Справа №293/1486/25
Провадження №1-кп/293/240/2025
04 грудня 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у порядку спрощеного провадження в залі судових засідань в с-щі Черняхові за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025065610000259 від 04.11.2025 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с-ща Черняхів, Черняхівського району Житомирської області, освіта середня, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України
І. Формулювання обвинувачення, встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
02.10.2025 близько 22 години 00 хвилин ОСОБА_3 перебував біля приміщення магазину «Сите Головине» по вул.Квітнева, 2Б в селищі Головине Житомирського району, Житомирської області, де у нього на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник конфлікт з ОСОБА_4 , під час якого у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень останньому.
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 в зазначений день та час, перебуваючи у вказаному місці, завдав ОСОБА_5 один удар кулаком правої руки в область носа. Внаслідок удару ОСОБА_4 втратив рівновагу та впав на землю. У момент, коли потерпілий піднімався, ОСОБА_3 повторно завдав йому один удар кулаком правої руки в область верхньої губи зліва.
Внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_3 умисно спричинив ОСОБА_4 тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому кісток спинки носа, забійної рани слизової верхньої губи зліва, які відносяться до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Своїми умисними діями, які виразилися у спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.2 ст.125 КК України.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні надійшов до суду з наступними матеріалами:
-клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні;
-заявою ОСОБА_3 щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, відповідно до положень ст.302 КПК України;
-заявою потерпілого ОСОБА_6 про згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні;
-матеріалами досудового розслідування №12025065610000259 від 04.11.2025;
-розписками обвинуваченого ОСОБА_3 , його захисника ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_6 про отримання обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування та копій матеріалів дізнання.
Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального правопорушення без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Із заяви ОСОБА_3 , яка складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_7 , щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, відповідно до положень ст. 302 КПК України судом встановлено, що ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, відповідно до правил, передбачених ст. ст. 381-382 КПК України.
Із заяви потерпілого ОСОБА_4 про згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні вбачається, що він згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України знайшла своє підтвердження.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст.125 КК України, як спричинення умисного легко тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я потерпілому ОСОБА_4 .
Відповідно до вимог ч.2 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.125 КК України є кримінальним проступком.
З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали обвинувального акту та матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України знайшла своє підтвердження і доведена повністю поза розумним сумнівом.
Відповідно до частини 4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
ІІ. Мотиви призначення покарання.
Відповідно до змісту ст. ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.
При призначенні покарання ОСОБА_3 суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України є кримінальним проступком; наявність обставини, яка пом'якшує покарання обвинуваченого та відсутність обставин, які його обтяжують; дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року у справі N1-33/2004 покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного; покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи. Обмеження конституційних прав обвинуваченого повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям.
Водночас, суд звертає увагу на те, що мета покарання, зокрема, виправлення засудженого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень, може бути досягнута лише тоді, коли кримінальне покарання буде для засудженого важким, але у той же час реальним щодо його виконання.
Враховуючи вищевикладене, керуючись принципом гуманізму та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в межах санкції ч.2 ст.125 КК України. Суд вважає, що дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Підстав для застосування іншого виду покарання, передбаченого санкцією статті, суд не знаходить. Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.
ІІІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Цивільний позов по даному кримінальному провадженні не заявлений.
Речові докази відсутні.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не застосовувався та підстав передбачених ст. 177, 178 КПК України для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не убачає.
Арешт на майно не накладався.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.
Керуючись ст. ст.302, 368-371, 373-374, 381, 382, 395 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України, копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Головуюч суддя ОСОБА_8