154/4017/25
3/154/2037/25
03.12.2025 Суддя Володимирського міського суду Волинської області Пустовойт Т.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , голова правління Володимир-Волинського міського благодійного фонду «Матері Божої неустанної помочі», який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , за ч.1ст.130 КУпАП,
ОСОБА_1 , 22.09.2025 року о 15-30 годин, в м.Володимирі по вул.Незалежності (60 років СРСР), керував транспортним засобом «JEEP RENEGADE» державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку проводився за допомогою газоаналізатору алкотестеру приладу «Drager 6810». Результат огляду 0,260/00, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України - керування ТЗ особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП. Свідки не залучались.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисник адвокат Павлюк Р.С. в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про що в матеріалах справи мається відповідне підтвердження. Направили до суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення, яке мотивували тим, що зупинка водія поліцейськими здійснена всупереч підстав зазначених в ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію», оскільки водій не об,їзжав припар кованого автомобілю, дане порушення не зафіксовано поліцейськими на відеофіксації, відсутні документи реагування за наслідками вчинення водієм порушення, що ставить під сумнів наявність такого факту і робить причину зупинки та всі подальші дії поліцейських щодо документування правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП незаконними, а отримані в результаті цього докази, недопустимими. Крім того, вказав, що в порушення вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп,яніння, перед проходженням алкотесту не провів огляд водія та не повідомив про виявлені ознаки сп'яніння - запах алкоголю з ротової порожнини, а відразу запропонував пройти алкотест за допомогою газоаналізатору, на що ОСОБА_1 відповів, що страждає на цукровий діабет та це може вплинути на показник газоаналізатору. Оскільки події відбувались на відкритому просторі, на значній відстані один від одного, відчути запах алкоголю неможливо, інших візуальних ознак не було. Вважає, що в даному випадку, враховуючи, що водій повідомив, що страждає на цукровий діабет, поліцейським доцільно було б запропонувати останньому пройти огляд у закладі охорони здоров,я для більш точного визначення наявності чи відсутності ознак сп,яніння. Не погоджуючись з таким способом підтвердження стану сп,яніння, ОСОБА_1 в межах 45 хв після тесту газоаналізатором звернувся до КП «Володимирське ТМО», де здав кров для лабораторного дослідження, за наслідками якого отримав результат у 0,2 проміле, який є допустимим та виключає відповідальність за ст.130 КУпАП. Відповідно до пояснень лікаря загальної практики ОСОБА_2 , яка є сімейним лікарем ОСОБА_1 , останній страждає на цукровий діабет. При декомпенсації у людей з діабетом організм починає розчіплювати жири для отримання енергії та як наслідок в організмі з,являється надлишок ацетону, який виводиться з організму через легені, що проявляється специфічним запахом з ротової порожнини. При обстеженні хворого ОСОБА_1 14.10.2025 у його організмі виявлено ацетон, про що свідчить наявність показника «++» у виписці з медичної карти хворого №1405 та вміст глікованого гемоглобіну - 8,41, що підтверджує декомпенсацію діабету. Також зазначив, що за принципом своєї дії, газоаналізатор фіксує вміст алкоголю не в крові, а у видихаючих парах етанолу в повітрі. Технічними характеристиками газоаналізатора «Драгер Алкотест 6820» передбачено похибку +/- 0,042 %о. Застосовуючи похибку газоаналізатора, на думку захисту вбачається допустима норма перевищена лише на 0,018 одиниць, що може бути наслідком реакції газоаналізатора на ацетон у випарах з ротової порожнини водія ОСОБА_1 . До того ж, відповідно до чеку про проведення тесту на стан сп,яніння, який міститься в матеріалах справи, температура повітря була +320, що також могло повпливати на роботу приладу щодо реакції ацетона, як на етанол. Враховуючи наведене, а також матеріали, що характеризують особу, просили закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Суддя, врахувавши письмові пояснення сторони правопорушника, надані ним докази, дослідивши матеріали справи, у тому числі відеозаписи, надані разом з адміністративним матеріалом, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті» звертається увага суду на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
При цьому суд повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту. Досліджуючи всі наявні докази суддя дає їм об'єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеня підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку від огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.9 а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Також, відповідно до п.2 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом 09.11.2015 року №1452/735, огляд на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п.7 розділу 1 вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Факт вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими суддею доказами. Так його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №461761 від 22.09.2025 року,
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками - запах алкоголю з порожнини рота, за допомогою «Алкотеста Драгер 6810», результат огляду на стан сп'яніння 0,26%о, з результатом згоден ОСОБА_3 та підпис особи;
-результат тесту в якому зазначено показник 0,26%о, а також підпис особи, яку тестували;
-відеозаписом з нагрудних боді-камер інспекторів поліції,
-довідкою про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 27.01.2015;
-розписка за якою ОСОБА_1 зобов'язався не керувати будь-якими транспортними засобами до повного витверезіння та передати транспортний засіб тверезому водію.
З наданих до суду та оглянутих суддею відеозаписів з камер, що розташовані на форменому одязі інспекторів поліції за 22.09.2025 року, убачається, що поліцейські рухаються за автомобілем «JEEP RENEGADE» державний номерний знак НОМЕР_1 , зупинившись підходять до водія та пояснюють що допущено правопорушення, в момент об'їзду припаркованого автомобілю, не був включений покажчик повороту. Встановлюють особу водія, в ході розмови, з'ясовують чи не вживав водій алкогольні напої, пропонують пройти на місці зупинки огляд за допомогою алкотесту, на що водій погодився, однак зазначив, що страждає на цукровий діабет. Поліцейський надає водію запаковану трубку до алкотесту, проводить замір повітря, встановлює, що алкоголь в тесті відсутній. Водій здійснює продуття алкотесту, по результату якого наявний показник 0,26%о. На питання поліцейського, водій пояснює, що є священиком, їде з похорон, де вживав трохи «Кагор». Поліцейські роз'яснюють права особі, а також що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, після чого зміст протоколу було зачитано вголос особі та роз'яснено, що він відсторонений від керування транспортним засобом.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів досліджені докази, які надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у судді немає, в свою чергу ОСОБА_1 та його захисником жоден із вказаних доказів не спростований.
Доводи захисника про безпідставність так званої «зупинки» транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 відсутність документів реагування за наслідками вчинення водієм порушення, що ставить під сумнів наявність такого факту, а відтак робить причину зупинки та всі подальші дії поліцейських щодо документування правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП незаконними, а отримані в результаті цього докази, недопустимими, є неспроможними, з огляду на таке.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.35 Закону України "Про національну поліцію" поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
Із відеозапису із нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліції який, з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є належним та незалежним від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи, доказом вини ОСОБА_1 та значиться як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення, з достатньою повнотою убачаються детальні обставини вчинення ним даного адміністративного правопорушення. Вбачається, що поліцейські рухались за автомобілем правопорушника, після зупинення роз'яснили, яке саме порушення виявлено, зокрема об'їзд перешкоди без ввімкнення покажчика повороту та під час спілкування у ОСОБА_1 виявили ознаки алкогольного сп'яніння, запропонували пройти, у встановленому законом порядку, огляд на стан сп'яніння на місці зупинки. Цим відео також чітко зафіксовано згоду особи як на проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу так і згоду з результатом проведеного тесту, який склав 0,26 %о.
При цьому треба зазначити, що правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не перебуває у прямому причинному зв'язку із обов'язком водія пройти, у встановленому законом порядку, відповідний огляд на стан алкогольного сп'яніння, а предметом доказування у даній справі є саме фактичні дані щодо керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які визначені диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП. Оскільки, користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія додаткові обов'язки, які пов'язані з необхідністю забезпечення безпечного використання транспортного засобу.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі. За правовим полем України, зокрема п.2.9а Правил дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 року з подальшими змінами, ст.130КУпАП водіям забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Враховуючи вищевикладене, коли ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, він тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Відповідно до п. п. 2, 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), - огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
В даному випадку, підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, у інспектора поліції були в наявності. Так, інспектором поліції було встановлено, що у ОСОБА_1 відчувався різкий запах алкоголю з порожнини рота.
Згідно п.п. 6, 7 Розділу І Інструкції, - огляд на стан сп'яніння також проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП (далі заклад охорони здоров'я).
З вищевказаного слідує, що поліцейський зобов'язаний запропонувати водію транспортного засобу пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, а у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, провести такий огляд в найближчому закладі охорони здоров'я.
З досліджених судом відеозаписів з нагрудних відео реєстраторів працівників поліції встановлено, що ОСОБА_1 з результатами огляду на стан сп'яніння на місці події за допомогою спеціального технічного приладу «Alcotest Drager» погодився, а тому в поліцейського не виник обов'язок доставляти його у медичний заклад з метою проходження повторного огляду на визначення стану сп'яніння.
Як встановлено, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а саме: приладу «Alcotest Drager 6810», результат якого склав 0,26 %о, був проведений 22.09.2025 року о 15:35 год.
Згідно Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» № 1747 від 13.10.2016 року міжповірочний інтервал для газоаналізаторів встановлений строком на 1 рік.
Так, результати огляду за допомогою «Alcotest Drager 6810» ARCD-0512, яким 22.09.2025 року було виявлено стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 під час керування ним транспортним засобом, був здійснений приладом з чинною повіркою, останнє калібрування 18.06.2025.
Таким чином, суд приходить до висновку, що чек газоаналізатора «Alcotest Drager 6810» ARCD-0512, за допомогою якого було встановлено перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, є належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом у даній справі.
Також суддя не приймає позицію захисника щодо газоаналізатору «Drager Alcotest 6810», оскільки жодних зауважень з приводу надання сертифікатів відповідності на місці зупинки водієм до поліцейських на висловлювалось.
Щодо результату токсикологічного дослідження №2663 КП «Волинська психіатрична лікарня м.Луцька» від 24.09.2025 року, відповідно якого ОСОБА_1 пройшов медичний огляд та токсікологічне дослідження, в ході проведення якого виявлено 0,2 проміле, які на думку сторони захисту виключають відповідальність особи за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п. 9 Розділу II Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої Наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 р., з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Тобто, ОСОБА_1 повинен був пройти медичний огляд у присутності поліцейського протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. У відповідності з п. 22 Розділу III Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої Наказом МВС та МОЗ N 1452/735 від 09.11.2015 р., висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Всупереч наведеному, ОСОБА_1 , погодившись з результатом алкотесту «Alcotest Drager 6810» на місці зупинки, який показав результат 0,26проміле, що є недопустимою для водія транспортного засобу нормою, надалі пройшов медичний огляд в закладі за відсутності поліцейських, що не передбачено КУпАП і відомчою інструкцією МВС України.
Приймаючи до уваги викладене та вивчивши матеріали справи у їх сукупності, суддя приходить до висновку про доведеність вини правопорушника ОСОБА_1 , а його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП як керування ТЗ особою в стані алкогольного сп'яніння.
Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 страждає на цукровий діабет і цей фактор міг повпливати на роботу приладу «Drager Alcotest» щодо реакції ацетона, як на етанол та підвищити показники, є домислами та не підтверджені належними доказами. Надані письмові пояснення сімейного лікаря також не доводять невинуватість правопорушника в інкримінованому адмінправопорушенні.
Відтак, позицію обрану стороною правопорушника суддя розцінює, як фактично спрямовану на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.
При визначенні виду та розміру стягнення, суддя враховує особу правопорушника, який є головою правління благодійного фонду, має ряд подяк від військових частин ЗСУ за волонтерську допомогу. Разом з тим, вважає необхідним врахувати характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорії порушень підвищеної суспільної небезпечності у сфері безпеки дорожнього руху, особою, яка реалізувала своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилась нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи всі обставини справи та особу правопорушника, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративні стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєння нових адміністративних правопорушень.
Відповідно дост.4 ч.2 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.130, 245, 247, 280, 284 КУпАП, Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» -
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Роз'яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст.308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору за наступними реквізитами: отримувач коштів: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ:37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, Володимир-Волинський міський суд Волинської області.
Апеляційну скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Волинського апеляційного суду.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Суддя: Тетяна Пустовойт