Справа № 283/1356/25
Провадження №1-кп/283/241/2025
04 грудня 2025 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , його захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.04.2025 за № 12025060510000104 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, вдівця, раніше не судимого, особу з інвалідністю 3 групи внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, учасника бойових дій, на утриманні має неповнолітню дитину,
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
05.04.2025 близько 20 години ОСОБА_5 разом із дружиною - ОСОБА_7 , скориставшись послугами таксі, їхали з м. Малина Коростенського району Житомирської області до с. Федорівка, Коростенського району, Житомирської області. Під час поїздки в автомобілі між ними виник словесний конфлікт на побутовому підґрунті.
Не доїжджаючи близько 200 м до с. Федорівка по автодорозі сполученням «Федорівка -Гранітне», водій таксі ОСОБА_8 зупинив автомобіль та ОСОБА_5 за одяг витягнув з автомобіля свою дружину ОСОБА_7 .
Після цього конфлікт продовжився на дорозі, під час якого ОСОБА_7 розвернулася спиною до ОСОБА_5 , який у свою чергу, діючи з необережності, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків для життя та здоров'я своєї дружини, ОСОБА_7 , які повинен був і міг передбачити, застосувавши фізичну силу, штовхнув ОСОБА_7 обома руками в спину, внаслідок чого остання впала на асфальтоване покриття правою стороною обличчя та отримала тілесні ушкодження у вигляді: подряпин (ссадин) обличчя та правого колінного суглобу, а також крововиливу під м'які тканини голови потиличної ділянки та крововиливу під тверду мозкову оболонку в лівій скроневій ділянці загальним об'ємом до 100 мл, крововиливу під м'яку мозкову оболонку в правій скроневій ділянці, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя в момент їх спричинення.
Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_7 померла.
Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 надав показання про те, що він 05 квітня 2025 року приїхав у м. Малин до дружини. Зустрівся з нею в парку, біля школи №1. В парку вони відпочивали з 9 до 12 години. Дружині було на похмілля, тому він пішов у магазин та придбав 0,25 л коньяку, який вони разом випили. Потім ще купив 0,25 л коньяку, який також вони випили разом. Потім разом поїхали на маршрутці на вокзал, де пішли відпочивати у кафе. Там відпочивали приблизно до 19 години, також вживали спиртне. Потім сіли в таксі, спочатку дружина вирішила їхати додому, на вул. Володимирську. Потім обвинувачений запропонував дружині поїхати до нього в с. Федорівку, оскільки вона була дуже п'яна. Дружина погодилась і вони на таксі поїхали у с. Федорівку. На Щебзаводі водій на прохання обвинуваченого зупинився біля магазину і обвинувачений купував слабоалкогольні напої, які він та дружина пили по дорозі. Потім ОСОБА_7 заснула в машині таксі, а коли не доїжджаючи с. Федорівка вона прокинулася, то безпричинно почала конфліктувати, ображати обвинуваченого. ОСОБА_5 попросив таксиста зупинитись раніше, щоб по дорозі додому вигуляти собаку, яка була з ними. Він взяв потерпілу за одяг та допоміг вийти з авто, бо вона сказала, що не хоче виходити. Коли вийшли з таксі, то ОСОБА_7 продовжувала конфліктувати, ображати обвинуваченого, вдарила собаку. Потім сказала, що піде у м. Малин, на що обвинувачений заперечував. Потерпіла повернулася до обвинуваченого спиною і стала йти. Обвинувачений в цей момент в пориві агресії на її образи штовхнув її руками в спину, внаслідок чого ОСОБА_7 впала на асфальт, обличчям донизу, була у свідомості, але не могла підвестися, бо була дуже п'яна. Через те, що було темно, обвинувачений не бачив на потерпілій тілесних ушкоджень. Через декілька хвилин поруч проходили хлопці. Обвинувачений їх покликав та попросив допомогти довести ОСОБА_7 до квартири. Один з хлопців пішов та взяв тачку. Разом з хлопцями обвинувачений погрузив потерпілу в тачку та повезли до будинку. Один з хлопців потім допоміг обвинуваченому завести потерпілу у квартиру та покласти на ліжко. Потім обвинувачений роздягнув потерпілу, оскільки на одязі був бруд, а також на обличчі. Крові на потерпілій він не помітив. Він витер бруд з обличчя. Обвинувачений пішов у магазин по сигарети, повернувся додому близько 22 години. Потерпіла спала. Він роздягнувся, ліг поруч з дружиною та заснув. Прокинувся приблизно о 3 годині ночі і відчув, що тіло потерпілої холодне. Побачив, що у потерпілої з рота пішла кров, яку він витер. Приблизно годину намагався розбудити її. На обличчі потерпілої, там, де ввечері був бруд, з'явились синці. О 5 годині ранку пішов до своєї матері та повідомив, що з дружиною щось не так. Мати з вітчимом прийшли до квартири. Мати поміряла тиск потерпілій і сказала, що швидку викликати вже пізно. Викликали поліцію. Близько 6 години ранку приїхала поліція, а потім швидка. Тіло забрали в морг. Обвинувачений зауважив, що конфлікти між ним та дружиною були і раніше, все через алкоголь, яким вони обоє зловживали. Дуже жалкує через те, що сталося. На похорони дружини дав потерпілій ОСОБА_4 3000 грн, а потім ще 15000 грн в рахунок витрат на поховання.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 надала показання про те, що близько 6 години 06.04.2025 їй зателефонував невідомий номер. Телефонувала мати обвинуваченого та повідомила, що ОСОБА_7 померла. Потерпіла зібралася і поїхала в с. Федорівка. Не доїжджаючи, знову зателефонувала матір обвинуваченого і повідомила, що тіло забрали в морг. Потерпіла поїхала в морг. Там побачила, як привезли тіло матері. Також туди приїхав і ОСОБА_5 . Після того вона з обвинуваченим не спілкувалася, займалася організацією поховання матері. Наступного дня зустрілася з обвинуваченим біля моргу, він перевів 2000 грн. Через три тижні після похорону поліція віддала їй телефон матері, в якому вона побачила, що 05.04.2025 з її телефону були дзвінки на номер 101, 102, а також о 22 годині 30 хвилин на номер ОСОБА_5 . У «Галереї» телефону виявила чотири фотографії матері, зроблені 05 квітня близько 22 години, на яких зафіксовано, як матір лежить на ліжку брудна, на обличчі кров. Через місяць після похорону зателефонував обвинувачений та виявив ініціативу відшкодувати половину витрат на поховання. Компенсував 15000 грн та обіцяв допомагати, бо у ОСОБА_7 залишились старі батьки з інвалідністю. Потерпіла зазначила, що її матір та обвинувачений одружились у 2022 році. Вона не була близькою з матір'ю, через прихильність матері до вживання алкоголю, однак знала, що обвинувачений бив ОСОБА_7 . Так, восени 2024 року обвинувачений зламав щелепу ОСОБА_7 , вона була у лікарні. Після цього проживала з батьками в м. Малині. Але обвинувачений часто до неї приходив, приносив випивку, це негативно впливало на стан батьків потерпілої ОСОБА_7 . Від сусідів часто звучали нарікання, що обвинувачений бив ОСОБА_7 у під'їзді. Обвинувачений у стані сп'яніння дуже агресивний, неодноразово висловлював погрози, тому вона не бажає висловлювати свою позицію щодо покарання, щоб уникнути помсти з боку обвинуваченого, однак просить призначити справедливе і законне покарання. В судових дебатах потерпіла зауважила, що не має принципової позиції щодо призначення обвинуваченому покарання, пов'язаного з реальним позбавленням волі.
Допитаний свідок ОСОБА_8 повідомив, що надає послуги таксі. Точну дату і час не пам'ятає, коли він був на вокзалі у м. Малині, до нього підійшли чоловік і жінка, тримаючись під руки. Чоловік попросив відвезти жінку на «Прожектор». Коли під'їхали до будинку, жінка спочатку вийшла з авто, а потім сіла назад. Чоловік сказав їхати на Опитне. По дорозі, на Щебзаводі, чоловік попросив зупинитись біля магазину. Чоловік пішов у магазин та купив 2 пляшки слабоалкогольного напою. По чоловіку не було помітно стану алкогольного сп'яніння, а жінка була «сильно випивша». Під час поїздки вони між собою спілкувались, це не можна було назвати сваркою. Жінка сиділа позаду та від Щебзаводу задрімала. Чоловік попросив висадити їх біля другого заїзду. Коли зупинились, то жінка почала кричати: «Я не поїду, вези мене назад». Обвинувачений допоміг вийти жінці з машини, силою не тягнув. Він її притримував, а потім вона лягла на узбіччі на траву. Коли він висадив обвинуваченого та потерпілу, то на вулиці було ще видно, але було вже ближче до вечора. Дорога зайняла по часу хвилин 30. На той час свідок на жінці не бачив жодних тілесних ушкоджень.
Свідок ОСОБА_9 повідомив суду, що на початку весни, точної дати не пам'ятає, увечері, в період часу з 19 по 21 годину, він з друзями повертався з місцевості «Березина», що біля дослідної станції. Хтось покликав: «Йдіть сюди». По голосу був чоловік. Підійшли. На дорозі стояв чоловік в нетверезому стані, а жінка лежала, обличчям на асфальті. Чоловік попросив допомогти довести жінку. Почали запитувати у чоловіка, що трапилось із жінкою, можливо треба викликати поліцію. Однак обвинувачений сказав, що вже телефонував і його «послали». ОСОБА_5 сказав, що жінка напилася і впала. Крові на жінці свідок тоді не бачив, а вже наступного дня на тому місці, де лежала жінка, бачив невеликі сліди крові на дорозі. Жінка ніяких дій не робила, але було чутно, що хрипить. ОСОБА_5 взяв жінку за руки, свідок за ліву ногу, інший хлопець за праву, ще один підтримував тулуб, і так несли потерпілу до повороту, було тяжко. Тоді свідок запропонував взяти тачку. Свідок пішов додому, взяв тачку, положили потерпілу у тачку і повезли до будинку. На обличчі потерпілої бачив рану на лобі, над оком. Довезли потерпілу до під'їзду. ОСОБА_5 відкрив двері в квартиру та гуртом занесли потерпілу у квартиру, де поклали на ліжко. Там свідок помітив, що у потерпілої ще була рана біля носа. Свідок зауважив, що ОСОБА_5 поводив себе спокійно, подякував їм за допомогу і свідок з друзями пішов.
Судом досліджено письмові докази, надані на доведення винуватості ОСОБА_5 , зокрема:
-витяг з ЄДРД, рапорт про те, що о 05 годині 42 хвилини 06.04.2025 на лінію 102 від ОСОБА_10 надійшло повідомлення про те, що за адресою АДРЕСА_1 виявлено труп жінки - ОСОБА_7 ;
-протокол огляду місця події з ілюстративною таблицею від 06.04.2025, де за адресою АДРЕСА_1 виявлено у кімнаті на ліжку труп ОСОБА_7 ;
-копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , згідно з яким ОСОБА_5 та ОСОБА_11 зареєстрували шлюб 09.12.2022; прізвище подружжя після реєстрації шлюбу - ОСОБА_12 ;
-протокол огляду місця події з ілюстративною таблицею від 06.04.2025, де відкритій ділянці місцевості, поблизу с. Федорівка Коростенського району, на асфальтовій дорозі, яка веде від 2-го в'їзду від с-ща Гранітне, на відстані 5 м від електроопори 7/76, виявлено пляму речовини бурого кольору, з якої зроблено змиви;
-протокол огляду предмета від 07.04.2025, згідно з яким під час огляду телефона «Samsung А05», належного ОСОБА_7 , в галереї виявлено фотографії, на яких зображена потерпіла ОСОБА_7 з тілесними ушкодженнями, яка лежить на ліжку в мокрому одязі;
-протокол проведення слідчого експерименту від 06.04.2025 з відеозаписом за участю обвинуваченого ОСОБА_5 , в яких зафіксовано, як він на місці події детально розповів та показав яким чином він здійснив поштовх потерпілої ОСОБА_7 , від якого вона впала на асфальтове покриття дороги;
-висновок експерта № 34 від 28.05.2025, згідно з яким причиною смерті ОСОБА_7 стала закрита черепно-мозкова травма з крововиливом під тверду та м'які оболонки головного мозку, яка ускладнилася здавленням головного мозку, що зумовило зупинку функцій центральної нервової системи, серцевої діяльності, дихання; смерть потерпілої настала у години після отриманого тілесного ушкодження, менше ніж за добу до моменту дослідження трупа в морзі; під час дослідження на трупі ОСОБА_7 були виявлені наступні тілесні ушкодження: подряпини (ссадини) обличчя та правого колінного суглоба; крововилив під м'які тканини потиличної ділянки голови та крововилив під тверду мозкову оболонку в лівій скроневій ділянці загальним об'ємом до 100 мл, крововилив під м'яку мозкову оболонку в правій скроневій ділянці, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя в момент їх спричинення та могли виникнути від дії твердих тупих предметів або внаслідок падіння на такі, і знаходяться у прямому причинному зв'язку зі смертю; при судово-токсикологічному дослідженні крові виявлено етиловий спирт у концентрації 1,58 ‰;
-висновок експерта № 200 від 29.05.2025, згідно з яким показання обвинуваченого ОСОБА_5 , надані ним під час слідчого експерименту, відповідають механізму спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_7 в тій частині, де він вказує, що їй було спричинено травмуючи дії в ділянці передньої частини тіла та правої сторони голови у вигляді спадин полосовидної форми, які вона могла отримати внаслідок падіння на тверду поверхню;
-висновок судово-психіатричної експертизи №673 від 06.05.2025, згідно з яким ОСОБА_5 в період діяння та на час проведення експертизи виявляв ознаки органічного ураження головного мозку травматичного ґенезу з легким когнітивним розладом, церебрастенічним синдромом (F06.8 МКХ-10); міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, не потребує примусових заходів медичного характеру, не виявляє ознак залежності від вживання психоактивних речовин.
Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у заподіянні через необережність смерті потерпілій ОСОБА_7 , повністю доведена, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 119 КК України.
Крім того, судом досліджено характеризуючі матеріали на обвинуваченого, а саме:
- копію паспорта;
- характеристику з місця проживання, службову характеристику з місця проходження військової служби, згідно з якими ОСОБА_5 характеризується позитивно;
- медичну характеристику, виписку із медичної карти стаціонарного хворого № 724, копію довідки до акта огляду МСЕК № 654619, згідно з якими під час служби в лавах ЗСУ, з перебував на лікуванні в КНП «Чернігівська обласна лікарня», в шпиталі ВЧ НОМЕР_2 , переніс оперативне втручання в тім'яній ділянці голови; з 05.06.2024 йому встановлено третю групу інвалідності через травму, пов'язану з виконанням обов'язків військової служби;
- копію посвідчення серії НОМЕР_3 , згідно з яким ОСОБА_5 має статус ветерана війни - учасника бойових дій;
- вимогу про судимості, відповідно до якої обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягався;
- медичний висновок про те, що на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває;
- досудову доповідь, згідно з якою органом пробації визначено ризик повторного вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення як середній, а ризик небезпеки для суспільства як високий, в той же час орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення волі можливе.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує суспільну небезпеку скоєного злочину, який законом віднесено до нетяжких, ступінь тяжкості вчиненого, дані, що характеризують особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного.
Відповідно до положень ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, наявність статусу особи з інвалідністю ІІІ групи та статусу учасника бойових дій.
Відповідно до положень ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення злочину щодо подружжя.
Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, позицію потерпілої, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 119 КК України у виді позбавлення волі.
Враховуючи, що ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності притягується вперше, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках у нарколога та психіатра не перебуває, критично оцінив своє протиправне діяння, у вчиненому розкаявся, суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Запобіжний захід обвинуваченому під час судового розгляду не обирався. Запобіжний захід, обраний під час досудового розслідування, слід зарахувати у строк відбування покарання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати відсутні.
Питання речових доказів підлягають вирішенню на підставі ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом пробації.
Зарахувати у строк відбування покарання строк запобіжного заходу за період з 08.04.2025 по 06.06.2025, виходячи з вимог ч. 7 ст. 72 КК України - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
Речові докази: оптичні диски з відеозаписом слідчого експерименту за участю ОСОБА_5 - залишити в матеріалах кримінального провадження; оптичні диски з відеозаписами допитів підозрюваного та свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_9 та ОСОБА_14 - залишити в матеріалах кримінального провадження у розпорядженні прокурора; два паперові конверти з марлевими тампонами, на які зроблено змиви речовини бурого кольору, які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 Коростенського РУП ГУ НП в Житомирській області - знищити; мобільний телефон «Samsung А05», який переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_4 - залишити у її розпорядженні.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Вирок може бути оскаржений протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя ОСОБА_1