Справа № 291/1436/25
Провадження №2/291/799/25
іменем України
04 грудня 2025 року селище Ружин
Суддя Ружинського крайонного суду Житомирської області Митюк О.В. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Ружинська державна нотаріальна контора Житомирської області, про встановлення юридичного факту та визнання права власності на спадкове майно,-
03 грудня 2025 року представник позивача, яка діє в інтересах позивача, звернулася до Ружинського районного суду Житомирської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Ружинська державна нотаріальна контора Житомирської області, про встановлення юридичного факту та визнання права власності на спадкове майно.
Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України ( далі ЦПК України).
Так в матеріалах позовної заяви відсутня ціна позову щодо вимог майнового характеру.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.
Вартість нерухомого майна в судовому порядку визначається суб'єктами оціночної діяльності, які отримали дозвіл на її здійснення в установленому законом порядку.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про оцінку землі» суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є:
органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, заінтересовані у проведенні оцінки земельних ділянок;
юридичні особи - суб'єкти господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, що мають у своєму складі оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок (у частині виконання робіт з експертної грошової оцінки земельних ділянок);
фізичні особи - підприємці, які отримали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок (у частині виконання робіт з експертної грошової оцінки земельних ділянок);
фізичні та юридичні особи - розробники документації із землеустрою згідно із Законом України"Про землеустрій" (у частині виконання робіт з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок).
Під дійсною вартістю майна, як зазначено у п. 12 а Постанови Пленуму Верховного Суду України N 20 від 22 грудня 1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").
Відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про оцінку земель", грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки.
Згідно зі ст. 18 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про оцінку земель", Експертна грошова оцінка земельних ділянок проводиться суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього Закону, Закону України "Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні", а також інших нормативно-правових актів та норм і правил.
Як визначено ст. 20 Закону України "Про оцінку земель", за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Позивачем в позовній заяві не вказано ціну позову щодо вимог майнового характеру, та не надано належних доказів підтвердження ціни позову.
Тобто в матеріалах позовної заяви відсутні докази, що підтверджують реальну вартість спірного майна на момент пред'явлення позову, тобто станом на 2025 рік.
Таким чином, позивачу необхідно зазначити та підтвердити ціну позову, яка має відповідати саме дійсній (ринковій) вартості нерухомого майна.
Визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Згідно п. 23 Постанови №7Пленуму ВерховногоСуду України«Про судовупрактику усправах проспадкування» від30травня 2008року - свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину (яка згідно п. 24 повинна бути у вигляді обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину) особа може звернутись до суду в порядку позовного провадження.
Згідно приписів глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України №296/5 від 22.02.2012, нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, що при розгляді справ про спадкування суди мають звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Враховуючи зазначене, право звернення до суду за правилами позовного провадження з метою захисту порушеного права на спадщину настає у спадкоємця тільки у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року, справа N 2-390/2006.
Однак в матеріалах справи наявна постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з тим, що у документах, які підтверджують родинні відносини наявні розбіжності, що в свою чергу унеможливлює підтвердження родинних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .
Однак в матеріалах справи відсутня постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/3 частини земельної ділянки.
Вищенаведені недоліки заяви унеможливлюють відкриття провадження у справі.
Частиною першою статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З врахуванням вищенаведеного, позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, керуючись ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Ружинська державна нотаріальна області, про встановлення юридичного факту та визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху, надавши представнику позивача строк для усунення зазначених недоліків у мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає, зазначені в ухвалі недоліки, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ружинського районного суду
Житомирської області О. В. Митюк