ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.12.2025Справа № 910/11286/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ідентифікаційний код 20474912)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Альмагест Груп" (02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 9, літ. А, офіс 369, ідентифікаційний код 37787907)
про стягнення 11 155, 66 грн,
Представники сторін: не викликались
До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Альмагест Груп" (далі - відповідач) про стягнення 11 155, 66 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" на підставі договору добровільного страхування транспорту "Все включено" №158488Га3кє від 10.07.2023 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля "Volvo V60 Cross Country" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в сумі 31 877, 86 грн, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Позаяк, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Ford Focus", державний номерний знак НОМЕР_2 , водія якого визнано винним у вчиненні ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Княжа вієнна іншуранс груп", останнім виплачено суму страхового відшкодування у розмірі 20 722, 00 грн. Предметом спору у даній справі є стягнення решти суми страхового відшкодування у розмірі 11 155, 66 грн з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Альмагест Груп" як до роботодавця водія, винного у вчиненні ДТП на підставі ст. 1172 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2025 на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" було залишено без руху.
19.09.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 16.09.2025.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Вказана ухвала була доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Альмагест Груп" 22.09.2025 о 18:04 год. , що підтверджується відповідним повідомленням про доставлення процесуального документа.
Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив.
10.07.2023 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" як страховиком та ОСОБА_1 як страхувальником укладено договір добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" № 158488Га3кє, предметом якого є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом Volvo V60 Cross Country, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2017 року випуску.
Згідно умов договору до страхових випадків відноситься, зокрема, збитки внаслідок ДТП.
Строк дії договору встановлено з 11.07.2023 по 10.07.2024.
09.01.2024 в місті Києві по вул. Васильківська сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу "Ford Focus", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля "Volvo V60 Cross Country" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.02.2024 у справі №752/1235/24 Провадження №: 3/752/1645/24 встановлено порушення водієм ОСОБА_2 , працюючого водієм в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Компанія Альмагест Груп", Правил дорожнього руху України, у зв'язку з чим його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
09.01.2024 страхувальник звернувся до позивача із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу.
Актом огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 30.01.2024 зафіксовано характер пошкоджень (назва деталі і опис ушкодження) автомобіля марки "Volvo V60 Cross Country" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Згідно рахунку № НОМЕР_3 від 30.01.2024, складеного ФОП "Буряк В.С.", вартість ремонту автомобіля Volvo V60 Cross Country, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 31 877, 86 грн.
Згідно ремонтної калькуляції №1.003.24.0 від 07.02.2024 вартість ремонту автомобіля марки "Volvo V60 Cross Country" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ., яка визначена за допомогою розрахунку електронної системи "AUDATEX", складає 31 877, 86 грн.
При цьому, слід зазначити, що дані, зазначені у вказаній ремонтній калькуляції, відповідають встановленим в п. 4.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. Зміст вказаної ремонтної калькуляції не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність та чітко відображає суму завданих збитків, оскільки калькуляція складалась на основі комп'ютерної програми Audatex, що рекомендована п. 59 додатку 6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.
Позивачем на підставі заяви про подію від 09.01.2024 складений та підписаний страховий акт №ARX4029649 від 07.02.2024, згідно з яким прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в сумі 31 877, 86 грн.
На підставі складеного страхового акту №ARX4029649 від 07.02.2024 Приватне акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС", виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" №158488Га3кє від 10.07.2023, перерахувало суму страхового відшкодування в розмірі 31 877, 86 грн на рахунок ФОП "Буряк В.С.", що підтверджується платіжною інструкцією №1035544 від 08.02.2024.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно зі статтями 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника. Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Отже, з огляду на положення ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" підставою для набуття позивачем права вимоги щодо виплати страхового відшкодування (в порядку заміни кредитора в зобов'язанні) є факт виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування.
Таким чином, до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" перейшло в межах виплаченої суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як вбачається з постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 14.02.2024 у справі №752/1235/24 провадження №: 3/752/1645/24 автомобіль "Ford Focus", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю марки "Volvo V60 Cross Country" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходився під керуванням ОСОБА_2 .
Доказів того, що ОСОБА_2 , не мав права керування транспортним засобом марки "Ford Focus" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП матеріали справи не містять, а відтак, враховуючи положення статті 62 Конституції України, що закріплюють принцип презумпції невинуватості особи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 , на законних підставах керував вказаним транспортним засобом.
Згідно із ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
При цьому, з аналізу змісту глави 82 Цивільного кодексу України вбачається, що законодавець розрізняє поняття "особа, яка завдала шкоду" та "особа, яка відповідає за шкоду". За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Так, ст. 1187 Цивільного кодексу України встановлює особливого суб'єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України таким суб'єктом є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1172 Цивільного кодексу України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Отже, відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків.
При цьому, під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника.
У той же час, не є таким суб'єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.
Отже, аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у справі №910/14685/17 від 05.05.2018.
Як встановлено судом на підставі наявних у матеріалах справи доказів, зокрема довідки НПУ про ДТП, і не спростовано відповідачем, власником автомобіля "Ford Focus" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент ДТП було Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Альмагест Груп".
Водночас, як вбачається з постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 14.02.2024 у справі №752/1235/24 провадження №: 3/752/1645/24, водій автомобіля "Ford Focus", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент ДТП працював водієм в ТОВ "Альмагест Груп".
Відтак, оскільки власником транспортного засобу "Ford Focus" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент ДТП було Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Альмагест Груп" та ОСОБА_2 експлуатував вказаний транспортний засіб на законних підставах, що встановлено судом вище, відповідальність за шкоду, заподіяну майну внаслідок експлуатації цього автомобіля, несе відповідач.
Під час розгляду справи встановлено, що відповідальність власника автомобіля "Ford Focus", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту, оформленого полісом №215852882, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Княжа Вієнна Іншуранс Груп".
Платіжним дорученням №3P039755 від 11.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" перерахувало на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" 20 722, 20 грн страхового відшкодування.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Альмагест Груп" решти суми страхового відшкодування у розмірі 11 155, 86 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість, як і не скористався своїм правом на подання відзиву.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на положення Закону України "Про судовий збір", оскільки позивач звернувся до суду з позовом в електронній формі через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору за подання позивачем до Господарського суду міста Києва вказаної позовної заяви має визначатись з урахуванням наведених приписів.
Однак, при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір без урахування коефіцієнту 0,8.
Враховуючи викладене, суд звертає увагу позивача, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Альмагест Груп" (02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 9, літ. А, офіс 369, ідентифікаційний код 37787907) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ідентифікаційний код 20474912) суму страхового відшкодування у розмірі 11 155 грн коп., та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 4228 грн 40 коп.
3. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено 04.12.2025
Суддя Л.Г. Пукшин