Справа № 161/24052/25
Провадження № 1-кп/161/1470/25
м. Луцьк 03 грудня 2025 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025035610000238, що надійшов з Луцької окружної прокуратури 21.11.2025 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Нетішин Шепетівського району Хмельницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , українця, гр.України, з вищою освітою, неодруженого, працюючого на посаді завідувача складу ТОВ «Олів'є», не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 01 листопада 2025 року близько 21.00 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в громадському місці на території житлового комплексу «Сімейна Фортеця», що за адресою: с.Струмівка Луцького району Волинської області, вул. Східна, буд. 34, діючи з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо і умисно порушуючи існуючі у суспільстві правила поведінки та норми моралі, усвідомлюючи, що його дії відбуваються в умовах очевидності для інших людей, а також протиправний характер своїх дій, які супроводжувались особливою зухвалістю, наніс удари дитячим велосипедом марки «Azimut» моделі «Stitch» у ділянку капота транспортного засобу марки «Porsche» моделі «Cayenne» державний номерний знак НОМЕР_1 , чим пошкодив його лакофарбове покриття, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 27 000 гривень.
Продовжуючи свої протиправні дії, обвинувачений ОСОБА_4 підійшов до транспортного засобу марки «Volkswagen» моделі «Passat» державний номерний знак НОМЕР_2 та наніс удари дитячим велосипедом марки «Azimut» моделі «Stitch» у ліве бокове дзеркало заднього виду та ліві двері авто, пошкодивши їх, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 8 000 гривень.
Після цього, ОСОБА_4 підійшов до транспортного засобу марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter 314 CDI» державний номерний знак НОМЕР_3 та наніс удари дитячим велосипедом марки «Azimut» моделі «Stitch» у ділянку капота та переднього лобового скла, пошкодивши його, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 12 200 гривень.
В подальшому, продовжуючи своїм протиправні дії ОСОБА_4 підійшов до транспортного засобу марки «Skoda» моделі «Oktavia» державний номерний знак НОМЕР_4 та наніс удар дитячим велосипедом марки «Azimut» моделі «Stitch» у капот, після чого утворилась вм'ятина на ньому, спричинивши потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на суму 2 500 гривень.
Продовжуючи свої протиправні дії, обвинувачений ОСОБА_4 підійшов до транспортного засобу марки «Mercedes-Benz» моделі «Vito 111 CDI» державний номерний знак НОМЕР_5 та наніс удари дитячим велосипедом марки «Azimut» моделі «Stitch» у ділянку капота, чим пошкодив його лакофарбове покриття, та наніс удар у переднє лобове скло, пошкодивши його, спричинивши потерпілому ОСОБА_9 матеріальної шкоди на суму 6 000 гривень.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразилися у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.296 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та добровільно відшкодував потерпілим усі завдані ним збитки. Не оспорюючи фактичних обставин, суду дав показання, що 01.11.2025 у вечірнюпору, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території ЖК «Сімейна фортеця», через ревнощі, схопивши дитячий велосипед та використовуючи його, пошкодив усі припарковані автомобілі. Кількості пошкоджених автомобілів, вартості ушкоджень - не заперечує. Матеріальні збитки ним повністю відшкодовані усім потерпілим, у вчиненому щиро розкаявся, просив суворо його не карати, оскільки він повністю усвідомив неправомірність своєї поведінки та зобов'язується в подальшому дотримуватись бездоганної поведінки.
Письмовими заявами потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 стверджується факт вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_4 , жодних претензій вони не мають, оскільки завдані збитки їм повністю відшкодовані, на його суворому покаранні не наполягають.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його винуватість, що виразилася у вчиненні хуліганства, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю, підтверджується зібраними на досудовому слідстві доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового провадження, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, не проводиться їх дослідження.
При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і дані про особу винного.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст.66 КК України, суд відносить щире каяття та добровільне відшкодування усіх завданих збитків.
До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст.67 КК України, суд відносить вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_4 суд виходить із вимог ст.65 КК України та роз»яснень, що містяться в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року “Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно яких суд призначає покарання з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину (класифікації, обставин і способу його вчинення, характеру і тяжкості наслідків), даних про особу винного (вік, поведінку до вчинення злочину, наявність судимостей і адміністративних стягнень, тощо), та обставин, що пом»якшують і обтяжують покарання.
Так, вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, згідно ст.12 КК України, відносяться до категорії кримінального проступку.
Відповідно до ст. ст.50 і 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи із вказаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у рішеннях від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 та від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 про призначення судом більш м'якого покарання.
Так, у рішенні № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив: “Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України».
Обвинувачений ОСОБА_4 не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінального проступку, вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, збитки потерпілим повністю добровільно ним відшкодовані, тому потерпілі не наполягають на його суворому покаранні, враховуючи особу обвинуваченого, якому лише 24 роки, тобто він є особою зовсім молодого віку, має постійне місце роботи та ствердив про можливість виконання покарання у виді штрафу, прокурор у судових дебатах також висловив позицію про можливість призначення судом покарання у виді штрафу, тому суд вважає за доцільне та можливе призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.296 КК України, у виді штрафу.
На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Речові докази, згідно ст.100 КПК України, відповідно, повернути законному володільцеві та залишити у матеріалах провадження.
Арешт, накладений на майно, відповідно до ухвали слідчого судді від 07.11.2025, відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, - скасувати.
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.296 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.
Речові докази:
-дитячий велосипед марки «Azimut», сірого, оранжевого, синього кольорів- повернути за належністю законному володільцеві - ОСОБА_10 ;
-оптичний носій (диск) з відеозаписом - залишити у матеріалах кримінального провадження.
Арешт, накладений на майно, відповідно до ухвали слідчого судді від 07.11.2025, - скасувати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1