ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
04.12.2025Справа № 910/14231/25
Суддя Господарського суду міста Києва Турчин С.О., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ"
до ОСОБА_1
про стягнення 18873,99 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 18873,99 грн, з яких: 18469,17 грн - сума боргу за спожиту електричну енергію у період за травень-жовтень 2023 року та січень-лютий 2024 року, 150,89 грн - 3% річних, 253,93 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг в частині своєчасного здійснення сплати за спожиту електроенергію.
Ухвалою від 20.11.2025 Господарський суд міста Києва залишив вказану позовну заяву без руху, визначивши спосіб усунення недоліку позовної заяви: зазначення узгодженого суб'єктного складу учасників справи з урахуванням відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
21.11.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі, з огляду на таке.
Частиною третьою статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб'єктної юрисдикції справ відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з пунктом 1 частини першої ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Згідно зі ст.45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Виходячи з викладених норм, спір буде підвідомчий господарському суду, якщо склад його учасників відповідає нормам ст. ст.4, 45 ГПК України, а спірні правовідносини мають господарський характер.
З позовної заяви вбачається, що спір між сторонами виник з підстав порушення відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг в частині своєчасного здійснення сплати за спожиту електроенергію
Як зазначає позивач у позовній заяві та заяві про усунення недоліків, відповідач приєднався до публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг 01.01.2019 шляхом фактичного споживання електроенергії та здійснення оплати у розмірі 8495,06 грн, вказавши в призначенні платежу: "Попередня плата за активну електричну енергію за січень 2019р. зг.рах.№04/5681 від 07.12.18р., ФОП ОСОБА_1". Поряд з цим позивач зазначає, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах комерційної пропозиції "Універсальна" укладено саме з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.
Відповідно до ч.2 ст.50 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.
Згідно із ч.1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відповідно до ч.9 ст.4 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Як вбачається з відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) перебувала у статусі фізичної особи-підприємця у такі періоди: з 07.09.2007 по 10.01.2012; з 14.05.2012 по 09.10.2015; з 19.10.2023 по 14.10.2024.
В обґрунтування звернення до господарського суду із вказаним позовом позивач у заяві про усунення недоліків посилається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17, відповідно до якої господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п.1 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Поряд з цим позивач посилається на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, наведений у постанові від 04.09.2019 у справі №640/16902/18, згідно з яким з 15 грудня 2017 року, що є датою набрання чинності ГПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини 1 статті 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, яку раніше здійснювала зазначена фізична особа, зареєстрована підприємцем.
Однак, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 01.01.2019 (як дата, яку позивач вважає датою приєднання відповідачем до публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг), тобто станом на час виникнення між сторонами спірних правовідносин, ОСОБА_1 не мала статусу фізичної особи-підприємця.
Самостійна ідентифікація ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця в призначенні платежу не є доказом того, що така особа дійсно перебувала у такому статусі, оскільки фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (ч.2 ст.50 ЦК України).
Отже, як за суб'єктним складом, так і виходячи зі змісту спірних правовідносин спір між сторонами не є спором двох суб'єктів господарювання, а відтак підлягає розгляду в порядку цивільного, а не господарського судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Водночас суд на виконання положень частини 6 статті 175 ГПК України роз'яснює позивачу, що розгляд вказаної справи віднесено до юрисдикції загальних судів за правилами цивільного судочинства.
Згідно з ч.4 ст. 175 ГПК України до ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.
Оскільки позовна заява була надіслана до суду через систему "Електронний суд", то суд не направляє матеріали позовної заяви засобами поштового зв'язку заявнику.
Враховуючи викладене та керуючись ст.175, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" у відкритті провадження у справі.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.О. Турчин