ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.12.2025Справа № 910/15997/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, буд. 5; ідентифікаційний код: 40538421)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентер сервіс груп» (01601, м. Київ, пл. Спортивна, буд. 1-А; ідентифікаційний код: 42029949)
про стягнення 503868,49 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
25.12.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентер сервіс груп» про стягнення 503868,49 грн, з яких 312996,66 грн авансу, 162758,27 грн пені, 5216,61 грн штрафу, 4361,43 грн 3% річних та 18535,52 грн інфляційних втрат.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідач у встановлені Договором про надання послуг №3390/КТМ-23-24 від 15.02.2024 строк роботи не виконав, використання авансу не підтвердив, аванс не повернув, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 312996,66 грн авансу, 162758,27 грн пені, 5216,61 грн штрафу, 4361,43 грн 3% річних та 18535,52 грн інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі №910/15997/24, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025, позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентер сервіс груп» пеню у розмірі 162758 грн 27 коп., штраф у розмірі 5216 грн 61 коп та судовий збір у розмірі 2519 грн 62 коп.
Постановою Верховного Суду від 26.09.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 у справі №910/15997/24 скасовано (в частині позовних вимог про стягнення попередньої оплати (авансу), 3% річних та інфляційних втрат); справу у вказаній частині позовних вимог направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Внаслідок проведеного автоматизованого розподілу справу №910/15997/24 передано на розгляд судді Спичаку О.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 суддею Спичаком О.М. прийнято до провадження справу №910/15997/24, постановлено здійснювати розгляд справи з правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
05.11.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався, хоча про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/15997/24 відповідач повідомлявся належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (01601, м. Київ, пл. Спортивна, буд. 1-А), що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень (за ідентифікатором пошуку R067017409341).
За таких обставин, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/15997/24.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
15.02.2024 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ентер сервіс груп» (виконавець) укладено Договір про надання послуг №3390/КТМ-23-24, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати на свій ризик та своїми силами послуги згідно з ДК 021:2015: 45260000-7 Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи (Поточний ремонт покрівлі та фасаду будівлі ЦТП за адресою: вул. Симиренка, 2/19 в РТМ «Святошино» СІІ «КИЇВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО») (далі- послуги), а замовник - прийняти і оплатити якісно надані послуги відповідно до умов цього договору.
Відповідно до п. 1.2 Договору про надання послуг №3390/КТМ-23-24 від 15.02.2024 обсяг послуг, що надаються виконавцем, визначаються відомістю обсягу послуг (Додаток 2 до Договору) та Додатком 1 до Договору «Договірна ціна та кошторисна документація до неї».
Згідно з п. 3.1 Договору про надання послуг №3390/КТМ-23-24 від 15.02.2024 ціна цього договору визначена договірною ціною та кошторисною документацією до неї (Додаток 1 до Договору), і становить 869435,18 грн., крім того ПДВ 20% 173887,04 грн. Загальна ціна Договору становить 104322,22 грн. з ПДВ.
Відповідно до п. 5.2 Договору про надання послуг №3390/КТМ-23-24 від 15.02.2024 місце надання послуг на об'єкті замовника за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 2/19. Послуги надаються без зупинки роботи об'єкту. До початку надання послуг складається Акт- допуск на виконання робіт (п. 4.14 ДБН А.3.2-2-2009) за підписом керівника РТМ «Святошино» та відповідального представника виконавця.
Згідно із п. 7.2 Договору про надання послуг №3390/КТМ-23-24 від 15.02.2024 за прострочення виконавцем виконання будь-якого зобов'язання за цим договором замовник має право нарахувати пеню в розмірі 0,1% від загальної ціни договору за кожен день прострочення та штраф в розмірі 0,5% від загальної ціни договору, а у разі здійснення попередньої оплати та/або виникнення переплати виконавець, крім сплати штрафу, повертає на вимогу замовника всі кошти отримані від замовника за ненадані або неналежно надані послуги з урахуванням індексу інфляції.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2024 включно, а в частині проведення розрахунків - до повного їх завершення (п. 12.1 Договору про надання послуг №3390/КТМ-23-24 від 15.02.2024).
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказував на те, що відповідач у встановлені Договором про надання послуг №3390/КТМ-23-24 від 15.02.2024 строк роботи не виконав, використання авансу не підтвердив, аванс не повернув, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 312996,66 грн авансу, 162758,27 грн пені, 5216,61 грн штрафу, 4361,43 грн 3% річних та 18535,52 грн інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі №910/15997/24, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025, позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентер сервіс груп» пеню у розмірі 162758 грн 27 коп., штраф у розмірі 5216 грн 61 коп та судовий збір у розмірі 2519 грн 62 коп.
Ухвалюючи вказане рішення, суди виходили з того, що у матеріалах справи відсутні докази відмови чи розірвання з ініціативи позивача Договору про надання послуг №3390/КТМ-23-24 від 15.02.2024, яка не є безумовною, що в свою чергу виключає можливість стягнення сплачених за цим договором коштів з відповідача, як це передбачається частиною другою статті 849 Цивільного кодексу України. Крім того, суди вказали про відсутність підстав для встановлення прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем на вказану суму, що свідчить про безпідставність здійснених позивачем нарахувань трьох процентів річних та інфляційних втрат.
Постановою Верховного Суду від 26.09.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 у справі №910/15997/24 скасовано (в частині позовних вимог про стягнення попередньої оплати (авансу), 3% річних та інфляційних втрат); справу у вказаній частині позовних вимог направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Верховний Суд у постанові від 26.09.2025 у справі №910/15997/24 зазначив, що ані суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції не надавав правової оцінки положенням пункту 4.3 Договору про надання послуг №3390/КТМ-23-24 від 15.02.2024, зокрема і у контексті наявності/відсутності правових підстав для повернення авансу. Суди попередніх інстанцій помилково вдались до оцінки інших умов Договору про надання послуг №3390/КТМ-23-24 від 15.02.2024, зокрема, пункту 4.5 (яким передбачено обов'язок підрядника повернути суму попередньої оплати у разі дострокового розірвання Договору) та помилково застосували до спірних правовідносин положення частини другої статті 849 Цивільного кодексу України в якості правової підстави для відмови у позові, залишивши при цьому поза увагою інші обставини справи та нормативно-правове обґрунтовання позову. Верховний Суд у постанові від 26.09.2025 у справі №910/15997/24 відзначив, що пункт 4.5 спірного договору встановлює іншу (відмінну) правову підставу для повернення підрядником попередньої оплати, ніж ту, що зазначена у позові, а норма частини другої статті 849 Цивільного кодексу України регламентує порядок відмови замовника від договору та відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням договору, що вочевидь не узгоджується з предметом та підставами позову, а також обставинами даної справи, за яких замовник під час дії договору не відмовлявся в односторонньому порядку від договору, що є його правом.
Відповідно до ч. 5 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України висновки суду касаційної інстанції, у зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України).
У силу приписів статті 202 Цивільного кодексу України під правочином розуміють дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Дії як юридичні факти мають вольовий характер і можуть бути правомірними та неправомірними. Правочини належать до правомірних дій, спрямованих на досягнення правового результату.
Правочин - це основна підстава виникнення цивільних прав і обов'язків.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України установлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Господарські суди з огляду на зміст та умови договору мають встановити, який саме правочин вчинено сторонами та вирішити спір із застосуванням норм, які регулюють цей правочин.
Аналізуючи зміст спірного Договору про надання послуг №3390/КТМ-23-24 від 15.02.2024, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду, оскільки результат його виконання матеріалізований (виконані будівельні роботи).
Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до п. 4.1 Договору про надання послуг №3390/КТМ-23-24 від 15.02.2024 замовник впродовж 10 календарних днів від дати надсилання виконавцю заявки на надання послуг (далі - заявка) виплачує виконавцю попередню оплату у розмірі до 30% від ціни договору, що складає 260830,55 грн., крім того ПДВ 20% - 52166,11 гр., і становить 312996,66 грн. з ПДВ.
З матеріалів справи вбачається, що 02.05.2024 позивачем на користь відповідача сплачено 312996,66 грн у якості попередньої оплати за Договором про надання послуг №3390/КТМ-23-24 від 15.02.2024.
Відповідно до п. 5.1 Договору про надання послуг №3390/КТМ-23-24 від 15.02.2024 строк надання послуг: протягом 60 календарних днів з дати, зазначеної замовником в заявці, направленій виконавцю, але не пізніше 29 листопада 2024 р. (в залежності від того, яка дата наступить раніше). Заявка надається шляхом надсилання листа з електронної пошти змовника, на електронну пошту виконавця, вказану у Розділі XIV Договору. Виконавець надсилає на електронну пошту замовника, вказану в заявці, скановану копію листа про отримання заявки та підтвердження початку надання послуг з зазначеної в ній дати.
Позивач 07.05.2024 направив відповідачу заявку на надання послуг на електронну пошту director.enter.price.groups@gmail.com, згідно з якою відповідач мав надати послуги з 10.05.2024 до 08.07.2024.
У п. 4.2 Договору про надання послуг №3390/КТМ-23-24 від 15.02.2024 сторони погодили, що попередня оплата використовується виконавцем виключно для придбання матеріалів, конструкцій, виробів, необхідних для надання послуг.
Відповідно до п. 5.3 Договору про надання послуг №3390/КТМ-23-24 від 15.02.2024 результатом наданих послуг є якісно виконаний виконавцем ремонт на об'єкті замовника в повному обсязі відповідно до умов цього договору. При пред'явленні завершених послуг замовнику виконавець повинен надати наступний комплект належно оформленої виконавчої документації: - Декларації або сертифікати відповідності, паспорти, висновок державної санітарно- епідеміологічної експертизи та інші супроводжуючі документи на застосовані матеріали; - Акти КБ-2в; - Довідку КБ-3; - Акти на закриття прихованих робіт (згідно ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва», додаток В) зі складеними виконавчими схемами; - Накладні на придбані та використані матеріали; - Акт передачі Замовнику (відповідальному представнику РТМ «Святошино») металобрухту (за наявності металобрухту); - Оформлений «Загальний журнал робіт» (згідно ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва», додаток А).
Оскільки відповідач роботи, передбачені Договором про надання послуг №3390/КТМ-23-24 від 15.02.2024, не виконав та не підтвердив використання авансу, позивач звернувся до відповідача із претензією від 16.08.2024 №7/22.6/3411 про необхідність повернення попередньої оплати та сплати штрафних санкцій, яку відповідачем проігноровано.
Згідно з п. 4.3 Договору про надання послуг №3390/КТМ-23-24 від 15.02.2024 виконавець протягом 40 календарних днів з дня отримання попередньої оплати підтверджує її використання Актами КБ-2в та Довідками КБ-3. У разі несвоєчасного надання Актів КБ-2в та Довідок КБ-3 виконавець зобов'язаний протягом 10 робочих днів повернути попередню оплату з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.
Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, постанова Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17).
Тобто повернення авансу замовнику у повному обсязі можливе у випадку повного невиконання підрядником/виконавцем своїх зобов'язань за договором.
Відповідно до положень частин другої-третьої статті 6 Цивільного кодексу України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Оскільки умовами Договору про надання послуг №3390/КТМ-23-24 від 15.02.2024 сторони встановили обов'язок виконавця повернути отриману суму авансу у випадку невиконання ним робіт у встановлені договором строки, та враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів такого виконання, суд дійшов висновку в обгрунтованості позовних вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентер сервіс груп» суми попередньої оплати у розмірі 312996,66 грн.
Крім того, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 4361,43 грн та інфляційні втрати у розмірі 18535,52 грн за період з 26.06.2024 по 12.12.2024.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.
Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв'язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов'язання.
Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Частиною п'ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.
Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об'єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об'єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).
Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.
Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз'яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку в їх обгрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентер сервіс груп» 3% річних у розмірі 4361,43 грн та інфляційних втрат у розмірі 18535,52 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір покладається на відповідача у зв'язку із задоволенням позову у повному обсязі (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Крім того, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при поданні апеляційної та касаційної скарги.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентер сервіс груп» (01601, м. Київ, пл. Спортивна, буд. 1-А; ідентифікаційний код: 42029949) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, буд. 5; ідентифікаційний код: 40538421) суму основного боргу у розмірі 312996 (триста дванадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто шість) грн 66 коп., 3% річних у розмірі 4361 (чотири тисячі триста шістдесят одна) грн 43 коп., інфляційні втрати у розмірі 18535 (вісімнадцять тисяч п'ятсот тридцять п'ять) грн 52 коп. та судовий збір у загальному розмірі 17364 (сімнадцять тисяч триста шістдесят чотири) грн 04 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Спичак