ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.12.2025Справа № 910/11593/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний завод «Екватор» (61012, Харківська обл, м. Харків, вул. Різдвяна, буд. 29-А, к. 901; ідентифікаційний код: 32674729)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливно процесинговий центр» (03134, м. Київ, вул. Симиренка, буд. 1/2; ідентифікаційний код: 43552213)
про стягнення 47485,52 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
16.09.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний завод «Екватор» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливно процесинговий центр» про стягнення 47485,52 грн.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №368/1 від 01.07.2020 не у повному обсязі надав позивачу послуги, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 47485,52 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний завод «Екватор» залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, вказані судом в ухвалі від 22.09.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 відкрито провадження у справі №910/11593/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, хоча про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/11593/25 відповідач повідомлявся належним чином шляхом отримання ухвали суду в своєму електронному кабінеті, що підтверджується інформацією з бази «Діловодство спеціалізованого суду».
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За таких обставин, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/11593/25.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
01.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Паливно процесинговий центр» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний завод «Екватор» (покупець) укладено Договір №3687, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується надавати покупцеві пластикові карти "ARIS" і забезпечувати покупцеві поставку товарів та послуг на станції через систему "ARIS" з використанням покупцем пластикових карт "ARIS".
У розділі 1 Договору №368 від 01.07.2020 сторони визначили, що товаром є бензин, дизельне паливо, рідкий реагент Ad Blue, зріджений нафтовий газ-паливо, інші види нафтопродуктів і продуктів нафтопереробки; послуги - проїзд по платних дорогах, тунелях і поромів, використання парковок і мийок, послуги процесингу - збір і обробка інформації для покупця, а також інші послуги, що надаються з використанням пластикових карт "ARIS"; пластикова карта "ARIS" - пластикова карта, що має персональний ідентифікаційний номер (PIN код), яка не є засобом платежу, а являє собою засіб обліку отриманих покупцем товарів і послуг. На Пластиковій карті вказана дата закінчення терміну її дії; станції - автозаправні станції, що входять в запропоновану системою "ARIS" мережу, і інші підприємства дорожнього сервісу, обладнані пост-терміналом для зчитування карт, які дають можливість отримувати товари та послуги, використовуючи пластикову карту "ARIS".
Відповідно до п. 2.2 Договору №368 від 01.07.2020 місцем поставки товарів і надання послуг є територія в межах митної території України.
Покупець зобов'язується прийняти поставлені йому товари та послуги, і своєчасно відповідно до умов договору та додатків до нього оплатити їх вартість постачальнику (п. 2.3 Договору №368 від 01.07.2020).
Згідно з п. 2.4 Договору №368 від 01.07.2020 найменування і асортимент товарів і послуг, які постачальник зобов'язується поставити покупцю, визначаються на підставі заявок покупця і прописуються на магнітній смузі пластикової карти "ARIS".
Умови поставки товарів і послуг, їх вартість, термін оплати вказуються в додатках до договору, які є його невід'ємною частиною (п. 2.5 Договору №368 від 01.07.2020).
Відповідно до п. 3.2 Договору №368 від 01.07.2020 кількість товару, поставленого в рамках цього договору, відбивається в рахунках на оплату, додатках до них, видаткових накладних та / або актах прийому-передачі Товару.
Згідно з п. 3.3 Договору №368 від 01.07.2020 постачальник забезпечує покупця можливістю використання пластикових карт "ARIS" для отримання товарів та послуг в межах митної території України. Підписанням цього договору покупець підтверджує, що він повідомлений про те, що постачальник здійснює тільки посередницьку діяльність в забезпеченні постачання товарів та послуг за цим договором. Постачальник не здійснює операції з фактичним одержанням паливно-мастильних матеріалів (ПММ) і їх фізичному відпустці, а є тільки посередником, не має у власності або в оренді спеціалізованого транспорту, складів пально-мастильних матеріалів, автозаправних станцій та інших об'єктів.
Відповідно до п. 3.3.1 Договору №368 від 01.07.2020 поставка товару покупцеві здійснюється партіями на умовах EXW (Інкотермс 2020) шляхом заправки транспортного засобу через паливно-роздавальні колонки на станціях Системи "ARIS" з використанням Пост-терміналів. Під партією товару сторони розуміють товари в кількості та асортименті, передані покупцеві на станції системи "ARIS", згідно з усної заявки покупця - пред'явника пластикової карти "ARIS". Відпуск товару проводиться за умови пред'явлення пластиковою карти "ARIS" і введення вірного PIN-коду.
Згідно з п. 3.4 Договору №368 від 01.07.2020 право власності на товар переходить до покупця в момент заправки товаром транспортного засобу пред'явника пластикової карти "ARIS".
Відповідно до п. 5.1 Договору №368 від 01.07.2020 вартість поставлених покупцеві на станціях системи "ARIS" товарів і послуг визначається на підставі діючої на станції ціни з урахуванням умов, передбачених в протоколах, які є невід'ємною частиною цього Договору. Ціна поставлених покупцеві на станціях системи "ARIS" товарів і послуг фіксується в платіжної квитанції - чеку, виданому Пост-терміналом.
Відповідно до п. 5.2 Договору №368 від 01.07.2020 фактом підтвердження поставки покупцю товарів і послуг є чек встановленої форми або реєстр електронних записів про транзакції, роздрукований з сервера постачальника, завірений його печаткою і підписом.
Ціна договору складається з вартості товару та послуг за всіма видатковими накладними та актами, поставленими відповідно даного договору (п. 5.10 Договору №368 від 01.07.2020).
Відповідно до п. 9.1 Договору №368 від 01.07.2020 цей договір діє з моменту підписання до 31 грудня 2020 року.
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо за 10 (десять) календарних днів до моменту закінчення терміну його дії жодна із сторін не заявить про необхідність закінчення терміну дії договору (п. 9.2 Договору №368 від 01.07.2020).
У Протоколі №1 до Договору №368 від 01.07.2020 сторони встановили такий термін оплати поставки покупцю товарів і надання йому послуг при обслуговуванні по пластиковим картками "ARIS": протягом 1 (Одного) календарного дня з дня виписки рахунку.
У п. 2 Протоколу №1 вказано, що у процесі використання передоплати покупець повинен своєчасно проводити її поповнення для забезпечення безперервності постачання йому товарів і надання йому послуг, при цьому в призначенні платежу вказується номер і дата договору. Внесення передоплати проводиться без виставлення рахунку на оплату.
У разі повного використання передоплата і відсутності її поповнення постачання товарів та надання послуг покупцеві припиняється автоматично, без повідомлення покупця (п. 3 Протоколу №1).
01.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний завод «Екватор» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Паливно процесинговий центр» (комісіонер) укладено Договір №368/1, відповідно до умов якого комісіонер, відповідно до Договору комісії №22/04/2020 від 22.04.2020, здійснюючи за дорученням комітента за винагороду посередницьку діяльність, діючи від свого імені, але за рахунок комітента, зобов'язується надавати замовнику пластикові карти "ARIS" і надавати йому послуги на станціях комітента, з використанням замовником пластикових карт "ARIS".
Місцем надання послуг є територія за межами митної території України (п. 2.2 Договору №368/1 від 01.07.2020).
Відповідно до п. 2.3 Договору №368/1 від 01.07.2020 замовник зобов'язується прийняти надані йому послуги і своєчасно, відповідно до умов договору та додатків до нього, оплатити їх вартість комісіонерові.
Згідно з п. 2.4 Договору №368/1 від 01.07.2020 найменування і асортимент послуг, які комісіонер зобов'язується надати замовникові, визначаються па підставі заявки замовника і прописуються на магнітній смузі пластикової картки "ARIS".
Умови надання послуг, їх вартість, термін оплати вказуються в додатках до договору, які є його невід'ємною частиною (п. 2.5 Договору №368/1 від 01.07.2020).
Вартість наданих замовнику на станціях з використанням пластикової карти "ARIS" послуг визначається на підставі діючої на станції ціни з урахуванням умов, передбачених в протоколах, які є невід'ємною частиною цього Договору. Вартість наданих замовнику на станціях комітента послуг фіксується в платіжної квитанції - чеку, виданому Пост-терміналом (п. 4.1 Договору №368/1 від 01.07.2020).
Відповідно до п. 8.1 Договору №368/1 від 01.07.2020 цей договір діє з моменту підписання до « 31» грудня 2020 року.
Згідно з п. 8.2 Договору №368/1 від 01.07.2020 договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо за 10 (Десять) календарних днів до моменту закінчення терміну його дії жодна із сторін не заявить про необхідність закінчення терміну дії договору.
У Протоколі №1 до Договору №368/1 від 01.07.2020 сторони встановили такий термін оплати послуг заправки автотранспорту замовника дизельним паливом і додаткових послуг - передоплата.
Відповідно до п. 2 Протоколу №1 у процесі використання передоплати замовник повинен своєчасно проводити її поповнення для забезпечення безперервності надання йому послуг, при цьому в призначенні платежу вказується номер і дата договору. Внесення передоплати проводиться без виставлення рахунку на оплату.
Відповідно до п. 3 Протоколу №1 у разі повного використання передоплати і відсутності її поповнення надання послуг замовнику з використанням пластикових карт припиняється автоматично без повідомлення замовника.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №368/1 від 01.07.2020 не у повному обсязі надав позивачу послуги, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 47485,52 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору (ч. 2 ст. 902 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
У п. 4.1.4 Договору №368 від 01.07.2020 визначено, що постачальник зобов'язується щомісяця, не пізніше 15-го числа, наступного за звітним, проводити з покупцем звірку взаємних розрахунків, відправляючи Акт звірки взаємних розрахунків на адресу електронної пошти покупця, зазначений в Договорі.
Аналогічні положення закріплені у п. 3.1.4 Договору №368/1 від 01.07.2020.
Крім того, згідно з п. 4.2 Договору №368/1 від 01.07.2020 фактом підтвердження надання замовнику послуг є чек встановленої комітентом форми. При наданні послуг на станціях комітента за допомогою автоматичних терміналів, фактом підтвердження надання послуг (доказом) є інформація, що надійшла на сервер комітента, надається замовнику у формі реєстру, підписаного комісіонером і скріплена його печаткою, або акти наданих послуг і звірки взаєморозрахунків.
Як вбачається з акту звірки взаємних розрахунків, складеного станом на 28.02.2025 та підписаного без заперечень обома сторонами, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний завод «Екватор» з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливно процесинговий центр» існувала заборгованість на суму 121574,59 грн.
Як пояснив позивач у позовній заяві, Товариство з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний завод «Екватор» бронює дизтопливо для заправки вантажних авто підприємства, у зв'язку з чим відповідно до платіжної інструкції №812 від 03.03.2025 позивачем було додатково перераховано відповідачу грошову суму розміром 35000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому відповідач на умовах Договору №368/1 від 01.07.2020 надав позивачу послуги на суму 109089,07 грн, що підтверджується рахунком-фактурою №64000т від 05.03.2025 на суму 29043,43 грн та додатком до нього, рахунком-фактурою №64143 від 11.03.2025 на суму 47810,64 грн та додатком до нього, рахунком-фактурою №64308т від 18.03.2025 на суму 32235,00 грн та додатком до нього.
У позовній заяві позивач зазначив, що в подальшому відповідач заблокував карти позивача, у зв'язку з чим останній не зміг здійснити заправку автомобілів.
05.06.2025 позивач направив на адресу відповідача, вказану у Договорі №368/1 від 01.07.2020, претензію про повернення грошових коштів у сумі 47485,52 грн (вартість ненаданих послуг).
Втім, як зазначає позивач, відповідач претензію не отримав і до теперішнього часу заборгованість не погасив.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, заперечень щодо викладених позивачем у позовній заяві обставин суду не надав.
Доказів надання послуг відповідно до умов Договору №368/1 від 01.07.2020 на суму 47485,52 грн станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.
Відповідно до приписів статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно статті 13 цього Кодексу цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ч.1). При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (ч.2). Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч.3). При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства (ч.4). У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (ч.6).
Позаяк Главою 63 вказаного кодексу не врегульовано особливостей повернення виконавцем замовнику попередньої оплати в разі невиконання виконавцем своїх зобов'язань за договором про надання послуг та правового механізму її повернення, суд дійшов висновку про можливість застосування частини 2т статті 693 Цивільного кодексу України за аналогією закону до правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем.
За приписами частини 1 статті 8 Цивільного кодексу України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.03.2018 у справі №910/1030/17.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства України.
Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» №475/97- ВР від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах «Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії» від 23.10.1991, «Федоренко проти України» від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого «права власності».
Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту «правомірних (законних) очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.
Отже, за висновками суду, відсутність дій відповідача щодо надання послуг за договором надає позивачу право на «законне очікування», що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Брумареску проти Румунії», «Пономарьов проти України», «Агрокомплекс проти України»).
Доказів повернення відповідачем позивачу грошових коштів у розмірі 47485,52 грн матеріали справи не містять.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливно процесинговий центр» з повернення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний завод «Екватор» попередньої оплати у розмірі 47485,52 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний завод «Екватор» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливно процесинговий центр» попередньої оплати у розмірі 47485,52 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір покладається на відповідача у зв'язку із задоволенням позову у повному обсязі (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливно процесинговий центр» (03134, м. Київ, вул. Симиренка, буд. 1/2; ідентифікаційний код: 43552213) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний завод «Екватор» (61012, Харківська обл, м. Харків, вул. Різдвяна, буд. 29-А, к. 901; ідентифікаційний код: 32674729) грошові кошти у розмірі 47485 (сорок сім тисяч чотириста вісімдесят п'ять) грн 52 коп. та судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Спичак