Справа № 293/1244/25
Провадження № 2-о/293/66/2025
24 листопада 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючої судді Проценко Л.Й.
секретаря судового засідання Ничипорук Н.А.
з участю заявниці ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи - територіальної громади села Сколобів в особі Хорошівської селищної ради Хорошівського району Житомирської області про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини
І. Зміст заяви
17.10.2025 ОСОБА_1 звернулась до Черняхівського районного суду Житомирської області з заявою про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. За змістом заяви просить встановити факт постійного проживання на час відкриття спадщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Житомирі Житомирської області за адресою: АДРЕСА_1 .
Свою заяву ОСОБА_1 обґрунтовує тим, вона проживала разом зі своїм недієздатним братом ОСОБА_2 , вели спільне господарство за її адресою в АДРЕСА_1 . Згідно рішення суду від 27.05.2016 вона була призначена його опікуном. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер.
Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Сколобівського старостинського округу площею 2,3970 га з кадастровим номером 1821184100:02:002:0200 та площею 2,5234 га з кадастровим номером 1821184100:02:002:0242.
15.10.2024 заявниця звернулась до в.о.завідувача Хорошівської державної нотаріальної контори державного нотаріуса Черняхівської державної нотаріальної контори Пилипчука В.І. із заявою про видачу свідоцтва про право власності на спадкове майно. Однак нотаріус виніс постанову, якою відмовив у видачі свідоцтва про прово на спадщину за законом у зв'язку з неприйняттям ОСОБА_1 спадщини у встановлений законом строк.
У зв'язку з цим заявниця звернулась до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання на час відкриття спадщини із ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ІІ. Процесуальні дії по справі та позиція учасників справи
Ухвалою від 22.10.2025 суд прийняв заяву до розгляду та відкрив провадження у справі в порядку окремого провадження. Судове засідання призначив на 12 год. 20 хв. 24.11.2025. Суд також задовольнив клопотання заявниці про витребування доказів та постановив витребувати у в.о. завідувача Хорошівської державної нотаріальної контори, державного нотаріуса Черняхівської державної нотаріальної контори Пилипчука В.І. належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної до майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.29).
18.11.2025 в.о.завідувача Хорошівської ДНК Пилипчук В.І. подав до суду повідомлення про те, що спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 не заводилась (а.с.33-34).
24.11.2025 в судовому засіданні ОСОБА_1 подану заяву підтримала, просила задовольнити. Вказала, що з 2002 року вона здійснювала догляд за своїм недієздатним братом ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Він проживав разом з нею без реєстрації за її адресою: АДРЕСА_1 .
Представник заінтересованої особи - територіальної громади с.Сколобів в особі Хорошівської селищної ради Житомирського району Житомирської області в судове засідання не з'явився, причини неявки до суду не повідомив. Будь-яких заперечень на заяву чи клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Про день та час розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.30).
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 суду показала, що заявниця є її матір'ю та вона проживає в с. Окілок Житомирського району по сусідству з ОСОБА_1 . Вказала, що померлий ОСОБА_2 був її дядьком. Він проживав разом з мамою, яка здійснювала за ним постійний догляд, з часу, колми померли дідусь з бабусею, тобто з 2002 року. У 2016 році мама офіційно оформила над ОСОБА_2 опікунство. Два роки тому він помер у лікарні в реанімації. Мама за ним доглядала, брила, мила, так як дядько був повністю недієздатним.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що вона є сусідкою заявниці і їй відомо, що десь з 2002 року ОСОБА_2 проживав з ОСОБА_1 , так як був недієздатним і вона здійснювала догляд за ним. ОСОБА_2 проживав з ОСОБА_1 до смерті в с. Окілок Житомирського району в будинку, за місцем проживання останньої.
ІІІ.Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин
Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 14.07.2023 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.11).
Згідно свідоцтв про народження та про укладення шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є рідними братом та сестрою (а.с.12-14).
Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності свідчать про те, що ОСОБА_2 є власником земельних ділянок: площею 2,3970 га з кадастровим номером 1821184100:02:002:0200 та площею 2,5234 га з кадастровим номером 1821184100:02:002:0242 (а.с.16,17).
Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 27.05.2016, справа №293/166/15-ц ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано недієздатним, встановлено над ним опіку та призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 його опікуном (а.с.18-19).
Із довідок Хорошівської селищної ради №226, №225 від 12.08.2024 вбачається, що ОСОБА_2 на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (до перейменування Володарсько-Волинського та Хорошівського району) Житомирської області. Разом із спадкодавцем ОСОБА_2 за цією адресою на день його смерті та протягом шести місяців після смерті ніхто не був зареєстрований та не проживав (а.с.20, 21).
Згідно довідки виконавчого комітету Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області №244 від 08.09.2025 ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживав без реєстрації за адресою своєї сестри ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 . За вище вказаною адресою вони дійсно проживали разом та вели спільне господарство (а.с.22).
Постановою в.о.завідувача Хорошівської державної нотаріальної контори В.Пилипчуком №559/02-31 від 15.10.2024 про відмову у вчиненні нотаріальної дії відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 брата ОСОБА_2 (а.с.23).
ІV.Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, висновки суду
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до абз.3 п.3 роз'ясень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч.2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.
Згідно з ч. 1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1ст.1269 ЦК України).
При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.
Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини.
Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов'язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Згідно роз'яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі своїм братом ОСОБА_2 в період з 2002 року та на день смерті останнього підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами та показами свідків.
Даний факт, за встановленням якого звертається заявниця має юридичне значення, оскільки визначає її право спадкування і інакше, як у судовому порядку не може бути встановлений, тому вимоги заявниці ОСОБА_1 слід задовольнити.
Керуючись статтями ст.ст. 12, 81, 141, 259, 264-265, 273, 293, 315, 354, 355 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи - територіальної громади села Сколобів в особі Хорошівської селищної ради Хорошівського району Житомирської області про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , з 2002 року.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Відомості про учасників справи.
Заявник:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
РНОКПП НОМЕР_2 ,
Місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_3 .
Заінтересована особа:
Територіальна громада с.Сколобів в особі Хорошівської селищної ради, ЄДРПОУ 04344587 ,
Місце знаходження: Героїв України, 1, селище Хорошів, Житомирський район, Житомирська область, 12102.
Повний текст рішення суду складено 04.12.2025.
Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО