмір плати за доступ відповідно до цієї додаткової угоди визначається шляхом добутку розміру плати за доступ на місяць до однієї опори, що був чинним у відповідному періоді, та кількості опор, на яких неправомірно розміщувались технічні засоби електронних комунікацій замовника плюс штраф 50%».
Крім того, п. 2 додатку 1 до цієї додаткової угоди позивач запропонував викласти у такій редакції:
« 2. Плата за доступ розрахована на основі п. 1, даного додатку становить: Тривалість неправомірного розміщення (міс.) - 03.01.2024 - 28.02.2025; Тривалість неправомірного розміщення (міс.) - 1 327,78; Розмір плати за доступ, грн з ПДВ - 10,00 грн; Напруга, кВ 0,4-10 кВ; Плата за доступ разом з штрафом, грн з ПДВ - 13 277,80; Всього - 13 277,80, в т.ч. ПДВ - 2 212,97; штраф 50%, грн - 6 638,90».
АТ « Укртелеком » цю додаткову угоду №2 до договору №1095 від 24.12.2024 разом із додатком 1 підписало з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 19.03.2025.
Зокрема, відповідач запропонував п. 5 додаткової угоди №2 від 18.02.2025 викласти в такій редакції:
« 5. Розмір плати за доступ відповідно до цієї додаткової угоди визначається шляхом добутку розміру плати за доступ на місяць до однієї опори, що був чинним у відповідному періоді, та кількості опор, на яких неправомірно розміщувалися технічні засоби електронних комунікацій замовника».
Пункт 2 додатку 1 до додаткової угоди №2 запропоновано відповідачем викласти в такій редакції:
« 2. Плата за доступ розрахована на основі п. 1, даного додатку становить: Тривалість неправомірного розміщення (міс.) - 03.01.2024 - 28.02.2025; Тривалість неправомірного розміщення (міс.) - 1 327,78; Розмір плати за доступ, грн з ПДВ - 10,00 грн; Напруга, кВ 0,4-10 кВ; Плата за доступ грн з ПДВ - 13 277,80; Всього - 13 277,80, в т.ч. ПДВ - 2 212,97».
АТ « Тернопільобленерго » не погоджуючись із такими пропозиціями відповідача звернулося до суду з цим позовом про визнання укладеними п. 5 додаткової угоди №2 від 18.02.2025 до договору №1095 від 24.12.2024 та п. 2 додатку 1 до додаткової угоди №2 від 18.02.2025 в редакції, запропонованій позивачем.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Згідно із ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За змістом статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Зобов'язання виникають із підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 ЦК України є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати, по-перше: можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Як визначено у ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 654 ЦК України визначено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
При цьому, суд зазначає, що додаткова угода - є правочином, що вносить зміни до вже існуючого договору. Тобто, за його допомогою сторони можуть вносити зміни до діючого договору, тим самим змінюючи свої попередні домовленості.
За змістом частин 2, 3 статті 188 Господарського кодексу України (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, ГК України) сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Відповідно до частини 4 статті 188 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
При цьому, відповідно до статті 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Судом вище встановлено, що 24.12.2024 між позивачем та відповідачем укладено договір №1095 з доступу до опор повітряних ліній електропередавання напругою 0,4-10 кВ для розміщення технічних засобів електронних комунікацій із протоколом узгодження розбіжностей від 10.02.2025.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж» доступ до інфраструктури об'єкта доступу здійснюється на підставі договору з доступу між власником інфраструктури об'єкта доступу та замовником, що укладається відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
За умовами частини 2 статті 16 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж» укладення договору з доступу здійснюється після видачі замовнику технічних умов з доступу та погодження власником інфраструктури об'єкта доступу проектної документації з доступу. Підставою для укладення договору з доступу є письмове звернення замовника, підписане уповноваженою належним чином його посадовою особою (представником), до якого додаються два примірники таких документів: 1) проектна документація з доступу до інфраструктури об'єкта доступу (засвідчені замовником копії проектної документації з доступу); 2) проект договору з доступу.
Відповідно до частини 6 ст. 16 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж» договір з доступу має містити такі істотні умови: 1) повне найменування сторін договору з доступу; 2) детально визначені елементи інфраструктури об'єкта доступу, якими користується замовник на підставі договору з доступу; 3) конкретно визначені технічні засоби електронних комунікацій, розміщені на елементах інфраструктури об'єкта доступу, якими користується замовник на підставі договору з доступу; 4) розмір плати за доступ, визначений згідно з відповідною методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу; 5) порядок доступу до технічних засобів електронних комунікацій, розміщених на елементах інфраструктури об'єкта доступу, якими користується замовник на підставі договору з доступу; 6) умови захисту технічних засобів електронних комунікацій, розміщених на елементах інфраструктури об'єкта доступу, якими користується замовник на підставі договору з доступу, від їх умисного пошкодження (демонтажу або руйнування); 7) порядок здійснення власником інфраструктури об'єкта доступу контролю за користуванням замовником визначеними елементами інфраструктури об'єкта доступу відповідно до договору з доступу; 8) строк дії договору з доступу (з можливістю його продовження у порядку, визначеному сторонами); 9) відповідальність сторін; 10) умови розірвання договору з доступу; 11) особливості порядку внесення змін до договору з доступу; 12) інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У відповідності до умов частин 1-4 статті 17 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж» плата за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу може складатися з одноразової та/або періодичної плати. До одноразової плати за доступ належить виключно плата за розроблення та видачу технічних умов з доступу. Періодична плата за доступ може встановлюватись виключно за наявності додаткових витрат власника інфраструктури об'єкта доступу на утримання елементів інфраструктури об'єкта доступу, пов'язаних з наданим доступом. Розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу встановлюється договором з доступу згідно з методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, затвердженою відповідно до цього Закону.
Згідно з частинами 5, 7 статті 17 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж» методика визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу має, зокрема, встановлювати: 1) перелік робіт, що мають бути враховані для визначення одноразової плати за доступ; 2) перелік робіт, що мають бути враховані для визначення періодичної плати за доступ; 3) перелік прямих витрат власника інфраструктури об'єкта доступу, пов'язаних з утриманням елементів інфраструктури об'єкта доступу, якими користується замовник; 4) механізм визначення розміру плати за доступ у вигляді формули із пропорційним розподілом витрат власника інфраструктури об'єкта доступу між замовниками, якщо вони використовують одні й ті самі елементи інфраструктури об'єкта доступу; 5) коефіцієнт зниження розміру плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу у разі: а) надання електронних комунікаційних послуг у селищах і селах або на депресивних територіях; б) надання виключно універсальних електронних комунікаційних послуг; 6) підстави для перегляду розміру плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу; 7) механізм визначення плати за транзит кабельних ліній у вигляді формули; 8) строки сплати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу. Розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу визначається власником інфраструктури цього об'єкта доступу згідно з методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, затвердженою відповідним державним органом влади згідно з цим Законом, і не може перевищувати: 1) за розроблення та видачу технічних умов з доступу - 50 відсотків мінімальної заробітної плати; 2) за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики - 0,3 відсотка мінімальної заробітної плати за одну опору - елемент будь-якої інфраструктури об'єкта доступу, у тому числі опору лінії електропередачі, на місяць; 3) за доступ до інфраструктури об'єкта будівництва, за користування будинковою розподільною мережею (в місяць за будинок) - 2 відсотки розміру мінімальної заробітної плати для будинків до 100 квартир; 3 відсотки розміру мінімальної заробітної плати для будинків від 101 до 160 квартир; 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати для будинків від 161 квартири і вище; 4) за доступ до елементів інфраструктури об'єкта транспорту - 5 відсотків мінімальної заробітної плати за один канало-кілометр кабельної каналізації електрозв'язку на місяць; 5) за доступ до елементів інфраструктури кабельної каналізації електрозв'язку - 5 відсотків мінімальної заробітної плати за один канало-кілометр кабельної каналізації електрозв'язку на місяць.
Розмір плати за доступ має бути сталим і не може змінюватися протягом одного року з дня укладення договору з доступу (частина 8 статті 17 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж»).
Крім того, суд зазначає, що Кабінет Міністрів України постановою від 18.07.2018 №853 затвердив Правила надання доступу до інфраструктури об'єкта електроенергетики (далі - Правила), якими встановлено загальний порядок здійснення доступу до інфраструктури об'єктів електроенергетики незалежно від форми власності для розташування технічних засобів електронних комунікацій та порядок взаємодії власника (володільця) інфраструктури об'єкта електроенергетики (далі - власник (володілець) і замовника доступу до інфраструктури об'єкта електроенергетики (далі - замовник).
Згідно із п. 21 Правил, доступ до інфраструктури об'єкта електроенергетики здійснюється на підставі договору з доступу, що укладається за формою згідно з додатком 2 між власником (володільцем) та замовником після видачі замовнику технічних умов та погодження проектної документації з власником (володільцем). Форма та зміст договору з доступу повинні відповідати вимогам Закону та цих Правил.
Тож, дослідивши умови договору №1095 з доступу до опор повітряних ліній електропередавання напругою 0,4-10 кВ для розміщення технічних засобів електронних комунікацій, укладеного між позивачем та відповідачем з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 10.02.2025, суд дійшов висновку, що цей договір укладено за формою згідно із додатком 2 до Правил.
При цьому, суд звертає увагу, що примірний договір з доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики не містить положення щодо відповідальності замовника у разі неправомірного розміщення технічних засобів електронних комунікацій замовника на елементах інфраструктури об'єкта електроенергетики власника.
Разом із тим, згідно із п. 37 та п. 38 Правил, у разі встановлення власником (володільцем) під час огляду елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики факту неправомірного розміщення на них технічних засобів електронних комунікацій власник (володілець) складає акт про неправомірне розміщення технічних засобів електронних комунікацій та протягом п'яти робочих днів з дня виявлення порушення розміщує на своєму веб-сайті інформацію про неправомірне розміщення технічних засобів електронних комунікацій із зазначенням їх місцезнаходження та вимогу щодо їх демонтажу. Якщо власник технічних засобів електронних комунікацій, самовільно розміщених на елементах інфраструктури об'єктів електроенергетики, протягом 30 календарних днів з дня розміщення відповідної інформації на веб-сайті власника (володільця) не звернувся до власника (володільця) для узгодження умов демонтажу та не здійснив демонтаж технічних засобів електронних комунікацій, власник (володілець) має право демонтувати їх самостійно та вимагати від власника технічних засобів електронних комунікацій відшкодування вартості виконаних робіт.
Отже, як встановлено судом вище та не заперечується сторонами, договір №1095 з доступу до опор повітряних ліній електропередавання напругою 0,4-10 кВ для розміщення технічних засобів електронних комунікацій від 24.12.2024, укладений між позивачем та відповідачем з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 10.02.2025 у відповідності до вимог Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж» та Правил надання доступу до інфраструктури об'єкта електроенергетики, затверджених постановою КМУ від 18.07.2018 №853.
Цей договір укладено між сторонами на пропозицію АТ « Тернопільобленерго » із визначенням останнім переліку повітряних ліній електропередавання напругою 0,4-10 кВ позивача, до опор яких наданий доступ відповідачу для сумісного підвішування волокно-оптичних ліній зв'язку в Тернопільській області станом на 01.01.2025 (додаток 1 до договору №1095).
Судом також встановлено, що в подальшому позивач звернувся до відповідача із листом від 20.02.2025 за вих. №919/55, в якому запропонував укласти додаткову угоду №1 до договору №1095 разом із додатками 1 та 2 у зв'язку із збільшенням кількості опор ПЛ 0,4-10 кВ наданих для доступу, зокрема в результаті розгляду цієї пропозиції, між позивачем та відповідачем укладена додаткова угода №1/86/2025 від 11.02.2025 з додатками 1 та 2 щодо зміни кількості опор ПЛ 0,4-10 кВ наданих для доступу.
21.02.2025 позивач вдруге надіслав на адресу відповідача пропозицію за вих. №952/55 про укладення додаткової угоди №2 до договору №1095 від 24.12.2024 з додатком №1, обґрунтовуючи це тим, що позивачем виявлено на території обслуговування Гусятинського РЕМ випадки неправомірного розміщення технічних засобів електронних комунікацій позивача.
Так, у запропонованій позивачем редакції додаткової угоди №2 (п. 5 додаткової угоди) та додатку 1 (п. 2 додатку 1), окрім розміру плати за доступ виявлених позивачем технічних засобів електронних комунікацій відповідача, передбачено додатково сплату штрафу у розмірі 50% у сумі 6 638,90 грн.
Разом із тим, такий вид відповідальності відповідача не передбачено ані примірним договором, ані договором №1095 від 24.12.2024, відтак, на переконання суду, за відсутності згоди однієї зі сторін, у даному випадку АТ « Укртелеком », відсутні підстави для включення до умов договору відповідальності АТ « Укртелеком » у вигляді сплати штрафу за неправомірне розміщення технічних засобів електронних комунікацій позивача.
Більше того, як зазначено судом вище, умовами п. 37 та п. 38 Правил надання доступу до інфраструктури об'єкта електроенергетики, затверджених постановою КМУ від 18.07.2018 №853, чітко передбачено алгоритм дій власника інфраструктури об'єкта електроенергетики у разі неправомірного розміщення технічних засобів електронних комунікацій замовника на елементах інфраструктури об'єкта електроенергетики власника.
При цьому, суд звертає увагу, що АТ « Укртелеком » в іншій частині запропонованих позивачем умов п. 5 додаткової угоди №2 та п. 2 додатку 1 до неї погодило у повному обсязі, підписавши цю угоду з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 19.03.2025 за винятком штрафу у розмірі 50%.
За вказаних обставин, дослідивши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні представників сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Акціонерного товариства « Тернопільобленерго ».
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову Акціонерного товариства « Тернопільобленерго » - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повний текст рішення складено: 04.12.2025.
Суддя Віта БОНДАРЧУК