Справа № 288/1616/25
Провадження № 2/288/829/25
02 грудня 2025 року селище Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Зайченко Є. О.,
з участю секретаря судових засідань - Корнієнко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором, в якому вказує, що 15 серпня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (далі - позикодавець/товариство) та відповідач уклали договір про надання фінансових послуг № 101358242 (далі - Договір).
Згідно п. 1.1. договору, товариство зобов'язалося надати позичальникові грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2 Договору, яка складає 15000 гривень, а позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов'язання в повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.
На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 15000 гривень.
Дана обставина підтверджується квитанцією ID платежу: 17348822596. Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» 15 серпня 2021 року перераховано кошти в розмірі 15000.00 гривень, згідно договору 101358242 на картку 414962*32 /а.с.23/.
Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.
Таким чином, договір укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. 3, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 ЦК України).
30.11.2021 було укладено договір № 30-11-65 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 101358242.
10.03.2023 було укладено договір № 10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 101358242.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 101358242.
Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.
Не виконуючи належним чином зобов'язання за договором, відповідач порушив норми законодавства та умови укладеного договору.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 101358242 від 15.08.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 131775.00 грн, з яких:
-Заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) -15000.00 грн.
-Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -115125.00 грн.
-Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн.
-Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн.
-Заборгованість за комісіями - 1650.00 грн.
- Інфляційні збитки - 0.00 грн.
- Нараховані 3% річних -0.00 грн.
Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 114525.00 , з яких:
- Заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 15000.00 грн.
- Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 97875.00 грн.
- Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн.
- Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн.
- Заборгованість за комісіями - 1650.00 грн.
- Інфляційні збитки - 0.00 грн.
- Нараховані 3% річних -0.00 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Кредитним договором №101358242 від 15.08.2021 року в розмірі 114525.00 гривень, витрати на сплату судового збору в розмірі 2422.40 гривень та понесені витрати на правову допомогу в розмірі 25000.00 гривень. Розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечують.
Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження по даній справ із викликом (повідомленням) сторін.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи належним чином повідомлений.
Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
23 жовтня 2025 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» за договором про споживчий кредит №101358242 від 15.08.2024 відмовити в повному обсязі, просив розгляд справи проводити без його участі.
29 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» надійшла відповідь на відзив, в якому він просить продовжити строк, долучити до матеріалів справи дану відповідь на відзив, позовну заяву задовольнити в повному обсязі.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів.
Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно з вимогами статтями 274-279 ЦПК України.
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази в сукупності, дійшов наступного висновку.
В анкеті-заяві на кредит №101358242 від 15 серпня 2021 року, зазначено особисті дані позичальника ОСОБА_1 та умови кредитування.
З матеріалів справи слідує та сторонами не оспорюється, що 15 серпня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» далі - товариство та ОСОБА_1 (далі - позичальник, разом - сторони), укладено Договір про надання фінансових послуг № 101358242, з якого вбачається, що за цим договором. товариство зобов'язалося надати позичальникові грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору, яка складає 15000 гривень, а позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов'язання в повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається на строк, зазначений у заяві -анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід'ємною його частиною. Орієнтовний строк повернення кредиту - 30 днів з 15.08.2021. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 14.09.2021. ти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі - процентна ставка), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів. Загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 7275.00 грн. в грошовому виразі та 12,184.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 22275.00 гривень. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань. Комісія за надання кредиту: 1650.00 грн., яка нараховується за ставкою 11.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом: 5625.00 грн., які нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксована. /а.с. 89-97, 127/
Розділом 2 Договору встановлено, що позичальник сплачує Кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2. Договору, в термін (дату) вказаний в п.1.4. У випадку якщо Позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п.1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п.1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п.1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3 Договору. Нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору. Проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п.1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п.1.3, запропонована Позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 Договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6. Договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов'язань Позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах Позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п.1.6 та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 Договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено Товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди Позичальника.
Вказаний кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом.
В паспорті споживчого кредиту № 101358242, який є додатком № 2 до Договору про споживчий кредит № 101358242 від 15 серпня 2021 року, товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» надано інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту. /а.с.145/
Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту, матеріали справи не містять.
Згідно довідки про ідентифікацію, товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 101358242 від 15.08.2021 ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор U44395; дата відправки ідентифікатора позичальнику 15.08.2021; номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор +380959400874. /а.с.22/
Згідно відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 101358242 з ОСОБА_1 , наданого ТОВ «Мілоан», загальний борг становить - 61275.00 гривень, а саме: - 15000.00 гривень заборгованість за тілом кредиту; - 50625.00 гривень заборгованість по процентам; - 1650.00 гривень заборгованість по комісії. /а.с.24-26/
Відповідно до розрахунку заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» (кр.дог. №101358242 ) станом на 10 березня 2023 року, виданого ТОВ «Вердикт Капітал», загальна сума станом на дату розрахунку 10.03.2023 року - 131775.00 гривень, нараховані відсотки за період 30.11.2021 - 23.02.2022 становлять 115125.00 гривень. Відсоткова ставка - 5 % денних. /а.с. 56/
Як вбачається з розрахунку, виданого ТОВ «Коллект Центр», боржник ОСОБА_1 , номер договору № 101358242 дата надання кредиту 15.08.2021, відсоткова ставка за користування кредитом 5% денних, розрахунок станом на 09 вересня 2025 року, загальна заборгованість за договором складає 131125.00 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 15000.00 гривень; заборгованість за відсотками - 115125.00 гривень: заборгованість за комісією - 1650.00 гривень.
Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 114525.00 гривень, з яких: - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 15000.00 гривень - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 97875.00 гривень - заборгованість за комісіями - 1650.00 гривень.
Згідно Правил надання фінансових кредитів товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» регламентують єдиний порядок надання фінансових кредитів товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - Товариство), як виключного виду його діяльності та єдиної фінансової послуги, що надається Товариством, визначають порядок і умови укладення кредитних договорів, загальні права та обов'язки сторін договору, правила обліку та порядок зберігання кредитних договорів та інших документів, пов'язаних з наданням фінансових послуг Товариством, порядок доступу споживачів фінансових послуг до документів та іншої інформації, пов'язаної з наданням фінансових послуг Товариством, а також регулюють інші питання вказані у цих Правилах. /а.с.13-21/
Згідно Договору Факторингу № 30-11-65 від 30 листопада 2021 року укладеного між ТОВ «МІЛОАН» далі - клієнт та ТОВ «Вердикт Капітал» далі- фактор, разом - сторони, за цим договором клієнт - первісний кредитор зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 65369380.75 гривень, а фактор зобов'язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками. Відповідно до умов цього договору фактор набуває права на всі суми, які він одержить на виконання вимог від боржників, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані фактором суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. За цим договором фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх грошових зобов'язань за договорами про надання фінансових послуг, право вимоги за якими передається. Фактор має право здійснювати наступне відступлення прав вимоги будь-якій третій особі. /а.с. 98-106/
Згідно Акту приймання - передавання Реєстру боржників за Договором Факторингу № 30-11-65 від 30.11.2021 року, ТОВ «МІЛОАН» (далі - Клієнт) передав, а ТОВ «Вердикт Капітал» (далі - Фактор)прийняв Реєстр боржників кількістю 3063 штук, після чого, з урахуванням умов Договору Факторингу № 30-11-65 від 30.11.2021 року, від Клієнта до Фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. /а.с. 116/
Як вбачається з договору № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 березня 2023 року, укладеного між ТОВ «Вердикт Капітал» надалі - первісний кредитор та ТОВ «Коллект Центр» надалі - новий кредитор, разом - сторони, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках № 1 та № 3 до цього договору (надалі - реєстр боржників), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором.
Згідно Акту прийому - передачі Реєстру боржників за Договором № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 року, первісний кредитор ТОВ «Вердикт Капітал» передав, а новий кредитор ТОВ «Коллект Центр» прийняв Реєстр боржників боржників кількістю 29141. /а.с. 122/
Відповідно до Реєстру боржників до Договору № 10-01/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 року, в списку під № 17733 вказаний ОСОБА_1 , номер договору № 101358242, загальна сума заборгованості 131775.00 гривень, сума виданого кредиту 15000.00 гривень. /а.с. 88/
Згідно Реєстру боржників до Договору № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 року, виданого ТОВ «Коллект Центр», в списку боржників під номером 17733 вказаний ОСОБА_1 , номер договору № 101358242, загальна сума заборгованості 131775.00 гривень. /а.с. 74-88/
Як вбачається з Статуту, Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань, ТОВ «Коллект Центр» є юридичною особою зареєстрованою в передбаченому Законом порядку. /а.с. 122,124/
Частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Згідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статей 527, 530 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок у встановлений договором строк.
В силу вимог статті 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Керуючись ст.ст. 509, 510 ЦК України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Положенням статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Проте відповідачем на даний час зобов'язання щодо погашення вказаної заборгованості за кредитним договором не виконуються.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно положень статей 3, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно частини другої статті 517 ЦК України, боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Тлумачення статті 516 ЦК України, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічний висновок зроблено і Верховним Судом України. Зокрема, в постанові Верховним Судом України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 вказується, що «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним».
Отже, виходячи з вищевказаного, суд приходить до висновку про необов'язковість згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів, що не позбавляє сторін права додатково врегулювати порядок зміни кредитора в договорі.
Згідно статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно часини 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно- цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. З Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно частини другої статті 1050 ЦК України встановлено що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку проте, що ОСОБА_1 не виконав своїх зобов'язань за договором про споживчий кредит № 101358242 від 15.08.2021, не повернув отримані в якості кредиту кошти, а тому з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», слід стягнути заборгованість по тілу кредиту в розмірі 15000.00 гривень.
Разом з тим, суд не погоджується із розрахунком позивача в частині розміру нарахованих відсотків за користування кредитними коштами за договором про споживчий кредит №101358242 від 15.08.2021, виходячи з наступного.
Статтею 251ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Відповідно до статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
15 серпня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансових послуг № 101358242, з якого вбачається, що сума кредиту становить 15000.00 гривень. Кредит надається строком на 30 днів з 15.08.2021. Термін повернення кредиту та процентів за користування кредитом: 14.09.2021.
Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження здійснення пролонгації строку договору.
Суд звертає увагу на додану до позову відомість ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення, з якої убачається, що саме до 14.09.2021 року ТОВ «Мілоан» нараховувало проценти за користування кредитом, загальний розмір яких склав 5625.00 гривень.
При визначенні розміру відсотків, які підлягають стягненню з відповідача за кредитним договором, судом враховано, що відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, що узгоджується з висновками викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 року, у справі 910/4518/16.
Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов'язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.
Відтак, надані позивачем витяги з реєстру боржників до договорів факторингу не можуть вважатися належними доказами наявності заборгованості за процентами саме у тому розмірі, у якому їх просить стягнути позивач.
А відтак, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками нарахованими поза межами строку кредитування задоволенню не підлягають, сума до стягнення відсотків складає 5625.00 гривень.
Також суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованості за комісією в розмірі 1650.00 гривень за договором про споживчий кредит № 101358242 від 15.08.2021, оскільки така вимога не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та досліджених доказах по справі.
Керуючись положеннями ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 07 червня 2023 року у справі № 686/14530/15 (провадження № 61-13299св22), в якій суд касаційної інстанції зауважив, що оскільки сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит в даному випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, у зв'язку з чим підстави для нарахування банком комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником).
Таким чином, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за комісією за договором, укладеним із ТОВ «Мілоан», належить відмовити, оскільки за умовами кредитного договору така комісія встановлювалась позикодавцем саме за надання кредиту як фінансового інструменту (п. 1.5.1 кредитного договору).
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першою статті 81 Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 89 Цивільного Процесуального Кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача судових витрат, суд зазначає наступне.
Представник позивача при зверненні до суду також просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу.
Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічні висновки викладені Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, провадження № 61-21442св19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, провадження № 61-21197св19, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, провадження № 61-44217св18, від 14 вересня 2021 року у справі № 204/6564/19, провадження № 61-1970св21, від 09 листопада 2021 року у справі № 648/2776/20, провадження № 61-7641св21.
До матеріалів справи додано Договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року /а.с. 133-137/, укладений між ТОВ «Коллект Центр» надалі - клієнт та адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» надалі - адвокатське об'єднання, Заявку про надання юридичної допомоги № 1566 від 01 серпня 2025 року /а.с. 143/ та Витяг з Акту № 13 про надання юридичної допомоги від 31.08.2025 року./а.с. 144/
Як вбачається з Витягу з Акту № 13 про надання юридичної допомоги від 30 травня 2025 року, погоджено надання наступних правових послуг адвокатським об'єднанням товариству у відповідності до заявок на надання юридичної допомоги за наступним списком: 1.2. послуга - надання усної консультації з вивченням документів, одиниця виміру - година, кількість - 2, вартість одиниці виміру - 2000, ціна - 4000 гривень; 3.13. - послуга - підготовка пропозицій, одиниця виміру - година, кількість - 3 вартість одиниці виміру - 2000, ціна - 6000 гривень; 3.1. послуга - складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, одиниця виміру - година, кількість - 5, вартість одиниці виміру - 3000, ціна - 15000 гривень./а.с. 144/
Велика Палати Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 вказала, що «при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу».
Також у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару інша сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Аналогічні висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується зі статтею 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
При цьому, для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, пункт 268; рішення ЄСПЛ від 28 липня 1999 року у справі «Ботацці проти Італії», заява № 34884/97, пункт 30).
Згідно з частинами першою та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на вказане, взявши до уваги складність справи, обсяг наданих адвокатом позивачу послуг та витрачений адвокатом час на надання таких послуг, Відповідач скористався своїм правом заявити клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правничу допомогу в сумі 25000.00 гривень не відповідають критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, відповідності конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідності процесуальних дій тощо, а також з огляду на часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про стягнення з Відповідача витрат на правову допомогу в сумі 5000.00 гривень.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 436.25 гривень (2422.40 гривень (розмір судових витрат) х 20625.00 гривень (розмір задоволених позовних вимог) /114525.00 гривень (розмір заявлених позовних вимог).
Керуючись статтями 1, 3, 12, 207, 509, 525-527, 530, 598-599, 610 - 612, 615, 625, 626, 629, 633, 634, 638, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 130, 133, 141, 211, 223, 258, 259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України; суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоро - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (місцезнаходження: (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ: 44276926) заборгованість за Договором про надання фінансових послуг № 101358242 від 15 серпня 2021 року в розмірі 20625.00 гривень, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 15000.00 гривень; заборгованості за відсотками - 5625.00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (місцезнаходження: (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ: 44276926) сплачений судовий збір у розмірі 436.25 гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 5000.00 гривень.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду Є. О. Зайченко