Справа № 168/919/25
Провадження № 1-кп/168/100/25
04 грудня 2025 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Стара Вижівка в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12025035570000115 від 12.09.2025 про обвинувачення
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м.Мельники Старовижівського району Волинської області, зареєстрованої та проживає в АДРЕСА_1 , вдови, з повною загальною середньою освітою, пенсіонерки, не судимої,
за ч.1 ст.125 КК України,
11.09.2025 близько 11.45 год., більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу магазину «Престиж», який знаходиться по вул.Незалежності, 27 в селищі Стара Вижівка, Ковельського району Волинської області, під час словесного конфлікту, що виник на ґрунті особистих неприязних відносин із
ОСОБА_5 , з метою заподіяння їй тілесних ушкоджень, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та настання суспільно - небезпечних наслідків, підійшла спереду до потерпілої і умисно нанесла їй дерев'яною палицею один удар по лівій руці в ділянці плеча та один удар по лівій поперековій ділянці, заподіявши легкі тілесні ушкодження у виді синців в ділянці лівого плеча та лівої поперекової ділянки.
У судовому засіданні обвинувачена вину у вчиненні кримінального проступку визнала повністю. Дала суду показання про те, що дійсно нанесла потерпілій два удари в ліву сторону тіла, тримаючи в руках дерев'яну палицю. Відбулось це поблизу приміщення ринку, в час та за обставин, вказаних в обвинувальному акті. Пояснює свій вчинок тим, що розізлилась, оскільки потерпіла зневажливо висловилась на адресу її покійного сина. Вона не правильно відреагувала на цю образу, про вчинене шкодує, розуміє, що треба було вчинити по іншому, бо таким вчинком зганьбила і себе, і сина. Просить її суворо не карати.
Вина ОСОБА_4 , окрім її показань, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, підтверджується такими зібраними у кримінальному провадженні доказами:
- показаннями у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_5 про те, що між нею та обвинуваченою, неподалік від приміщення ринку, в ході розмови виник конфлікт через претензії обвинуваченої, які остання мала з приводу висловлювань про сина обвинуваченої. Обвинувачена ОСОБА_4 в ході їхньої розмови нанесла їй два удари в лівий бік і ліву руку дерев'яною палицею від швабри. Від ударів потерпіла почала подати, але схопилась за велосипед. Вона обвинуваченій не наносила ударів. До обвинуваченої претензій не має, пробачає їй, хоче, щоб обвинувачена більше не робила такого;
- показаннями свідка ОСОБА_6 у судовому засіданні про те, що коли вона підходила до приміщення ринку в селищі Стара Вижівка, і була ще далеко, то чула шум і гомін людей. Через поганий зір вона не могла здалека роздивитись людей і що там відбувалось. Коли підійшла ближче до приміщення ринку, то пройшла повз обвинувачену і потерпілу, між якими вже не було сварки, вони стояли одна до одної обличчям, розмова між ними була вже тихішою. Бачила, лише, що впав чийсь велосипед, палиці не бачила, моменту нанесення ударів не бачила;
- показаннями свідка ОСОБА_7 у судовому засіданні про те, що біля приміщення ринку в селищі Стара Вижівка, почувши, що хтось кричить «Герой» і «Вор», вона вийшла на вулицю з магазину. Побачила, що в напрямку приміщення ринку з велосипедом іде обвинувачена ОСОБА_4 і тримає дерев'яну палку, а за нею вслід іде потерпіла ОСОБА_5 . Потерпіла кричала «Вор», обвинувачена у відповідь крикнула слово « ОСОБА_8 », а тоді поставила велосипед, розвернулась і підійшла до потерпілої, тримаючи в руках дерев'яну палицю, і вдарила два рази потерпілу цією палицею в ліву сторону тулуба. Чула, як потерпіла сказала обвинуваченій такі слова: «бий, бий мене». Потерпіла від удару похилилась на велосипед, велосипед впав, а обвинувачена після ударів поставила палицю, і стала викликати поліцію. Потім приїхали працівники поліції і вилучили цю палицю;
- показаннями свідка ОСОБА_9 у судовому засіданні про те, що вона стояла на порозі магазину, коли побачила, що обвинувачена ОСОБА_4 веде велосипед і тримає дерев'яного держака для граблів, рухається в напрямку приміщення ринку. ОСОБА_5 почала обвинуваченій казати, що її син злодій. У відповідь обвинувачена відповідала, що він герой. У суперечку вона не втручалась, і те, що далі відбувалось не бачила, оскільки до магазину зайшли покупці, і вона зайшла з ними всередину;
- протоколом добровільної видачі та огляду речей та протоколом огляду речей від 12.09.2025 р., згідно з якими в ході огляду виданої очевидцем події ОСОБА_7 , дерев'яної палиці, якою було нанесено удари потерпілій, встановлено, що її довжина 149 см., діаметр одного кінця 2 см, іншого - 1,6 см;
- постановою від 12.09.2025 р. про визнання речовим доказом дерев'яної палиці;
-висновком експерта № 152 від 15.09.2024 р., згідно з яким в потерпілої виявлені тілесні ушкодження в вигляді синців в ділянці лівого плеча та лівої поперекової ділянки. Такі тілесні ушкодження є легкими і утворились внаслідок травматичної дії тупого предмету в мінімальній кількості двох травматичних дій, можливо за обставин, вказаних в постанові про призначення експертизи;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 17.09.2025 р., згідно з яким потерпіла показала, що неподалік магазину «Престиж» виник конфлікт з обвинуваченою, ОСОБА_4 згодом повернулась до потерпілої з дерев'яною палицею, якою нанесла два удари в лівий бік потерпілої;
-протоколом огляду місця події від 17.09.2025, згідно з яким в ході огляду місця події підтверджено, що поблизу ринку знаходиться магазин «Престиж», є наявна камера відеоспостереження;
-протоколом огляду від 23.09.2025 р. відеозапису з камери спостереження магазину «Престиж», на якому відображено як ОСОБА_4 веде велосипед, в правій руці тримає дерев'яну палицю. За нею іде ОСОБА_5 . Далі відображено як ОСОБА_10 поставила велосипед біля металевої опори, розвернувшись підійшла до потерпілої та нанесла їй один удар палицею по лівій руці, в ділянку плеча. Після цього нанесла ще один удар палицею в ліву частину поперекової ділянки, відштовхнула ОСОБА_5 правою рукою;
-постановою від 23.09.2025 про визнання речовим доказом, згідно з якою визнано речовим доказом цифровий носій - диск з записом «11.09.2025» з камер відеоспостереження магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ФОП « ОСОБА_11 ), який розміщений по АДРЕСА_2 ;
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 11.09.2025, в якому потерпіла вказала, що під час конфлікту ОСОБА_4 нанесла їй два удари в тулуб дерев'яною палицею, внаслідок чого завдала тілесні ушкодження.
Відомості про вказане кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР 12.09.2025 р.
Надані суду докази є належними та допустимими та узгоджуються між собою.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає доведеним факт вчинення обвинуваченою ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисного нанесення легкого тілесного ушкодження.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої, є щире каяття.
Потерпіла стверджує про відсутність до обвинуваченої претензій.
Обираючи міру покарання обвинуваченій відповідно до ст. 65 КК, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, особу винної, яка на обліку в психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності не притягалася, є пенсіонеркою, вдовою, її син загинув під час виконання бойового завдання у відсічі збройної агресії рф проти України, та вважає за необхідне обрати їй покарання в межах санкції статті Кримінального Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене нею кримінальне правопорушення у виді штрафу в розмірі, наближеному до мінімального.
Саме таке покарання відповідатиме вимогам ст.ст.50, 65 КК України, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень, як самою обвинуваченою, так і іншими особами, відповідатиме принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а також не є надто суворим чи м'яким. На переконання суду у даному випадку досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
Цивільного позову не заявлено. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 371, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 30 (тридцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) грн.
Речові докази - палицю дерев'яну, що зберігається в камері схову речових доказів ВП №2 (сел Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області - конфіскувати в дохід держави, оптичний диск DVD-R з відеозаписом з камер відеоспостереження - залишити в матеріалах кримінального провадження (арк. спр.39,56).
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Волинського апеляційного суду через Старовижівський районний суд Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору, учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1