Справа № 293/1146/25
Провадження № 2/293/701/2025
04 грудня 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді Проценко Л.Й.,
за участю секретаря судового засідання Ничипорук Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
І. Короткий зміст позовних вимог
26.09.2025 до Черняхівського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява, подана представником ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі за текстом - ТОВ «ФК «ЄАПБ») Грибановим Д.В., який діє на підставі довіреності від 05.12.2024, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. За змістом позову позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором №73265554 від 26.10.2025 в розмірі 28 785,46 грн., а також понесені судові витрати.
В обґрунтування заявлених позовних вимог вказав, що 26 жовтня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів) та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73265554.
Зазначає, що згідно з підпунктом 2.1 Кредитного договору, за цим Договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит») на погоджений умовами Договору строк (надалі «Строк») шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (Проценти) від суми Кредиту та Комісію за надання кредиту.
Підписанням цього Договору відповідач підтвердив, що він ознайомився на сайті кредитодавця https:mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо кредитодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансвові компанії» та нормативно правовими актами Національного банку України (п.п.11.1 Кредитного договору). Також погодився, що до моменту підписання Договору вивчив умови Договору та Правила надання коштів та банківських металів у кредит, що розміщені на веб-сайті https:mycredit.ua/ru/documents-license/(надалі Правила), а його зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі.
27 березня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №27/03/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників №2 від 27 березня 2025 року до Договору факторингу від 27 березня 2025 року №27/03/25, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 28785,46 гривень, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 15746,40 гривень, заборгованість за відсотками 1350,00 гривень, заборгованість за процентами за понадстрокове користування кредитом 8989,06 гривні, комісія за надання кредиту 2700,00 гривень.
Відповідач свої зобов'язання за кредитними договорами належним чином не виконував, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
З урахуванням викладеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №73265554 від 26 жовтня 2024 року в розмірі 28 785,46 грн., з яких: 15 746,4 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1350,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 8989,06 грн. - сума заборгованості по процентах за понадстрокове користування кредитом; 2700 грн. - комісія за надання кредиту, а також судові витрати.
ІІ. Процедура та позиції сторін
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 26.09.2025 справа №293/1146/25 передана на розгляд судді Проценко Л.Й. (а.с.46).
Згідно відповіді 1825836 від 29.09.2025 сформованої засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» за запитом судді Проценко Л.Й. по справі №293/1146/25 - на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - інформація не знайдена.
Відповідно до вимог ч.6 ст.187 ЦПК України 29.09.2025 судом направлено запит до виконавчого органу Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області з метою отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Із повідомлення Черняхівської селищної ради від 03.10.2025 №02-11/2917, яке надійшло до суду 06.10.2025 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .16.09.2025 суд постановив ухвалу, якою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи постановив здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Перше судове засідання суд призначив на 09 год. 30 хв. 16.10.2025 (а.с.33).
06.10.2025 суд постановив ухвалу, якою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи постановив здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Перше судове засідання суд призначив на 09 год. 30 хв. 11.11.2025 (а.с.51).
11.11.2025 сторони в судове засідання не з'явились. Суд, не маючи даних про належне повідомлення відповідача про день та час розгляду справи в суді, ухвалою занесеною до протоколу судового засідання, відклав розгляд справи 04.12.2025 об 11 год 00 хв (а.с.55).
04.12.2025 сторони в судове засідання не з'явились. Позивач у позовній заяві просив проводити розгляд справи за відсутності представника банку (а.с.4).
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений, шляхом направлення судових повісток за адресою, зареєстрованого місця проживання, зазначеною в позовній заяві. Однак, поштовий конверт, повернувся до суду без вручення адресату з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою", що в розумінніч.8 ст. 128 ЦПК України є належним повідомленням відповідача про розгляд справи (а.с.57).
Відповідач правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався, судом вжито заходів для його повідомлення про розгляд справи за зареєстрованим місцем проживання з дотримання вимог статей 128,130 ЦПК України.
Відповідно до вимог п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомлений про день та час розгляду справи в суді, оскільки днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та докази на їх підтвердження
Суд установив, що 26 жовтня 2024 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73265554, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «06812», за яким позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі Кредит), на погоджений умовами Договору строк (надалі «Строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку кредиту, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту та комісію за надання кредиту (п. 2.1 Договору) (а.с.6-12).
Відповідно до умов Договору ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу кредит у розмірі 18000,00 гривень; строк кредитування/строк договору 30 днів; процентна ставка/день 0,250% (фіксована); комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 2700,0 гривень); дата надання кредиту 26.10.2024, дата повернення кредиту (останній день) 24.11.2024, денна процентна ставка/день 0,750%, проценти за понадстрокове користування Кредитом (його частиною) %/день 2,70%, пеня %/день 2,7%, орієнтовна реальна річна процентна ставка 1186,17%, орієнтовна загальна вартість кредиту 22050,00 гривень.
Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок кредиту, виходячи із строку фактичного користування кредитом та до повного погашення заборгованості за договором (п.2.5 Договору).
Відповідно до п. 7.1 Договору продовження строку кредитування здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права.
Згідно з п. 10.5.1 Договору, якщо сума кредиту, що надається позичальнику за Договором перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення Договору, користування кредитом понад встановлений Договором строк нараховуються Проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною) в розмірі, визначеному п. 2.2 Договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.
Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом (а.с.13).
27 березня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №27/03/25, відповідно до умов якого, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників (а.с.16), про що також був складений Акт прийому - передачі реєстру боржників №2 від 27 березня 2025 року (а.с.19).
Згідно з Додатковою угодою №1 від 27 березня 2025 року до Договору факторингу №27/03/25 від 27 березня 2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» узгодили загальну суму прав вимоги та суму грошових коштів, які фактор сплачує клієнтові у відсотках від основної суми заборгованості (а.с.18).
Платіжною інструкцією в національній валюті №682 від 31 березня 2025 року підтверджується факт сплати грошових коштів за відступлення права вимоги (а.с.20)
Відповідно до Реєстру боржників №2 від 27 березня 2025 року до Договору факторингу від 27 березня 2025 року №27/03/25, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 28785,46 гривень, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 15746,00 гривень, заборгованість за відсотками 1350,00 гривень, заборгованість за процентами за понадстрокове користування кредитом 8989,06 гривень, комісія за надання кредиту 2700,00 гривень (а.с.21).
Згідно з розрахунком заборгованості за Договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73265554 від 26 жовтня 2024 року, наданим ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідачу надано кредит 26 жовтня 2024 року в сумі 18000 гривень, з процентами за користування 0,25%, за понадстрокове користування кредитом - 2,7%. Таким чином, загальна заборгованість за договором станом на 27 березня 2025 року становить 28785,46 гривень, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 15746,40 гривень, заборгованість за відсотками 1350,00 гривень, заборгованість за процентами за понадстрокове користування кредитом 8989,06 гривень, комісія за надання кредиту 2700,00 гривень (а.с.22-23).
При цьому, з розрахунку вбачається, що відповідач 25.11.2024 частково сплатив заборгованість в сумі 2253,60грн.
Позивач, вказуючи на порушення його законних прав та інтересів, звернувся до суду за захистом таких з позовом про стягнення заборгованості.
ІV. Законодавство, що підлягає застосуванню, оцінка та мотиви суду
За правилами ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до положень ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.628, 629 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч.1 ст.638 ЦК України).
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст.638 ЦК України).
За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Відповідно до положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст.1055 ЦК України).
Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (надалі - Закону), згідно ст.3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).
За правилами ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Згідно із ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст.12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Суд установив, що 26 жовтня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73265554.
Вказаний кредитний договір укладений в електронній формі, підписаний за допомогою електронного підпису одноразовими ідентифікаторами (одноразовим паролем), наявний в матеріалах справи та досліджений судом.
З матеріалів справи вбачається і судом встановлено, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу кредит у розмірі 18000 гривень, а останній зобов'язався повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними, розмір відсотків 0,25%.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, що виникла внаслідок неналежного виконання ним зобов'язань за кредитним договором в сумі 28785,46 гривень, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 15746,40 гривень, заборгованість за відсотками 1350,00 гривень, заборгованість за процентами за понадстрокове користування кредитом 8989,06 гривні, комісія за надання кредиту 2700,00 гривень.
З розрахунку заборгованості ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» суд установив, що відсотки за користування кредитом нараховувалися до 24 листопада 2024 року, тобто в межами строку дії договору з відсотковою ставкою 0,25% за кожен день користування кредитом.
Як встановлено судом, відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за договором на загальну суму 2253,60 грн, що вказує на визнання ним боргу.
Верховний Суд у справі №127/23910/14-ц від 23.12.2020 р. зазначив: «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу». Тобто, внесення грошових коштів на рахунок кредитодавця є визнання ним боргу, відповідно до зазначеної позиції Верховного Суду, що, у свою чергу, фактично прирівнюється до підтвердження волевиявлення учасника справи на укладення договору. Адже без волевиявлення не існувало б потреби сплачувати заборгованість. З огляду на викладене, волевиявлення позичальника може підтверджуватись як підписанням договору, так і його діями (заповнення формуляра (заявки) на отримання кредиту, часткова або повна сплата заборгованості тощо).
Окрім того, за змістом положень пункту 11 частини першої статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», факторинг вважається фінансовою послугою.
Частина п'ята статті 5 вказаного Закону визначає, що фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та вказаного Закону.
Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За змістом статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Досліджені судом докази підтверджують, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» за своїми правовими статусами відносяться до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, а тому договір відступлення права вимоги на підставі статті 204 ЦК України є обов'язковими для виконання.
Також наявними у матеріалах справи доказами (зокрема, договором факторингу з додатковою угодою, актом прийому - передачі реєстрів боржників з витягами з останніх, платіжною інструкцією) підтверджується факт переходу права грошової вимоги від первісних кредиторів до ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73265554 від 26 жовтня 2024 року, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .
Отже, судом ураховується той факт, що ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на підставі договору факторингу від 27 березня 2025 року №27/03/25 відступлено право вимоги щодо відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» і таке відступлення відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.512 ЦК України.
З урахуванням викладеного, задоволенню підлягає вимога про стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою заборгованості в розмірі 15746,40 грн (з урахуванням часткової сплати заборгованості в розмірі 2253,60 грн) та 1350,00 грн. відсотків, нарахованих в межах строку кредитування.
Щодо заборгованості за процентами за понадстрокове користування кредитом в сумі 8989,06 гривень, судом зазначається наступне.
Відповідно до змісту пункту 10.5.1 якщо сума кредиту, що надається позичальнику за договором, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення Договору, користування кредитом понад встановлений Договором строк нараховуються Проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною) в розмірі, визначеному п. 2.2 Договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.
Варто відмітити, що 22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ(набрав чинності 24.12.2023) (далі - Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (п.п.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (п.п.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).
Відповідно до ч.5 ст.8 Закону3498-ІХ максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. При цьому, згідно з п.17розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22.04.2024 включно); - протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно).
Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Із системного аналізу вказаних вище норм слідує, що дія п.17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки є загальною для всіх договорів споживчого кредитування, які укладатимуться, починаючи з 24.12.2023; крім того в силу приписів п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3498-ІХ дія вказаного пункту поширюється і на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом 24.12.2023, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Таким чином, за договорами про споживчий кредит, які укладатимуться зі споживачами після 24.12.2023 (дати набрання чинності Законом № 3498-IX), а також за договорами строк кредитування за якими буде продовжено після 24.12.2023, денна процента ставка повинна розраховуватися на дату укладення (продовження) договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на дату укладання (продовження) такого договору.
Пунктом 9 частини першої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що у договорі про споживчий кредит зазначається денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов'язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит.
Так, з розрахунку заборгованості ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» вбачається, що відповідачу нараховані відсотки за понадстрокове користування кредитом в період з 25.11.2024 по 15.12.2024, тобто за 21 день.
За умовами договору (п.2.2 договору) визначено, що за користування кредитом понад встановлений у договорі строк нараховуються проценти в розмірі 2,70% за кожен день такого користування.
Разом з тим, оскільки договір був укладений сторонами 26.10.2024, тобто в період дії згідно з п.17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» то, на думку суду, правомірним буде нарахування відповідачу відсотків у розмірі 1% за кожен день такого користування, та становитиме в період з 25.11.2024 по 15.12.2024 - 3306,74 гривень (15746,40х1% х21 день).
Відтак, вимога позивача про стягнення процентів за понадстрокове користування кредитом в розмірі 8989,06 грн є протиправною та підлягає частковому задоволенню в розмірі 3306,74 грн.
Також, вирішуючи питання про стягнення комісії за надання позики в розмірі 2700,00 грн, суд зазначає наступне.
Зі змістом норм п.4 ч.1 ст.1,8, ч.1 ст.11, ч.5 ст.12 Закон України «Про споживче кредитування» передбачається право позичальника встановлювати в договорі комісію за обслуговування кредиту, розмежовуючи оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Згідно з п. 2.2.4. кредитного договору комісія за надання кредиту у фіксованому розмірі дорівнює 15 % від суми наданого кредииту, що у грошовому виразі складає 2700грн.
Отже, зазначена комісія є одноразово нарахованою платою позичальника позикодавцю за надання кредиту, яка нараховується в день видачі кредиту та в якості послуги є повністю наданою позивачем відповідачу. Також за змістом укладеного кредитного договору та заявленого позову відповідачу не нараховувалася комісія за обслуговування кредитної заборгованості, включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач періодично отримує.
На думку суду, лише умови договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемними згідно з частиною першою та другою статті 11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», проте наведені положення закону у даній справі не підлягають застосуванню через ініціювання позивачем до стягнення з відповідача одноразової комісії за надання кредиту. Із урахуванням наведеного, суд уважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача розмір одноразової комісії в сумі 2700,00 грн.
Зазначений висновок суду узгоджується із правовими позиціями, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі № 204/224/21.
Із урахуванням вищенаведеного, суд уважає, що право позивача на вільне володіння та користування належними йому грошовими коштами є частково порушеним і воно підлягає судовому захисту, а тому з відповідача необхідно стягнути фактично отриману суму кредитних коштів, борг за відсотками та комісії.
Також, суд уважає, що право позивача на майно у виді наданих у користування грошових коштів та процентів на них також захищається та практично гарантується ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки такі грошові кошти в автономному тлумаченні є майном фінансової установи, яке добровільно та у визначені строки не повертається іншою особою (відповідачем у даній справі).
Відтак з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №73265554 від 26 жовтня 2024 року в розмірі 23103,14грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 15746,50 гривень, заборгованість за відсотками з врахуванням визначеного договором строку кредитування 1350,00грн, заборгованість по відсотках за понадстрокове користування кредитом - 3306,74 грн., заборгованість за комісією - 2700,00 гривень.
Відповідно до норм закріплених у ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
За викладених фактичних обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
V.Розподіл судових витрат по справі
Оскільки позовні вимоги задоволені частково, на користь позивача підлягає стягненню 23103,14 грн кредитної заборгованості, що становить 80,26 % від суми пред'явленого позову, відповідно до частини першої статті 141ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви в сумі 2430 гривень 27 копійок (3028х80,26%:100%).
Керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 279, 280-289 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість з кредитним договором № 73265554 від 26 жовтня 2024 року в сумі 23103 (двадцять три тисячі сто три) гривні 14 копійок
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 2430 (дві тисячі чотириста тридцять) гривень 27 копійок сплаченого позивачем судового збору.
Відмовити в задоволенні решти частини позовних вимог.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ - 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 04 грудня 2025 року.
Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО