номер провадження справи 17/119/25
02.12.2025 Справа № 908/3096/25
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Станіщуку Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/3096/25
за позовною заявою: Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Твердиня», 69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 53
про стягнення 456 451,43 грн
У судовому засіданні приймали участь:
від позивача: Лісняк Є.О., посвідчення № 1879 від 25.03.25, виписка з ЄДР
від відповідача: Мартиненко К.І., ордер серія АР № 1274396 від 03.11.25
В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/3096/25 за позовною заявою Запорізької МР до ТОВ “Твердиня» про стягнення доходу отриманого від безпідставно набутого майна за період з 06.12.24 по 31.05.25 в розмірі 456 451,43 грн.
17.11.25 до суду в системі «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
В засіданні 18.11.25 судом оголошено перерву до 02.12.25 о 12 год. 30 хв.
В засіданні 02.12.25 на питання суду (головуючого) представник позивача заявив усне клопотання про поновлення пропущеного строку для надання відповіді на відзив.
Розглянувши в засіданні 02.12.25 вказане клопотання представника позивача (яке підтримав представник позивача та проти якого усно заперечив представник відповідача), судом відмовлено у його задоволенні з огляду на наступне.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Частиною 1 ст. 43 ГПК України унормовано, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України).
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Статтею 77 ГПК України унормовано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно із ч. ч. 2, 4 та 8 ст. 80 ГПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Статтею 113 ГПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно із ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 та 4 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1). Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч. 2). Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч. 4).
Судом враховано, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 166 ГПК України, відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
Згідно із п. 4 резолютивної частини ухвали від 13.10.25 про відкриття провадження у справі № 908/3096/25, позивачу було визначено строк для подання до суду відповіді на відзив із документами, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи (листом з описом вкладення) - протягом 10 днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до квитанції № 4879072 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС, яка перебуває в матеріалах цієї справи, позивачу було доставлено відзив на позовну заяву з усіма додатками до нього - 27.10.25 о 15 год. 05 хв.
Таким чином, відлік процесуального строку на подання відповіді на відзив розпочався з 28.10.25.
З огляду на зазначене вище, суд виходить з того, що строк для подання відповіді на відзив сплинув після 23 год. 59 хв. 06.11.25.
Правовий аналіз норм чинного ГПК України свідчить про те, що господарський суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках.
Тобто, причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (правовий висновок сформульовано у постанові КГС ВС від 17.12.20 у справі № 911/4670/13, аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 30.07.20 у справі № 910/15481/17).
Поряд з цим, відповідно до п. 5.11. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.02.19 у справі № 911/4590/13), фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 5/452/06.
З урахуванням викладеного вище в тексті цієї ухвали у справі № 908/3096/25, а також приймаючи до уваги те, що:
- відповідно до вимог частин 2, 4 ст. 13 ГПК України, учасники мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків передбачених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій;
- ухвалою від 13.10.25 судом відкрито провадження у справі № 908/3096/25, якою було вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи;
- ухвалою від 22.10.25 судом вирішено розгляд справи № 908/3096/25 здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання було призначено на 04.11.25 о/об 10 год. 30 хв.;
- 17.11.25 до суду в системі «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив;
- відповідь на відзив було подано до суду 17.11.25, тобто після спливу строку встановленого ухвалою суду від 13.10.25;
- не повідомлення позивачем суд в письмовому вигляді у встановлений кодексом та ухвалою суду про відкриття провадження у справі строк про об'єктивні причини пропуску такого строку із зазначенням який доказ не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують що особа здійснила всі залежні від неї дії на отримання такого доказу свідчить про порушення позивачем вимог ч. 4 ст. 80 ГПК України щодо об'єктивних причин не подання до суду у визначений строк доказів доданих до відповіді на відзив;
- позивач несе ризик настання наслідків пов'язаних з не вчиненням ним процесуальних дій в рамках справи № 908/3096/25, що стало наслідком пропуску процесуальних строків на надання відповіді на відзив такою стороною;
- позивачем не доведено поважності причин пропуску процесуального строку на подання відповіді на відзив разом з додатками (доказами);
- фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (відповідно до п. 5.11. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.02.19 у справі № 911/4590/13, аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 5/452/06),
у суду (в контексті вимог ч. 4 ст. 13 ГПК України про те, що кожна сторона несе ризик настання наслідків пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій) відсутні правові підстави для поновлення позивачу у справі № 908/3096/25 пропущеного строку для надання відповіді на відзив разом з доданими додатками (доказами) у заявленому вигляді.
А тому, як наслідок, судом відмовлено у задоволенні усного клопотання представника позивача, відповідь на відзив (сформована в системі «Електронний суд» 17.11.25) разом з доданими додатками (доказами) до розгляду не прийнято.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 11, 13, 42, 43, 73, 74, 76, 77, 80, 113, 118, 119, 166, 234, 235, ГПК України, суд
Відмовити представнику позивача у задоволенні усного клопотання про поновлення пропущеного строку для надання відповіді на відзив (сформованої в системі «Електронний суд» 17.11.25) разом з доданими додатками (доказами).
Відповідь на відзив (сформована в системі «Електронний суд» 17.11.25) разом з доданими додатками (доказами) до розгляду не прийнято.
Екземпляр (копію) даної ухвали надіслати учасникам справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення суддею - 02.12.25 та відповідно до ст. 255 ГПК України підлягає оскарженню.
Суддя В.Л. Корсун