Справа № 279/4831/25
провадження №2/279/2162/25
04 грудня 2025 року місто Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Пацко О.О.
секретаря Селюк К.А.,
за участю позивача ОСОБА_1 його представника адвоката Рупс Вікторії Олексіївни, третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Коростень справу за позовною заявою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Рупс Вікторія Олексіївна до Територіальної громади в особі Коростенської міської ради Коростенського району Житомирської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності за набувальною давністю, -
Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого дії адвокат Рупс В.О. звернувся до суду з позовом в якому просить визнати за ним право власності за набувальною давністю на 1/3 частину домоволодіння АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 07.09.1990 року ОСОБА_1 згідно Договору купівлі-продажу придбав у ОСОБА_4 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , який був посвідчений Добролежою Л.Г. ст. державним нотаріусом Коростенської міської державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за № 2-3472.
У відповідності з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 371676830 від 27.03.2024 року, 23.06.2001 року згідно Договору дарування посвідченого ПН Коростенського міського нотаріального округу Житомирської області Добролежою Л.Г. була подарована 1/6 частина будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 . 28.08.2003 року 1/6 частина будинку цього ж будинку була подарована ОСОБА_3 , згідно Договору дарування посвідченого ПН Коростенського міського нотаріального округу Житомирської області Титюк Г.М.
Згідно технічних паспортів будинок АДРЕСА_1 розділений на 3 квартири.
Квартира АДРЕСА_2 рахується за Позивачем по справі; квартира АДРЕСА_3 - за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Квартира АДРЕСА_4 , у відповідності до вище вказаної Інформації, належить ОСОБА_5 , у відповідності до Договору купівлі-продажу від 13.07.1984 року. Дана інформація стала відома Позивачу по справі після отримання Інформації з реєстру речових прав.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 14.04.2009 року по справі № 2-О-9/09 ОСОБА_5 , 1919 року народження, було визнано безвістно відсутньою в АДРЕСА_5 з 1997 року. З 1997 року до даної частини будинку ніхто зі ймовірних спадкоємців не приходив, майном не цікавився.
Так, як дана частина будинку, була відкрита, особистих речей ОСОБА_5 не було, Позивач з 1997 року почав відкрито користуватись 1/3 частиною будинку, проводив ремонтні роботи, травив щурів, ремонтував дах, двері, сплачував комунальні послуги (вивезення сміття) та інше. Таким чином відкрито, добросовісно та безперервно володів 1/3 частини будинку АДРЕСА_6 , що рахується за ОСОБА_5 , несе тягар його утримання в повному обсязі.
ОСОБА_1 ніяких договорів щодо користування, розпорядження або інше з ОСОБА_5 не укладав. Вказаною частиною будинку користується з 1997 року.
Справу розглянуто в порядку загального позовного провадження.
В судовому засіданні позивач, представник позивача позовну заяву підтримали з підстав вкладених в ній та просили задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача надав заяву про розглянути справу без його участі, в прийнятті рішення покладається на розсуд суду.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши учасників судового засідання, оцінивши всі докази та обставини по справі, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, виходячи з таких підстав.
Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 371676830 від 27.03.2024 року, 1/3 частина буд. АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі- продажу належить ОСОБА_5 (а.с.10).
Згідно рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 14.04.2009 року ОСОБА_5 , 1919 року народження, було визнано безвістно відсутньою (а.с.8).
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. За змістом ст.344 Цивільного кодексу України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.Набуття права власногсті на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Зазначена норма права визначає ознаки володіння, які є необхідними для набуття права власності на річ за набувальною давністю, оскільки володіння має бути добросовісним, тобто особа взагалі не знала і не могла знати про те, що вона володіє чужою річчю, інакше кажучи, обставини, у звязку з якими виникло володіння чужлю річчю, не давали найменшого сумніву щодо правомірності набуття майна.
Позов про право власності за давністю володіння не може пред'являти законний володілець або особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала хто є її власником. Тобто виключено набуття права власності на майно, яке знаходиться у володінні власника і ніколи не вибувало з його володіння.
Пленум Верховного Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.9 постанови від 07 лютого 2014 року № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав", роз'яснив, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.
При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; - володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні; - володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.
Крім того, за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.
Володіння має бути добросовісним, тобто володілець не повинен знати і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, а також обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву щодо правомірності набуття майна.
Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.
За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.
Крім того володіння майном повинно бути безтитульним.
Безтитульне володіння - це фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності.
Подібні висновки зробив Верховний Суд в своїх постановах від 25 червня 2018 року у справі №293/312/15-ц, від 22 травня 2018 року у справі №922/1574/17, від 01 серпня 2018 року у справі №201/12550/16-ц та, в подальшому, неодноразово підтверджував, зокрема у постановах від 23 жовтня 2021 року у справі №365/5/20, від 20 грудня 2021 року у справі №294/380/20.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду із даним позовом, хоча взагалі не надав жодних доказів правомірності вселення до даного будинку, на момент вселення позивачу достовірно було відомо хто є власником вказаного домоволодіння, оскільки саме ОСОБА_1 звертався до суду з заявою про визнання ОСОБА_5 безвісно відсутнью.
Одночасно, рішення суду про визнання власника безвісно відсутньою не є підставою для того, щоб вважати користування правомірним.
За змістом статті 344 ЦК України при набувальній давності тягар доказування покладається на позивача.
З огляду на наведене вище, суд вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, оскільки обставини та підстави позову не доведено будь-якими належними та допустимими доказами.
Відповідно дост.141 ЦПК України витрати позивачки зі сплати судового збору слід віднести на його рахунок.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.335, 344 Цивільного кодексу України, ст.ст. 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Рупс Вікторія Олексіївна до Територіальної громади в особі Коростенської міської ради Коростенського району Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності за набувальною давністю - відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.О.Пацко