Справа № 286/3677/25
03 грудня 2025 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Вачко В. І. ,
з секретарем судового засідання Щипською І.О.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Словечанської сільської ради про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування , -
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , звернувся в суд з позовом до Словечанської сільської ради, що знаходиться за адресою: с.Словечне Коростенського району Житомирської області, вул.Поліська, 9, в якому просить визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства «Прогрес» с.Нові Велідники Нововелідницької сільської ради Овруцького району Житомирської області, площею 1,62 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості), вартістю 4273 грн., мотивуючи зокрема тим, що нотаріусом йому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії щодо оформлення спадщини у зв'язку з непред'явленням правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Сторони в судове засідання не з'явились. Позивач у позові просив здійснити розгляд у його відсутність. Відповідач подав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, проти задоволення позову не заперечує.
Враховуючи, що неявка учасників справи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, керуючись нормами ст.223 ЦПК України, суд здійснює розгляд справи за відсутності її учасників.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , який доводиться позивачу ОСОБА_1 батьком, що підтверджується копіями повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 .
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне йому майно та майнові права, зокрема право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства «Прогрес» с.Нові Велідники Нововелідницької сільської ради Овруцького району Житомирської області, площею 1,62 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості), вартістю 4273 грн., щодо якої був виданий сертифікат про право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0113711 за № 615 від 05.11.1997 року згідно розпорядження Овруцької РДА від 05.05.1997 року № 152. Вказані обставини підтверджуються листами відділу № 3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 03.10.2025 року № 2948/35-25 від 08.10.2025 року № 2995/35-24.
Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, вказаний кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 01.01.2004 року; щодо цивільних правовідносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Як випливає із змісту ст.548 ЦК УРСР 1963 року, спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту її відкриття (яким є день смерті спадкодавця) лише в тому разі, якщо вона прийнята спадкоємцем.
Статтею 549 ЦК УРСР 1963 року визначено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини у встановлений законодавством термін.
Відповідно до ст.529 Цивільного Кодексу УРСР 1963 року, спадкоємцем за законом першої черги померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 є його син ОСОБА_1 , який прийняв спадщину, фактично вступивши у володіння та управління спадковим майном, оскільки після смерті батька протягом шести місяців підтримував належний стан його домогосподарства, доглядав за будинком, зробив ремонт, користувалася речами покійного, що підтверджується довідкою Нововелідницького старостинського округу № 8 Словечанської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 15.08.2025 року № 1460.
Проте державним нотаріусом Овруцької державної нотаріальної контори Кулініч О.Д. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.10.2025 року за № 2041/02-31, якою позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай), оскільки ним не надано правовстановлюючого документу на земельну частку (пай).
Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.
Згідно з пунктами 1, 2 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 «Про порядок розпаювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) (п.1). Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними (п.2).
Згідно з пунктом 5 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.
Статтею 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: - свідоцтво про право на спадщину; - рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Згідно з ст.1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.
Як роз'яснив Верховний суд України у п.11 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року (561-12), Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 (720/95) «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та відповідні норми ЦК УРСР (1540-06). У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року (2768-14) сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Статтею 5 Земельного кодексу України 1990 року, який був чинний на момент виникнення у спадкодавців права на отримання земельної частки (паю), було передбачено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу. Право на земельну частку може бути передано у спадщину в порядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо успадкування майна, та статутом відповідного колективного підприємства.
Згідно з ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Частиною 5 ст.1268 ЦК України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця (ч.2 ст.1220 ЦК України). Відповідно до ст.131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі успадкування. Згідно з ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Тобто, до складу спадщини ввійшли також права спадкодавця на земельну частку (пай), правовстановлюючий документ щодо якого був виданий, але не зберігся, що перешкоджає позивачу оформити спадщину та порушує його законні права.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх невизнаних прав. У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, зокрема якщо це право не визнається іншою особою.
На підставі викладеного за позивачем слід визнати право на спадові майнові права.
Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Тому керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 223, 258, 259, 263-265, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства «Прогрес», с.Нові Велідники Нововелідницької сільської ради Овруцького району Житомирської області, площею 1,62 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості), вартістю 4273 грн., що належало ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з сертифікатом про право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0113711 за № 615 від 05.11.1997 року.
Судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 03.12.2025 року.
Суддя: В. І. Вачко