ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
03.12.2025Справа № 910/10856/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи
за первісним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»
про стягнення 52 990,74 грн,
та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»
до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг»
про стягнення 7374,69 грн,
Представники сторін:
Від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) не з'явився
Від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) не з'явився
До Господарського суду міста Києва надійшов позов Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення 52 990,74 грн, з яких: 24 148,83 грн страхового відшкодування, 5804,81 грн інфляційних втрат, 21 171,35 грн пені та 1865,75 грн 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач в порушення вимог п. 5.3. Порядку виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженого протоколом Президії МТСБУ від 26.02.2020 № 464/2020, та положень ст. 540 Цивільного кодексу України, не у повному обсязі здійснив виплату частки страхового відшкодування на користь позивача, у зв'язку із настанням ДТП за участі застрахованого у сторін транспортного засобу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 прийнято вказаний позов до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10856/25, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
06.10.2025 до суду від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» про стягнення 7374,69 грн.
Вимоги зустрічного позову обґрунтовані тим, що Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» не повинно було перераховувати Товариству з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» кошти страхового відшкодування у розмірі 7374,69 грн, оскільки відповідно до звіту № 211-25Д_SOS_-250916-322687 від 25.09.2025, складеного суб'єктом оціночної діяльності ФОП Парфенюк О.В. на замовлення Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», вартість збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу VOLKSWAGEN TOUAREG, д.н.з. НОМЕР_1 , складає 747 461,82 грн, а тому транспортний засіб вважається фізично знищеним та сума страхового відшкодування становить 0,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 прийнято зустрічний позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» до спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов об'єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/10856/25. Справу № 910/10856/25 постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі.
Підготовче засідання призначено на 03.12.25 о 10:20 год.
Викликано представників сторін у підготовче засідання, повноваження яких оформити відповідно до вимог ст. 60 ГПК України.
Попереджено учасників судового процесу про наслідки неявки в судове засідання відповідно до ст. 202 ГПК України.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 у справі № 910/10856/25 отримана сторонами 10.11.2025, що підтверджується повідомленнями про доставлення процесуального документа до електронних кабінетів Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО».
В підготовче засідання 03.12.2025 ні представник позивача за первісним позовом, ні представник позивача за зустрічним позовом не з'явилися, заяв/клопотань не подавали. Відзиву від відповідача за зустрічним позовом до суду не надходило.
Водночас, суд враховує, що у своєму зустрічному позові Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» просило розглянути справу за відсутності його представника.
Втім, позивач за первісним позовом після постановлення судом ухвали від 10.11.2025 про прийняття зустрічного позову та перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, суд про відсутність його представника у підготовчому засіданні не повідомляв, жодних заяв/клопотань з цього приводу та про відкладення підготовчого засідання не подавав.
Зважаючи на наявність у Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» електронного кабінету у підсистемі Електронний Суд, та наявність доказів отримання ним ухвали суду від 10.11.2025 із датою та часом підготовчого засідання у справі № 910/10856/25, суд доходить висновку, що у позивача за первісним позовом була можливість повідомити суд щодо наміру взяти участь у судовому засіданні або неможливості забезпечення явки представника у визначені судом дати та час (через повітряну тривогу, зайнятість у інших справах, тощо) або ж заявити клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Жодної з наведених процесуальних дій позивач за первісним позовом не вчинив.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Так, держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав і законних інтересів осіб. Одним з таких законних інтересів є інтерес до правової визначеності у відносинах у суспільстві для знання та розуміння своїх прав й обов'язків, а також передбачуваності наслідків своїх дій чи бездіяльності.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Так, суд зазначає, що позивач, як зацікавлена особа, яка ініціювала судовий процес з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів, має бути зацікавлений в тому, щоб організувати належний та своєчасний розгляд справи, а отже, насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права.
За приписами ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Згідно з вимогами ст. 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених ст. 46 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Крім того, за змістом ч. 3 ст. 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано. Вказаного висновку дійшов Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналізуючи зміст наведених норм процесуального закону, суд доходить висновку, що обов'язковими умовами для застосування передбачених п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у підготовче засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Суд зауважує, що в даному випадку у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст. 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
При цьому у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст.ст. 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Частиною 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках:
1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу;
2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача;
3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у судовому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи.
У вказаних висновках суд звертається до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, що викладена у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.
ЄСПЛ у рішенні від 07 листопада 2017 року у справі «Sukhanov and Others v. Russia» (заяви №№ 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов'язком позивача.
Водночас, у цьому випадку саме позивачем за первісним позовом не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.ст. 202, 226 Господарського процесуального кодексу України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.
Як зазначив Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21, норми, закріплені, зокрема, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
Водночас п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України не містить вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у підготовче судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
Отже, оскільки представник Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» не з'явився у призначене на 03.12.2025 підготовче засідання, при цьому, належним чином був повідомлений про дату, час та місце підготовчого засідання, будь-яких заяв/клопотань щодо його відкладення або проведення за відсутності представника позивача за первісним позовом до суду не надходило, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, для залишення первісного позову без розгляду.
Водночас, суд зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (до такого висновку дійшла об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 та від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19, Верховний Суд у постанові від 21.12.2020 у справі № 910/18360/19).
При цьому, суд звертає увагу на те, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись ст. ст. 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
Залишити первісний позов Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення 52 990,74 грн без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після її підписання 04.12.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя Т.Ю. Трофименко