ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.11.2025Справа № 24/465-б (758/14194/24)
Суддя Чеберяк П.П., розглянувши матеріали
За позовом Дочірнього підприємства «Будінвестсервіс» (04030, м. Київ, вул. Вавилових, буд. 9, код ЄДРПОУ 24250960)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги
В межах справи № 24/465-б
За заявою Публічного акціонерного товариства "Київгаз"
до Дочірнього підприємства "Будінвестсервіс"
про банкрутство
В провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа №24/465-б за заявою Публічного акціонерного товариства "Київгаз" про банкрутство Дочірнього підприємства "Будінвестсервіс" на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду м. Києва від 26.09.2006.
06.11.2024 до Подільського районного суду м. Києва звернулось Дочірнє підприємство «Будінвестсервіс» з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 13.11.2025 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначене на 21.01.2024.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 26.06.2025 закрито провадження у справі №758/14194/24 у частині позовних вимог Дочірнього підприємства «Будінвестсервіс» до ОСОБА_3 , цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства «Будінвестсервіс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги передано за підсудністю на розгляд Господарського суду м. Києва в межах справи про банкрутство Дочірнього підприємства «Будінвестсервіс» №24/465-б.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.09.2025 матеріали справи № 24/465-б (758/14194/24) передано на розгляд судді Чеберяку П.П.
Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн.) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 059 800,00 грн.) За подання позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн.). За подання до господарського суду заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство ставка судового збору становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб (6 056,00 грн.).
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 14.04.2021 у справі № 905/1818/19 виклав правову позицію щодо того, що за розгляд у позовному провадженні у межах справи про банкрутство, провадження у якій регулюється нормами КУзПБ, майнового чи немайнового спору господарському суду необхідно обраховувати розмір судового збору виходячи із ставки, що підлягає сплаті за подання позовної заяви відповідно майнового чи немайнового характеру (пп. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір").
Водночас ставки судового збору за подання заяв в основній процедурі банкрутства передбачені пп. 8-10 п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір".
Позивачем у даній позовній заяві заявлено вимогу майнового характеру про стягнення 140 185,27 грн., відтак, розмір судового збору, який підлягає сплаті, становить 3 028,00 грн.
Доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку та розмірі до позовної заяви не додано, при цьому позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Дане клопотання мотивоване тим, що відносно Дочірнього підприємства "Будінвестсервіс" відкрито провадження у справі про банкрутство, підприємство перебуває у скрутному матеріальному становищі, а тому у нього недостатньо коштів для оплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи положення ст. 129 Конституції України, а також положення ст.5 Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.
Розглянувши клопотання Дочірнього підприємства "Будінвестсервіс" про відстрочення сплати судового збору, дослідивши матеріали справи та оцінивши додані докази, подане клопотання залишається судом без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст.172 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення відповідних відомостей (ч. 8 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України).
Суд зазначає, що відсутність у відповідача електронного кабінету не звільняє позивача від закріпленого у Господарському процесуальному кодексі України обов'язку відправлення відповідачу копії позовної заяви та усіх доданих до неї документів.
Водночас, в порушення приписів наведених норм процесуального закону, доказів направлення позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідачів до матеріалів позовної заяви не додано.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на те, що позивачем не дотримано вимог ст. 162 та ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, та враховуючи, що приписи ст. 174 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд приходить до висновку, що наведені обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху відповідно до ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. В задоволенні клопотання Дочірнього підприємства "Будінвестсервіс" про відстрочення сплати судового збору відмовити.
2. Позовну заяву Дочірнього підприємства "Будінвестсервіс" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 140 185,27 грн. залишити без руху.
3. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом здійснення оплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн. та надання відповідного підтвердження суду, а також надання суду доказів направлення позовної заяви з доданими до неї документами на адресу відповідачів.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набрала законної сили 28.11.2025 та оскарженню не підлягає.
Суддя П.П. Чеберяк